VII. Робота в зошитах

Тест.

1) Яке найзаповітніше бажання було у хлопчика?

а) Мати цікаву книжку;

б) мати розумного собаку;

в) мати багато друзів.

2) Кого зустрів хлопчик у лісі?

а) Собаку;

б) диких тварин;

в) Гнома-чарівника.

3) Яким був собака, котрий з'явився перед хлопчиком?

а) великим і волохатим;

б) маленьким і волохатим;

в) великим, чорним.

4. Чому собака жив самотньо у лісі?

а) Він любив бути самотнім;

б) утік від жорстокого хлопчика;

в) заблудився і не міг повернутися до господаря.

5. Як склалися відносини між хлопчиком Валем і собакою?

а) Вони стали грати у футбол;

б) вони інколи зустрічалися у дворі;

в) вони стали друзі-нерозлийвода.

6. Що засуджується у казці?

а) Неслухняність;

б) байдужість;

в) жорстокість до тварин.

Відповіді: 1) б; 2) в; 3) а; 4) б; 5) в; 6) в.

4. Повторне читання казки вголос. Складання учнями запитань до змісту казки, відповіді на них.

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Вибіркове читання.

— Що хлопчик знав про собак?

— Як Гном пояснив, для чого він живе?

— Прочитайте розповідь Гнома про собаку, який самотньо жив у лісі.

— Що Гном розповів собаці про хлопчика?

— Прочитайте, як стали жити Валь і собака.

б) Гра "Закінчіть порівняння".

— Знайдіть у тексті продовження порівнянь.

• Зелений вус, схожий... (на лісову траву).

• Яскравий, мов... (райдуга).

• Очі світилися, як... (два маленькі ліхтарики).

• Ніс схожий... (на гриб).

— Кого стосуються ці порівняння?

6. Характеристика дійових осіб.

Учитель прикріплює малюнки дійових осіб казки (хлопчика, Гнома, собаки) або записує ці слова на дошці. Діти разом добирають із казки слова, вирази, що характеризують чи описують героїв, записують дібрані слова у відповідні колонки.

Хлопчик Валь Гном-чарівник Собака

маленький найстаріший самотній

сіроокий найдобріший великий

читає книжки знає людську мову, волохатий

добрий мову рослин і тварин розумний

чемний живе, щоб виконувати відданий друг

має добре серце бажання.

— Хто з дійових осіб казки вам сподобався найбільше? За що?

— Розкажіть про кожного те, що нам уже відомо. А що ви хотіли б ще про них розказати?

— Чи є у казці негативна дійова особа? (Тільки згадка про жорстокого хлопчика.)

7. Визначення головної думки казки.

— Що у цій казці автор схвалює, а що — засуджує?

— Яка головна думка твору? Чи можна цю казку назвати чарівною? Доведіть свою думку.

8. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Які епізоди казки вам особливо сподобалися? Коли ви хвилювали­ся, а коли — раділи?

— Своїм твором М. Слабошпицький усім нам ще раз нагадав, що ми, люди, повинні турбуватися про своїх чотириногих друзів, любити їх. Це те, що ми можемо їм дати за їхню працю і відданість.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Сміливість — половина перемоги

Матеріал уроку. Всеволод Нестайко "Жевжик".

Мета. Вчити стежити за логікою описуваних подій, орієнтуватися у струк­турі тексту, розвивати читацькі навички; вдосконалювати уміння стисло переказувати; виховувати повагу до сміливих людей.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку

І. Вправи на підвищення швидкості читання і розвиток мислення.

1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово.

Гра "Хто це?"

• Дивує, змінює, перетворює, чарує, чаклує —... (чарівниця).

• Майструє, підковує, виготовляє, розплавляє, кує —... (коваль).

• Обмірює, шиє, кроїть, перешиває, ріже —... (кравець).

2. Читання прислів'я на одному мовному видиху.

Учні з дошки читають прислів'я фразами на одному видиху. Дарма, що гора висока: наважишся — подолаєш. Дарма, що ворог сильний: насмілишся — переможеш.

