Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Священна римська імперія в хі – хv ст




Священна Римська імперія була найбільшим політичним утворенням Західної Європи епохи Середньовіччя. Упродовж ХІ – ХІІІ стст. Тут спостерігається економічне пожвавлення. У сільському господарстві поширюються технічні культури. Інтенсивно розвивається тваринництво, городництво, садівництво. Урожайність зернових зростає внаслідок запровадження кращого обробітку землі. Застосовуються кращі знаряддя праці: замість серпа – коса. замість молотильної палиці – ціп. З ХІІІ ст. у Німеччині селяни використовують чотириколісний плуг, в який запрягають коней. Поширюється застосування мінеральних добрив (мергель). Зростання виробництва зернових зумовлюється залученням до господарського вжитку нових земель у результаті внутрішньої колонізації. Освоєння нових земель (пустищ, боліт, прибережної смуги тощо) здійснюють малоземельні і бідні селяни. Зростання продуктивності сільського господарства зумовило демографічний вибух. Чисельність населення в Німеччині зросла з 1 млн. в Х ст. до 12-15 млн. у ХІІІ ст. Внутрішня колонізація не звільняла селян від феодальної залежності, але селяни добивалися чіткої фіксації повинностей, що значно полегшувало їхнє становище. Розширення сільсько-господарського виробництва стимулювало розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі. У ХІІІ ст. в Німеччині налічувалося понад 500 міст. В містах з’являються цехи: перший – у Вормсі у 1106 р. (цех продавців риби), у 1128 р. у Вюрцбурзі виник цех чоботарів, у 1149 р. в Кельні почав діяти цех виробників ковдр. Становище цехів закріплюється статутами. Цехова організація проникає і до гірничого виробництва. Гірнича справа стає важливою галуззю німецької економіки. Внаслідок цього в країні розвивається металургія, зростає виробництво знарядь праці. Інтенсивно розвивається торгівля. Головними торговими центрами Німеччини стають: Аугсбург – на півдні, Бремен, Гамбург – на півночі, Магдебург – на сході. В цих містах з’являються торгові корпорації – гільдії. Німецькі купці торгують у Франції на ярмарках у Шампані, в Англії, в Прибалтиці, на Русі. Купці окремих міст створюють торгові союзи – ганзи для захисту своєї діяльності. Найбільший із них – союз торгових північнонімецьких міст – Ганза, якийвключав сотні міст і містечок. З другої половини ХІ ст. розпочинається комунальний рух. У 1073 р. мешканці Вормса вигнали свого сеньйора – єпископа і заключили угоду з імператором Генріхом ІV. Повставали проти свого сеньйора і городяни Кельна і Майнца. Але більш поширеною формою звільнення від сеньйора став викуп за гроші. Частіше таким способом здобуття самоврядування користувалися «імперські міста» (Кельн, Вормс, Шпейєр, Регенсбург, Майнц). Міста в Німеччині поділялися на «імперські» (перебували під владою імператора), вільні (повне самоврядування) і земські (залишалися під владою місцевого князя). Характерною особливістю розвитку міст в Німеччині було те, що тут не склався міцний союз між ними і монархом – імператором. У своїй політичній діяльності, орієнтованій на Італію, а не на Німеччину, імператор більше покладався на князів, а не на силу самоврядних міст. Упродовж ХІІ – ХІІІ стст. у Німеччині відбуваються істотні зрушення в соціально-економічних відносинах на селі. Змінюється характер експлуатації. Відбувається трансформація структури феодальної вотчини. В окремих князівствах феодали відмовляються від панщини, скорочують площу домену. Спостерігається явище «комутації ренти» - перехід від відробіткової ренти (панщини) до грошової ренти. Поширюється оренда. З’являється верства заможних орендаторів – «мейєрів». Часто мейєр передавав орендовану землю в суборенду. В Німеччині відбувається диференціація феодальної вотчини. Існують «чисті вотчини», де