Інформаційні фінансові системи, їх види та характеристика

У системі Міністерства фінансів України найвищою формою організації обробки інформації, пов’язаної із формуванням та виконанням Державного бюджету є автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР).

АСФР – комплексна система виконання розрахунків по створенню та виконанню державного бюджету України в умовах широкого застосування

економіко – математичних методів та обчислювальної техніки з відповідною технологією організації робіт. АСФР охоплює не всю сукупність фінансових

відносин, а тільки загальнодержавні фінанси. АСФР є органічною частиною фінансової системи і охоплює всі її рівні. Виділяють три рівні ієрархії: загальнодержавний, обласний, районний.

Мета системи управління фінансами визначає таку функціональну діяльність, яка спрямована на досягнення найраціональнішої роботи у

процесі укладання й виконання Державного бюджету.

Одним з моментів функціонування АСФР є єдність цілей та задач управління фінансами на всіх рівнях ієрархії. Головні задачі:

· Забезпечення циркуляції необхідної інформації між рівнями системи управління в єдиному ритмі;

· Підвищення узгодженості в процесі розробки бюджетів різних рівнів.

Головними функціональними підсистемами АСФР є: Зведені розрахунки бюджету; Державні доходи; Фінанси галузей економіки; Видатки бюджету.

Підсистема «Зведені розрахунки бюджету» призначена для формування науково обґрунтованих та збалансованих доходів і витрат державного

бюджету по окремих видах у відповідності з бюджетною класифікацією. При розв'язанні задач головної підсистеми використовується інформація з

інших підсистем. В АСФР забезпечується виконання всіх розрахунків бюджету за стадіями планування (розробка контрольних цифр доходів і витрат бюджету, розробка проекту бюджету); в часовому аспекті

підсистемою здійснюється річне та поточне планування; в змістовному аспекті здійснюється розробка планів надходження до бюджету податкових платежів, загальнодержавних доходів, визначення структури розміру накопичень по іншим джерелам надходжень, виконання розрахунків по зведенню та балансуванню всіх видів платежів, розподілення доходної

частини бюджету, розробка основних напрямків, пропорцій фінансування галузей економіки і державних програм та розрахунки розмірів грошових

коштів на ці цілі, а також підготовка довідкових і аналітичних розробок для аналізу і затвердження проектів бюджету.

Другим рівнем функціональної структури є блоки функціональних підсистем, які відображають стадійність робіт по створенню та виконанню

бюджету. У відповідності з цим в структурі системи виділяють 4 блоки:

Планування та прогнозування; Зміни плану; Облік, контроль, звітність;Аналіз.

Блок «Планування та прогнозування» призначений для вирішення задач по варіантним розрахункам показників бюджету під час його створення. На стадії формування контрольних цифр в даному блоці проводяться

прогнозно-аналітичні розрахунки показників бюджету і зведеного фінансового балансу держави і необхідні для їх обґрунтування прогнози динаміки різноманітних соціально-економічних процесів.

В блоці «Зміни плану» вирішуються задачі по обліку змін показників фінансових планів у зв'язку із змінами в податковому законодавстві або інших пов'язаних з бюджетним процесом областях. Інформацію даного блоку використовують для обліку і контролю виконання бюджету, аналізу та поточного планування.

Блок «Облік, контроль, звітність» призначений для рішення задач обліку та контролю виконання бюджету, формування звітності про його виконання.

В блоці «Аналіз» вирішуються задачі аналізу фактичного виконання бюджету, а також дається оцінка очікуваного виконання бюджету.

Інформація використовується для контролю за ходом виконання бюджету, а також для планування.

Інформаційне забезпечення АСФР складають:

· БД нормативно-довідкової, планової та фактичної інформації:

Українська бюджетна класифікація; доходи бюджету (план і факт); видатки (план і факт); мережі, штати, контингенти бюджетних установ по територіях; довідник територій; довідник мереж, штатів, контингентів бюджетних установ; нормативи на утримання однієї особи в бюджетній установі та ін.

· вхідні повідомлення: Розклад доходів за територіями, розпис видатків по територіях, мережі, штати та контингенти за територіями;

довідники підпорядкованих фінорганів, показників розпису доходів, показників розпису видатків, показників мереж, штатів, контрагентів бюджетних установ.