— Як ви розумієте це прислів'я?

II. Повідомлення теми уроку.

— Цій темі присвячено казку Всеволода Нестайка "Жевжик".

III. Опрацювання казки В. Нестайка "Жевжик".

1. Робота над заголовком.

— Чи доводилось вам чути слово "жевжик"?

— Прочитайте пояснення слова після твору (с. 103). Чи можете перед­бачити, про кого буде ця казка?

2. Словникова робота.

а) Читання колонок слів.

химерні заторохтів Пшик

шануйся тероризують Кривошйй

аніскілечки дивовижні Закаблук

чудернацькі недугою Здоровило

Читання кожної колонки зверху вниз ("луною" за вчителем) і знизу вверх ("буксиром" із сусідом по парті).

— Доберіть синоніми до слів аніскілечки (зовсім), глузував (насміхав­ся), недуга (хвороба).

— Які слова, серед даних, синоніми? (Химерні, чудернацькі, дивовиж­ні.) Доберіть до них антонім.

— Складіть тлумачення слів шануйся і тероризують.

— Поміркуйте, чому усі слова останнього стовпчика написані з вели­кої букви? За що люди могли отримали такі імена?

б) Пояснення значень слів.

Учні отримують картку, де записані слова:

зигзаг нікчема дивак відкоша знахарка

— Прочитайте мовчки слова, що на картці, і їхні пояснення з дошки. Доберіть до кожного слова те тлумачення, яке, по-вашому, правильне. Поставте біля слова відповідну цифру.

1. Ламана лінія.

2. Людина, що лікує, застосовуючи засоби народної медицини, замовляння.

3. Людина з незвичайними уподобаннями, особливими звичками.

4. Відбиття нападу, відсіч нападникам.

5. Людина, яка ні на що не здатна, непотрібна.

3. Первинне ознайомлення з твором. Перевірка первинного сприймання. Читання тексту найкраще провести комбінованим способом: чита­ють почергово учитель та учні.

Відтворення змісту за такими запитаннями:

— Де відбувалися події? Хто дійові особи казки? Хто з них, по-вашо­му, негативні персонажі?

4. Вибіркове читання. Робота над змістом.

— Прочитайте, де і коли народився Жевжик. Що дізналися про бабу Горобчиху?

— Як виглядав казковий хлопчик? Чому баба Горобчиха дала йому таке ім'я? Хто були його батьки?

— Прочитайте, якої вдачі був Жевжик.

— Знайдіть пояснення імен жителів села. Як вони характеризують їхні вдачі?

— Прочитайте описи тих, хто тероризував село.

— Чому диваківці не могли дати відсічі бандитам? Як вони самі це пояснювали?

— Прочитайте, як Жевжик почав давати відкоша бандитам.

— Як його вчинок вплинув на диваківців?

— Прочитайте опис втечі бандитів.

— Поміркуйте, чому Жевжик зник? Де він з того часу "оселився"?

— Знайдіть і прочитайте з тексту всі вислови, що звучать як прислів'я.

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто читає уважніше?"

— На що було схоже волосся у Жевжика? (Наче стигле жито.) Як воно стирчало? (Як голочки в їжака.) Які у нього були очі? (Сині-сині, мов небо цього безхмарного сонячного ранку.)

— Як Жевжик гойднувся на гілці? (Мов акробат у цирку.)

б) Гра "Хто читає швидше?"

— Знайдіть абзаци зі словами: козі Мекекеші; твоя мама — Казка; вко­лов шилом одного і другого; Жевжик оселився.

в) Гра "Дочитай речення".

— Знайдіть і дочитайте речення (записані на дошці).

"Він народився сонячного..." "Волосся у Жевжика було..." "Але шануватися..." "Недарма село..." "Аж раптом..." "Виявилося, що ці..." "Жевжик тихцем..." "Коли з ворога..."

"Побачивши таке,..." "Відтоді, малюючи..."