доменіальна земля передана селянам, або орендаторам; «закам’янілі вотчини», в яких збереглася традиційна феодальна структура; «змішані вотчини», в яких поряд з прогресивною орендою і застосуванням грошовою ренти зберігається панщина. Скрізь в країні спостерігається ослаблення особистої залежності селян. Особливістю політичного розвитку Священної Римської імперії був значний вплив католицької церкви. Після виснажливої боротьби за інвеституру між Генріхом ІV і папою Григорієм VІІ і їх наступниками у 1122 р. було підписано Вормський конкордат, який істотно послабив владу імператора. Посилились позиції герцогів та інших феодалів. У 1138 р. німецькі князі обрали королем Конрада ІІІ Штауфена (1138 – 1152), який став одним із керівників Другого Хрестового походу. Імператори династії Штауфенів в політиці спиралися на імперських міністеріалів і на систему ленних відносин. Це була сильна династія, її імператори володіли значними коштами і мали наймані війська. Однак система влади була слабкою і успіх правління залежав від особистості монарха. Найвищої могутності династія досягла за правління Фрідріха Барбаросси (1152 – 1190). Барбаросса прагнув втілити ідею відновлення Римської імперії. Намагався Італію перетворити на головну опору своєї влади. Упродовж свого правління здійснив шість походів до Італії. У 1162 р. знищив Мілан. У 1176 р. військо Фрідріха Барбаросси зазнало поразки від армії Ломбардської Ліги. У 1177 р. імператор змушений був вимолювати прощення у папи Олександра ІІІ, як це робив сто років тому імператор Генріх ІV у папи Григорія VІІ в Каноссі. У 1183 р. між Ломбардською Лігою і Фрідріхом Барбароссою була підписана Констанцська мирна угода, згідно з якою північно-італійські міста формально визнали зверхність імператора, але фактично зберегли свою свободу. Після одруження сина Барбаросси на сицілійській принцесі до складу Священної Римської імперії увійшла Сицілія і південна Італія. Фрідріх Барбаросса взяв участь у Третьому Хрестовому поході і випадково втопився під час переправи через малоазійську річку Салеф. Нове піднесення Священна Римська імперія пережила за правління імператора Фрідріха ІІ Штауфена (1212 – 1250). Фрідріх був талановитим правителем, освіченим вільнодумцем, який дотримувався принципів релігійної толерантності. Свою резиденцію у Палермо на Сицілії перетворив на осередок культурного розвитку, де органічно поєдналися латинські, візантійські і арабські впливи. Провів низку прогресивних реформ, ліквідував феодальну анархію на Сицілії. Здійснив успішний Шостий Хрестовий похід у 1227 – 1229 рр., у результаті якого християни знову отримали Єрусалим. Водночас вступив у затяжний конфлікт з римським престолом. Папа організував Ломбардську Лігу, яка вела війну з Фрідріхом ІІ упродовж 15 років. У 1245 р. Ліонський собор католицької церкви оголосив імператора єретиком. Наступники Фрідріха Конрад ІV і Конрадин не змогли встояти проти папи. У 1254 р. Карл Анжуйський, який захопив Сицілійське королівство, наказав стратити в Неаполі останнього представника династії Штауфенів Конрадина. Важливим напрямом зовнішньополітичної активності Священної Римської імперії, крім італійського, був східний. Зміцнення територіальних князівств в Німеччині було зумовлене значною мірою агресією німецьких феодалів проти полабських слов’ян. Рух на схід («Drang nah Osten) відбувався як союз папства і німецьких територіальних князів. У завоюванні слов’янських територій були зацікавлені рицарі, які розраховували на земельні володіння і католицька церква, яка прагнула християнізувати язичників. Імператор у цьому конфлікті участі не брав. Експансія проти ободритів і лютичів відбувалася під керівництвом Генріха Лева і Альбрехта Ведмедя. У результаті завоювань Генріха Лева виникло герцогство Мекленбургське. Війна проти лютичів, яку вів Альбрехт Ведмідь, завершилася створенням Бранденбургського маркграфства. Німецькі рицарі завоювали землі поморян, у результаті чого з’явилося князівство Померанія. На слов’янських землях були засновані нові єпархії католицької церкви. Розпочалася німецька колонізація. Кращі землі отримували на пільгових умовах німецькі колоністи, гірші – залишалися слов’янам. У результаті політики онімечення і окатоличення більшість західних слов’ян були асимільовані. Німецька колонізація сприяла економічному піднесенню

