Організація лабораторних та практичних занять

Організація будь-якої лабораторної роботи починається з визначення її місця в системі уроків з даної теми. Вчителю потрібно уточнити терміни проведення роботи: чи відразу після вивчення нового матеріалу, на наступному уроці або через два-три уроки.

Певна підготовча робота здійснюється до уроку: повторюється теоретична частина, учні знайомляться з необхідним обладнанням, заносять в зошит для лабораторних робіт назву теми, склад обладнання, заготовляють сітки таблиць і т.д. Все це дозволяє учням зрозуміти мету роботи та засоби її досягнення, плідно використати час уроку.

Перед уроком перевіряється наявність та придатність необхідного обладнання. Столи та обладнання для лабораторних робіт нумеруються, такий порядок сприяє зберіганню приладів саме на відповідних столах.

Перед уроком учитель визначає основну мету уроку і виділяє ті головні уміння та навички, якими повинен оволодіти учень, щоб виконати лабораторну роботу.

При підготовці до лабораторної роботи потрібно визначити, що учень може зробити самостійно, а що необхідно дати в готовому вигляді. Опис робіт можна зробити різним за рівнем складності, відповідно до індивідуальних можливостей учнів.

Додаткові завдання повинні бути творчого типу, щоб відповіді на запитання не містилися в підручниках у явному вигляді. Подібні запитання дозволяють уникнути механічного виконання роботи учнями.

Лабораторна робота повинна мати дослідницький характер, але в якій мірі дослідження здійснювати самостійно - залежить від підготовки класу, про що вирішує вчитель. Перед тим, як безпосередньо розпочати виконання лабораторної роботи, рекомендується продемонструвати всі етапи діяльності учнів у процесі її виконання з коротким аналізом дій. Звичайно при проведенні лабораторної роботи увагу звертають на досягнення основної дидактичної мети, розвиток вимірювальних навичок, навичок роботи з обладнанням, приладами.

Розглянемо коротко питання про оформлення лабораторної роботи. В зошитах для лабораторних записують:

¾ число, номер роботи згідно з програмою, назву роботи;

¾ обладнання;

¾ теоретичне обґрунтування роботи;

¾ таблицю, в яку заносять результати вимірювань та обчислень;

¾ оцінку похибок обчислень та вимірювань;

¾ висновки за результатами роботи;

¾ відповіді на додаткові питання.

Оцінка роботи. Перш за все, бажано добитися, щоб учні самі критично оцінювали результати тих робіт, в яких є кількісні вимірювання. Як правило, отримані результати порівнюють з табличними значеннями тих же величин, це корисно, особливо, якщо учні "не підганяли" числа під потрібні величини.

Не за кожну програмну лабораторну роботу ставиться оцінка в журнал. Деякі роботи оцінюються вибірково. Спеціальною оцінкою можна оцінити навички вимірювання та обчислення, а також оформлення роботи.

Розглянемо деякі питання, пов'язані з організацією лабораторного практикуму.

Підготовка до практикуму починається відразу після закінчення навчального року. Визначається тематика робіт, перевіряється наявність обладнання, складається план робіт практикуму. Правильність і продуманість алгоритмічних приписів перевіряються особливо ретельно, оскільки гарний опис і налагоджене обладнання визначають успіх роботи. Опис містить питання для контролю і поглибленого розуміння учнями проблеми, яку вони вивчають у даній роботі, пов'язують її з теоретичним обґрунтуванням роботи і її результатами. Тут же дається перелік необхідної літератури. Ретельно складається список груп, визначається їх керівник. Практикум починається з уроку, на якому пояснюється мета та завдання практикуму, розповідається про порядок і методику виконання робіт, складання звіту за їх результатами. Проводиться інструктаж з техніки безпеки при виконанні роботи.

Робота на практикумі повинна мати дослідницький характер, ні в якому разі не можна зводити роль учня до механічного виконання раніше відомої програми.

Одним із слабких місць в організації практикумів є перевірка робіт та контроль за роботою учнів в лабораторії. Як правило, роботи перевіряються відразу після закінчення практикуму, тобто тоді, коли виставляються або вже виставлені річні оцінки. Це не сприяє підвищенню якості виконання роботи. Доцільно залік з кожної роботи розділити на три частини: на уроці вчитель оцінює рівень умінь і навичок при виконанні роботи і загальне знання матеріалу, що легко здійснюється при спостереженні за виконанням роботи і в трихвилинній бесіді в процесі роботи. Якщо тепер регулярно збирати зошити учнів для перевірки, то з урахуванням заміток в журналі і рівня відповідей на додаткові запитання можна вивести цілком об'єктивну загальну оцінку, яка свідчить про наявні знання та вміння учня.

Запитання і завдання

1. В чому сутність понять: "самостійна діяльність" і "самостійна робота"?

2. Визначте сутність самостійної роботи як педагогічної категорії і охарактеризуйте її основні ознаки.

3. Проаналізуйте типи і види самостійних робіт, вкажіть основи їх класифікації.

4. Охарактеризуйте самостійну діяльність учнів у процесі виконання ними різноманітних видів самостійних робіт.

5. Розробіть з предмету вашої спеціальності систему завдань з теми для самостійної роботи учнів на уроці.

Додаткова література

1. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроке. — М., 1961.

2. Коротяев Б.И. Учение – процесс творческий. — М.,1980.

3. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. — М., 1972.

4. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность
школьников в обучении. — М., 1980.

5. Пидкасистый П.И., Коротяев Б.И. Организация деятельности учащихся на уроке. —М., 1985.

Дата добавления: 2015-05-24