6. Стислий переказ казки (за опорними реченнями, що на дошці).

7. Визначення основної думки казки.

— Які якості хлопчика допомогли йому справитися з бандитами? Як його вчинок змінив диваківців?

— Чого вчить ця казка? У яких словах виражена її головна думка? Прочитайте.

— Поміркуйте, що у творі казкове, а що нагадує життя.

— Порівняйте зміст казки і прислів'я, яке читали на початку уроку. Що у них спільного?

8. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Хто співає з чужого голосу, той назавжди втратив свій власний

Матеріал уроку. Юрій Ярмиш "Як Солов'ятко вскочило у біду".

Мета. Удосконалювати навички швидкого, правильного, виразного чи­тання і усвідомлення прочитаного; збагачувати словник учнів, формувати оцінні судження; прищеплювати любов до рідного сло­ва, мови; розвивати уміння передавати різні почуття під час читан­ня.

Обладнання. Малюнки птахів: солов'я, вівчарика, зяблика, дрозда, оче­ретянки, мухоловки, іволги, вівсянки; картки зі словами, запис співу солов'я.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Гра "Хто більше?"

— Хто більше знає слів-назв птахів, які починаються звуком [с]. (Со­ловей, сорока, сокіл, снігур, страус, синиця...)

2. Гра "Що птах робить?"

Сорока —... (скрекоче), синиця —... (цінькає), сова —... (кричить, ухкає). Далі діти самі пропонують аналогічні завдання однокласникам.

3. Робота зі скоромовкою.

Має втіху Солов'їха:

солов'ята — всі у тата.

Всі співучі, голосисті,

всі із хистом, всі артисти. (С. Шаповалов)

— Про кого йдеться в цій скоромовці? Чим утішається солов'їна сім'я? Учні читають скоромовку виразно напівголосно у помірному темпі;

швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку у різному темпі.

4. Слухання запису пташиного співу.

Учитель вмикає запис солов'їного співу.

— Солов'їну пісню неможливо описати, її треба почути. (Слухання запису.)

— Який настрій викликав у вас цей пташиний спів?

II. Повідомлення теми уроку.

— Чи можете собі уявити соловейка, який співає, наприклад, як дрізд чи зяблик, а не свою чудову, дзвінку і мелодійну пісню? Чи можна тако­го птаха, який не знає своєї пісні, а співає лише чужі, називати соловей­ком?

— Сьогодні ми прочитаємо казку Юрія Ярмиша про те, "Як Соло­в'ятко вскочило у біду".

III. Опрацювання казки Ю. Ярмиша "Як Солов'ятко вскочило у біду".

1. Первинне ознайомлення зі змістом твору.

— Про кого йдеться у цьому творі? Чим Солов'ятко відрізнялося від інших птахів?

2. Підготовка до самостійного читання твору.

а) Вправа на миттєве сприймання слів.

Гра "Прочитай і утвори пару".

На дошці висять малюнки птахів: соловейко, вівчарик, зяблик, дрізд, очеретянка, мухоловка, іволга, вівсянка.

Учитель на картках-блискавках показує ці слова. Діти повинні знайти відповідний малюнок, під яким учитель прикріплює картку зі словом.

б) Читання колонок слів.

здібне підхопили знаменитих

нечувані прощальний захоплювалися

обімліло рознеслася погоджувалась

засвистів дзвінкоголосий незадовдлений

в) Уточнення лексичного значення слів. Утне — тут: заспіває.

Митець — той, хто майстерно виконує що-небудь. На один лад — одноманітно, однаково.

3. Повторне читання казки вголос "ланцюжком".

— Як довго тривали описувані події?

4. Робота над змістом казки. Відповіді на запитання.

— Чим здивувало Солов'ятко птахів лісу? Чому спочатку всі птахи захоплювалися співом Солов'ятка? Прочитайте.

— Чому батьки-Солов'ї не віддали Солов'ятко в науку до майстра?

— Як проминуло літо у Солов'ятка? Чому він вирішив дати останній концерт?

