Штепа Н.П., Приходько Н.С., Думинець О.С

Частина ІІ. Аналіз господарсько-фінансової діяльності

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Навчальний посібник

для студентів спеціальностей “Менеджмент організацій”

“Маркетинг”, ”Економічна кібернетика”

Львів

Видавництво Львівської комерційної академії

ББК

УДК 658.511 (075)

Уклали: ст. викл.Штепа Н.П.,

доц. Приходько Н.С.,

ст. викл. Думинець О.С.

Рецензент: доц. Душко З.О.

Відповідальний за випуск: проф. Рудницький В.С.

Рекомендовано до друку кафедрою аудиту

Протокол № 4 від 26.12.2003 р.

Ш 89 Економічний аналіз. Ч. ІІ. Аналіз господарсько-фінансової діяльності: Навчальний посібник. – Львів: видавництво Львівської комерційної академії, 2004. – с.

ISBN

Викладається методика аналізу господарсько-фінансової діяльності промислового та торгового підприємств, а також розглядаються основи фінансового аналізу.

Посібник призначений для студентів вищих закладів освіти, а також може використовуватись практичними працівниками економічних підрозділів.

ББК

ISBN

©

Штепа Н.П., Приходько Н.С., Думинець О.С., 2004

ПЕРЕДМОВА

У сучасних умовах діяльності суб’єкт господарювання змушений приймати управлінські рішення при невизначеності та непрогнозованості економічної та політичної ситуації. Проте знання методики проведення економічного аналізу у поєднанні зі знаннями сучасних інформаційних технологій, комп’ютерної техніки, Інтернет, допоможуть менеджеру будь-якого рівня зробити об’єктивну економічну самооцінку підприємства та оцінку бізнес-партнерів, дозволять оперативно виявити шляхи уникнення неплатежів та фінансових негараздів, накреслити перспективи майбутнього благополуччя.

У навчальному посібнику ч. ІІ. “Аналіз господарсько-фінансової діяльності”, який є логічним продовженням ч. І “Теорія економічного аналізу”, представлена сучасна методика економічного аналізу діяльності промислових та торгових підприємств, залучених ресурсів та понесених витрат, а також результатів господарської діяльності. У окремому розділі висвітлено основи фінансового аналізу, який є актуальним і важливим інструментом при розробці ефективних управлінських рішень.

Кожен розділ посібника завершується контрольними питаннями та завданнями для перевірки рівня засвоєння матеріалу та закріплення теоретичних положень. Комплекс викладеного навчального матеріалу є достатнім для ознайомлення з предметом дисципліни під час аудиторних занять та самостійної роботи для студентів спеціальностей 6.050102, 6.050108, 6.050201. Для поглиблення знань у навчальному посібнику наведено список сучасних літературних джерел з економічного аналізу. Вивчення курсу вимагає знань філософії, основ економічної теорії, економіки, статистики, бухгалтерсь­кого обліку, фінансів, економіко-математичних методів і моделей, та дисциплін, пов'я­заних з сучасною технологією обробки економічною інформації.

Навчальний посібник написаний колективом авторів кафедри аудиту ЛКА ст. викл. Штепою Н.П., доц. Приходько Н.С. (І, ІІ та ІІІ розділи), ст. викл. Думинець О.С. (ІІ розділ у співавторстві).

РОЗДІЛ 1

АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Тема 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

З цієї теми ви дізнаєтесь про: - систему аналітичних показників, які характеризують виробничо-збутову діяльність підприємства, та їх інформаційні джерела; - послідовність проведення аналізу виконання програми виробництва та реалізації продукції за обсягом, структурою, якістю продукції; - методику факторного аналізу зміни показників обсягу виробництва та реалізації продукції; - те, як оцінити ритмічність виробничо-збутового процесу, які наслідки її зниження та як запобігти її порушенню.

1.1. Завдання, джерела аналізу та основні показники виробництва і реалізації продукції

Основними оціночними показниками результатів господарської діяльності є прибуток підприємства, обсяг виробництва та реалізації продукції. В умовах ринку з позицій ефективності діяльності ці показники можна ранжувати у послідовності: прибуток, реалізація, обсяг виробництва.

Основними завданнями аналізу виробництва та реалізації продукції є:

1. Обгрунтування планів випуску продукції.

2. Оцінка виконання виробничої програми випуску продукції за загальним обсягом, асортиментом і якістю.

