Спосіб ланцюгових підстановок 1 страница

Сукупний вплив факторів (кількості – q, структури – d, ціни – p) на зміну обсягу випуску продукції (ВП) визначається:

DВП=ВП₁–ВП₀.

Умовні (скориговані) обсяги випуску продукції (СК1 та СК2) визначаються за формулами:

CК1=å(ВП₀^і*d₁^і);

СК2=å(q₁ⁱ*p₀ⁱ),

де ВП₀^і – плановий обсяг випуску і-того виду продукції (випуск у минулому чи базисному періоді), d₁^і – питома вага фактичного випуску продукції і-го виду у загальному обсязі у звітному (періоді).

Послідовність підстановки факторів витримана згідно з методичними вимогами, а саме: у першу чергу визначається вплив кількісних факторів (d та q), а потім якісного (p).

Вплив факторів способом ланцюгових підстановок визначається: за формулами:

- вплив структурних змін

Dd ® DВП=CК1–ВП₀;

- вплив зміни кількості випуску продукції

Dq ® DВП=CК2–СК1;

- вплив зміни цін

Dp ® DВП=ВП₁–СК2.

Перевірка правильності розрахунків проводиться шляхом додавання факторних впливів.

Покажемо методику розрахунку за даними табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Розрахунок впливу факторів на зміну випуску продукції способом ланцюгових підстановок

q – шт., р – тис.грн., ВП – тис.грн.

Продукція

План

Факт

q1*p0

Відхилення

q0

p0

ВП0

q1

p1

ВП1

d1

q

p

ВП

a

76,92

b

23,08

-40

Разом

СК1=

9692,31

СК2=

13600,00

вплив d

-4307,69

вплив q

3907,69

вплив p

2000,00

Перевірка=5600 – 14000=1600

1600,00

Рис. 1.1. Вплив факторів на зміну випуску продукції.

СК1=12000*76,92/100+2000*23,08/100=9692,31 (тис.грн.)

СК2=12*800+10*400=13600 (тис.грн.)

Вплив факторів визначається за формулами:

Dd ® DВП=9692,31–14000=-4307,69 (тис.грн.)

Dq ® DВП=13600–9692,31=+3907,69 (тис.грн.)

Dp ® DВП=15600-13600=2000 (тис.грн.)

Перевірка: -4307,69+3907,69+2000=1600.

Таким чином, структурні зміни сприяли зменшенню обсягу випуску продукції на 4307,69 тис.грн. У той же час перевиконання плану виробництва за кількісним параметром продукції “b”, відповідно у сукупності всієї продукції спричинило приріст її випуску у вартісному вимірі на 3907,69 тис.грн. Цінові зміни дозволили збільшити обсяг виробництва на 2000 тис.грн. Таким чином, структурна збалансованість продукції є суттєвим резервом росту обсягу виробництва.

Розрахунок асортиментних змін вивчається за коефіцієнтом асортиментності (Кас). Найпростішим способом його розрахунку є спосіб найменшого числа. Суть його полягає в тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції приймається продукція в межах плану, тобто, обсяг, що не вищий за плановий. Підсумок обсягів випуску продукції в межах плану співставляється з планом випуску (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Виконання плану випуску продукції у асортименті

туби

Вироби	План	Фактично	Зараховано у виконання плану з асортименту
А
Б
В
Г
Д	-		-
Разом

% виконання плану=930/850*100=109,4%.

Кас=820/850=0,965 або 96,47%.

За розрахунками підприємство у загальному перевиконало план випуску продукції на 9,4%. Проте діяльність економічних служб не є задовільною, оскільки недовиконано план з асортименту на 3,53%.

Зміна якості продукції підприємства поряд зі структурними та асортиментними зрушеннями є важливим параметром для дослідження аналітика. Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовили її придатність задовольнити певні потреби покупців у відповідності з призначенням цієї продукції. Якість продукції, що надходить на ринок, залежить від якості сировини і матеріалів, ком­плектуючих деталей, напівфабрикатів, з яких виготовляється; сучасності технологічних ліній, технологій виготовлення; організації виробничого процесу і якості виконання технологічних операцій обробки; якості упаковки, надання товарного вигляду, збереження і доставки її на ринок. На якість продукції впливають фактори, що пов'язані з рівнем розвитку науки і техніки, доступом до новітніх тех­нологій і “ноу-хау”, використанням виробничого потенціалу, квал­іфікацією робітників, організацією виробництва і управління та інші.

