Перший блок тем – теоретичний

Відповідальн за випуск

Протокол № від 2008 року

Київ – 2012

Автор-укладач: Проф. М. Р. Селівачов, доктор мистецтвознавства

Програму обговорено на засіданні кафедри

Рекомендовано до друку…

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ ПРЕДМЕТА

Знання та практичні навички з історії, теорії та сучасної проблематики мистецтвознавчих досліджень.

Мета і завдання курсу: систематизація та доповнення наявних у студентів магістеріума знань про комплекс мистецтвознавчих наук і їх особливості. Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен знати:

місце та роль мистецтвознавства у системі наукових знань; головні етапи розвитку протомистецтвознавства і власне мистецтвознавства з XVIII сторіччя, методичні та практичні проблеми дослідницького процесу, правила оформлення його результатів. Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен вміти: працювати з літературою в бібліотеці, робити анотації, виписки; провадити пошук у музеї, архіві, польових виїздах; формувати свій власний архів, зокрема візуальний; грамотно написати реферат, статтю, рецензію; редагувати текст; передавати матеріал до редакції для друку тощо.

Тематичний план для студентів денної форми навчання

(таблиця)

Тематичний план для студентів заочної форми навчання

(таблиця)

ЗМІСТДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Специфіка наукового пізнання.

Лекція

Взаємозв’язок науки з іншими сферами суспільної свідомості – релігією, мораллю, мистецтвом, фольклором, магією тощо. Об’явлення (апокаліпсис) і дослідження (гноза) як основні шляхи здобуття знань. Протилежність наукової та міфічної картини світу. Акумулятивність наукових знань, розвиток від первинної злитності через диференціацію до синтетичної цілісності. Предмет, завдання і структура курсу. Поняття про різні сфери культури та мистецтва, естетичного та художнього. Образ (eikon, eidos), символ, знак і їх значення. Вимоги до студентів. Необхідність систематичного відвідування музеїв. Джерела до вивчення курсу, література.

Література: Аканов и Карамзин…, Кринецкий…

Запитання для самоперевірки:

1. У чому полягає специфіка кожної з нижчеперелічених сфер суспільної свідомості та людської діяльності: науки, культури, мистецтва?
2. Що таке морфологія мистецтв? Які види мистецтв належать до часових, просторових, комбінованих?
3. Яка різниця між семантикою та семасіологією?

Тема 2. Мистецтвознавство як особлива складова культури

Лекція

Місце і роль мистецтвознавства поруч із художньою практикою (художнім виробництвом), художньою освітою, музейною, виставковою діяльністю, критикою, споживанням і регламентацією мистецтва тощо. Історія мистецтва й естетика, домінанта в них, відповідно, індуктивного та дедуктивного методів пізнання. Наука естетика й естетичне начало в житті та творчості (естос), взаємопов’язаність його з поняттями етос, етнос, ерос. Хронологічно-стадіальний принцип історії. Суміжні сфери: історіографія, історіософія, археологія, археографія, археометрія, джерелознавство, етнографія й етнологія, соціологія й антропологія (соматична, соціальна, культурна), гендерні студії. Допоміжні дисципліни: палеографія, нумізматика, сфрагістика, фалеристика, геральдика, боністика, філокартія тощо.

Література: Арсланов…, История европейского искусствознания…

Запитання для самоперевірки:

1. З якими філософськими категоріями кореспондують поняття «естос», «етос», «етнос», «ерос»?
2. Чи тотожний предмет дослідження в етнографії та етнології?
3. Що спільного між нумізматикою, фалеристикою, боністикою?
4. Яка різниця між археологією, археографією, археометрією?

Тема 3. Історико-стадіальні типи митців і художнього виробництва

Лекція

Стадіально найдавніший тип – шаман, мистецтво якого невіддільне від священницької та пророчої функції. Трансформація анонімного ремісника в автора (античність). Зниження статусу майстра в ранньому середньовіччі з наступним піднесенням його за готичної доби. Монастирські майстерні. Ієрархія у цеховому виробництві. Партачі. Гільдії живописців у добу Відродження. Наймасовіше мистецтво – ювелірство. Поява мануфактур, де виробляють за ескізами професіоналів і з розподілом операцій між виконавцями. Посилення ролі меценатів у період барокко, поширення типу придворного художника. Співіснування замовного (двір, церква) та ринкового мистецтва, секуляризація, десакралізація. Відповідальність за якість, прообраз худфонду в школі Рубенса. Класицизм та історизм – поява вільного художника, що схильний до конфлікту з традиційним суспільством. Богема: сакралізація творчого процесу, скандал і маніфест як художній продукт. Епатаж, андерграунд, дисиденство у мистецтві.

Література: Базен…, Виппер..., Власов…, Дворжак…

Запитання для самоперевірки:

1. Яка специфіка поняття «автор» у релігійному та світському мистецтві?
2. Чи можете ви вказати на пережитки шаманізму в новій і новітній художній культурі?
3. Що є спільне та відмінне між ремеслом і мистецтвом?
4. Яка різниця між секуляризацією та сакралізацією?

Тема 4. Головні етапи розвитку художньої освіти, музейництва, виставкової діяльності
в Західній Європі, Росії й Україні; проблеми переміщення творів і власності на них.

Лекція

Художня школа в широкому та вузькому смислі. Цехове й індивідуальне навчання в ході виготовлення творів безпосередньо від майстра до учня. Римська академія св. Луки 16 ст. Вищі навчальні заклади Петербурга (з XVIII ст.), Харкова, Львова, Одеси (попередники з серед. ХІХ ст.), Києва (з 1875). Перші музеї – королівські зброярні, церковні ризниці, князівські палаци, міські магістрати (Венеція, Флоренція). Лувр став публічним під час французької революції (кін. XVIII ст.), Ермітаж – 1855 р. Поява перших публічних музеїв на півдні України (поч. ХІХ ст.), у Харкові (серед. ХІХ ст.), Києві (2 пол. ХІХ ст.). Напрями формування музеїв, перерозподіл художніх творів між приватними, корпоративними, державними зібраннями внаслідок військових дій, націоналізацій. Перша всесвітня виставка 1851 р. у Кришталевому палаці Лондона, паризький «Салон», перші художні виставки в Україні. Розвиток аукціонної та галерейної діяльності.

Література: Власов…, История…

Запитання для самоперевірки:

1. Яким є «вузьке» розуміння поняття художня «школа»?
2. Чи можете ви назвати ранні художні навчальні заклади Росії й України?
3. Чому перші музеї на півдні України були археологічними?
4. Яка різниця між музейною та виставковою експозиціями?

Дата добавления: 2015-05-24