Механічна тканини

Механічні тканини забезпечують міцність рослини, здатність протидіяти дії тяжіння власних органів, вітру, дощу, снігу. Вони грають в рослині роль скелету. Клітини механічних тканин мають сильно потовщені клітинні стінки, які навіть після відмирання протопласту (вміст рослинної клітини, що складається з плазмолеми, цитоплазми та ядра без клітинної оболонки) продовжують виконувати свою функцію.

Коленхима. Розвивається в стеблах та черешках листя дводольних рослин під епідермою або дещо глибше. В коренях її зазвичай немає. Коленхіма рідко зустрічається у однодольних рослин.. Клітини коленхіми витягнуті в довжину, живі, часто мають хлоропласти. Клітинні стінки нерівномірно потовщені. В залежності від характеру потовщення вирізняють кутову(потовщення по кутах клітини), пластинчату (утворює в стеблі суцільне кільце), пухку (потовщення там, де клітини прилягають до міжклітинного простору) коленхіму.

Мал.4 Коленхіма.

Склеренхіма. Найважливіша механічна тканина наземних рослин. Первинна склеренхіма розвинута у всіх вегетативних органах однодольних, рідше дводольних рослин. Вторинна – у більшості дводольних. Клітини склеренхіми мають однорідно потовщені здерев’янілі стінки. Їх міцність близька до міцності криці.

Мал.5 Склеренхіма.

Волокна – сильно витягнуті прозенхімні клітини довжиною від часток міліметра до 4 см. Вони забезпечують міцність органів рослин на розтяг, стиснення та вигини. У багатьох рослин первинні волокна довші за вторинні. Волокна дводольних використовують для виготовлення тканин (льон).

Склереїди – клітини, що найчастіше мають паренхіму форму. Можуть розташовуватися щільними групами чи у вигляді поодиноких клітин. Це мертві клітини з товстими здеревенілими стінками, пронизаними порами. З них складаються кісточки вишні, персика, шкаралупа горіха і т.д.

Дата добавления: 2015-05-24