· Вихідні інформаційні повідомлення: державний бюджет, розпис доходів по територіях, розпис видатків по територіях, машинограма мереж, штатів, контрагентів бюджетних установ та ін.

20. Характеристика інформаційних технологій.

Під технологією мають на увазі сукупність методів обробки, виготовлення,змінення стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. Це —

уміння щось робити досконало.

Інформаційна технологія — це система методів і способів збору, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання і використання інформації.

Принципи, на яких мають грунтуватися інформаційні технології:

1. Зручність виконання операцій для користувача

2. Мінімальні витрати ручної праці, пов'язані з обробкою інформації.

3. Можливість перевірки повноти та коректності розрахунків на ЕОМ.

4. Мінімальні витрати часу при потребі поновити інформацію в разі її втрати (коли навмисне чи ненавмисне пошкоджено або знищено інформацію).

5. Забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Інформаційні технології в своєму розвитку пройшли кілька етапів — від ручної інформаційної технології до комп'ютерної.

Інформаційні технології реалізуються в автоматизованому і традиційному (паперовому) видах. Обсяг автоматизації, тип і характер використання технічних засобів залежать від характеру конкретної

технології.

Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційного процесу, і системи управління цим комплексом технічних засобів (як правило, це програмні засоби й організаційно методичне забезпечення, що пов'язує дії персоналу і технічних засобів у єдиний технологічний

процес). Оскільки істотну частину технічних засобів для реалізації інформаційних технологій становлять засоби комп'ютерної техніки, то часто під інформаційними технологіями, особливо під новими інформаційними технологіями (HIT), мають на увазі комп'ютерні

інформаційні технології (хоча поняття «інформаційна технологія»стосується будь-якого перетворення інформації, в тому числі й на паперовій основі).

Таким чином, автоматизована інформаційна технологія складається з технічних пристроїв, найчастіше — комп'ютерів, комунікаційної техніки,

засобів організаційної техніки, програмного забезпечення, організаційно методичних матеріалів, персоналу, об'єднаних у технологічний ланцюжок.

Цей ланцюжок забезпечує збір, передачу, накопичення, зберігання, опрацювання, використання і поширення інформації. Якщо розглядати весь життєвий цикл інформаційної системи, то під автоматизованими"

інформаційними технологіями розуміють сукупність методологій і технологій проектування інформаційних систем, базових програмних,апаратних і комунікаційних платформ, що забезпечують весь життєвий цикл інформаційних систем і їх окремих компонентів від проектування до утилізації.

Мета будь-якої інформаційної технології — отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому існують обмеження на вартість опрацювання даних, трудомісткість процесів

використання інформаційного ресурсу, надійність і оперативність процесу опрацювання інформації, якість інформації, що отримується.

Можливі різні схеми класифікації інформаційних технологій. В основу кожної з них покладено певні класифікаційні ознаки.

Перша ознака класифікації — наявність чи відсутність автоматизації.

Зазвичай мова йде про традиційні й автоматизовані технології.

Прийнято розрізняти забезпечувальні і функціональні інформаційні технології. Забезпечувальні технології можуть використовуватися як інструментарій у різних предметних галузях для вирішення різних задач.

Вони можуть бути класифіковані відносно класів задач, які вирішуються.

Зазвичай ці технології виконуються на різних комп'ютерах і в різних

програмних середовищах. Основне завдання — поєднання цих технологій у єдиній інформаційній системі. Під функціональними технологіями слід

розуміти сукупність забезпечувальних технологій для автоматизації певної задачі чи функції.

Наступна класифікаційна ознака — це тип інформації, що опрацьовується. Видами інформації, що опрацьовується, можуть бути дані, текст, графіка, знання, об`єкти реального світу. Види інформаційних

технологій відповідно СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори;

текстові процесори і гіпертексти; графічні процесори; експертні системи;

засоби мультимедіа

Залежно від типу користувацького інтерфейсу (тобто від того, як користувач технології взаємодіє з комп'ютером) прийнято виділяти такі

технології: пакети, діалогові, мережні. В першому випадку користувач отримує тільки результати роботи технології, в решті — взаємодіє з нею на індивідуальному комп'ютері чи комп'ютері, який підключено до мережі електронних обчислювальних машин (ЕОМ).

