Практична педагогічна діяльність і педагогічні погляди Т.Г. Лубенця

Базова

Методичне забезпечення

Методи контролю

Методи навчання

Пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемно-розвивальні, евристичні, дослідницькі, інтерактивні, тощо з застосуванням мультимедійного обладнання та розробленим візуальним супроводженням дисципліни.

Поточний контроль:. Поточний контроль знань є засобом виділення ступеня сприйняття і засвоєння навчального матеріалу. Головне завдання поточного контролю – допомогти студентам організувати свою роботу, навчитися самостійно і відповідально опановувати предмет.

Поточний контроль на лекції – вибіркове усне опитування за раніше викладеним матеріалом. Поточний контроль на лабораторних заняттях:

– вибіркове усне опитування на початку занять;

– виконання студентом тестів з тем, якщо такі заплановані навчальною програмою;

– виконання студентами лабораторних робіт на кожному занятті.

Модульний контроль: Модульний контроль здійснюється у вигляді тесту, який студенту потрібно виконати за комп’ютером та на який винесені основні ключові поняття теми.

Підсумковий контроль: екзамен.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Форма контролю – екзамен

Поточний контроль	Індивідуальне завдання	Підсумковий контроль (екзамен)	Сума
Змістовий модуль 1
Практичні заняття	Самостійна робота

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену
90 – 100	А	відмінно
83 – 89	В	добре
75 – 82	С
68 – 74	D	задовільно
60 – 67	Е
35 – 59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0 – 34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Опорні конспекти лекцій, методичні рекомендації до виконання лабораторних та практичних занять, індивідуальних та самостійних робіт.

14. Рекомендована література

1. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. – 444 с.

2. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.

3. Основи охорони праці: Підручник / За ред. проф. В.В.Березуцького – Х.: Факт, 2005. – 480 с.

4. Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.

5. Третьяков О.В., Зацарний В.В., Безсонний В.Л. Охорона праці: Навчальний посібник з тестовим комплексом на CD/ за ред. К.Н. Ткачука. – К.: Знання, 2010. – 167 с. + компакт-диск.

6. Гогіташвілі Г. Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В. М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.

7. Желібо Є. П., Баранова Н. І., Коваленко В.В. Охорона праці в органах державної податкової служби. Навч. посібник для ВНЗ. Ірпінь. - 2002.

8. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І. П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.

9. Охорона праці в будівництві: Навч. посіб. посібник / за редакцією Коржика Б.М. і Іванова В.М. – Харків: Форт, 2010. – 388 с.

10. Березюк О. В., Лемешев М. С. Охорона праці в галузі радіотехніки: Навч. посіб. – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 159 с.

11. Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в будівельній галузі: Навч. посіб. – Рівне: НУВГП, 2005. – 313с.

12. Батлук В. А. Охорона праці в галузі телекомунікацій: Навч. посіб. – Львів: Афіша, 2003. – 320 с.

Допоміжна

13. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».

14. ДСанПіН 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів

15. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

16. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

17. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

18. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65

19. НПАОП 0.00-2.23-04 «Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат». Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994.

20. НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.

21. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі. Наказ МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 р. № 263/121.

22. ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».

23. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528.

24. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».

25. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.230-2007 ССБТ. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги.

26. ДБН 2.09.04-87 Адміністративні та побутові будівлі.

27. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.

28. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 7.02.2008 р.

29. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.

30. Директива Ради Європейських Співтовариств 89/391/ЕЕС «Про впровадження заходів, що сприяють поліпшенню безпеки й гігієни праці працівників».

31. Конвенція МОП 187 «Про основи, що сприяють безпеці й гігієні праці».

32. Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA8000: 2001 Social Accountability International.

33. Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 – «Настанова по соціальній відповідальності». ISO 26000: 2010 (Draft) Guidance on Social Responsibility.

34. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги.

35. Міжнародний стандарт OHSAS 18002, Guidelines for the implementation of OHSAS 18001. Настанова по впровадженню OHSAS 18001.

15. Інформаційні ресурси

1. http://www.dnop.kiev.ua ‑ Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).

2. http://www.mon.gov.ua ‑ Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

3. http://www.mns.gov.ua ‑ Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України.

4. http://www.social.org.ua ‑ Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

5. http://www.iacis.ru ‑ Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств–участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).

6. http://base.safework.ru/iloenc ‑ Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.

7. http://base.safework.ru/safework ‑ Библиотека безопасного труда МОТ.

8. http://www.nau.ua ‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».

9. http://www.budinfo.com.ua ‑ Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».

10. http://www.oxpaha.ru ‑ ОХРАНА. Интернет-газета о безопасности.

11. http://www.tehdoc.ru ‑ Интернет-проект «Техдок.ру» - ресурс, посвященный вопросам охраны труда и промышленной безопасности.

12. http://www.tehbez.ru ‑ Проект «Охрана труда в предпринимательстве», создан в рамках «Комплексной программы развития и поддержки малого предпринимательства в г. Москве».

13. http://www.kodeks-luks.ru ‑ Нормативные документы в области охраны труда:

14. http://www.gazeta.asot.ru ‑ Электронная версия газеты «Безопасность Труда и Жизни».

15. http://www.asot.ru ‑ Центральный сайт Ассоциации специалистов по охране труда (РФ).

