Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод

Обсяги забору води за 2004-2009 роки по Луганській області

Використання води у 2009 році склало 198,8 млн. м³, у 2008 році складало 232,0 млн. м³, тобто знизилось на 33,2 млн. м³. Із загального обсягу забраної води (458,9 млн. м³) на поверхневі джерела припадає 126,0 млн. м³ (27,5 %), на підземні – 332,9 млн. м³ (72,5 %), з них 175,7 млн. м³ шахтних вод.

Із загального обсягу поверхневих вод 123,8 млн. м³ забрано в басейні р. Сіверський Донець і 2,2 млн. м³ в басейні р. Міус. Обсяг використаної води становить 198,8 млн. м³. За напрямками використання води розподілення її таке: побутово-питні потреби – 42 %, промисловість – 46,2 %; сільське господарство – 1,2 %, зрошення – 2,1 %; риборозведення – 3,36 %.

Господарсько-побутове та виробниче водоспоживання формується на урбанізованій території області: в основному в міських поселеннях, які займають площу 1,6 тис. км², що складає близько 6 % території області. На цій території використовується 81,5 % загального обсягу води області, у тому числі понад 88,2 % на господарсько-побутові і 78,4 % на виробничі потреби від загального обсягу, який використано областю на ці потреби.

Використання води у системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання становить 2341,0 тис. м³; економія свіжої води – 92,2 %. Найбільш інтенсивне використання води здійснюється у м. Луганську та Лисичано-Рубіжанському промисловому регіоні, найбільш інтенсивне забруднення поверхневих вод має місце у Свердловсько-Ровеньківському та Краснолуцько-Антрацитівському промислових регіонах, а також у Лисичано-Рубіжанському регіоні й м. Луганську.

Основні показники використання і відведення води, млн. м³

Показники	1990	2005	2006	2007	2008	2009
Забрано води з природних водних обۥєктів - всього		600,73	606,2	571,6	541,2	458,9
у тому числі для використання		382,6	388,5	377,6	367,5	296,3
Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на		254,31	250,1	241,5		198,8
виробничі потреби	624,9	118,86	127,4	126,1	122,9	98,49
побутово-питні потреби	383,5	109,64		96,26	89,95	83,31
зрошення	171,3	2,73	2,95	4,54	2,254	4,14
сільськогосподарські потреби	81,22	11,8	3,32	3,1	2,66	2,37
ставково-рибне господарство		13,45	10,72	8,94	7,27	6,69
Втрати води при транспортуванні	53,8	126,6	138,3		135,5	97,49
Загальне водовідведення з нього		399,1	386,1	362,1		300,8
у поверхневі водні обۥєкти		381,4	372,1			286,5
у тому числі
забруднених зворотних вод	256,9	268,9	221,9	203,5	147,4	100,3
з них без очищення	43,19	53,4	40,47	34,1	31,42	23,18
нормативно очищених		103,11	130,3	115,5	141,4	163,7
нормативно-чистих без очистки		9,52	19,91	26,91	27,75	22,5
Обсяг оборотної та послідовно використаної води
Частка оборотної та послідовно використаної води, %		94,3	94,5			92,2
Потужність очисних споруд	748,8	653,2	655,2	643,3		640,7

Забруднення поверхневих вод області обумовлено скидами стічних вод підприємств промисловості, комунально-побутової сфери та поверхневого стоку з селітебних територій.

На території Луганської області налічується 175 комплексів очисних споруд загальною потужністю 1738,0 тис. м³/добу. 66 комплексів працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод.

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб'єктів господарювання. Біля 100,3 млн. м³ забруднених стічних вод щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Значний вплив на формування якості поверхневих вод здійснюють води шахтного водовідливу. У 2009 році підприємствами вугільної промисловості в водні об'єкти скинуто 161,0 млн. м³ шахтних вод. З них 57,96 млн. м³ віднесено до категорії забруднених. До категорії забруднених шахтні води відносяться через їх високу мінералізацією. Використання шахтної води (13,4 млн. м³), як і у попередні роки, незначне і обмежене її високою мінералізацією, яка на деяких шахтах досягає 10 г/л і більше.

На сьогоднішній час існуючі методи демінералізації (електродіаліз, випарювання, осмос) винятково енергоємні, а також вимагають глибокого рівня попереднього освітлення шахтних вод (до 3-5 мг/л), рішення питань утилізації мутних розсолів або сухих солей.

Основними річками, до яких скидаються шахтні води, є р. Сіверський Донець, її праві притоки та р. Міус. Вони характеризуються підвищеною мінералізацією. Розробки родовищ вугілля і скидання шахтних вод у гідрографічну мережу призвели до змін у водообміні та гідрохімічному режимі підземних вод на території, яка значно перевищує площу гірничих робіт.

Всього за 2009 рік у природні водні об'єкти на території Луганської області скинуто 286,5 млн. м³ зворотних вод, із них забруднених 100,3 млн. м³ (35 %), що нижче аналогічних показників за 2008 рік за обсягами. У 2008 році було скинуто, відповідно, 316,0 млн. м³ та 147,5 млн. м³.

Аналіз скиду зворотних вод у співвідношенні до загального скиду забруднюючих речовин свідчить про зниження обсягу скиду зворотних вод у 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 29,5 млн. м³. Обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти у порівнянні з 2008 роком знизився на 21,3 тис. т й складає 468,7 тис. т забруднюючих речовин, в тому числі завислих речовин – 5,23 тис. т, сполук групи азоту – 3,63 тис. т, БСК – 2,3 тис. т, ХСК – 6,53 тис. т.