3. Аналіз динаміки випуску продукції (зміни в часі).

4. Оцінка факторів, які вплинули на зміну обсягу випуску продукції, з метою виявлення резервів цього впливу на зростання ефективності виробництва.

5. Аналіз реалізації продукції (виконання плану реалізації, динаміки).

6. Факторний аналіз реалізації продукції.

7. Аналіз виконання договорів постачання продукції покупцям.

8. Виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, розробка заходів щодо їх мобілізації.

Основні джерела інформації для аналізу:

- показники плану (техпромфінплан (бізнес-план), нормативні матеріали, кошториси, проектні завдання);

- облікові дані (статистична, бухгалтерська і оперативна звітність, дані бухгалтерського аналітичного обліку, первинна облікова інформація): ф.1-П “Звіт по продукції” (річний), ф.1-ПВ “Звіт з праці”, ф.3-ПВ “Звіт про використання робочого часу, ф.№1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф.№1 “Баланс” та ф. №2 “Звіт про фінансові результати”;

- додаткові матеріали (позаоблікові джерела): дані аудиторських перевірок, ревізій.

Основні показники, що вивчаються при аналізі, наведені у табл. 1.1:

Таблиця 1.1

Показники випуску та реалізації продукції, що аналізуються

Показник	Характеристика показника
1. Валова продукція	Вартісний показник обсягу виробництва продукції, що характеризує загальний результат виробничої діяльності підприємства за певний період, визначається у поточних і у порівняльних цінах. До валової продукції входять готова продукція, залишки незавершеного виробництва, напівфабрикати, а також роботи і послуги промислового характеру, виконані на сторону.
2. Товарна продукція	Економічний показник, що характеризує в грошовому виразі обсяг виготовленої та готової до реалізації продукції. Визначається в оптових цінах, що діють у звітному році. До неї належать: готові вироби, створені головними, допоміжними, підсобними та побічними цехами, напівфабрикати власного виробництва, роботи і послуги промислового характеру на сторону (на продаж).
3. Продукція порівнюваль­на	Всі види продукції, що вироблялись і виробляються підприємством у базисному і звітному році в цінах, що прийняті в плані.
4. Продукція нова (непорів­нювальна)	Всі види продукції, виробництво яких вперше розпочато у поточному році, а також тих, які вироблялись в минулому періоді у дослідному порядку або знаходились на стадії освоєння до попереднього року.
5. Реалізова­на продук­ція	Це частина виробленої продукції, яка продана, обміняна чи поставлена у кредит споживачу. Характеризує кінцевий результат виробничогосподарської діяльності підприємств. Реалізація означає завершення процесу обороту капіталу, відшкодування витрат виробника, пов`язаних з виробництвом і збутом продукції. Сьогодні моментом реалізації рахується момент здійснення першої події – відвантаження товару покупцю, або передоплата за нього коштів.

1.2. Аналіз обгрунтованості та виконання програми виробництва

Перед тим, як розпочати аналіз виконання виробничої програми слід дати оцінку обґрунтованості самої програми. Вона полягає у:

- вивченні попиту на продукцію, насиченість нею ринку (маркетингове дослідження);

- визначенні портфеля замовлень (наявність покупців) і відповідності його виробничим потужностям;

- оцінці критичної точки реалізації, вихід за яку забезпечить уникнення банкрутства.

Маркетинговий аналіз передбачає:

- вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків її збуту та обгрунтування планів виробництва та реалізації продукції відповідного обсягу та асортименту;

- аналіз факторів, що формують еластичність попиту на продукцію;

- оцінку конкурентоспроможності продукції та пошук резервів підвищення її рівня;

- розробку стратегії, тактики, методів та засобів формування попиту та стимулювання збуту продукції.

Основна мета маркетингового аналізу – вивчення попиту на продукцію та формування портфеля замовлень.

Якщо попит на профільну продукцію підприємства падає, то зменшуються обсяг замовлень, росте її собівартість та збитки підприємства, підприємство прямує до банкрутства. Тому вивчення попиту на профільну продукцію має першочергове значення.

На рівень попиту продукції впливає багато факторів: споживчі властивості, ціни на товар, його якість, доходи покупців.