— Як зустріли співака слухачі? Прочитайте.

— Прочитайте, як птахи відгукувалися про спів Солов'ятка. Що вони усі засуджували?

— Що побачив Соловейко у рідному лісі?

— Прочитайте, що сказав співцю Соловей Дзвінкоголосий? Чому Солов'ятко вскочило у біду?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання окличних речень.

б) Гра "Розвідники".

— Скільки разів на с 104 автор вжив слово "Солов'ятко"? (6)

— До усіх слів із словникової роботи доберіть із тексту іменники, з якими вони пов'язані. (Наприклад, здібне пташеня, підхопили Вівчарики і т. д.).

6. Складання плану казки (робота в групах). Орієнтовний план.

1) Народження здібного пташеняти.

2) Захоплення птахів.

3) Слава Солов'ятка.

4) Прощальний концерт.

5) Думка славетного митця.

7. Творчий переказ частин казки.

І група

Детальний переказ "Слава Солов'ятка" від імені І особи (Солов'ятка). 2 група

Детальний переказ "Прощальний концерт Солов'ятка" від імені яко­гось птаха-глядача.

8. Визначення головної думки казки.

— У чому головна думка казки? Чи тільки птахів вона стосується?

9. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Чого навчила вас ця казка? Яких людей описав автор, створивши образ Солов'ятка? Які рядки казки можуть бути їм як повчання?

— Любіть, шануйте, вивчайте рідну мову, українську пісню, нашу історію. Вони — наша гордість.

І пам'ятайте слова однієї мудрої людини: "Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я лю­дини".

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Літературні казки (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Коли тобі сутужно — прийде на поміч дружба

І. Матеріал уроку. Анатолій Костецький "Буває все...", "Краще—з друзями разом!", "Словник Славка". Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання, збагачувати активний словник учнів; виховувати почуття товариськості.

Обладнання. Портрет А. Костецького, картки зі словами.

Хід уроку

I. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприйняття теми.

— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Знайдіть у змісті цю тему й мовчки прочитайте назви творів, які ввійшли до неї.

Учні висловлюють міркування, про що йтиметься у розділі.

— Із кількох тем складається розділ? Прочитайте, яких.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вікторина "Згадай назви віршів".

Пригадайте назви віршів, які читали у 2 і 3 класі, прочитавши їх урив­ки. Будьте уважні, бо в кожному з них ховається назва.

"Б..тьк..вщ..н.. — ц.. М..М.. і т..т.." ("Батьківщина")

"Найдорожчестоїтьзасловами:всвітіусепочинаєтьсязмами" ("Все починається з мами ".)

"Жал.., що єв..е дл.. вс..огод..вн.. і..ена". ("Імена".)

"Метеликаловитиянехочу..." ("Не хочу!")

"Ох, н.. пр.хт....т..кх..д..тв Г..СТ..!" ("Угостях".)

"Усе,щозгубили,—шукайтейзнаходьте!" ("Бюро знахідок".)

— Чи пригадали ви автора цих творів? (Анатолій Костецький.)

2. Читання деформованого тексту.

— Із творчістю Анатолія Костецького ми вже знайомилися. Прига­дайте, про що він пише?

— Головні герої віршів поета — це ваші ровесники. Вони жваві, не­посидючі, мрійники і фантазери. Яких тем торкається Костецький у своїх творах, дізнаєтесь, прочитавши деформований текст.

Усвохї рахтво тоеп шипе пор четяди житят, неспонев відкттіври, гадокви, могуру. критоВід і йозсерно, але зеб чаньпов опет вогорить рпо ет, як треаб жидрути, битилю, ямріти,тивчися.

III. Повідомлення теми уроку.

— На сьогоднішньому уроці познайомимося із новими героями тво­рів Анатолія Костецького.

IV. Опрацювання вірша А. Костецького "Буває все...".

1. Слухання вірша, який читає учитель.

— Чого у світі не буває ніколи?

2. Словникова робота.

