Сутність політичного лідерства

Політична еліта

Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.

Політичну еліту характеризує:

· близькість цінностей (ціннісна шкала);

· причетність до влади (незалежно від способу входження у владу);

· наявність політичного ресурсного потенціалу;

· спосіб легітимізації влади (він обумовлює механізми виробки та прийняття політичних рішень, їх трансляції на рівень масової свідомості).

Політична еліта складається з правлячої еліти та контреліти.Як чітка система поглядів теорія еліти розроблена на початку XX ст. В. Парето, Г. Моской, Р. Міхельсом. Окремі напрямки теорії опрацювали Г. Ортега-і-Гассет, А. Тойнбі, Й.А. Шумпетер, К. Маннгейм, Ч.Р. Міллс, Г. Ласуелл та ін.

Розрізняють три способи виділення політичної еліти:

· позиційний, який полягає у визначенні ступеня політичного впливу тієї чи іншої особи на основі позиції, яку вона займає в системі влади;

· репутаційний, оснований на рейтингу політика серед інших людей у владі;

· за дієвістю - визначається виходячи з участі у прийнятті стратегічно важливих рішень.

Політичний лідер - це будь-який учасник політичного процесу, що активно впливає на нього і стимулює соціальну групу чи суспільство в цілому на досягнення певної мети.

Лідери виступають ключовими фігурами політичного життя і реально впливають на суспільні процеси. До таких прийнято відносити індивідів, які визнаються суспільством як керівники і отримують в силу цього право на прийняття політичних рішень. В ролі лідерів можуть виступати особистості, цілі організації: партії, держави.

Політичне лідерство як спосіб організації і реалізації влади методом надання виняткових повноважень окремим суб'єктам політики випливає з самої природи людини. Розвиваючись паралельно з еволюцією самого суспільства, лідерство на кожному історичному етапі набуває своїх специфічних форм.

Лідерами є всі великі політичні діячі, які виконують управлінські функції: державні чиновники вищого рівня, призначені на свої посади (наприклад, міністри) або вибрані на них (президент, парламентарії). Політичне лідерство - це форма визнання авторитету не усіх політичних керівників, а лише найбільш видатних. З цією метою вони ділять всіх політичних діячів на великих і звичайних або взагалі не визнають останніх такими. Лідерство - це явище комплексне і може поєднувати у собі два аспекти: неформальний статус, пов'язаний з суб'єктивними можливостями і можливостями особистості впливати на послідовників, і формально-посадовий, що дає право приймати політичні рішення та використовувати різноманітні правові й адміністративні ресурси.

Дата добавления: 2015-05-24