Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ЕФВ показує, на скільки % збільшиться сума власного капіталу за рахунок залучення в оборот позиченого капіталу




Позитивний ефект виникає тоді, коли

ROA–ЦК поз>0, тобто ROA>ЦКпоз.

У цих умовах вигідно збільшувати плече фінансового важеля, а саме частку позиченого капіталу у загальному обсязі.

При ROA<ЦКпоз виникає зворотній ефект – “ефект палиці”, коли відбувається проїдання власних коштів, що може привести до банкрутства підприємства.

В умовах інфляції, якщо борги і відсотки за ними не індексуються, ЕФВ посилюється:

ЕФВ=(ROA–ЦКпоз/і)(1–Кподатпозичвласнпозич(і–1)*100/Квласн.

За даними табл. 11.2 у 2001 р. кожна гривня вкладеного капіталу ПП “Екоцентр” (дані умовні) дала 41,2 коп. прибутку (стрічка 8, рентабельність), у той же час підприємство взяло у користування (позичило) кошти за ціною 28,6 коп. (в умовах інфляції по 22 коп. (28,6/1,3). Тобто чистий дохід на кожній грн. склав 19,2 коп.

Більш уточнений розрахунок ЕФВ можна провести, враховуючи рентабельність використання власне тих активів, на які використовується позичений капітал.

Наприклад, короткостроковий банківський кредит складає 83 тис грн., кредитна ставка – 12%. Ці кошти використано для фінансування оборотних активів, середньорічна вартість яких складає 184 тис.грн. ((138+230)/2). Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування становив 27 тис.грн. Податок на прибуток складає 30%.

ЕФВ=(27/184*100–12)*(1–0,3)*83/6014=(14,67–12)*0,7*0,014=0,026.

Таблиця 11.2

Розрахунок ефекта фінансового важеля підприємства ПП “Екоцентр” у 2000-2001 рр.

сума – тис.грн.

№ з/п Показники     Відхилення
  Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування      
  Податок на прибуток      
  Коефіцієнт оподаткування 0,35 0,34 –0,0092
  Капітал заг. середнє значення (К)      
  Капітал власний середнє значення (Квл)      
  Капітал позичений (Кп)      
  Плече фінансового важеля (Кп/Квл) 0,466 0,478 0,0121
  Рентабельність сукупного капіталу (ROA), % 36,7 41,2 4,5465
  Ціна позиченого капіталу середньозважена, %   28,6 0,6
  Індекс інфляції 1,4 1,3 –0,1
  Ефект фінансового важеля 2,64 3,99 1,352

Збільшення власного капіталу за рахунок використання короткострокового банківського кредиту становитиме

0,026 (ЕФВ)*6014 тис.грн. (Квл) – 156,36 тис.грн.

Ефект фінансового важеля пов’язаний з поняттям фінансового лівериджу. Фінансовий ліверидж – це можливість впливати на прибуток за рахунок зміни структури капіталу (співвідношення власного і “чужого” (позиченого і залученого) капіталу.

Коефіцієнт фінансового лівериджу показує на скільки % зміниться чистий прибуток при зміні валового прибутку на 1%. З табл. 11.2 видно, що коефіцієнт фінансового лівериджу зростає при використанні у господарській діяльності більшої частки позикового капіталу. Слід відмітити, що більша частка позикового капіталу несе з собою більший фінансовий ризик.

В країнах з розвинутою економікою вважається доцільним використовувати короткострокові кредити на придбання матеріальних оборотних активів, виходячи із існуючого у бізнесі положення, що рентабельність активів повинна перевищувати процентну ставку за кредит. Формувати оборотні активи за рахунок власних коштів вважається неефективним, тому вільні власні кошти слід вкладати у більш вигідну справу (акції інших підприємств), для отримання додаткового прибутку від фінансових операцій.

Важливість питання щодо використання кредитів на підприємстві обумовлює необхідність керівником і фінансовим менеджером приймати розумні рішення відносно границь диференціалу для запобігання необгрунтованого ризику. З цією метою необхідно визначити оптимальний розмір кредитів для підприємства, здійснювати страхування кредитів, контролювати забезпеченість кредитів, укладати постійні кредитні договори замість разових кредитів, регулярно оцінювати платоспроможність підприємства.

Здатність повернути вчасно кредит та сплатити за нього відсотки характеризує надійність підприємства як клієнта банку. Це обгрунтовується визначенням наступних відносних показників.

Коефіцієнт кратності покриття суми процентів за кредит=Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг, товарів) / Сума відсотків за кредит ³3

(за довгостроковими кредитами³5).

Коефіцієнт забезпечення сплати суми відсотків за кредит =Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг, товарів) / Сума відсотків за кредит³4

(за довгостроковими кредитами³6).

У процесі аналізу необхідно визначити, яку роль відіграють кредити в основній діяльності підприємства. Це характеризується такими показниками, як:

Коефіцієнт виконання банківського кредиту =Сума використаного кредиту / Реалізація.

Величина коефіцієнту показує частку використаного (сплаченого) протягом періоду дослідження кредиту в обсязі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Віддача кредиту =Реалізація / сума використаного кредиту.