Сигнальними показниками зміни якості продукції є:

- кількість рекламацій і претензій, виставлених і визнаних підприємством та сума штрафів, оплачених за поставку неякісної продукції;

- зниження рівня сортності випуску продукції;

- відхилення у якості виконання технологічних операцій ви­готовлення продукції;

- наявність і обсяги виробничого браку.

У процесі аналізу розраховують аналітичний коефіцієнт Крекламацій:

Крекламацій=сума рекламацій/ВП,

де ВП – загальний обсяг випуску продукції (товарна продукція).

Якість випущеної продукції може оцінюватися також за показником пито­мої ваги випуску продукції вищим сортом у загальному обсязі.

На підприємствах легкої і харчової галузей промисловості якість продукції оцінюється за показниками сортності. Якщо виготовляється продук­ція нижчого сорту (придатна до споживання, але у її виробництві допущені не­значні відхилення від стандарту або порушена рецептура виготов­лення), яка відповідно реалізується за нижчою ціною, що

Ксортності=å(q*p)/å(q*p_1сорт).

Якість продукції характеризується відповідністю її властивостей стандартам і технічним умовам. Якщо вироби таким умовам не відповідають, то вони не придатні для експлуатації і є браком.

Брак за способом виправлення поділяється на виправний і кінцевий, а за місцем виявлення – на внутрішній і зовнішній.

Виправний брак – це вироби які після усунення дефектів є придатними для споживання або експ­луатації. Кінцевим вважається брак, який виправити неможливо або економічно недоцільно. До внутрішнього відноситься брак допуще­ний на підприємстві під час виготовлення виробу, а до зовнішнього — виявлений у споживача або покупця під час користування ним. Аналіз браку за вказаними ознаками необхідно проводити для того, щоб оцінити роботу відділу внутрішнього контролю та структурних підрозділів підприємства.

Причинами виникнення браку можуть бути:

- низький кваліфікаційний рівень робітників;

- порушення технології виробництва;

- використання неякісних матеріалів,

- використання несправного обладнання;

- нестача і несправність контрольно-вимірювальних приладів і інші.

При аналізі розраховуютькоефіцієнт браку (Кбраку):

Кбраку=собівартість кінцевого браку/ВП,

де ВП – загальний обсяг випуску продукції (товарна продукція).

Ритмічність випуску продукції означає випуск продукції відповідно до планового завдання на квартал, місяць, день. Ритмічність не завжди означає рівномірність. Так, планове завдання може не розподілятися рівномірно по місяцях року внаслідок різної кількості робочих днів, сировинних і трудових ресурсів.

Аналіз ритмічності здійснюють за допомогою коефіцієнта ритмічності, який є доповненням до коефіцієнта варіації (V), і розраховується шляхом зіставлення фактичних і планових даних про випуск продукції у аналітичних періодах: змінах, днях, декадах, місяцях і кварталах.

К ритм=1-V, де V – коефіцієнт варіації.

V=s/100, s= ,

де Х_і – % виконання плану випуску продукції у і-тому періоді, n – кількість періодів, s – середньоквадратичне відхилення. Покажемо розрахунок за даними табл. 1.10.

Річний план випуску продукції підприємство недовиконало на 1,12% (на 185 тис.грн.). Це стало наслідком недотримання виробничої програми у 1 та 4 кварталах, що відобразилось на відносно низькому значенні К ритм (81,48%).

Таблиця 1.10

Розрахунок коефіцієнта ритмічності випуску продукції підприєм ством у звітному році

Квартал	Випуск продукції	Відхилення	% виконання плану (Хі)	Темп приросту (спаду) (100–Хі), %	(100–Хі)^2
план	фактично
			-236	90,92	9,08	82,39
				101,10	-1,10	1,21
				100,37	-0,37	0,14
			-4	99,92	0,08	0,01
Разом			-185	98,84		83,75
	Хсер=	24,71	Дисперсія D=	20,94
s= D =	4,576
V=4,576/24,71=	0,1852
Kритм=	0,8148 або 81,48%

Ритмічна робота підприємства (об'єднання) і його підрозділів є важливою передумовою виконання плану виробництва у заданому обсязі і номенклатурі. При високому рівні спеціалізації неритміч­ний випуск і поставка продукції порушують роботу суміжників, викликають втрати на транспорті. Порушення ритмічності приводить до збільшення невиробни­чих витрат, тобто оплати простоїв у дні невиконання плану та наду­рочних годин, підвищення рівня браку, оплати штрафів і неустой­ки через запізнення із поставками.