Заельб’я. Упродовж ХІV – ХV ст. продовжувався процес ослаблення влади імператора і посилення влади територіальних князів. Поступово формується представницький інститут влади рейхстаг. Рейхстаг – це загальноімперський з’їзд представників усіх земель. На відміну від французьких Генеральних Штатів і англійського парламенту, які комплектувалися із виборних представників усіх станів, рейхстаг являв собою зібрання «імперських чинів». Рейхстаг скликався імператором, як правило, два рази на рік. Рейхстаг не мав виконавчого органу і постійного місця свого скликання. Імператор мав владу як один із територіальних князів. У Священній Римській імперії не було єдиного законодавства, судочинства, фінансів, монети. У деяких територіальних князівствах існували ландтаги – зібрання дворян, духовенства і міщан. З їх допомогою князі підпорядковували своїм інтересам усі стани і збирали необхідні кошти. Велику роль у політичному житті імперії відігравали курфюрсти – найсильніші князі, які мали право обирати імператора. Курфюрсти стежили за тим, щоб влада імператора не посилювалась. Якщо вони відчували цю небезпеку, то усуваали неугодного імператора. У 1347 р. курфюрсти обрали імператором короля Чехії Карла Люксембургського. З метою утвердження своєї влади імператор Карл ІV підписав у 1356 р. «Золоту буллу», яка звідтоді стала ядром імперського законодавства до 1806 р. «Золота булла» визначала порядок обрання короля (імператора). Німецького монарха мала обирати колегія з 7 курфюрстів: три архієпископи (Майнцський, Кельнський, Трірський) і чотири світських князі (король Чеський, герцог Саксонський, маркграф Бранденбургський, пфальцграф Рейнський). Старшим серед церковних курфюрстів вважався архієпископ Майнцський, який мав право скликати курфюрстів у Франкфурті-на-Майні. Старшим серед світських курфюрстів був король Чеський. «Золота булла» підтверджувала всі привілеї німецьких князів і встановлювала нові. Князі отримали право власного судочинства, право збору мита, карбування монети, експлуатації гірничих багатств. Узаконювались війни між феодалами, за винятком війни проти свого сеньйора. Заборонялися союзи між містами. Останній представник Люксембургської династії імператор Сигізмунд (1410 – 1437) намагався зміцнити владу, забезпечити єдність держави, єдність церкви, організувати похід проти турків-османів. Але після його смерті влада перейшла до династії Габсбургів. За імператора Фрідріха ІІІ відокремилися від Священної Римської імперії Пруссія, Гольштинія, Шлезвіг, Австрія, Штирія. Виявляли тенденцію до самостійності Швейцарський Союз, Чехія. У 80-х рр. ХV ст. виник Швабський Союз – військово-політичне об’єднання рицарів та імперських міст південно-західної Німеччини, до якого приєдналися деякі князі (архієпископ Майнцський). Швабський Союз на рейхстагах 1495 – 1500 рр. намагався провести низку реформ, серед яких заборона феодальних війн, запровадження загальноімперського управління і суду для вирішення конфліктів між територіальними князями. Але ці реформи не вдалося реалізувати. Наприкінці ХV ст. Священна Римська імперія перетворилася на федерацію слабо пов’язаних між собою князівств

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1507; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.