КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вплив на зміну роздрібниого товарообороту стану та ефективності використання матеріально-технічної бази торгового підприємства. 4 страница
Тмр=((А+ВЗ+Пмін)/(РПв–РВЗзм))*100, де Пмін – сума прибутку мінімального, тис.грн.
Графічно товарооборот “точка беззбитковості” і товарооборот “точка мінімальної рентабельності” представлені на рис. 8.2.
Рис. 8.2. Товарооборот “точка беззбитковості”, “точка мінімальної рентабельності”. Аналітичні висновки за результатами проведеного аналізу слід завершити конкретними пропозиціями щодо мобілізації виявлених резервів збільшення прибутку, які б дали можливість керівництву обрати оптимальні управлінські рішення. Різниця між обсягом товарообороту “точка мінімальної рентабельності” та товарооборотом “точка беззбитковості” – це зона фінансової витривалості або “зона безпеки”. Методика розрахунку оптимальних обсягів товарообороту на основі оптимальних значень вихідних показників представлена у табл. 8.4. Таблиця 8.4 Прогнозний розрахунок оптимального обсягу товарообороту, прибутку і зони фінансової витривалості споживчого товариства
Розрахунок свідчить, що за оптимальними розмірами показників, при усуненні інших операційних витрат (тобто моментів безгосподарності) підприємство може отримати більшу, але реально можливу суму прибутку при оптимальному обсязі товарообороту, меншому за фактично досягнутий і достатньому рівні безпеки для господарської діяльності.
Таким чином, методика маржинального аналізу вміщує у собі і аналіз ризику господарської діяльності підприємства (або бізнесу): якщо рівень рентабельності підприємства нижчий за середньогалузевий, то слід провести аналіз прибутку традиційними способами для виявлення резервів його підвищення (див. табл. 8.2). Відсутність резервів підвищення ефективності підприємства висуває дилему у визначенні його подальшої стратегії: 1) підвищити ціни в межах платоспроможного попиту, 2) переорієнтувати підприємство на іншу галузь діяльності, Аналітичне дослідження прибутку торгівельного підприємства включає в собі не тільки факторний аналіз утворення прибутку, але й його розподілу. В процесі аналізу оцінюється співвідношення (пропорції), в яких розподіляється прибуток. Фінансова стратегія розподілу прибутку повинна сприяти: - зміцненню доходної частини державного бюджету; - забезпеченню господарської самостійності підприємства і його соціально-економічного розвитку (резервні фонди, фонди нагромадження і споживання) через капіталізацію чистого прибутку; - підвищенню ефективності господарської діяльності підприємства. За даними фінансової звітності (ф.№2 і ф.№3) аналізуються зміни в сумі і структурі розподілу прибутку на різні цілі, виявляються причини змін, оцінюється ефективність фінансової стратегії підприємства, надаються пропозиції щодо її оптимізації. Розподіл прибутку підприємства є важливим економічним важелем, який забезпечує гармонізацію економічних інтересів держави, підприємства як юридичного господарюючого суб’єкта ринку та його трудового колективу. Порядок розподілу прибутку підприємства залежить від чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини підприємства з бюджетом, форми власності та організаційно-правового статусу підприємства. Так, акціонерні товариства формують фонди: резервний та виплати дивідендів; споживча кооперація здійснює відрахування на пайові внески; СП (спільні підприємства) поділяють чистий прибуток на частку вітчизняного та іноземного учасника (за умовами договору).
Рис. 8.2. Схема розподілу прибутку підприємства. Метою аналізу розподілу прибутку є виявлення і визначення оптимального співвідношення ФН і ФС на підприємстві, щоб забезпечити подальшу економічну стратегію розвитку. 8.4. Аналіз показників рентабельності підприємства Рентабельність (прибутковість) – це відношення прибутку до відповідного показника, яке характеризує прибутковість (рентабельність) цього показника. В економічних дослідженнях відносні показники є більш об’єктивними, ніж абсолютні, тому, що вони розраховуються в умовах відповідних періодів часу і позбавлені впливу змін цін, тарифів, процентних ставок тощо. Рентабельність доцільно розглядати з двох позицій: 1) як об’єктивну економічну категорію, що характеризує доходність, фінансову результативність діяльності; 2) як кількісний і якісний показник, який визначається відношенням прибутку до задіяних засобів. Основні показники рентабельності підприємств торгівлі наведені у табл. 8.5.
