Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Клас Стьожкові (Cestoidea) – бичачий, свинячий, карликовий ціп’яки




Клас Стьожкові черви (Сestoidea)

• характеристика класу

 

Цестоди (клас Сestoidea, підклас Сestoida), або стьожкові черви, відносяться до типу Плоскі черви (Рlathelminthes).

Цестоди мають стрічкоподібне сегментоване тіло довжиною від 2,5-5 мм до 18-20 м. Тіло складається із голівки (сколекса), шийки і членистої стробіли, окремі сегменти (членики) якої називаються проглотидами. На голівці є органи фіксації: присоски, присмоктувальні щілини (ботрії), може бути хоботок з віночком гачків. За сколексом знаходиться коротка несегментована шийка - частина росту, від якої відбруньковуються членики. Стробіла складається із різної кількості члеників (від 3 - до 4000). Проглотиди, що розташовані безпосередньо за шийкою, називаються юними і мають тільки чоловічу статеву систему. Середину тіла складають гермафродитні членики, а кінець стробіли складається із зрілих члеників, що містять заповнену яйцями матку.

Покриви тіла утворюють шкірно-м'язовий мішок. Зовнішній його шар - кутикула має мікро-ворсинки для збільшення всмоктувальної поверхні, тому що поглинання поживних речовин відбувається всією поверхнею тіла. Такий спосіб живлення визначив локалізацію статевозрілих особин тільки в тонкій кишці хазяїна. Кутикула також виділяє антипротеолітичні ферменти, що захищають гельмінта від перетравлювання. Під кутикулою знаходяться шари кільцевої і поздовжньої мускулатури. Простір між органами заповнений паренхімою.

Цестоди (І - сколекси; II - гермафродитні членики; III - зрілі членики; IV - поперечний зріз сколексу стьожака широкого; а – стьожак широкий (Diphyllobotrium latum); б - ціп'як озброєний (Таеnia solium); в - ціп'як неозброєний (Таеniarhynchus saginatus); г-ціп'як карликовий (Нуmenolepis nana):

1 - ботрії; 2 - зона росту; З - цирусна сумка; 4-піхва; 5 - матка; 6 - жовтівники; 7 яєчник; 8 оотип; 9 - вивідний отвір матки; 10-тільце Меліса; 11 -сім'яники; 12 - віночок гачків; 13 -присоски; 14 - зона росту; 15- сім'яники; 16- матка; 17-яєчник; 18 тільце Меліса; 19-оотип; 20-жовтівники; 21 -матка, заповнена яйцями; 22-піхва; 23-сім'явивідна протока.

 

Травна, кровоносна, дихальна системи відсутні. Видільна система протонефридіального типу, нервова система гангліонарно-драбинчастого типу.

Цестоди - гермафродити. Чоловіча статева система представлена сім'яниками, сім'явиносними протоками, що зливаються в загальний сім'япровід і закінчуються копулятивним органом - цирусом. Жіноча статева система складається із яєчника, яйцепровода, жовтівників, тільця Меліса, піхви, ооти-пу, матки. Цирус і піхва відкриваються у статеву клоаку, звідти чоловічі статеві клітини потрапляють в оотип, де відбувається запліднення. Можливе перехресне запліднення між двома особинами або різними проглотидами одного гельмінта.

Цестоди є біогельмінтами. Статевозрілі особини живуть у тонкій кишці тварин і людини. Розвиток відбувається зі зміною хазяїнів і двома личин­ковими стадіями. Усередині яйця утворюється он-косфера-шестигачковий зародок, що вивільняється в тілі проміжного хазяїна. Там із онкосфери розвивається друга личинкова стадія — фіна (ларво-циста), інвазійна для остаточного хазяїна.

 

Розрізняють кілька типів фін:

 

• цистицерк - невеликий заповнений рідиною міхурець розміром з горошину, всередину якого завернутий один сколекс;

• цистицеркоїд - двостінний міхурець із завернутим всередину сколексом і хвостоподібним придатком;

• ценур - міхур, всередину якого завернуто декілька сколексів;

• ехінококовий міхур - міхур, що досягає великих розмірів, всередині якого знаходиться токсична рідина, безліч сколексів, дочірні і внучаті міхурці;

• альвеококовий міхур — конгломерат дрібних міхурів з колоїдним вмістом, всередині яких невелика кількість сколексів;

• плероцеркоїд - червоподібна личинка з присмоктувальними щілинами (ботріями) на передньому кінці.

 

Ціп'як неозброєний, або бичачий (Таеniarhynchus saginatus)




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 3548; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.