Будова та функції шкіри

Шкіра — це зовнішній покрив тіла тварин і людини. Вона є бар’єром між зовнішнім і внутрішнім середо­вищем організму; захищає його від шкідливих впливів фізичних, хімічних та біологічних факторів і підтримує в певних межах його життєві функції. Крім того, шкіра бере участь в обміні речовин, зокрема вітамінів, виділенні продуктів обміну речовин, водо- і газообміні, сприйнятті подразнень і теплообміні, розподілі крові організму, теп­лорегуляції і, нарешті, шкіра є місцем запасання енерге­тичного матеріалу — жирів. Волосся, нігті, потові, сальні й молочні залози — це похідні шкіри, її придатки.

Будова і функції шкіри. Шкіра має поверхню 1,5—1,6 м² і складається з трьох шарів: епідермісу, власне шкіри, або дерми,.та підшкірної клітковини.

Перший шар — зовнішній, представлений епідермісом, або; надшкір'ям, завтовшки 0,07-2,5 мм і більше. Це бага. тошаровий плоский епітелій, поверхневі шари якого рогові ють, злущуються і відпадають. Зроговілі верхні шари ство­рюють міцне покриття, особливо на долонях та підошвах. Відновлення відмерлих і відпалих клітин відбувається за рахунок розмноження глибше розміщених клітин основи епідермісу. Шари цих клітин утворюють ростковий, або мальпігіїв, шар. Тут розміщені пігментні клітини. що синте^ зують пігмент, який надає шкірі забарвлення. Під впливом сонячного проміння воно посилюється — з являється загар. Пігмент захищає від шкідливого впливу ультрафіолетової о випромінювання. В епідермісі містяться чутливі нервові за­кінчення. Вони сприймають дотик, тиск, тепло, холод.

Під епідермісом розміщена власне шкіра, або дерма. В ній виділяють сосочковий і сітчастий шари. Сосочко­вий шар складається з пухкої сполучної тканини і утво­рює сосочки, що впинаються в епідерміс. На поверхні шкіри утворюється відповідний рельєфний малюнок з ліній різної конфігурації. їхні форма і розміщення індивідуальні.

Сполучна тканина сосочкового шару крім клітин міс­тить волокна, переважно колагенові й еластичні, які зу­мовлюють міцність і пружність шкіри. Сосочковий шар пронизаний численними кровоносними й лімфатичними судинами, нервовими волокнами та закінченнями. Тут розміщені клітини з пігментом, м’язові клітини та їх пуч­ки. Вони беруть участь у підійманні волосся, виділенні секретів шкірних залоз, підтримують пружність шкіри.

Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, в якому немає кровоносних капілярів. Кровоносні судини сосоч­кового шару характеризуються великою сумарною ємністю і тому є своєрідними депо крові. Досередини сосочковий шар переходить у сітчастий, який складається із спо­лучної тканини. Його еластичні й колагенові волокна ство­рюють переплетення. Тому шар називають сітчастим. Він зумовлює пружність шкіри.

У сітчастому шарі розміщені сальні й потові залози, волосяні сумки. Сальні залози, починаючись у власне шкірі, відкриваються протоками у волосяних сумках. Виділюва­ний ними жир змащує волосся і шкіру та захищає їх від пересихання.

Протоки потових залоз відкриваються на поверхні шкіри. Утворювана в них рідина — піт — крім води містить продукти обміну речовин організму і за своїм складом нагадує сечу, але значно більше розбавлена во­дою, тобто завдяки потовим залозам шкіра виконує ви­дільну функцію.

Значення волосся і волосяного покриву на тілі людини втрачене. Проте частково волосяний покрив, а також здатність його підійматися за допомогою спеціальних мікроскопічних м’язів зберігаються. При цьому утворює­ться так звана гусяча шкіра — невеликі горбки навколо волосин при переохолодженні. У сучасних людей така реакція на холод сприяє звуженню судин шкіри, їх стис­канню, що дещо зменшує втрату теплоти через шкіру.

Нижній шар власне шкіри, точніше пучки колагенових волокон сітчастого шару, переходить у підшкірну жирову клітковину. Цей шар шкіри, поряд із сполучною ткани­ною, містить жирові клітини. Товщина шару різна і зале-жить від способу життя, харчування, стану здоров’я та обміну речовин. Помірна товщина жирової клітковини виконує позитивну роль: є термоізолятором організму, по­м’якшує тиск на прилеглі тканини, створює резерв жирів тощо.

Отже, будова шкіри така, що забезпечує низку важли­вих для організму функцій: захист, виділення, чутливість, теплообмін тощо.

Дата добавления: 2015-05-24