друг

буває забув

просто втратять

раптом справжній

3. Повторне читання вірша мовчки.

— Що означає, коли тебе забув друг?

4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.

— Які незвичайні явища бувають у світі?

— Прочитайте, чого не буває ніколи. Чи погоджуєтеся ви з цими сло­вами?

— Продовжіть міркування: "Справжній друг — це той, хто..."

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання "луною" за вчителем.

б) Знайдіть і прочитайте найкоротше і найдовше речення. Найдовше речення прочитайте на одному мовному видиху.

6. Виразне читання вірша.

— Які розділові знаки зустрічаються у вірші? Після яких рядків треба робити коротку паузу, а після яких — довгу? На яких словах в останньо­му реченні треба зробити логічний наголос?

V. Опрацювання вірша А. Костецького "Краще —з друзями разом!"

1. Самостійне читання вірша (мовчки).

— Уважно прочитайте вірш. Від чийого імені ведеться розповідь?

— Коли відбуваються описані події?

2. Повторне читання вірша "ланцюжком".

— Про які почуття розповідає хлопчик?

3. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Якими словами розпочинається вірш? Про які свої почуття розпо­відає хлопчик?

— Які слова вірша підкреслюють міцність дружби хлопців?

— Наведіть рядки, що передають захоплення друзів катанням на сан­ках.

— Чому Славко не відгукнувся відразу на запрошення хлопців?

— Як розумієте вислів за так? Чому Славко забув хлоп'ячу дружбу?

— Як друзі його "перевиховали"?

— Прочитайте слова, у яких виражено головну думку вірша.

4. Вправи на розвиток швидкості читання, а) Вправа на правильне інтонування речень.

— Прочитайте усі окличні речення, а тоді — питальні.

б) Гра "Доведіть, що..." (реченнями з тексту)....дія відбувається взимку;...хлопцям було весело обом;...хлопці не забули вчинку Славка;...хлопці вірять у хлопчачу дружбу;...друзям вдалося змінити Славка.

5. Розвиток зв'язного мовлення.

І група

Підготувати розповідь про те, якими уявляєте собі хлопців, де вони живуть, що з ними могло трапитись далі.

2 група

Уявіть, що вам треба створити мультфільм за цим віршем. Розкажіть, у якій послідовності мають бути зображені події.

6. Виразне читання вірша.

VІ.Опрацювання вірша А. Костецького "Словник Славка".

1. Виразне читання вірша учителем.

— Що за незвичний словник був у Славка?

2. Словникова робота.

Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: запитай — засміється, попроси — по­просить, врешті-решт, дарма — нема.

— Прочитайте слова. Назвіть спільні буквені частини у кожній парі слів.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

Учитель проводить під час читання гру "Небо і земля".

— Яка небезпека підстерігає Славка?

4. Аналіз змісту вірша.

— Чим незвичний словник у Славка? У якому значенні вжите у вірші слово "словник" (Запас слів, якими користується людина у своєму мовленні.)

— Із скількох слів складається словник Славка? Виберіть слова із цьо­го словника. Поміркуйте, про що вони свідчать.

— Прочитайте, яка небезпека чатує на Славка.

— Чи хотіли б ви мати такого друга? Чому?

— Що можете порадити Славку, щоб він не залишився сам-один?

— Які слова слід частіше вживати, щоб спілкування приносило задо­волення?

5. Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Гра "Хто знайде швидше?"

Учитель читає речення, які є відповідями Славка. Учні знаходять і зачитують, яким було прохання до нього. (Наприклад, учитель: " / почу­єш: — Неохота!"; учні: "Запитай: — Зробив роботу?")

б) Знайдіть і прочитайте речення.

6. Виразне читання вірша.

VIII. Підсумок уроку.

— Що об'єднує три вірші А. Костецького, які ми сьогодні читали?

— Які прислів'я про дружбу ви знаєте? (Справжній друг пізнається в біді. Дружби дружбою шукають. Людина без друзів, що дерево без коріння. Дружба — найдорожчий скарб. Друга шукай, а знайдеш — тримай.)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Ніколи не втрачай віри у свої сили!

