Поняття, категорії та закономірності політології

Політологія як самостійна сфера політичних знань має систему наукових понять та категорій. Своєрідність політології як науки полягає в тому, що ключовим питанням та основною її категорією є політична влада. Всі соціальні явища та процеси політологія розглядає крізь призму політичної влади. Політика існує там, де існує боротьба за владу, за її досягнення, застосування та утримання. Без влади не може бути політики, босаме влада виступає засобом її реалізації.

Отже, до понять та категорій загальної теорії політики та політичних систем належать: політ., політ. влада, суб'єкти політ., політ. відносини, політ. Сис-ма сус-тва, політ.норми, політ. інститути, держава, політ. партія, суспільне об’єднання, суспільний рух, політична ідеологія, політична культура. Основними поняттями, що розкривають динамічний аспект політичної дійсності, є: політична діяльність, політична дія, політичне рішення, політичний процес, політичний конфлікт, політична соціалізація, політична поведінка, політична участь. Крім того, в політології широко використовуються поняття та категорії суміжних з нею наукових дисциплін.

Так, слід виділити закони структури, функціонування та розвитку.

Закони структури визначають способи організації політичних систем, їх внутрішню визначеність та взаємообумовленість.

Закони функціонування – це істотні, необхідні зв’язки між політичними суб’єктами в процесі їх часових змін.

Закони розвитку – це закони переходу від одного порядку взаємовідносин у системі до іншого, від одного стану структури до іншого.

Г.Т. Тавадов у систему законів (закономірностей) політології включає:

а) закономірності виникнення та розвитку політичних інтересів, їх взаємодію та взаємообумовленість з економічними та іншими сферами життєдіяльності суспільства;

б) закономірності становлення, функціонування та розвиток політичної влади;

в) закономірності виникнення, функціонування та розвитку політичних відносин, процесів, явищ, подій;

г) закономірності взаємовідносин особистості і влади.

Сучасні дослідники підрозділяють всі закономірності політології на чотири групи.

1. політико-економічні закономірності, які відображають співвідношення між економічною базою суспільства та політичною владою. Існує твердження, що політична влада має певну самостійність, а іноді і визначає курс економічного розвитку суспільства.

2. соціально-політичні закономірності. Вони характеризують розвиток політичної влади як особливої соціальної системи з певною логікою та структурою. Ця група закон-стей зумовлює фун-ння політ. влади заради стабілізації суспільства і вимагає врахування інтересів і потреб усіх елементів соціальної структури суспільства.

3. політико-психологічні закономірності, які відображають взаємовідносини між особистістю та владою. До цієї групи входять закономірності процесів соціалізації особистості, формування ціннісних орієнтацій, а також формування політичних лідерів і завоювання ними влади.

4. закономірності розвитку політичного процесу. Це: закон загальносоціального історичного прогресу - розширення сфери політ. життя та підвищення його ролі у суспільстві; закон суперечної єдності загальносоціального та класового у політ. сфері, політика як засіб реалізації загального інтересу;

Дата добавления: 2015-05-24