Таблиця 8.5 Показники рентабельності торговельного підприємства
Показники рентабельності в процесі аналізу порівнюють у динаміці з аналогічними показниками самого підприємства для визначення тенденцій зміни прибутковості; порівняння проводиться з аналогічними показниками підприємств-конкурентів, з показниками рентабельності підприємств інших галузей для оцінки становища підприємства у ринковому середовищі.
При внутрішньогосподарському аналізі доцільно провести факторний аналіз рентабельності виробничих фондів як показника, що характеризує використання основних засобів та матеріальних оборотних активів, тобто найбільш значущої частки авансового капіталу підприємства. За наведеною у табл. 8.5 формулою рентабельність виробничих фондів (Рвф) розраховується: Рвф=(ЧП/(ОФ+ОА))*100, де ЧП – чистий прибуток; ОФ – середньорічна вартість основних засобів за первісною вартістю, тис.грн.; ОА – середньорічна вартість оборотних матеріальних активів. Для порівняння та виявлення впливу факторів на зміну рентабельності виробничих фондів звітного і базисного періодів, для усунення впливу зміни цін на товари, кожен з показників, що входить в склад розрахункової формули, слід поділити на обсяг товарообороту. Тоді формула рентабельності виробничих фондів матиме вигляд:
Рвф=(ЧП/РТО)/(ОФ/РТО+ОА/РТО)*100=РР/(ФМоф+ФМоа))*100, де РР – рентабельність реалізації, %; ФМоф – фондомісткість основних фондів; ФМоа – фондомісткість оборотних активів. Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності виробничих фондів здійснюється способом ланцюгових підстановок: СК1=РР1/(ФМоф0+ФМоа0))*100. Різниця між першим скоригованим показником (СК1) і базовою рентабельністю покаже розмір впливу на неї зміни чистого прибутку: DРР®DРВФ=СК1–РВФ0. СК2=РР11/(Фмоф1+ФМоа0))*100, DФМоф®DРВФ=СК2–СК1. Наведений розрахунок показує зміну рентабельності від зміни величини основних засобів через показник їх фондомісткості. Зміна величини оборотних активів, яка проявляється у зміні їх фондомісткості, та залежність від зміни рентабельності фондів визначається як різниця між рентабельністю звітного періоду та другим скоригованим показником рентабельності: DФМоа ® DРВФ=РВФф–СК2. Фактичні розрахунки завершуються перевіркою взаємозв’язку факторів: ∆РВФ=DРР+DФМоф+DФМоа, де ∆РР, DФМоф, DФМоа, – вплив відповідного фактора на зміну рентабельності виробничих фондів. За цифровими даними методика факторного аналізу рентабельності виробничих фондів наведена у табл. 8.6. Дані табл. 8.6. свідчать, що збільшення прибутку призвело до зростання фактичної рентабельності на 3,37%, підвищення ефективності використання основних засобів і оборотних активів відповідно сприяло збільшенню рентабельності на 0,33% та 0,26%. Розрахунки обгрунтовують ефективне використання виробничих фондів підприємством у звітному році і підвищення рентабельності в цілому на 0,96%. Як показують розрахунки, найменший вплив на підвищення рентабельності здійснено за рахунок підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства. Таблиця 8.6 Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності виробничих фондів підприємства за звітний рік сума – тис.грн.
Більш глибокий і детальний аналіз рентабельності оборотних активів дозволяє зробити так звана формула Дюпона, яка отримала свою назву внаслідок того, що вперше була використана у системі фінансового менеджменту фірми Дюпона. За цією формулою рентабельність оборотних активів визначається:
Роа=ЧП/ОА=(ЧП/РТО)*(РТО/ОА)=РР*Коа, де РР – рентабельність реалізації (товарообороту); Коа – коефіцієнт оборотності оборотних активів у разах (кількості оборотів). Вплив факторів на зміну рентабельності оборотних активів (∆Роа) можна визначити способом різниць: DРР ® DРоа=DРР*Коапл, DКоа ® DРоа=РРф*DКоа, де DРоа, DРР та DКоа зміна рентабельності оборотних активів, рентабельності реалізації та коефіцієнта оборотності у аналітичному періоді відповідно. Розширена формула рентабельності оборотних активів та проведений на її основі факторний аналіз дозволяють фінансовому менеджеру обрати оптимальну стратегію підвищення рентабельності: 1) через підвищення прибутку, що у свою чергу може здійснюватись в основному через підвищення ціни товару; 2) через прискорення оборотності оборотних активів; 3) через підвищення ефективності обох показників. Одним із стратегічних напрямів запобігання банкрутства є забезпечення швидкої оборотності оборотного капіталу (оборотних активів). Тому світова і вітчизняна практика господарської діяльності підприємств визнає другий шлях розвитку підприємств більш ефективним. Контрольні питання 1. Які завдання стоять перед аналітиком при аналізі фінансових результатів діяльності торгового підприємства? 2. Які інформаційні джерела використовуються при аналізі операційного прибутку? 3. Опишіть методику факторного аналізу прибутку способом різниць. 4. Визначте економічний зміст показника “ефект операційного важеля”. 5. За якою формулою визначається показник “ефект операційного важеля” та який алгоритм його факторного аналізу? 6. Який економічний зміст показників “товарооборот у точці беззбитковості”, “товарооборот у точці мінімальної рентабельності” та “зона безпеки”? 7. Які показники використовуються при аналізі рентабельності, який алгоритм їх визначення та яка методика їх аналізу? ЗАВДАННЯ 1. Розрахувати поріг рентабельності підприємства торгівлі за даними табл. 1, прогнозний обсяг реалізації та зону фінансової витривалості.