Неритмічна робота підприємства, з одного боку, може бути викликана недоліками в організації та використанні робочої сили, перебоями роботи обладнання і технології виробничо­го процесу. З іншого боку, неритмічна робота підприємства може бути зумовлена специфікою виробництва (на­приклад, переробка сировини, яка швидко псується, на підприєм­ствах харчової промисловості). Крім того, ритмічність виробництва суттєво залежить від своєчасного постачання підприємству комплектуючих виробів і напівфабрикатів.

Таким чином, розробка науково-обгрунтованих орієнтирів діяльності (нормативів, планів) і їх дотримання (виконання) є важливими чинниками ефективної господарської діяльності.

1.3. Аналіз реалізації продукції та виконання договорів постачання

Своєчасна реалізація промислової продукції забезпечує неперервність вироб­ничого процесу і прискорює оборотність обігових засобів. Тому обсяг реалізованої продукції, тобто виручка (виторг) від продажу товарів є одним із найважливіших показників оцінки кінцевих резуль­татів діяльності промислового підприємства. Значення цього показника є більш значимим особливо в умовах ринкових відносин. За рахунок отриманої виручки підприємство компенсує поне­сені витрати на її виготовлення і збут, одержує прибуток. Ці кошти використовуються для придбання сировини і матеріалів, виплати заробітної плати та покриття інших витрат.

Аналіз реалізації починається з оцінки виконання бізнес-плану, динаміки як за загальним обсягом, так і за окремими товарними групами, покупцями, ринками збуту, формами реалізації (бартерний обмін, безготівка, готівка).

Аналіз реалізованої продукції за даними звітів проводиться у динаміці порівняно з відповідним минулорічним і суміжним звітним періодом. Інформація форми №2 “Звіту про фінансові результати” дозволяє вивчити динам­іку реалізованої продукції у відпускних цінах (виручка) та у діючих оптових цінах підприємства. Останні визначаються як різниця між виручкою і податком на добавлену вартість та акцизним збором.

Методика аналізу впливу структурних змін у реалізації (d), кількості (q) та ціни реалізації окремих виробів (p) на загальний обсяг продажу (Р) аналогічна методиці факторного аналізу випуску продукції (с.12-14). Аналіз проводиться з використанням моделі

Р=å(q*p).

Умовні (скориговані) обсяги реалізації продукції (СК1 та СК2) визначаються за формулами:

CК1=å(Р₀^і* q₁ⁱ);

СК2=å(q₁ⁱ*p₀ⁱ),

де Р₀^і – плановий обсяг реалізації і-того виду продукції (у минулому чи базисному періоді), d₁^і – питома вага фактичної реалізації і-го виду продукції у загальному обсязі.

Вплив факторів способом ланцюгових підстановок визначається за формулами:

- вплив структурних змін

Dd ® DР=CК1–Р₀;

- вплив зміни кількості реалізованої продукції

Dq ® DР=CК2–СК1;

- вплив зміни цін реалізації

Dp ® DР=Р₁–СК2.

Перевірка правильності розрахунків проводиться шляхом додавання факторних впливів.

На обсяг реалізованої продукції (Р) впливає виконання виробни­чої програми випуску продукції (ВП) і зміна залишків нереалізованої продукції на початок та на кінець аналітичного періоду (Зп та Зк) порівняно з нормативом. Залишки нереалізованої продукції – це вартість готової продукції у залишках на складах підприємства. Взаємозв'язок між ви­пущеною і реалізованою продукцією та зміною її залишків можна записати у вигляді наступної балансової залежності:

Зп+ВП=Р+Зк.

Факторний аналіз обсягу реалізація продукції (Р) проводиться за аддіативною моделлю:

Р=ВП+З_п–З_к.

Методику розрахунку покажемо за даними табл. 1.11.

DВП ® DР=+DВП=-20тис.грн.;

DЗ_п ® DР=+DЗ_п=+2 тис.грн.;

DЗ_к ® DР=-DЗ_к=-1тис.грн.

Перевірка правильності розрахунків:

-20+2-1=-19 (тис.грн.),

що відповідає скороченню реалізації продукції порівняно з планом.

У звітному періоді обсяг реалізації про­дукції знизився на 19 тис. грн. або на 18%. Підприємство недовиконало план випуску продукції на 20 тис. грн. (на 40%), що призвело до зниження реалізації на цю ж суму. На 1 тис. грн. зросла реалізації продукції за рахунок перевищення залишків товарної продукції на складах підприємства на початок періоду на 13,3% (на 2 тис. грн.) та на 20% (2 тис. грн.) на кінець періоду (+2–1=1). Таким чином, резервом росту реалізації є, у першу чергу, виконання плану виробництва продукції.

