У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?

Педагогічна майстерність — це досконале, творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва, результатом чого є створення оптимальних соціально-психологічних умов для становлення особистості вихованця, забезпечення високого рівня інтелектуального розвитку, виховання кращих моральних якостей, духовного збагачення вихованців. Педагогіка потребує від учителя здійснення професійної діяльності на рівні майстерності, оскільки виховує найцінніше у світі — Людину. З цього приводу К.Д. Ушинський писав: "Усяка практична діяльність, що прагне задовольнити вищі моральні і взагалі духовні потреби людини, тобто ті потреби, які належать виключно людині і становлять виключно риси її природи, — це все мистецтво. У цьому розумінні педагогіка буде, звичайно, вищим із мистецтв, бо вона прагне задовольнити найбільшу з потреб людини і людства — їхнє прагнення до вдосконалення у самій природі: не до вираження довершеності на полотні або в мармурі, а до вдосконалення самої природи людини — її душі і тіла, а вічно передуючий ідеал цього мистецтва є довершена людина"1.

Педагогічна майстерність — не дарована природою якість. Майстерності можна і треба вчитися. "Мистецтво вихователя не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає таланту, — зауважував A.C. Макаренко, — але це спеціальність, якої треба навчитися, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта".

Процес становлення педагогічної майстерності вчителя-вихователя включає низку аспектів і цілих модульних блоків (рис. 3).

Рис. 1. Структура педагогічної майстерності

Дата добавления: 2015-05-24