Чуттєвість попиту від зміни відповідного фактора визначається за допомогою коефіцієнта еластичності (Е), який показує, на скільки відсотків зміниться попит на товар при зміні фактора на 1%:

Е=DТпопит/DТфактор,

де DТпопит – темп зміни попиту на відповідний товар, DТфактор – темп зміни фактора впливу.

Наприклад, еластичність попиту від зміни цін (p) чи від зміни доходів (D) покупців визначають за моделями:

Еp=DТпопит/DТp;

ЕD=DТпопит/DТD.

Попит називається еластичним, якщо коефіцієнт еластичності за абсолютною величиною êЕê>1. Якщо Е=0 (DТпопит=0), попит абсолютно нееластичний, тобто зміна цін не приводять до зміни попиту на продукцію. Якщо Е=-1, то це означає, що темп росту попиту дорівнює темпу зниження ціни або темп росту ціни дорівнює темпу зниження попиту. Ріст цін при зниженні обсягу продаж може бути виправданим, доки обсяг доходу на одиницю продукції перевищує обсяг понесених витрат. Попит буває абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні чи при її зростанні попит на продукцію збільшується до межі купівельної спроможності, що буває в умовах інфляції.

Велике значення при вивченні факторів формування попиту має кореляційно-регресійний аналіз. Результативним показником, за яким проводиться факторний аналіз попиту на продукцію підприємства, є показник обсягу її реалізації, а факторами, що визначають його величину, є чисельність населення зони обслуговування, його віковий та статевий склад, доходи, рівень цін, рівень насиченості ринку товарами даної групи чи товарами-замінниками попиту тощо.

Ризик випуску продукції, що не відповідатиме попиту покупців, може бути виявлений як на проектній стадії, так і на стадії випуску чи реалізації. У останньому випадку виникає ризик банкрутства. Тому доцільно аналізувати забезпеченість товарної продукції договорами на поставку (див. табл. 1.2).

Випуск продукції В та D був повністю забезпечений договорами на поставку. За продукцією A та C рівень забезпеченості договорами склав 87,6% та 75,4% відповідно. Підприємству доцільно переглянути структуру виробництва: скоротити випуск продукції A та C і збільшити обсяг виробництво продукції D і B.

Таблиця 1.2

Забезпеченість плану виробництва продукції договорами (замовленнями) на поставку

туб

Вид продукції	План постачання за договорами	Залишок готової продукції на початок року	План виробництва продукції на рік	Забезпеченість випуску договорами, % гр.1/(гр.2+гр.3)
А
D В A C				123,20 107,70 87,58 75,36

Доцільно проаналізувати і зміну товарних залишків продукції на складах підприємства (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Динаміка залишків товарної продукції на складах підприємства у звітному році

туб

Вид продукції	Залишок на початок року	Фактичний випуск продукції	Обсяг реалізації продукції	Залишок на кінець року	Зміна залишків
туб (гр.4-гр1)	% (гр.5/гр.1)*100
А
D					-30	-60
В					+10	+100
A					-20	-30
C					+10	+25

За даними табл. 1.3 видно, що залишки зросли за видами продукції В і C. Особливу турботу викликає приріст товарних запасів менш ходового виробу виду C. Втрати для підприємства у випадку їх нереалізації складуть (50*р_D), де р_D – ціна виробу C.

Аналіз ринків збуту продукції доцільно проводити за кожними видом профільної продукції за даними минулих 3-5 років.

Показники табл. 1.4 свідчать, що за останні два роки попит на продукцію підприємства зростає, навіть по виробу C, який на зовнішньому ринку попитом не користується. За товаром D спостерігаються стабільний продаж та стабільні доходи на внутрішньому ринку, а також зростає його експорт. За товарами B і С – зростання продажу та доходності.

Таблиця 1.4

Динамика ринків збуту продукції підприємства у 2001-2003 рр.