Матеріал уроку. Василь Сухомлинський "Як Павлик списав у Ніни задачу", "Найкраща лінійка".

Мета. Вчити орієнтуватися у структурі тексту, формувати уміння визна­чати головну думку твору, давати характеристику головним дійо­вим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів, розвива­ти зв'язне мовлення; виховувати віру у свої сили.

Обладнання. Портрет В. Сухомлинського.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Вправа на формування уміння уточнювати і розширювати вислов­лювання.

Гра "Закінчіть речення".

Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Перед­бачається, що може бути декілька варіантів відповідей. "Коли закінчу школу, то..." "Мені хочеться знайти те місце, де..." "Гарно жити на світі, коли..." "Справжній товариш той, хто..." "Я люблю читати оповідання, в якому..."

2. Кросворд "З якого це твору?"

— Прочитайте "ланцюжки" слів. Пригадайте, в яких творах з читан­ки зустрічались ці персонажі і предмети.

1) Полиці, Господар, Могутній богатир, Вогненна книга. ("Спляча книга ".)

2) Учитель, Віталик, Петрик, вогнегривий кінь. ("Кінь утік".)

3) Учителька Катерина Іванівна, учні, голубе небо, Валя. ("Я хочу сказати своє слово ".)

4) Старий майстер, Хлопчик, відбиток ніжки, старий Чоловік, слід. ("Який слід повинна залишити людина на землі?".)

5) Юрко, домашнє завдання, батько, гвинтик. ("Гвинтик".)

6) Про яку школу ідеться у творі "Що таке Школа під Голубим не­бом?". (Павлиську).

7) Горобчик, Горобчиха, Сонце, Вогонь. ("Горобчик і Вогонь".)

8) Сергійко, Петро, Максим, котик, квітка. ("Сергійкова квітка ".)

— Складіть усі виділені букви і прочитайте прізвище автора усіх цих творів. (Сухомлинський.)

— Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського. Чим особ­лива його творчість?

II. Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В. Сухомлинського, у яких він розповідає про випадки зі шкільного життя, коли у начебто звичайних ситуаціях, розкриваються невідомі досі риси характеру дітей.

III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Як Павлик списав у Зіни задачу ".

1. Робота над заголовком твору.

— Прочитайте назву оповідання. Чи можете передбачити, про кого воно буде? Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?

2. Виразне читання оповідання вчителем.

— Де відбулися описані події?

— То чому Павлик списав задачу у Зіни?

3. Словникова робота.

а) Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.

б) Читання "пірамідок" слів.

тож дома

питає питань

помилка похнюпив

учителька почервонів

стурбований розв'язувати

Читання пірамідок слів "луною" за вчителем, а тоді — мовчки.

— Які слова спільнокореневі? Доберіть спільнокореневі до слів по­милка, почервонів.

— Поясніть синоніми до слова стурбований (схвильований, збентеже­ний, знервований).

4. Повторне читання оповідання мовчки.

— Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних пер­сонажів.

5. Аналіз змісту твору.

— Чому Павлик прийшов до школи стурбований? Чому Павлик не розв'язав домашньої задачі?

— З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни? Що він помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

— Які оцінки отримали діти за домашнє завдання? Прочитайте, як Зіна і Павлик відреагували на них.

— Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?

— Як далі можуть скластися стосунки Зіни й Павлика?

— Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні? Чи доводилось вам потрапляти у схожу ситуацію? Як ви з неї виходили?

6. Читання оповідання в особах.

— З якою інтонацією треба читати слова Петрика? (Схвильовано.)

— А Зіни? (З осудом, повчально.)

7. Робота в зошитах

8. Робота з ілюстрацією до оповідання.

— Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.

IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Найкраща лінійка".

1. Підготовка до самостійного читання.

письмові праці

найкращі лінійка

ручної роботи

кострубата оцінки

гладенька

— Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники.)