Таблиця 1.11

Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу реалізації виробничого підприємства у звітному році

тис. грн.

Показники	План	Фактично	Відхиле­ння	% виконання плану	Вплив факторів
1. Реалізація, Р			-19	68,33	-
2. Товарна продукція, ВП			-20	60,0	-20
3. Залишки про­дукції на по­ча­ток року, Зп			+2	113,3	+2
4. Залишки про­дукції на кінець року, Зк			+1	120,0	-1

Поставка продукції на внутрішній ринок вивчається у розрізі покупців та укладених договорів за даними відділу збуту. У процесі аналізу вимірюється рівень виконання договорів по­ставок продукції згідно з специфікаціями, виявляються зміни за кількістю невиконаних договорів, уточнюються причини їх невиконання. Про невиконання договорів поставок сигналізує інформа­ція про сплачені підприємством у звітному періоді штрафи, пені і неустойки.

Комплексний економічним аналіз виконання завдань з поставок продукції за договорами передбачає реалізацію системи завдань, а саме:

а) аналіз обгрунтованості та ефективності формування договорів;

б) аналіз виконання договорів за обсягом, асортиментом, якістю та термінами поставки продукції;

в) аналіз наслідків невиконання договорів за поставками продукції.

Вихідним етапом аналізу є оцінка обгрунтованості і напруженості договорів з точки зору використання потужностей. З’ясовують причини невиконання договорів з більш вигідних для підприємства замовлень.

Етапи аналізу виконання договорів:

а) дається загальна оцінка виконання зобов'язань за період;

б) аналізується виконання договорів за окремими групами продукції та покупцями;

в) досліджується виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю і строками поставки.

Особливу увагу звертають на рівень виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю і строками поставки, так як лише тоді, коли виконуються усі умови поставки, договір вважається виконаним. Такий аналіз можна зробити, використовуючи коефіцієнти оцінки ступеня виконання зобов'язань з поставок у цих розрізах К_q, К_ас, К_якості, К_t. та на основі інтегрованого показника І:

І=К_q*К_ас*К_якості*К_t,

де

К_q=å(q) фактично реалізовано/å(q) реалізації за договорами;

К_ас=å(q*p) фактично в межах асортименту/å(q*p) реалізації за договорами;

К_якості,=å(q*p) реалізовано вищої якості/å(q*p) за договорами;

К_t=å(q*p) фактично реалізовано у термін/å(q*p) у термін за договорами;

де q та p – кількість та ціна реалізованої продукції.

Сутність коефіцієнтів полягає в тому, що ступінь виконання договірних зобов'язань визначається за відношенням обсягу фактичної поставки за і-ю умовою до обсягу договірних зобов'язань.

Коефіцієнти розраховуються за порівняльні проміжки часу, порівнюються між собою і виявляється тенденція їх зміни. Зростання коефіцієнтів виконання договірних зобов'язань з поставок оцінюється позитивно – чим вище значення коефіцієнтів (чим ближче це значення до 1), тим краще витримані умови договору підприємства з бізнес-партнером.

Контрольні питання

1. Визначте основні завдання аналізу виробництва і реалізації продукції.

2. Опишіть методику факторного впливу на зміну обсягу виробництва і реалізації продукції.

3. Як оцінити якість продукції? Визначте поняття бракованої продукції та ознаки її наявності.

4. Опишіть методику визначення ритмічності реалізації продукції.

5. Як визначається інтегрований показник виконання договірних зобов’язань і який його аналітичний зміст?

ЗАВДАННЯ 1. Порівняти ритмічність випуску продукції підприємствами, використавши дані табл. 1. За підсумками розрахунків написати висновки.

Таблиця 1

Ритмічність випуску продукції підприємствами у звітному році

одиниць

Період	Підприємство 1	Підприємство 2	Підприємство 3
план	факт	план	факт	план	факт
Квартал 1
Квартал 2
Квартал 3
Квартал 4
Разом за рік

ЗАВДАННЯ 2. Визначити вплив структурних зрушень (d), обсягу реалізації (q) на середню ціну реалізованих ковбасних виробів (p) при p=åS_і/åq_і, де S_і – вартість (сума) ковбасного виробу і-го виду (табл. 2). Розрахунки провести способом ланцюгових підстановок з використанням скоригованих величин ціни:

СК1=å(d₁S₀)/åq₀; CК2=å(q₁p₀)/åq₁,

де q₁, d₁ – фактичні значення показників, q₀, S₀, р₀ – значення показників за планом.