Таблиця 1 Розрахунок прогнозних показників підприємства торгівлі на наступний рік
ЗАВДАННЯ 2. Проаналізувати рентабельність оборотних активів торговельного підприємства за звітний рік та вплив на її зміну рентабельності реалізації та коефіцієнта оборотності оборотних активів підприємства. За результатами розрахунків написати висновки і подати пропозиції щодо підвищення рентабельності оборотних активів підприємства. Вихідна інформація наведена в табл. 2. Таблиця 2 Показники діяльності торговельного підприємства за звітний рік
РОЗДІЛ 3 ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Тема 9. ЗАВДАННЯ І ОСНОВНІ НАПРЯМКИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
9.1. Значення, актуальність та джерела інформації аналізу фінансового стану Фінансовий стан підприємства – це характеристика фінансових ресурсів та фінансових взаємовідносин підприємства з іншими юридичними та фізичними особами на певну дату або за певний період. Умови ринкової економіки вимагають вирішення таких питань, як вибір партнерів у бізнесі, а для цього необхідно знати фінансовий стан свого контрагента, щоб уникнути фінансового ризику у ділових стосунках. Крім того, для виявлення і мобілізації резервів зміцнення фінансового стану підприємства необхідно систематично спостерігати за власним фінансовим “здоров’ям”, орієнтуючись на визначенні оптимальні (нормативні), значення основних показників фінансової стійкості. При необхідності використання банківських кредитів у своїй господарській діяльності підприємство вивчає надійність комерційного банку, а банки, у свою чергу, вивчають конкурентоспроможність своїх клієнтів, тобто здатність останніх вчасно повернути суму кредиту та сплатити “ціну” кредиту – суму відсотків за користування кредитом. Аналіз фінансового стану є обов’язковим елементом фінансового контролю. Фіктивні та приховані банкрутства, махінації з фінансовими ресурсами у зв’язку з недосконалістю законодавства, ухилення від сплати податків вимагають від контролюючих органів глибоких знань з фінансового аналізу. Таким чином, різноманітність форм власності, підвищення самостійності підприємств в управлінні своєю господарською діяльністю призвели до зміни пріоритетності завдань економічного аналізу і висунули на перше місце саме аналіз фінансового стану підприємств. Значення аналізу показників фінансового стану підприємства полягає в тому, що він дозволяє визначити такі важливі моменти в господарській діяльності: - на скільки підприємство забезпечене фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності; - на скільки ефективно використовуються ресурси підприємства; - в якому стані знаходяться відносини з бюджетом, банками і іншими суб’єктами господарювання, своїми працівниками; - на скільки підприємство є платоспроможним, кредитоспроможним та стійким у фінансовому відношенні. Метою аналізу фінансового стану є досягнення стабільності та ефективності функціонування підприємства і обгрунтування його фінансової стратегії. Для виконання поставленої мети аналіз фінансового стану має вирішити наступні завдання: - дати оцінку відповідності між господарськими ресурсами та джерелами їх формування, тобто оцінити структуру балансу; - вивчити стан та ефективність використання необоротних активів; - визначити раціональність розміщення та ефективність використання оборотних активів; - оцінити стан розрахунків з діловими партнерами (дебіторами та кредиторами); - проаналізувати ефективність використання власного капіталу та виявити резерви його збільшення; - оцінити доцільність отримання та ефективність використання кредитів банку; - визначити рівень платоспроможності підприємства та шляхи її підвищення; - оцінити показники фінансової стійкості підприємства, їх динаміку та відповідність їх оптимальним значенням; - виявити резерви зміцнення фінансового стану, обгрунтувати короткострокове та довгострокове прогнозування фінансової стійкості підприємства. Аналіз фінансового стану проводиться зовнішніми і внутрішніми користувачами інформації про господарську діяльність підприємства. Зовнішні користувачі інформації – банки, кредитори, інвестори – оцінюють: - частку власних коштів у загальній сумі джерел коштів. З позиції фінансового ризику останній зростає, якщо за даними балансу підприємства частка