Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?

Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?

Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями. Учитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням таких правил:

1. Вивчення повинне бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного та соціального розвитку конкретного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Діагностика повинна виявляти не тільки наявний рівень розвитку конкретної особистості, а й проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого розвитку".

4. Рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика відповідної її діяльності, а процес розвитку треба розглядати як зміну своєрідних якісних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистості школярів та учнівських колективів важливе не саме по собі. Воно завжди повинне бути спрямоване на вирішення конкретних педагогічних завдань.

6. Вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-психологічного зростання.

7. Необхідно домагатися комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі сторони їх фізичного, психічного і соціального розвитку.

8. Застосування методів і методик вивчення учнів та шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, треба проводити у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою мають бути охоплені всі учні, її слід проводити систематично.

11. Вивчення учнів необхідно поєднувати з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах їх характеру та поведінки.

Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно:

1) від характеру участі школярів у їх застосуванні — на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);

2) від часу проведення — на одномоментні (анкетування, тестування) та довгострокові;

3) від місця проведення — на шкільні (класні та позакласні) і лабораторні;

4) від сутності — на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, шкалування), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі.

Дата добавления: 2015-05-24