Показники	Внутрішній ринок	Експорт
Виріб А
Обсяг реалізації продукції, туб
Ціна одиниці продукції, тис.грн.	4,6	4,8	5,0	8,0	8,0	7,8
Собівартість одиниці продукції, тис.грн.	4,0	4,2	4,4	5,2	5,4	5,8
Прибуток, тис.грн.	117,0	114,0	110,8	280,0	286,0	220,0
Рентабельність одиниці продукції, %	15,0	14,3	13,6	53,8	48,1	34,5
Виріб В
Обсяг реалізації продукції, туб				–	–
Ціна одиниці продукції, тис.грн.	5,5	5,8	6,1	–	–
Собівартість одиниці продукції, тис.грн.	4,7	4,9	5,1	–	–
Прибуток, тис.грн.				–	–
Рентабельність одиниці продукції, %	17,0	18,4	19,6	–	–	16,67
Виріб С
Обсяг реалізації продукції, туб				–	–	–
Ціна одиниці продукції, тис.грн.
6,5	6,7	7,0	–	–	–
Собівартість одиниці продукції, тис.грн.	5,0	5,2	5,4	–	–	–
Прибуток, тис.грн.				–	–	–
Рентабельність одиниці продукції, %	30,0	28,8	29,6	–	–	–
Виріб D
Обсяг реалізації продукції, туб
Ціна одиниці продукції, тис.грн.	6,0	6,5	7,2	8,0	8,1	8,3
Собівартість одиниці продукції, тис.грн.
4,7	5,0	5,5	5,2	5,6	6,0
Прибуток, тис.грн.					312,5
Рентабельність одиниці продукції, %	27,7	30,0	30,9	53,8	44,6	38,3

Структуру збуту найкраще проаналізувати за табл. 1.5. За результатами аналізу можна виділити чотири групи товарів:

- “зірки” (товари В та D), що приносять основний прибуток підприємству і сприяють зміцненню його фінансового стану;

- “дійні корови” (А та С), що переживають період зрілості і у незначній мірі сприяють економічному росту;

- “важкі діти” – це, зазвичай, нові товари, що вимагають реклами, не приносять наразі прибутку, проте можуть стати зірками;

- “мертвий вантаж” – не приносять прибутку та не сприяють економічному росту.

Товар A знаходиться на стадії насичення ринку та спаду, його доцільно заміняти на товари “зірки”. Підприємство планує розширити виробництво товарів B i D, почати випуск нового товару Е. Одночасно виявляють реальних та потенційних конкурентів, визначають сильні та слабкі сторони їх бізнесу, фінансові можливості з метою вибору стратегії конкурентної боротьби з ними на ринку.

Таблица 1.5

Структура ринків збуту продукції підприємства у 2001-2003 рр., %

Вид продукції	Внутрішній ринок	Зовнішній ринок
А	66,1	63,3	60,7	33,9	36,7	39,3
В			95,7	-	-	4,3
С				-	-	-
D	81,4		78,1	18,6		21,9

Як свідчать дані табл. 1.5 внутрішній ринок країни є основним ринком збуту продукції досліджуваного підприємства. На внутрішньому ринку стабільно тримається (на 100%) продукція виду С. У той же час підприємство поступово збільшує частку реалізації товарів А, В та D на зовнішньому ринку, відповідно скорочуючи частку їх реалізації на внутрішньому.

Цінова політика підприємства має теж важливе значення для визначення тактики підприємства на ринку. Гнучка цінова політика дозволяє зберегти своє лідерство на ньому, не понести втрат при вимушеному зниженні цін на певну товарну продукцію (табл. 1.6).

Підприємство у 2003 р. підняло ціну на виріб А до середньогалузевого рівня, проте нижчого ніж ціна у конкурентів. Ціни виробів В та D на внутрішньому ринку перевищують середньогалузевий рівень, а по виробу D навіть ціну конкурента. Така політика можлива лише по товарах, що користуються підвищеним попитом на ринку. Ціну виробу С, ринок якого є насичений, недоцільно утримувати на рівні, вищому середньогалузевого рівня.

Таблиця 1.6

Порівняльний аналіз цін на продукцію підприємства у 2003 р.

Вид продукції	Ціна за 1 тубу, тис.грн.
на внутрішньому ринку	у країні імпортера
підприємства	середня по галузі	конкурента	підприємства	середня на ринку
А			5,5	7,8
В	6,1		6,4		-
С		6,7	6,8	-
D	7,2			8,3

Цінова політика звичайно будується з врахуванням життєвого циклу товара. На стадії проникнення товару на ринок звичайно “знімають вершки” – ставлять завищену ціну. На стадії життєвого циклу товару “ріст” політика цін орієнтується на тривалу перспективу – ціни є більш стабільними. На стадії зрілості товару використовують систему знижок, доки не з’явиться новий товар.