його власного капіталу у валюті балансу зменшується; - вивчають динаміку структури джерел коштів, що дозволяє мати уяву про розширення або звуження діяльності підприємства. Внутрішні користувачі інформації – керівник або власник, економічна, бухгалтерська, фінансова служба підприємства вивчають показники фінансової звітності для визначення реального фінансового стану та виявлення резервів його зміцнення. У кожного аналітика своя мета: - інвесторів цікавить рівень стабільності доходів за акціями; - кредиторів – платоспроможність і ліквідність підприємства; - менеджерів (керівників) – дохідність активів (майна) та ефективність управління ними. І усі зацікавлені у зміцненні екосесенту підприємства, тобто його економічному стані, стійкому до зовнішніх і внутрішніх змін фінансово-господарського середовища. Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану є: - показники бізнес-плану – фінансові нормативи підприємства; - звітність – фінансова – Форма №1 “Баланс”, ф.№2 “Звіт про фінансові результати”, ф.№3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф.№4 “Звіт про власний капітал”, ф.№5 ”Примітки до річної фінансової звітності”. - статистична звітність – ф.№1-ПВ “Звіт з праці” та форми звітності з даними про обсяги виробництва, виконаних робіт, наданих послуг, в залежності від галузі діяльності підприємства, на якому проводиться аналіз фінансового стану. Широко використовуються дані бухгалтерського аналітичного обліку, первинні документи (за потребою), акти документальних ревізій або аудиторські висновки тощо. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є його фінансова звітність. І це також підкреслює актуальність теми “Аналіз фінансового стану підприємства” в курсі економічного аналізу, оскільки за законом про комерційну таємницю інформація про господарську діяльність підприємства не розголошується без згоди керівництва (власника), а фінансова звітність – відкрита для публікації. 9.2. Основні види і напрямки аналізу фінансового стану Аналіз фінансового стану починають з “читання” балансу та інших форм фінансової звітності, під яким розуміють попереднє загальне ознайомлення із підсумками діяльності підприємства та його фінансовим станом. Щоб вміти “читати“ фінансову звітність, необхідно знати її зміст. Баланс підприємства –це таблиця, де на звітну дату у вартісній оцінці представленні залишки засобів та їх розміщення – в активі балансу, та джерела утворення і формування засобів (майна підприємства) – у пасиві. Використання балансу для аналізу базується на розумінні взаємозв’язку між розділами активу і пасиву, який представлений схемою (рис. 10.1). Суцільні лінії показують нормальні джерела формування активів підприємства, пунктиром виділені небажані (нераціональні) види розміщення джерел формування майна.
Рис. 9.1. Взаємозв’язок активу і пасиву балансу. Існує декілька прийомів аналізу фінансового стану: горизонтальний аналіз або аналіз тенденцій-трендів – це порівняння абсолютних і відносних показників з даними самого підприємства за декілька періодів (з попередніми і прогнозними величинами цих показників); вертикальний аналіз визначення питомої ваги окремих статей, розділів у валюті балансу; визначення та оцінка структури фінансових результатів та показників інших форм звітності; коефіцієнтний аналіз обчислення та оцінка відносних показників (коефіцієнтів), які дають можливість надати характеристику фінансового стану підприємства за більш об’єктивними відносними показниками. Аналітичні роботи з вивчення фінансового стану підприємства передбачають її організацію у вигляді експрес-аналізу та деталізованого аналізу фінансового стану. Метою експрес-аналізу є оперативна оцінка фінансового благополуччя і динаміка розвитку підприємства за основними показниками фінансового стану, що наведені у табл. 9.1. Таблиця 9.1 Показники експрес-аналізу фінансового стану підприємства
Тенденція змін показників експрес-аналізу фінансового стану (табл. 9.1) характеризуватиме якісні зміни у майновому стані підприємства. У процесі аналізу фактичні значення показників порівнюють з їх оптимальними (нормативними, теоретичними) значеннями, з показниками минулих періодів.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 657; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |