Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

За аналітичним способом там все за формулами, якщо треба напишу!!!




 

 

35. Аналіз факторів зміни беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства.

Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних і змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію. При підвищенні цін, щоб одержати необхідну суму виручки для компенсації постійних витрат підприємства, потрібно реалізувати менше продукції, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих змінних і постійних витрат підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки.

Тому кожне підприємство прагне до скорочення постійних витрат. Оптимальним вважається той план, що дає змогу знизити частку постійних витрат на одиницю продукції, зменшити беззбитковий обсяг продажів і збільшити зону безпеки.

 

36. Основні завдання та джерела інформації для аналізу інвестиційної діяльності

Завдання аналізу полягає в оцінюванні динаміки, ступеня виконання плану і вишукуванні резервів збільшення обсягів інвестицій та підвищення їхньої ефективності.

Джерелами інформації є:

- форма № 2 «Звіт про фінансові результати»

- форма № 2-кб «Звіт про будівництво будівель і споруд»

- форма № 2-Б «Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів»

- форма №2кб «Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд і потужностей» та ін..

 

38. Аналіз рентабельності інвестиційного проекту.

Аналіз доцільності інвестування можна провести за доп. визнач. р-ня рентабельності проекту (IR), розрахованого як відношення чистої тепер. вартості до суми інвестицій, і вираженого у відсотках:

IR=(NPV / I)*100 (6)

За екон. змістом рентабельність – величина прибутку, одержана на кожну одиницю коштів, вклад. у проект. Рентабельність є відносним показником, тому може застосов. для вибору одного з кількох інвестиційних проектів, які мають близькі знач. ЧТВ

 

39. Аналіз внутрішньої норми прибутку.

Внутрішня норма прибутку (IRR - internal rate of return) - це розрахункова процентна ставка (коефіцієнт дисконтування), при якій одержувана виручка від реалізації від проекту стає рівною витратам на проект, це розрахункова ставка, при якій чиста приведена вартість NPV дорівнює нулю. Це такий мінімальний рівень доходності проекту, при якому він не буде давати ні доходів, ні збитків, тобто за екон. змістом – це норма беззбитковості проекту.

 

 

37. Методика розрахунку ефективності інвестування: дисконтування грошових потоків.

Методи дисконтування грошових потоків – це методи, які використовують концепцію вартості грошей з урахуванням часу для оцінки інвестиційних проектів.

Дисконтування - визначення поточного грошового еквівалента суми, що буде отримана в майбутньому. Принцип розрахунку - зменшення майбутньої суми на розмір прибутку, що наростає за визначений період за правилом складних відсотків. Дисконтування - процес, обернений нарахуванню складного відсотка (відсотка на відсоток). Іншими словами, дисконтування – це техніка виміру поточної і майбутньої вартості грошей, тобто приведення в порівняні умови за часом.

Концепція вартості грошей з урахуванням часу.

Вартість грошей у часі означає, що гривня, отримана раніше, коштує більше, ніж гривня, отримана пізніше.

Часову вартість грошей можна розрахувати двома способами: на підставі простого або складного відсотка.

Простий відсоток вираховують множачи основну (інвестовану) суму на відсоткову ставку та період інвестицій. (Тобто він нараховується лише на первісну суму – вклад, позику тощо).

Складний відсоток – це відсоток, що нараховується на первісну суму та на раніше нараховані відсотки. Нарахування складного відсотка - це процес зростання основної суми банківського вкладу за рахунок нагромадження відсотків.

Сума, отримана в результаті нагромадження відсотків, називається майбутньою (після закінчення періоду, на який здійснюється розрахунок) вартістю суми внеску. Початкова сума внеску називається поточною вартістю.

Формула нарахування складного відсотка:

FV = PV * (3), де

FV (future value) - майбутня вартість, PV (present value) - поточна вартість, r - процентна ставка, n - число років, 1+ r – коефіцієнт приведення різночасових капітальних вкладень.. Звідси,

PV = FV /

Отже, для визначення теперішньої вартості інвестицій необхідно з суми майбутніх грошових надходжень вирахувати суму відсотків, нарахованих за певною ставкою (r) за певний період n. Дисконтування – це коригування майбутніх грошових надходжень для визначення їхньої теперішньої вартості.

Чиста приведена вартість - характеризує загальний інвестиційний результат інвестиційного проекту. Її визначають як різницю між поточною приведеною вартістю потоку майбутніх чистих грошових надходжень і поточною приведеною вартістю потоку майбутніх витрат на реалізацію і функціонування проекту під час усього циклу його життя:

NPV = ,

де NPV - чиста приведена вартість (net present value), - грошовий потік у і–му періоді, r - ставка дисконту, n - число років циклу експлуат. проекту.

Ставка дисконту може залишатись стабільною протягом проекту, а може і змін. у кожному періоді. Додат. знач. NPV вказує на доцільність інвестув. коштів, оск. проект є прибутковим.

 

 

40.Організація та методика аналізу формування капіталу.

Капітал – це засоби, які є в розпорядженні підприємства для здійснення діяльності з метою одержання прибутку. Формується капітал підприємства як за рах. власних (внутр.), так і позикових (зовн.) джерел. Осн. компоненти капіталу – борг, привілейовані акції і звичайні акції.

Осн. джерелом фінансув. є Влас. капітал. До його складу входять: статут. капітал, накопичений капітал (резервний і додатк. капітали, нерозподілений приб.) та ін.. надходження (цільове фінансув., та ін..)

Осн. джерелом поповн. Влас. капіталу є прибуток під-ва. Якщо під-во збиткове, то влас. капітал зменш. на суму збитку. Осн. частку у складі зовн. джерел формув. влас. капіталу утвор. додаткова емісія акцій. На реаль. величину влас. капіталу вплив. також заборгов. засновників за внесками у статут. капітал і варт. акцій, викупл. в акціонерів з метою їх подальш. перепродажу або анулюв., тому ці велични віднімаються із його суми.

При рішенні питання обґрунтування схеми формуванням структури капіталу та вибору джерел його, фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

· Змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях.

· Повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

Необхідно провести аналіз кожної із цих схем фінансування, для того, щоб сформулювати переваги і недоліки кожної з них.

41. Показники ефективності (рентабельності) капіталу та аналіз оборотності та руху капіталу.

Капітал у процесі свого руху проходить три стадії: заготівельну, виробничу і збутову. На першій – під-во придбаває необх. осн. фонди, виробничі запаси, на другій – част. засобів у формі запасів надходить у вир-во, а частину використ. для оплати праці роб-ків, виплату податків та ін.. Закінч. вона випуском готової продукції. На третій стадії прод-цію реалізують, і на рах. під-ва надходь. кошти, при чому більші від початков. суми на величину отрим. прибутку. Тому чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше під-во одержить і реалізую прод-ції при одній і тій самій сумі капіталу за визнач. період.

Ефективність використ. капіталу характериз. його прибутковістю (рентабельністю) – відношенням суми прибутку до середньорічної суми капіталу. Залжено від того, з чиїх позицій оцінюється д-ть під-ва, є різні підходи до розрахунку показників рентабельності.

З позиції усіх зацікавлених сторін загальна оцінка ефективності використання сукупних ресурсів здійснюється на підставі показника рентабельності сукупного капіталу (Рск) який визнач. відношенням загальної суми брутто-прибутку до виплати процентів (Пвал) і податків до середньої суми активів під-ва за період

Рск = Пвал / Акт

З позиції власників і кредиторів - відношенням чистого прибутку і процентів за кредити з урахуванням податкового коректора до середньої суми сукупних активів за звітний період:

ROA = (ЧП +Проц(1-Кп)) /Акт = ВЕР (1-Кп)

Рентабельність оборот. капіталу визначається відношенням прибутку від основної діяльності й отриманих процентів від короткострокових фінансових вкладень до серед. суми оборот. активів:

Роб.к = (Посн.д.+ %к.ф.в.) / Об.акт.сер.

З позиції власників під-ва визначають рентабельність власного капіталу як відношення чистого прибутку (ЧП) до середньої суми власного капіталу за період (ВК)

ROЕ = ЧП / ВК

Власників звичайних акцій і потенційних інвесторів цікавлять і такі пок-ки, як прибуток на акціонер. капітал:

Пак = (Чистий прибуток – дивіденди за привілейованими акціями) / Акціонер. капітал за звич. Акціями

Для хар-ки інтенсивності використання капіталу розрах. коеф. його оборотності (детальніше коеф. оборотності розглянемо в пит.2):

Коб = Чиста виручка від реалізації / Капітал

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку показників рентабельності капіталу, встанов. тенденції їхньої зміни і спробувати відшукати резерви підвищення ефективності роботи під-ва.

 

42. Головні етапи аналітичної роботи та їх характеристика

43. Економічна сутність грошового потоку та його види

Неперервний процес руху коштів являє собою грошовий потік. Від повноти і вчасності забезпечення процесу постачання, виробництва і збуту продукції грошовими ресурсами залежать результати основної (операційної) діяльності підприємства, ступінь його фінансової стабільності і платоспроможності, конкурентні переваги, необхідні для поточного і перспективного розвитку.

Для забезпечення ефективного управління грошовими потоками доцільно здійснювати їхню класифікацію за різними ознаками:

1. За спрямованістю руху коштів

додатний грошовий потік (приплив коштів);

від'ємний грошовий потік (відплив коштів).

2. За методом обчислення обсягу:

валовий грошовий потік - це всі надходження або вся сума витрати коштів в аналізованому періоді;

чистий грошовий потік {ЧГП), що становить різницю між додатним {ДГП) і від'ємним (ВГП) потоками коштів в аналізованому періоді:

3. За видами діяльності:

грошовий потік від операційної діяльності

грошовий потік від інвестиційної діяльності;

грошовий потік від фінансової діяльності

4. За рівнем достатності обігу

надлишковий грошовий потік

дефіцитний грош потік

5. За періодом часу

короткострокові грошові потоки (до року);

довгострокові грошові потоки (понад рік)

6. За видами використовуваних валют розрізняють:

грошові потоки в національній валюти

грошові потоки в іноземній валюті.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 452; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.038 сек.