Коефіцієнт свідчить про ефективність використання кредиту у господарській діяльності підприємства і доповнює характеристику основного показника ефективності використання кредитів – їх рентабельність.

Рентабельність кредитів =Прибуток від використання кредитів / Сума використаного кредиту *100.

Сума прибутку від використання кредитів визначається за таким розрахунком:

сума кредиту*коефіцієнт рентабельності реалізації – сума відсотків за кредит.

Узагальнюючим показником ефективності використання кредитів є інтегральний показник (Іеф.кредитів):

Іеф.кредитів= .

Час, протягом якого відшкодовується сума кредиту, розраховується як відношення суми кредиту до величини прибутку від використання кредиту.

Порівняння фактичних значень коефіцієнтів з їх оптимальними величинами, що визнані світовою та вітчизняною практикою, а також оцінка динаміки показників ефективності використання банківських кредитів складатимуть результати проведеного аналізу позичених коштів, за якими будуть прийматися відповідні управлінські рішення.

Кредитоспроможність підприємства доповнюється аналізом кредиторської заборгованості, в процесі якого з’ясовують стан заборгованості за термінами утворення; особлива увага приділяється простроченій заборгованості, відповідно до якої розробляються конкретні заходи щодо її погашення. Оцінка стану кредиторської заборгованості проводиться за даними аналітичного обліку, які оформлюють у табл. 11.3.

В процесі аналізу доцільно зіставити дебіторську і кредиторську заборгованість за відповідними видами. Це дозволяє визначити та оцінити, наскільки раціонально використовуються на підприємстві залучені кошти: імобілізацію коштів у заборгованість, наявність та тенденції змін простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.

Таблиця 11.3

Стан кредиторської заборгованості підприємства у 200_ р.

сума – тис.грн.

Показники (види заборгованості) Залишки на початок року Залишки на кінець звітного періоду у тому числі за термінами утворення Зміна за звітний рік
всього до 1 місяця 1-3 місяці 3-6 місяців понад 6 місяців
1. Термінова кредиторська заборгованість 2,4 2,0 2,0 –0,4
1.1 за розрахунками з бюджетом 2,4 2,0 2,0 –0,4
2. Спокійна кредиторська заборгованість 143,2 159,1 64,1 65,4 29,6 +15,9
2.4. за товари, роботи, послуги 107,7 118,2 38,0 54,6 25,6 +10,5
2.5. з оплати праці 2,9 3,4 3,4 +0,5
2.6. зі страхування 1,0 1,3 1,3 +0,3
2.7. інші поточні зобов’язання 31,6 36,2 21,4 10,8 4,0   +4,6
3. Прострочена кредиторська заборгованість 48,7 40,8 40,8 –7,9
за розрахунками з бюджетом
3.1. за товари, роботи, послуги 41,0 36,0 36,0 –5,0
3.2. з оплати праці
3.3. зі страхування
3.4. інші поточні зобов’язання 7,7 4,8 4,8 –2,9

Умовою запобігання тривожної ситуації (ризику несплати) кредиторської заборгованості, отримання кредитів банків, залучення коштів інвесторів є забезпечена кредитоспроможність, тобто стійкий фінансовий стан підприємства.

11.3. Аналіз фінансової стійкості та її прогнозування

Фінансова стійкість підприємства за своєю сутністю означає певне співвідношення вартості активів підприємства і величин власних, позичених та залучених джерел їх формування. Ззовні фінансова стійкість проявляється через показники платоспроможності та кредитоспроможності підприємства. Більш глибоко характеристику фінансового стану обгрунтовує структура джерел коштів, яка розкриває рівень залежності підприємства від інвесторів, банків, кредиторів, інших ділових партнерів по бізнесу. Суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства чинять такі об’єктивні фактори, як:

- політична та економічна ситуація в країні;

- зміни в банківському законодавстві;

- стан фінансового ринку;

- фінансовий стан ділових партнерів та інше.

Світовою і вітчизняною теорією та практикою аналізу діяльності підприємств визнана система коефіцієнтів фінансової стійкості, які дозволяють оцінити її з різних сторін. Порівняння фактичних значень коефіцієнтів, розрахованих за даними фінансової звітності підприємства, з оптимальними, а також з тенденціями їх зміни дозволяють вчасно виявити загрозу фінансовому стану, на основі аналізу з’ясувати причини негативного впливу для своєчасного вирішення проблем. Класифікація основних показників фінансової стійкості та їх економічна характеристика наведені у табл. 11.4.

