Суходіл в океані

Світовий океан та його складові частини

Гідросфера та її складові

ГІДРОСФЕРА

Гідросфера — водна оболонка Землі, сукупність усіх природних вод на земній поверхні та поблизу її. До складу гідросфери входять води Світового океану, води суходолу (річки, озера, болота, льодовики, підземні води, штучні водойми), вода в атмосфері. Об’єм гідросфери складає 1370 млн. км³. Понад 96 % гідросфери становлять солоні води океанів та морів, які вкривають 70,8 % площі земної поверхні. Наука, яка вивчає води Землі, їх властивості, розповсюдження та процеси, що в них протікають, називається гідрологією.

Усі складові гідросфери — води Світового океану, води суходолу та вода в атмосфері — взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний кругообіг води в природі. Завдяки цьому процесу в природі відбувається постійний зв’язок гідросфери з іншими геосферами Землі — літосферою, атмосферою та біосферою.

Світовий океан — безперервний водний простір земної кулі поза межами суходолу. Площа Світового океану становить 361 млн. км² (71 % усієї земної поверхні).

Складові частини Світового океану

1) Океани

• Тихий (найбільший і найглибший)

• Атлантичний (найбільш освоєний і найбільш забруднений)

• Індійський (найтепліший і найсолоніший)

• Північний Льодовитий (найменший, наймілкіший, найхолодніший)

2) Моря

Частини океану, відділені від нього суходолом або підвищенням дна

а) Внутрішні

Майже повністю оточені суходолом (Середземне, Чорне)

б) Окраїнні

Розташовані по окраїнах материків і відокремлені від океану островами, півостровами, нерівностями дна (Баренцове, Японське)

3) Затоки

Частини моря, океану, що глибоко вдаються в суходіл (Мексиканська, Перська)

4) Протоки

Порівняно вузькі водні простори, що з’єднують океани, моря та інші водойми та розділяють ділянки суходолу (протока Дрейка, Керченська, Беринґова)

Найдовшою протокою світу є Мозамбіцька, що відокремлює острів Мадаґаскар від Африки, а найширшою вважається протока Дрейка (мінімальна ширина — 820 км, максимальна — 1120 км) між Південною Америкою та Антарктидою.

Води океанів та морів поділяють суходіл на різні за розміром та конфігурацією частини —материки, острови, півострови. Материки — найбільші ділянки суходолу, з усіх боків оточеніокеанами і морями. Материків існує шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида та Австралія. Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою. Найбільші острови на Землі — Ґренландія (площа 2176 км²), Нова Ґвінея (829 тис. км²), Калімантан (744 тис. км²). За походженням розрізняють материкові, коралові та вулканічні острови. Материкові острови (наприклад Ґренландія, Мадаґаскар) є частинами материків, що відокремилися від них у результаті тектонічних рухів земної кори. Коралові острови складені вапняковими відкладеннями коралових поліпів. Найвеличнішим творінням коралових поліпів є Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж північно-східного узбережжя Австралії на 2300 км. Вулканічні острови утворюються внаслідок вивержень вулканів на дні Світового океану. Конуси таких вулканів зазвичай утворюють ланцюжки островів у районах сейсмічних поясів (наприклад, Курильські та Гавайські острови). Скупчення островів, які мають однакове походження та розташовані неподалік один від одного, називають архіпелагом. Найбільшими архіпелагами у світі є Малайський (близько 2000 тис. км²), Канадський Арктичний (понад 1300 тис. км²), Японські острови (370 тис. км²), Британські острови (325 тис. км²).

Ділянки суходолу, що сильно видаються у води океанів, морів або озер, називають півостровами. Найбільшим півостром світу є Аравійський (2730 тис. км²). Найбільшим півостром України є Кримський (25,5 тис. км²).

Дата добавления: 2015-05-24