Т.Г. Лубенець говорив, що про розумовий розвиток дитини треба дбати ще в дошкільному віці. Вчений не раз підкреслював, що саме до 7-8 річного віку дитина виконує таку величезну духовну роботу, яку не можна порівняти з наступними етапами її розвитку. Підкреслюючи, що розвиток розуму дитини відбувається найінтенсивніше в передшкільному віці, Т.Г. Лубенець писав: “Починати виховання дитини зі школи – це значить зводити будівлю на піску і без фундаменту” [3, 144].

Для правильного спрямування розвитку дитини Т.Г. Лубенець закликав насамперед добре знати дитячу природу. Питання про те, як вивчити дитину, а звідси й керувати її розвитком, він розробляє у статтях “Із життя дитини”, “Про іграшки”.

Найкраще, як зазначав вчений-педагог, дитина проявляє себе в грі. Дитяча гра – не забава без смислу і значення, а дійовий і вірний прояв усіх характерних і найяскравіших рис дитячої природи. У грі підкреслюються, розвиваються та вдосконалюються всі індивідуальні дитячі здібності. Гра,

підкреслював, Т.Г. Лубенець, задовольняє дитячий розумовий пошук, що штовхає дитину до невтомної діяльності.

Щоб сприяти цій діяльності, вихователь, на думку Тимофія Григоровича, повинен уміло й обережно керувати дитячими іграми, адже під час гри у дітей розвиваються фантазія і винахідливість, які згодом стануть формами їх повсякденної діяльності.

Для розвитку розумової активності дитини важливо також вчити її спостерігати. “Привчіть дітей до спостереження, - писав Т.Г. Лубенець, - і покажіть їм, як треба спостерігати, - і ви побачите, з яким інтересом діти стежитимуть за живими істотами в піску, на дорозі, в траві тощо” [3, 139].

Такі спостереження розвивають у дітей любов до природи, до всього живого на Землі.

Серед засобів розвитку розумової діяльності дітей дошкільного віку, як бачимо, Т.Г. Лубенець на перший план ставить гру, організацію спостережень за явищами природи, життям тварин, рослин, а також ліплення, малювання тощо. Великого значення він надавав правильно підібраній іграшці.

Глибока впевненість педагога в тому, що дошкільний вік має невичерпні можливості для розумового розвитку дитини, надихала його на розробку теоретичних проблем дошкільного виховання. Глибокі, науково обґрунтовані публічні його виступи, численні статті загострювали увагу громадськості на важливості дитячих народних садків, у яких би цілеспрямовано розвивалися духовні сили дітей. У важких дореволюційних умовах Т.Г. Лубенець разом з

В.О. Флеровим створив єдине на той час у Росії Київське товариство народних дитячих садків, яке ставило своїм завданням поширити в народні ідеї суспільного виховання дітей дошкільного віку.

Т.Г. Лубенець не мислив собі добре поставленої початкової школи без науково-обґрунтованого дошкільного виховання, яке б сприяло цілеспрямованому розумовому розвитку дітей. Саме така постановка цієї проблеми робить його праці співзвучними сучасності й свідчить про те, наскільки серйозно, вдумливо розв’язував видатний педагог завдання початкової освіти й формування дитячої особистості.

Т.Г. Лубенець був глибоко переконаний, що свідомість і розумова активність дітей – найперша умова їх успішного навчання.

Найголовнішим у розвитку дитячої пізнавальної активності вчений вважав зміст навчання. Тому він приділяв велику увагу складанню підручників, раціональному розташуванню в них навчального матеріалу.

З-під його пера вийшли “Граматка”, “Читанка”, “Зернятко” для першого, другого, третього і четвертого років навчання, “Рідна мова” – посібник з російської мови, “Загальнокорисний задачник” – підручник з арифметики; “Керівництво до Зернятка”, “Твори за малюнками”, “Письмові самостійні роботи в початковій школі”, “Малюнки для творів і бесід у школі й дома”,

“Методика арифметики”. До підручників Т.Г. Лубенець ставив надзвичайно серйозні вимоги. На думку педагога, при складанні підручника необхідно звертати увагу і на метод, що лежить в його основі, і на його дидактичну сторону, науковість викладу, і на те, щоб складність матеріалу відповідала віковим особливостям, був цікавим за своїм змістом, викликав живий інтерес у дітей, а отже й бажання вчитися.

“Щоб досягти успіху в навчанні грамоти, необхідно зацікавити учнів навчанням, збудити в них допитливість, інтерес і бажання до навчання”, - підкреслював Т.Г. Лубенець [5, 110]. Як глибокий знавець дитячої психології, Тимофій Григорович розумів ще й те, що важливо не тільки збудити в дітей пізнавальний інтерес, а й зуміти підтримати його. Він пропонував скоротити до мінімуму період навчання грамоти, коли діти читають склади, слова, фрази, що не збуджують достатньою мірою їх

пізнавального інтересу, активності.

Отже, Т.Г. Лубенець дбаючи про розвиток дитячого мислення, надававвеликого значення не тільки змісту читаного, а й методу викладання.Читання може дати поштовх і розумовому, і

моральному розвитку, зазначав Т.Г. Лубенець, а може сприяти лише виробленню пустої фантазії і нерозсудливої чутливості. Читання може бути могутнім засобом самоосвіти за умови, якщо уроки пояснювального читання поєднуються з усними, об’єднуючими бесідами, з використанням наочних посібників.

Дата добавления: 2015-05-24