Як і раніше, у теперішній час суб'єкти господарювання Луганської області в основному використовують ресурсномісткі технології, які призводять до значних обсягів утворення забруднених стічних вод. Особливо це стосується вуглевидобувної промисловості, де скиди забруднених зворотних вод становлять 58 відсотків від загальних по області. До категорії забруднених шахтні води відносяться через їх високу мінералізацією.

Проектна потужність очисних споруд в цілому по області складає 640,7 млн. м³/рік, у тому числі потужність очисних споруд перед скидом в водні об'єкти 620,5 млн. м³/рік. І хоч запас вільної потужності на очисних спорудах складає 332 млн. м³, із всього обсягу стічних вод, які пройшли очищення, 163,7 млн. м³ віднесені до категорії нормативно-очищених.

Це зумовлено такими факторами:

- у ряді міст очисні споруди морально та фізично застаріли, а в містах Кіровськ, Брянка, Анненка, Вергульовка повністю або частково зруйновані. В області існують очисні споруди, які експлуатуються з 1940 року (м. Новодружеськ);

- у зв'язку зі зниженням виробництва і закриттям ряду шахт у вугільній промисловості, зменшився обсяг шахтного водовідливу, внаслідок чого на ряді шахт проектна потужність очисних споруд значно перевищує фактичне надходження шахтних вод. Високо мінералізовані шахтні води надходять до очисних споруд механічного та фізико-хімічного очищення, в результаті якого знижується лише вміст завислих речовин.

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стiчних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод, потужність яких в Донецькій області затверджено і зареєстровано більше 1,0 млн. куб. м/добу.

Природний стік річок, який формується у межах областi, регулюється 157 водосховищами загальним об'ємом біля 886 млн. м³ і 1566 ставками загальним об'ємом бiльше 200 млн. м³. Найбільші водосховища – Курахівське, Вуглегірське, Старобешівське, Клебан-Бикське, Карлівське, Палопольське, Старокримське та Краснооскольське.

Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область питним водопостачанням.

По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, усього одна відноситься до великих – Сіверській Донець, вісім – до середніх – Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих.

Донецька область знаходиться на водорозділі трьох річкових басейнів:

- басейн Дніпра – західна частина області (Самара, Вовча, Мокрі Яли, Бик та ін.);

- басейн Сіверського Донця – північ і схід області (Казенний та Кривий Торець, Лугань, Міус, Кринка та ін.);

- басейн річок Приазов'я – південь області (Кальміус, Кальчик, Берда, Грузький Єланчик таін.).

Водозабезпеченість місцевим природним рiчковим стоком на одного мешканця областi в 5-6 разiв менша, ніж у середньому по Україні. Об'єм стічних вод області перевищує 1,6 млрд.м³ на рiк, з яких біля 40% забруднені (не вiдповiдають встановленим вимогам).

Забiр води по області в 2008 році склав 2164 млн. м³, що на 200 млн. м³ (7,5%) менше, чим в 2007 році. В тому числі було забрано 391,9 млн. м³ підземної води, що на 72,4 млн. м³ менше, чим в 2007 році (таблиця 4.1). За останні 10 років забір води по області зменшився майже на 400 млн. м³ (15 %). Це, насамперед, пов'язано з підвищенням вартості води і, як, наслідок, з її більш економним використанням.

Основними джерелами водопостачання областi є річки Сiверський Донець, Кальміус, Казенний та Кривий Торець, Кринка, канал Сiверський Донець-Донбас, водосховища і підземні водозабори, а також Азовське море (для Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь»).

У 2008 р. в області було використано 1527,8 млн. м³ води, (в тому числі морської – 873,7 млн. м³), що на 105млн. м³ менше, ніж в 2007 р.

Головними галузями області в 2008 році було використано свіжої води:

- чорна металургія – 157,2 млн. м³ (без урахування морської) (в 2007 р. – 179,3 млн. м³);

- електроенергетика – 86,6 млн. м³ (в 2007 р. – 86,9 млн. м³);

- вугільна промисловість – 27,8 млн. м³ (в 2007 р. – 30,7 млн. м³);

- комунальне господарство – 259,1 млн. м³ (в 2007 р. – 254,3 млн. м³);

- сільське господарство – 44,0 млн. м³ (в 2007 р. – 45,9 млн. м³).Фактична продуктивність систем оборотного водопостачання в 2008 р. склала 7787 млн. м³, що на 719 млн. м³ менше, ніж в 2007 р.

Табл.4.1. Основні показники використання і відведення води

млн.м³

Показники	1990	2000	2005	2006	2007	2008
Забрано води з природних водних об´єктів - всього	-
у тому числі для використання	-
Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на	-		1733,6	1562,3	1633,3	1270,1
виробничі потреби	-	406,8	340,0	339,1	342,1	336,6
побутово-питні потреби	-	460,7	319,5	295,5	272,0	261,3
зрошення	-	53,56	-	22,8	25,82	21,66
сільськогосподарські потреби	-	20,98	10,91	9,43	9,01	80,149
ставково-рибне господарство	-	14,45	11,81	16,01	10,89	14,02
Втрати води при транспортуванні	-	262,7	-	332,6	330,2	314,2
Загальне водовідведення з нього	-
у поверхневі водні об´єкти	-
у тому числі	-
забруднених зворотних вод	-	942,8	735,1	1374,4	1438,3	614,5
з них без очищення	-	234,1		780,7	836,5	64,30
нормативно очищених	-	286,6	261,8	247,8	225,9	238,4
нормативно чистих без очистки	-	521,3	604,2	30,78	32,63	691,5
Обсяг оборотної та послідовно використаної води	-	7832,1	7744,2	7843,7	850,3	7787,0
Частка оборотної та послідовно використаної води, %	-	86,8	84,2	87,0	86,7	85,3
Потужність очисних споруд	-

Дата добавления: 2015-05-24