Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мета парадигми




Проблеми ідеологічного функціонального аналізу знання

Проблеми, пов'язані зі встановленням достовірності положень функционально-го аналізу

При викладі парадигми ми неодноразово привертали увагу читача до тих специфічних моментів в гіпотезах, спостереженнях, характеристиках, пов'язаних з функціональним аналізом, достовірність яких має бути встановлена. Встановлення істинності тих або інших положень цієї теорії вимагає передусім розробки строгих методик аналізу, що наближаються, наскільки можливо, до логіки эксперименталь-ного дослідження. Це вимагає систематичного розгляду усіх можливостей і недоліків порівняльного функционально-го аналізу (як міжкультурного, так і міжгрупового).

Основне питання: в якій мірі функціональний аналіз обмежений трудністю визначення адекватних вибірок социаль-ных систем, які можуть бути піддані порівняльному (квазіекспериментальному) вивченню?

 

Раніше підкреслювалося, що функціональний аналіз не явля-ется органічно пов'язаним з певною ідеологічною позицією. Це не суперечить факту, що окремі роботи цієї школи і окремі гіпотези, що висуваються функціоналістами, можуть грати певну ідеологічну роль. Тоді специфи-ческой проблемою соціології знання стає: в якій мірі соціальна позиція соціолога-функціоналіста (т. е. його отноше-ние до "клієнта", що фінансує дослідження) вплинула на саму постановку проблеми, на його припущення і поняття, змусила його ігнорувати можливі виводи з тих, що знаходяться в його розпорядженні даних?

Основне питання: як визначити ідеологічне забарвлення функціонального аналізу і якою мірою деяка специфиче-ская ідеологія пов'язана з основними положеннями, принимаемы-ми соціологами? Чи пов'язані ці положення із статусом і роллю соціолога в дослідженні?

Перш ніж ми приступимо до детальнішого дослідження деяких частин цієї парадигми, давайте з'ясуємо, яким чином могла б бути вона використана, бо можна множити таксономію понять до безкінечності, ніяк не впливаючи на рішення завдань, що стоять перед соціологічним аналізом. Які ж тоді цілі парадигми і як нею можна буде користуватися?

Перша і основна мета цієї парадигми - дати.. система-тическое керівництво для адекватного і плідного примене-ния функціонального аналізу. Ця мета, очевидно, припускає, що ця парадигма містить деякий мінімальний набір понять, з якими повинен оперувати соціолог для того, щоб здійснити правильно побудований функціональний аналіз. Очевидно також, що ця парадигма час від часу може використовуватися і для критичної оцінки робіт в області функціонального аналізу. Таким чином, вона повинна служити як компактне, скорочене керівництво для проведе-ния досліджень в області функціонального аналізу і для оцінки достоїнств і недоліків раніше виконаних исследова-ний. Недолік місця дозволяє нам розглянути застосування лише частини парадигми для критичної оцінки відібраних в цих цілях досліджень.

По-друге, парадигма повинна підводити нас безпосередньо до постулатів і (що часто мовчазно приймається) предположени-ям, що лежить в основі функціонального аналізу. Як ми вже виявили в перших розділах цієї глави, деякі з цих гіпотез мають дуже велике значення, інші - несуттєві і без них можна обійтися, і, нарешті, треті виявляються сумнівними і такими, що навіть вводять в оману.

По-третє, парадигма намагається зробити соціолога восприимчи-вым не лише до вузько наукового значення різних типів функціонального аналізу, але і до їх політичних, а іноді і до ідеологічних наслідків. У парадигмі особлива увага приділена моментам, де функціональний аналіз припускає прихований політичний світогляд, і моментам, в яких він чинить вплив на "соціальну технологію".

Очевидно, в цій главі не можуть бути детально розглянуті великі і складні проблеми, охоплені нашою парадигмою. Такий розгляд має бути здійснений в спеціальній книзі. У наступному викладі ми обмежимося тільки застосуванням перших частин цієї парадигми до дуже неболь-шому кількості випадків функціонального аналізу в соціології. Час від часу ми використовуватимемо ці випадки як відправні точки для розгляду специфічних проблем, неповно і недосконало проілюстрованих цими исследова-ниями.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 524; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.