За ступенем автоматизації функцій людини в процесі управління розрізняють такі технології: електронне опрацювання даних, автоматизація функцій управління; підтримка прийняття рішень, експертна підтримка.

Автоматизована Інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для вирішення задач управління сукупність методів і засобів реалїзаіїї операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, опрацювання і захисту інформаіції на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також

способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

АІТ можна класифікувати за рядом ознак:

за способом реалізаціїв АІС;

за ступенем охоплення АІТ задач керування;

за класами реалізованих технологічних операцій;

за типом користувацького інтерфейсу;

за варіантами використання мережі ЕОМ;

За способом реалізації АІТ в АІС виділяють традиційно сформовані й нові інформаційні технології. Якщо традиційні АІТ існували насамперед в умовах централізованого опрацювання даних, до масового використання ПЕОМ були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості під час формування регулярної звітності, то нові інформаційні технології

пов'язані з інформаційним забезпеченням процесу керування в режимі реального часу.

Нова інформаційна технологія — це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів

у сфері програмування) в інформаційному процесі, високому рівні «дружнього» користувацького інтерфейсу, широкому використанні пакетів

прикладних програм загального і проблемного призначення, доступі користувача до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

За ступенем охоплення АЇТ задач керування виділяють електронне опрацювання даних, коли з використанням ЕОМ без перегляду методології та

організації процесів управління ведеться опрацювання даних із рішенням окремих економічних задач, і автоматизацію управлінської діяльності. У

другому випадку обчислювальні засоби, включаючи суперЕОМ і ПЕОМ, використовуються для комплексного вирішення функціональних задач,

формування регулярної звітності і роботи в інформаційно-довідковому режимі для підготування управлінських рішень. До цієї ж групи можуть

бути віднесені АІТ підтримки прийняття рішень, що передбачають широке використання економікоматематичних методів, моделей і ППП для

аналітичної роботи і формування прогнозів, упорядкування бізнеспланів,обґрунтованих оцінок і висновків щодо досліджуваних процесів, явищ

виробничогосподарської практики.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів прикладних програм, які включають спеціалізовані програми й інформаційні технології, що забезпечують комплексну автоматизацію задач предметної області. Зараз дедалі більшого поширення набувають електронні офіси, устаткування і працівники яких можуть знаходитися в різних помешканнях.

Автоматизовані інформаційні технології експертної підтримки є основою автоматизації праці фахівціваналітиків. Ці працівники, крім аналітичних

методів і моделей для дослідження ситуацій, що складаються в ринкових умовах, із збуту продукції, послуг, фінансового стану підприємства,

фірми, фінансовокредитної організації, змушені використовувати накопичений і такий, що зберігається в системі, досвід оцінки ситуацій, тобто зведення, що складають базу знань у конкретній предметній області

За класами реалізованих технологічних операцій АІТ розглядаються, по суті, в програмному аспекті і включають: текстове опрацювання,

електронні таблиці, автоматизовані банки даних, опрацювання графічної і звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

За типом користувацького інтерфейсу можна розглядати АІТ із погляду можливостей доступу користувача до інформаційних і обчислювальних

ресурсів. Так, пакетна АІТ виключає можливість впливу користувача на опрацювання інформації, поки воно здійснюється в автоматичному режимі. Це пояснюється організацією опрацювання, що засноване на виконанні

програмнозаданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі й об'єднаними у пакет даними. На відміну від пакетної діалогова

АІТ дає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з інформаційними ресурсами, що зберігаються у системі, в реальному масштабі часу,

одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для вирішення функціональних задач і прийняття рішень. Інтерфейс мережної АІТ дає користувачеві засоби теледоступу до територіальне розподілених

Інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобам зв'язку, що робить такі АІТ широко використовуваними і багатофункціональними.

Зараз спостерігається тенденція до об'єднання різних типів інформаційних технологій у єдиний комп'ютернотехнологічний комплекс, що зветься інтегрованим. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, які забезпечують не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й є основою

створення найрізноманітніших мережних варіантів АІТ — локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж,електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Всі види орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об'єктів, утворених пристроями передачі, опрацювання, накопичення і збереження даних, являють собою інтегровані комп'ютерні системи опрацювання даних великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в економіці.

Дата добавления: 2015-05-24