За результатами розрахунків зробити висновки.

Таблиця 2

Динаміка реалізації ковбасних виробів підприємством за період

кількість – кг, сума – грн.

№з/п	Вид ковбасних виробів	Минулий рік	Звітний рік	Скоригована сума d1S0
кількість q0	сума S0	кількість q1	сума S1	структура за сумою S1
	Варені
	Напівкопчені
	Копчені
Разом

ЗАВДАННЯ 3. На основі наведених у табл. 3 даних проаналізувати виконання плану випуску продукції в загальному і за асортиментом, використавши спосіб "менших чисел". Розрахувати коефіцієнт асортиментності (Кас= (åS₁ в межах плану) /åS₀, де S₁ та S₀ – фактичний і плановий випуск продукції відповідно). За розрахунками зробити узагальнені висновки.

Таблиця 3

Аналіз виконання плану випуску продукції за асортиментом підприємства у звітному періоді

тис.грн.

Вид продукції	План	Фактично	Відхилення	В межах плану	Не запла­новано	% вико­нан­ня плану
+	-
А
В
C	-
D
Е
Разом

ЗАВДАННЯ 4. За даними табл. 4 визначити вплив зміни структури випуску продукції за сумою на середню ціну однойменної продукції трьох підприємств об’єднання. Під час розрахунків використати модель середньозваженої ціни (p):

p=å(q_i*p_i)/åq_i,

де q_i, p_i – кількість і ціна продукції і-го підприємства.

Таблиця 4

Розрахунок впливу факторів на зміну середньої ціни продукції об’єднання у звітному році

кількість – шт., сума – тис.грн.

Підприємство	План випуску	Фактичний випуск	Ціна
кількість	сума	кількість	сума	план	фактично	індекс зміни
Разом

Тема 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА

З цієї теми ви дізнаєтесь про: - склад виробничих ресурсів та основні показники, що характеризують їх стан та рух; - способи оцінки інтенсивності та ефективності використання виробничих ресурсів; - методику факторного аналізу ресурсовикористання; - основні елементи організаційно-технічного рівня виробництва та їх аналіз

Основним завданням аналізу забезпеченості виробництва ресурсами є виявлення достатності ресурсів для виконання виробничої програми та пошук резервів підвищення ефективності їх використання. Комплекс задач з ресурсозабезпечення і ресурсовикористання складається з трьох частин:

- аналізу використання трудових ресурсів;

- аналізу використання основних виробничих засобів;

- аналізу використання матеріально-сировинних ресурсів.

На основі показників, що формуються при рішенні задач ресурсозабезпечення і ресурсовикористання, аналізується собівартість продукції, а також обсяг, структура і якість продукції (робіт, послуг).

2.1. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства

Метою аналізу кадрового потенціалу є:

- оцінка забезпеченості підприємства кадрами;

- оцінка ефективності використання кадрів;

- виявлення резервів підвищення ділової активності персоналу;

- розробка заходів мобілізації резервів.

Джерела інформації для аналізу:

- бізнес план. Розділ “Трудові ресурси”;

- статистична звітність форм: №1-ПВ “Звіт з праці”, №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”;

- фінансова звітність ф.№2 “ Звіт про фінансові результати”;

- дані аналітичного бухгалтерського обліку розрахунків по заробітній платі.

На рис. 2.1 наведена схема економічного аналізу трудових ресурсів підприємства.

Рис. 2.1. Схема економічного аналізу трудових ресурсів підприємства.

Оцінка забезпеченості підприємства кадрами здійснюється у такій послідовності.

1) досліджується чисельність працівників підприємства, її структура, кваліфікаційний рівень кадрів. Аналізується динаміка показників трудових ресурсів.

2) досліджується рух кадрів на підприємстві.

Рух трудових ресурсів аналізують за наступними коефіцієнтами:

К_{прийому}=число прийнятих працівників/СОЧ;

К_{вибуття}=число вибувших працівників/СОЧ;

К_{обороту}=(число прийнятих+число вибувших працівників)/СОЧ;

К_{плинності кадрів}=(число вибувших працівниківза власним бажанням і за порушення трудової дисципліни)/СОЧ,

де СОЧ – середньооблікова чисельність працюючих.

Коефіцієнти розраховуються за декілька періодів, результати порівнюються і визначаються тенденції їх зміни.

Дата добавления: 2015-05-24