Стан освіти в Україні

Тема 1. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування

Частина 1. Загальні основи педагогіки. Дидактика

1. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування

2. Предмет педагогіки та її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень.

3. Розвиток та формування особистості.

4. Предмет дидактики, її завдання і досягнення на сучасному етапі.

5. Педагогічний процес як цілісна система.

6. Закономірності та принципи навчання.

7. Зміст освіти в національній школі.

8. Форми організації навчання.

9. Методи і засоби навчання.

10. Учитель сучасної школи та його професіограма.

1. Стан освіти в Україні.

2. Глобальна освіта й українська школа.

3. Система освіти в Україні та її диференціація.

4. Основні принципи організації освіти в Україні.

5. Закон України "Про загальну середню освіту".

6. Національна доктрина розвитку освіти.

7. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи.

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11.

Освіта в Україні нині перебуває у складних соціально-економічних умовах. Відповідно до Указів Президента України "Про реформування вищої освіти" (1995 р.), "Про основні напрями реформування професійно-технічної освіти" (1996 р.), "Про поліпшення функціонування загальної середньої освіти" (1998 р.) запроваджується структурна перебудова системи освіти, багатоканальний механізм фінансування освіти, нові нормативні документи (базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів, проекти державних стандартів для вищої, загальної середньої та професійно-технічної освіти, закони "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту", "Про позашкільну освіту", Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо підтримки обдарованої молоді").

Нині в Україні навчається понад 6 млн школярів, 2,4 млн студентів, 1 млн дошкільнят, 0,25 млн учнів у ПТУ, працює 600 тис. учителів. В освітянській галузі в даний час недостатньо розв'язуються такі проблеми, як нестабільність і обмеженість фінансування навчальних закладів, соціальний захист педагогів, занепад матеріальної бази, обмеження видання підручників. В особливо складних умовах працює сільська школа. На 28,9 тис. населених пунктів — 14,9 тис. шкіл, із них 2,8 тис. потребують капітального ремонту, а майже 800 шкіл — аварійні. У сільській місцевості в закладах нового типу навчається лише кілька тисяч школярів, тоді як у тисячі міських ліцеїв, гімназій, колегіумів — 200 тис. учнів.

Серйозною проблемою є те, що продовжують закриватися дошкільні заклади, у багатьох областях немає загальноосвітніх санаторних шкіл.

Гострою є проблема педагогічних кадрів. У загальноосвітніх школах не вистачає 8 тис. вчителів української та іноземних мов, математики та інформатики. Водночас триває скорочення педагогічних працівників.

Потребує вдосконалення система виховної роботи з учнівською та студентською молоддю, їх соціального захисту, насамперед сиріт і дітей із малозабезпечених сімей. Зросла кількість дитячих захворювань.

Запровадження з 1 вересня 2000 р. семестрового навчання, 12-бального оцінювання навчальних досягнень учнів, тематичного обліку знань, збільшення тривалості канікул розширює можливості для гуманізації та демократизації шкільного життя.

Перехід із 1 вересня 2001 року на нову структуру та 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти буде здійснюватися в три етапи: перший розпочався у вересні 2001 року, другий — із 2005 р. з переходом учнів в основну школу, третій — із 2007 р. з переходом у старшу профільну школу. Усе це потребує значної підготовки: оновлення та стандартизації змісту освіти, паспортизації приміщень, розробки завдань, тестів для стандартизації контролю знань та вмінь учнів, перепідготовки вчителів та керівників навчальних закладів (організації для вчителів "експрес-курсів" в інститутах після дипломної педагогічної освіти, дистанційного навчання, консультацій у телефонно- та факсо-режимі, реалізації програми комп'ютеризації та інформатизації сільської школи тощо). Є проблеми зі шкільною формою, навчальними книгами, фаховими журналами та методичною літературою, наочними посібниками, змінами у структурі та змісті роботи ліцеїв, гімназій, колегіумів, удосконаленням педагогічного середовища, розвантаженням школярів, запровадженням нової системи оцінювання знань тощо.

Лише через ієрархію ціннісних підходів — людина (особистість) — народ (Культура, історія, освіта) — держава (суспільство) — можлива успішна реалізація громадянського виховання, передача суспільного досвіду життєдіяльності, розвиток творчих здібностей молодого покоління.

Дата добавления: 2015-05-24