— Утворіть словосполучення, з'єднавши слова І і II колонок.

— Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть зна­чення слова кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка.)

2. Самостійне мовчазне або напівголосне читання твору з наступ­ним тестуванням.

Тест "Що з двох правильне?"

1. Цей твір є...

а) казкою; б) оповіданням.

2. Микола й Роман були...

а) однокласниками; б) сусідами.

3. За письмові роботи найкращі оцінки у...

а) Романа; б) Миколи.

4. Після уроку мови діти пішли...

а) у майстерню; б) додому.

5. Найкраща лінійка вийшла у...

а) Миколи; б) Романа.

6. Для чого Роман взяв свою лінійку до класу?

а) Йому було шкода залишати її в майстерні.

б) Хотів показати, що і він може зробити щось найкраще.

Відповіді: 1)6; 2) а; 3) б; 4) а; 5) б; 6) б.

3. Повторне читання оповідання вголос.

— Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Які уроки згадує автор у творі? Що учні робили на кожному з них?

— Яку оцінку отримав Роман за диктант? Який настрій мали хлопці на уроці рідної мови?

— Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці пра­ці. Як учитель оцінив їхні роботи?

— Як змінився настрій у Миколи і Романа?

— Які здібності виявили Микола і Роман?

— Що автор хотів показати своїм твором? Що він у ньому схвалює? (Потрібно не втрачати віри у свої сили.)

— Чи переживали ви подібні почуття? Що найкраще виходить у вас? Що вам хотілося б робити краще?

5. Розвиток зв'язного мовлення.

— Продовжіть це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад, про те, як хлопці допомогли один одному покращити свої оцінки з того пред­мета, який у них не виходив.)

6. Робота в зошитах

V. Підсумок уроку.

— Поміркуйте, що автор схвалює, а що засуджує у своїх творах.

— Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Дружити треба вміти!

Матеріал уроку. Оксана Сенатович "Базіка". Грицько Бойко "Виступайченко", "Обіцяльник". Варвара Гринько "Мирилки". Марія Чумарна "Казка про друга". Оксана Сенатович "Ми розбили склян­ку з чаєм".

Мета. Удосконалити навички виразного і правильного читання та навич­ки літературного аналізу твору; викликати бажання обрати кра­ще з літературних джерел для самовиховання.

Обладнання. Картки на розширення поля читання, картки зі словами.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Гра "Складіть із розсипанки речення.

— Поміркуйте, які за жанром твори можуть мати такі речення? Дове­діть свою думку.

2. Читання слів з пропущеними буквами.

— Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви, і перевір­те, чи правильні були припущення щодо жанрів.

Пр..сл..в'.. В..рш

М..р.лк.. К.зк..

3. Повторення визначень літературних термінів.

— Пригадайте і скажіть визначення кожного з цих жанрів.

II. Повідомлення теми уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми будемо читати веселі вірші Грицька Бойка і Оксани Сенатович, мирилки Варвари Гринько, казку Марії Су­марної. Подумайте, що може об'єднувати такі різні твори? (Тема друж­би, товаришування.)

III. Опрацювання віршів О. Сенатович "Базіка" і Г. Бойка "Виступайченко", "Обіцяльник".

1. Словникова робота.

Базіка, Патякало Виступайченко

Торохтій, Балакуха Митрофанко

Пустомеля Талалай Обіцяльник

— Які з імен вам видалися незвичайними? Чому людям дали такі іме­на? Поміркуйте.

2. Робота над віршем О. Сенатович "Базіка".

Учитель читає вірш, а учні дають відповідь на запитання.

— Що будували ці балакуни?

Учні повторно читають вірш вголос.

— Які вчинки дійових осіб підтверджують їхні імена?

— Який цей вірш за настроєм? Над чим автор глузує, а що — засу­джує?

— Які рядки вірша треба читати глузливо, з насмішкою, а які — повчально?

3. Робота над віршем Г. Бойка "Виступайченко".

