Пантелеймон куліш на ниві освіти України

Педагогічне значення творів П. А.Грабовського

Етико-педагогічні ідеї властиві творам Павла Арсеновича Грабовського (1864-1902) – поета, публіциста. Він писав про низький рівень викладання вчителів – священників, про тяжкий матеріальний і моральний стан учителів, особливо сільських учительок, про знущання над ними попів, писарів, інспекторів. І при цьому, відмічав він, самовіддано працювали в сільських школах, з позиції гуманізму реалізуючи високе своє призначення.

“Учительница настолько не гарантирована и в отношении своей личности, и в отношении своего места, что ее может ни за что “выжить” всякий, на кого только найдет охота “потешиться”. Я мог бы подтвердить это рядом красноречивых фактов, но не делаю этого, так как они известны почти всем в нашем уезде. Живут между собою учительницы в высшей степени дружно, идеально; главными чертами, отличающими их у нас от всех остальных барышень, являются: простота, искренность и серьезность. Не думайте, читатель, что я идеализирую учительниц: всякий, отлично знающий их у нас, подтвердит мои слова”

З великою теплотою поет намалював образ молодої сільської вчительки у вірші “Трудівниця”, яка, не знаючи відпочинку, вчила дітей, допомагала їх батькам, а сама померла з голоду і холоду

Ще до вступу до університету він вчителює, деякий час навчає панських дітей грамоти. Працює вчителем у Луцькій дворянській школі. Куліш їде до Рівного, де працює вчителем у дворянській школі. Куліш П. О. вступає до Кирило-Мефодіївського братства у 1846 р. Знайомиться з Т. Г. Шевченком. Однак в 1847 р. Куліша було заарештовано за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві і заслано в м. Тулу на три роки. Після заслання Куліш повертається в Україну в займається освітньою діяльністю. займається перекладацькою діяльністю. Зокрема, переклав з старослов’янської на українську мову святу книгу “Біблію”, а також твори Гомера, Шекспіра, Данте переклав на українську мову. З російської на українську переклав твори О. Пушкіна, з польської – твори Міцкевича, з англійської – Байрона. А також написав педагогічний твір “Слово для писемних”.

П. Куліш про школу та освітній ідеал. П. О. Куліш – педагог-просвітитель, педагог-практик вчителював в дворянських школах, гімназіях. Багато зусиль приділяв самоосвіті – вивчив декілька мов, глибоко опанував слов’янські мови, був славістом. В ряді своїх творів приділяв увагу школі та освіті народу. Зокрема в творах “Викохуйте дітей”, “Рідне слово”, “Граматика”, “Слово до письменних” та в романі “Чорна Рада” та інших він настирливо вимагає освіти для народу. Школа повинна бути доступною дітям селян, сімейне виховання повинно бути поєднане з шкільним навчанням. Талановитий педагог вимагав поширення серед народу України, прилучення її – України – до передової світової культури. Він твердив, що школа повинна бути доступна для усіх дітей. Цю ідею педагог розглядає у вступі до букваря – “Граматики”.

Куліш школу розглядає як таку, де б здійснювалось прилучення дітей до хліборобської культури. Куліш невтомно працював на ниві просвітництва народу. Він засуджував таку освіту, яка веде до відчуження моралі від народної моралі та одвічних патріархальних цінностей, що шкідливо.Наслідками такої освіти є дух виродження українців, коли українець зневажає все українське, зокрема – мову.

Свої освітньо-педагогічні погляди П. Куліш висловлює і в підручнику “Граматика”, “Записки о Южной Раси”, у збірнику праць комісії для виведення пам’яток новітнього писемства, у спогадах про Т. Г. Шевченка, у поезіях із збірок “Досвідки”, “Хуторна поезія”, “Дзвін”, “Позичена кобза” та у романі “Чорна Рада”. Освітній ідеал П. Куліша – люди світлої душі, міцні здоров’ям, здатні зіпсоване по всій землі життя “исправить”, люди здатні змінити світ.

В багатьох своїх творах (“Чорна Рада”, “Рідне слово”, “Заспів”) П. Куліш розглядає проблеми поширення освіти серед свого народу. Публіцистичні твори були спрямовані на те, щоб піднести освітній рівень українців. Він надіявся на те, що допомогти людям саме освітою об’єднати народ, д опомогти йому з допомогою освіти усвідомити свій підневільний стан і виробити собі кращу долю.

Вітчизняна школа, на його думку, не повинна бути ізольована, а в ній має втілюватися розумне і гармонійне і гармонійно поєднуватися українська культура з європейською. Це значно підніме рівень духовного життя українського суспільства.

У 1854 р. педагог видав підручник – буквар, який назвав “Граматика”. Це був цікавий і доступний для учнів буквар – “Граматика”.

Заслуга Куліша в тому, що він виробив український правопис під назвою “ кулішівка”. До цього правопис був дуже строкатим, правила правопису були не уніфіковані, різноманітні. Для забезпечення єдності П. Куліш запропонував спрощений правопис української мови, пристосований до найлегшої вимови слів (полтавсько-чигиринський діалект – взірець української мови).

Великого значення надавав П.О.Куліш навчанню дітей в школі на рідній мові. У творах “Рідне слово”, “Викохуйте дітей”, у вірші “До рідного народу” педагог закликав педагогів України навчати учнів на рідній мові у школах, розвивати у дітей свідоме сприймання навчального матеріалу. Цьому сприяє навчання дітей на рідній мові, для українців – це навчання на українській мові.

Дата добавления: 2015-05-24