Функціональна структура

Ієрархічна структура ППС

Середовище Елементи Підсистеми Системи Надсистеми

(комплекси)

Компоненти співтовариства

Об'єкти дослід. в інжнерн.екології

Біотична фітоценоз

зооценоз біоценоз

мікробо-

ценоз

Абіотична літосфера

гідросфера екотоп

атмосфера

Виробнича -засоби

(соціальна) праці

-суспільство нооценоз

-продукти

праці

Ієрархія наукових досліджень припускає чотири рівня деталізації.

На першому рівні об'єктами досліджень є системи, їх структура і основні властивості.

Подальші рівні деталізації припускають як об'єкти дослідження співтовариства (II рівень організації), компоненти (III рівень) і елементи (IV рівень).

Метою побудови функціональної структури на першому етапі інженерно-екологічних досліджень є визначення структурних одиниць, що перебувають у взаємодії, і головним фактором тут служить установлення наявності між ними обміну речовиною, енергією або інформацією.

Мета побудови структури на другому етапі полягає у виділенні структурних одиниць, що чинять вплив (виробництва) і що сприймають цей вплив (господарства невиробничої сфери і населення).

Третій етап ставить метою виявлення структурних одиниць, що спричиняють дію (джерела дії) і що сприймають її (природні компоненти і елементи).

Завершується побудова виділенням структурних одиниць, у яких проявляються наслідки дії.

Наведений методологічний підхід є загальним при вивченні структури й функціонування ППС.

Головним фактором з методологічної точки зору при побудові функціональної структури нообіогеоценозу є характер функціонування нооценозу і в першу чергу специфіку засобів праці. Наприклад, якщо на даній території побудовані шахти, то основним процесом в діяльності шахт буде видобуток та переробка корисної копалини, що і визначає ступінь зміни природних компонентів.

Продукт праці визначається характером виробництва, ступенем розвитку засобів праці і потребами суспільства. Продукт праці містить як готову продукцію, так і відходи та викиди виробництва у твердому, рідкому й газоподібному стані. Характер розподілу продуктів праці в просторі обумовлений не лише властивостями самого продукту, але й структурними особливостями і властивостями природних компонентів нообіогеоценозу.

Функціональна структура ППС може бути представлена у вигляді блок-схеми або карти-схеми.

Морфологічна структура

Під морфологічною структурою ППС слід розуміти просторове розміщення всіх компонентів нооценозу, біоценозу і екотопа і їх елементів у взаємозв'язку і з урахуванням наслідків взаємодії. Вона являє собою структурне оформлення просторових і функціональних зв'язків і відносин між джерелами впливу й об'єктами, що сприймають вплив і змінюються в результаті цього. Морфологічна структура відбиває зафіксоване на конкретний момент часу стан, що визначається шляхом виявленняи і описуванням екологічних змін, що проходять в наслідок впливу виробництва на природне середовище. Елементами, що дозволяють побудувати морфологічну структуру ППС є контури, ареали, шари і зони.

Контур — це границя, що відокремлює компоненти або елементи системи один від одного, умовно показана на карті-схемі і відповідна за конфігурацією цієї лінії. Контур мають всі елементи і компоненти нооценозу, окремі елементи біоценозу і екотопу, а також порушення в них.Зміни числа, форми і розташування елементів і компонентів доцільно віднести до одного виду - порушення. У результаті впливу виробництва порушення можуть відбутися в будь-якому компоненті й елементі природного середовища, тому при класифікації їх варто поділити на типи: геомеханічні (у літосфері), гідродинамічні (у гідросфері), аеродинамічні(в атмосфері) і морфологічні (у біоценозі). Останні додатково поділяються на підтипи: фітоценотичні, зооценотичні й мікробоцелотичні. При складанні морфологічної структури ППС важливо виділити не тільки типи порушень, але і їх конкретні форми що дає можливість оконтурити кожну з них, а надалі й визначити необхідні параметри.

Дата добавления: 2015-05-24