Після самостійного читання вірша учні дають відповіді на запитання.

— Кого у вірші назвали Виступайченком? За що його так назвали?

— Як він виступав? Про що? Поясніть вислів переливати з пустого в порожнє.

— Над чим сміється автор у вірші? До чого вас закликає?

Діти читають вірш у парах, добираючи до кожної строфи відповідну інтонацію і темп читання.

4. Робота над віршем Г. Бойка "Обіцяльник".

Прочитайте, кого автор назвав Обіцяльником. Який зв'язок між вчинками Митрофана і назвою вірша?

— Від чого вас застерігає поет?

— Прочитайте вірш ще раз напівголосно. Які розділові знаки й інто­нація тут переважають? Що головне потрібно передати під час читання?

5. Конкурсне читання віршів.

— Прочитайте один з віршів так, щоб відчувалося ваше ставлення до героїв.

6. Робота в зошитах

IV. Опрацювання "Мирилок" В. Гринько.

— Прочитайте мирилки.

— Як потрібно читати мирилки? (Доброзичливим тоном, у пришвид­шеному темпі, звичайним голосом.)

Читання мирилок хором; один одному (в парі).

V. Опрацювання казки М. Чумарної "Казка про друга".

1. Опрацювання першої частини казки

а) Виразне читання частини казки учителем (діти слідкують).

— Від чийого імені ведеться розповідь? Яких друзів мав хлопчик?

б) Словникова робота.

Вправа на розширення поля читання. Робота на картках у парах.

нудьгую жителі

космічний Компутик

фотопрйстрої єгипетські

однокласниками комп 'ютерний

конструктор наближення

комп 'ютер невидимі

планета істоти

— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Знайдіть споріднені слова, в) Повторне читання частини вголос. Відповіді на запитання.

— Яким, на думку хлопчика, був його комп'ютерний друг Компутик? Чим вони займалися разом?

— Куди потрапив хлопчик? Як виглядала планета Тайн?

— Що відчув хлопчик, перебуваючи на чужій планеті? Кого він зга­дав? Чим займалися хлопці, коли були разом?

— Над чим замислився герой? Що його тривожило?

2. Опрацювання другої частини казки

а) Самостійне читання частини мовчки.

— Які незрозумілі слова зустрілися у тексті?

б) Відповіді на запитання. Вибіркове читання.

— Чого злякався хлопчик? Що цікавого він помітив, сидячи на чужій планеті?

— Що згадував хлопчик? Чому Компутик не міг допомогти герою? Про що мріяв хлопчик?

— Яким був у спогадах і мріях друг Сашко?

— Від кого міг сподіватися допомоги хлопчик?

3. Опрацювання третьої і четвертої частин казки

а) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: заснув, розбудив, лежав, встав, гра, гра­юся, переграв, зіграємо, хвалить.

— Які слова-антоніми запам'ятали? А спільнокореневі? Доберіть ще кілька своїх.

— До слова хвалить доберіть антонім.

б) Читання тексту учнями вголос "ланцюжком".

— Як хлопчику вдалося повернутися додому?

в) Аналіз змісту і вибіркове читання.

— Що підказав хлопчику тихий голос? Над чим примусив замисли­тись? Чим незвичайна планета Тайн?

— Знайдіть і прочитайте роздуми хлопчика про своє ставлення до Саш­ка. До якого висновку він дійшов? Як він після цього почувався?

— Чим закінчилася пригода хлопчика на планеті Тайн? Хто його по­вернув додому?

— Як ви думаєте, що було у кульці з написом "Таємниця"?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто читає швидше?"

— Прочитайте абзаци, у яких є такі речення: "Мій друг Компутик— дуже розумний і винахідливий ", "Чи у них є друзі?", "Тепер мені ніхто не допоможе ", "А потім заснув ".

б) Гра "Засічка-кидок".

Учні читають тричі по ЗО секунд текст від початку.

5. Вибірковий переказ.

І група

Скласти розповідь про друга Компутика.

Дата добавления: 2015-05-24