Рельєф материка та корисні копалини Антарктиди

Рельєф

Антарктида — найвищий континентЗемлі, середня висота поверхні континенту над рівнем моря становить більше 2000 м, а в центрі континенту досягає 4000 метрів. 99,5% поверхні прикриває материковий лід товщиною до 4776 м (середня товщина 1880 м), який піднімається до 4010 м (в середньому до 2040 м), під яким прихований континентальний рельєф і лише 0,3% (близько 40 тис. км ²) її площі вільні від льоду — в основному в Західній Антарктиді і Трансантарктичних горах: острови, ділянки узбережжя, так звані оази і окремі гребені і гірські вершини (нунатаки), що підносяться над крижаною поверхнею. Трансантарктичні гори, що перетинають майже весь материк, ділять Антарктиду на дві частини — Західну Антарктиду та Східну Антарктиду, що мають різне походження і геологічну будову. На сході знаходиться високе (найбільше піднесення поверхні льоду ~ 4100 м над рівнем моря) покрите льодом плато. Західна частина складається з групи гористих островів, з'єднаних між собою льодом. На тихоокеанському узбережжі розташовані Антарктичні Анди, висота яких перевищує 4000 м; найвища точка континенту — 4892 м над рівнем моря — масив Вінсон в горах Елсверта. У Західній Антарктиді знаходиться і найглибша депресія континенту —западина Бентлі, ймовірно, рифтового походження. Глибина западини Бентлі, заповненої льодом, досягає 2555 м нижче рівня моря. Південний полюс лежить на висоті близько 2800 м.

Корисні копалини

Прояви корисних копалин (к.к.) виявлені майже в 200 точках континенту. Але серед них є тільки 2 родов. залізних руд та кам’яноговугілля. Горючі корисні копалини представлені кам. вугіллям на материку і газопроявами в свердловинах, пробурених на шельфі М. Росса.

Горючі корисні копалини

Найзначніші скупчення кам. вугілля, що розцінюються як родов., знаходяться в Сх. А. в районі м. Співдружності. Родовище включає 63 пласти кам. вугілля на ділянці пл. біля 200 км², які пов’язані з пермськими товщами потужністю 800-900 м. Товщина вугільних пластів 0,1-3,1 м. Падіння пологе (до 10-12^о). Вугілля довгополуменеве та газове, запаси - дек. млрд. т. На окр. ділянках відмічаються напівантрацити і графітизовані різновиди. Газовиділення в інтервалі глибин від 45-265 м представлені слідами метану, етану і етилену в неогенових льодовиково-мор. відкладах м. Росса.

Металічні корисні копалини

Руди заліза представлені декількома генетичними типами, з яких найбільші скупчення пов'язані з протерозойською джеспілітовою формацією. Гол. родов. розкрите в надльодовикових виходах гори Принц-Чарлз на ділянці 1000 м при потужності понад 350 м; в розрізі зустрічаються також менш потужні пачки джеспілітів, роз'єднані горизонтами пустої породи потужністю до 300 м. Вміст оксидів заліза в джеспілітах коливається від 40 до 68% при перевазі окисного заліза над закисним в 2,5-3,0 рази. К-ть кремнезему - 35-60%, руди малосірчисті і малофосфористі; домішки: мідь, нікель, хром, кобальт, марганець, титан, цирконій. Дані геол. розвідки показують, що рудне тіло продовжується під льодом ще на дек. десятків км. Прояви інших руд чорних металів представлені титаномагнетитовою вкрапленістю, а також вкрапленістю і дрібними гніздоподібними скупченнями хроміту. Порівняно великі вияви характерні для міді (південно-сх. зона Антарктич. п-ова). Вони належать до мідно-порфірового типу і характеризуються вкрапленим і прожилковим розподілом халькопіриту, халькозину, піриту, піротину і молібденіту. На зах. березі Антарктич. п-ова є зона виявів колчеданної і мідно-молібденової мінералізації.

Неметалічні корисні копалини

З неметалічних корисних копалин зустрічається гірський кришталь, вияви якого пов'язані перев. з пегматитовими і кварцовимижилами в фундаменті кратона.

Дата добавления: 2015-05-24