Оцінка конкурентоспроможності товару власного виробництва дозволяє виробникам визначити реальне місце власної продукції на ринку, її конкурентоспроможність серед продукції конкурентів. До критеріїв, за якими вона проводиться, належать:

- технічні (властивості товару, сфера їх використання та призначення);

- економічні (ціни, рівень сервісного обслуговування, доходи покупців);

- ергономічні (відповідність людському фактору);

- естетичні (зовнішній вигляд, упаковка тощо);

- нормативні (відповідність товару нормам та стандартам).

Завдання аналізу конкурентоспроможності:

- оцінка та прогнозування конкурентоспроможності;

- вивчення факторів, що впливають на зміну її рівня.

- розробка заходів, що забезпечуватимуть необхідний рівень конкурнтоспроможності продукції.

Для оцінки конкурентоспроможності необхідно порівняти параметри виробу підприємства з параметрами товару конкурента. Методика розрахунку інтегрованого показника конкурентоспроможності наступна:

1. Визначаються часткові параметричні показники (Q), на основі яких вираховується груповий показник (G):

Q^і=P^і/Pк^і;

G=å(Q_i*a_i),

де Р^і та Pк^і – значення відповідного і-го параметру виробу підприємства та підприємства-конкурента відповідно; а_i – вагові експертні оцінки параметрів.

2. Визначається інтегрований показник (І):

І=Gт/Gе,

де Gт – груповий показник за технічними параметрами, Gе – груповий показник за економічними параметрами. Якщо інтегрований показник І > 1, то виріб підприємства є конкурентоспроможним, порівняно з виробом конкурента, якщо І < 1, то виріб – не конкурентоздатний. Розрахунок покажемо за даними табл. 1.7:

І=Gт/Gе=0,962/0,911=1,056>1 (товар конкурентоспроможний).

За економічними параметрами виріб підприємства є кращим від виробу конкурента, проте за технічними параметрами він поступається перед продукцією конкурента. Тим не менше за інтегрованим показником виріб підприємства є конкурентоспроможним.

Таблиця 1.7

Одиничні та групові показники конкурентоздатності холодильників

Показники	Значення показника	Qі (гр.2/гр.3)	ai (вагові коефіцієнти експертів)	G (гр.4*гр.5)
підприємства	фірми конкурента
Технічні параметри
Загальний об’єм, дм^3			0,97	0,15	0,146
Корисний об’єм ХК, дм^3			0,90	0,25	0,235
Корисний об’єм МК, дм^3			1,00	0,20	0,200
Здатність заморожування, кг/добу	4.3	4,5	0,95	0,22	0,209
Середній термін служби, років			1,06	0,10	0,106
Температура у морозильній камері	-15	-18	0,83	0,08	0,066
Показник Gт					0,962
Економічні параметри
Ціна, у.о.			0,875	0,6	0,525
Витрати електроенергії на добу, кВт-год	1,40	1,45	0,965	0,4	0,386
Показник Gе					0,911

Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності продукції є удосконалення організації товароруху, реклама, післяпродажне сервісне обслуговування покупців. Всі ці заходи вимагають додаткових затрат, проте вони збільшують реалізацію і відповідно прибуток.

Успішне виконання виробничої програми промисловим підприємством і належний збут продукції забезпечують потребу ринку в товарах, а підприємства – у фінансових pecypcax. Від обсягів виробництва і реалізації продукції залежить стан обігових коштів, оплата праці, прибуток, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність та інші важливі показники підприємства.

Аналіз виконання річної виробничої програми випуску продукції розпочинається з оцінки напруженості цієї програми або, іншими словами, з повноти використання підприємством своїх потенційних можливостей, що закладені у виробничій потужності. Аналіз проводять з використанням як натуральних, так і вартісних показників.

Аналізуючи випуск продукції за складом, вивчають суттєвість структурних зрушень (структурні зрушення являють собою зміну питомої ваги окремих видів продукції у загальному її обсязі), які вагомо можуть вплинути на затрати та фінансовий результат підприємства.

Якщо підприємство перевиконує планове завдання з усіх виробів і це перевиконання за окремими видами виробів не однакове, то порушується лише структура випуску. Якщо з од­них виробів план перевиконано, а з інших – не виконано, то пору­шується структура і заданий асортимент.

Оцінка впливу структурних зрушень на обсяг випуску продукції різних товарних груп, не порівняльних між собою, проводиться з використанням моделі

ВП=å(q*p)

за схемою:

Дата добавления: 2015-05-24