Таблиця 11.4

Показники фінансової стійкості підприємства

Показники Алгоритм розрахунку Інтерпретація
1. Оцінка структури активів (оцінка ліквідності)
1.1. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і матеріальних оборотних активів у майні підприємства (Основні засоби+запаси) /валюта балансу Зростаюча тенденція оцінюється позитивно
1.2. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства Основні засоби валюта балансу Особливо важливий значення для підприємств сфери варобництва, ­[3]
1.3. Частка оборотних активів у майні підприємства Оборотні активи /валюта балансу Залежить від галузі та масштабу діяльності підприємства
1.4. Коефіцієнт нагромадження амортизації Сума зносу основнихзасобів/первісна вартість основних засобів=0,3–0,5 Величина › 0,5означає необхідність ремонту і оновлення основних засобів
1.5. Коефіцієнт власних коштів в оборотних активах Власні оборотні кошти /оборотні активи³0,1 При зменшенні зростає потреба у кредитах; існує загроза втр­ати платоспроможності, ­ оцінюється позитивно
1.6. Коефіцієнт стійкості активів (коефіцієнт обернений коефіцієнту інвестування) Необоротні активи /власний капітал Свідчить про забезпечення необоротних активів і наявність власних коштів в обороті
2. Оцінка структури пасивів
2.1. Коефіцієнт автономії Власний капітал /валюта балансу=0,5–0,6 Показує частку власників у загальній сумі авансового капіталу; ­ характеризує стій­кий фінансовий стан підприємства
2.2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (Довгострокові+поточні зобов’язання) /валюта балансу=0,4–0,5 Показує частку залученого капіталу у майні; зростання свідчить про підвищення фінансової залежності.
2.3. Коефіцієнт маневреності Власні оборотні кошти/ власний капітал ³0,5 Дозволяє оцінити, як “працює власний капітал”, ­ оцінюється позитивно
2.4. Коефіцієнт фінансової залежності Валюта балансу/ власний капітал Зростання свідчить про збільшення частки залуче­них і позичених коштів
2.5. Коефіцієнт фінансування Власний капітал /сума довгострокових і поточних зобов’язань Показує, скільки власних коштів припадає на 1 грн. позичених і залучених кош­тів, ­ оцінюється пози­тивно
2.6. Коефіцієнт фінансового ризику (Довгострокові+поточні зобов’язання)/власний капітал Показує величину пози­чених і залучених коштів, що припадає на 1 грн. влас­ного капіталу, ¯. оціню­ється позитивно
2.7. Коефіцієнт комулятивної прибутковості Нерозподілений прибуток/валюта балансу Характеризує прибут­ко­вість усіх активів, ­ оціню­ється позитивно
2.8. Коефіцієнт прогнозу банкрутства Сума власних коштів в обороті/валюта балансу Дозволяє оцінити, як “працюють усі активи підприємства”, ­ оціню­ється позитивно
3. Оцінка платоспроможності (ліквідності)
3.1. Коефіцієнт абсолютної платоспроможності Грошові кошти та їх еквіваленти/поточні зобов’язання Характеризує рівень швидкої (негайної) платоспроможності
3.2. Коефіцієнт проміжної платоспроможності Грошові кошти та їх еквіваленти+дебіторська заборгованість /поточні зобов’язання Коефіцієнтом цікавиться банк, що кредитує підприє­мство
3.3. Коефіцієнт загального покриття балансу Оборотні активи/ поточні зобов’язання Рівень коефіцієнта викли­кає інтерес кредито­рів та інвесторів
4. Показники ринкової активності
4.1. Дохід на акцію Чистий прибуток /кількість акцій Успішна діяльність підпри­ємства спостерігається за підвищенням, ­ оціню­ється позитивно
4.2. Рентабельність акції (від­дача вкладеного капі­талу) Дивіденди на акцію/ринкова ціна акції Показників ринкової активності, ­ оціню­ється позитивно
4.3. Коефіцієнт котирування акції Ринкова ціна акції/ облікова (номінальна) ціна акції ­ оціню­ється позитивно

Для розробки стратегії розвитку підприємства здійснюється прогнозування його фінансового стану. Воно грунтується на визначенні та оцінці фінансових коефіцієнтів, розрахованих за даними фінансової звітності. Одним із способів оцінки фінансового стану та кредитоспроможності світова і вітчизняна практика визнає індекс кредитоспроможності Альтмана (“Z-рахунок” Альтмана). Метод розрахунку названий за ім’ям західного економіста Едварда І. Альтмана, який розробив його для прогнозування фінансового стану з позиції можливого банкрутства.

Індекс Альтмана – це функція від певних показників, розрахованих за даними фінансової звітності за досліджуваний період. У розрахунок включені найбільш значущі фінансові коефіцієнти, за якими надається характеристика економічного потенціалу підприємства, а також результативності його роботи.

Фінансові коефіцієнти для розрахунку індексу кредитоспроможності Альтмана наведені наведені у табл. 11.5.

Таблиця 11.5

Прогнозний розрахунок імовірності банкрутства підприємства

Умовне позначення Показники Алгоритм розрахунку Сталий коефіцієнт
К1 Рентабельність активів Прибуток від звичайної діяльності /Всього активів (валюта балансу) 3,3
К2 Віддача активів Виручка від реалізації /Всього активів 1,0
К3 Коефіцієнт фінансування Власний капітал/(Довгострокові+ поточні зобов’язання) 0,6
К4 Коефіцієнт комулятивної прибутковості Нероподілений (реінвестований) прибуток/Всього активів 1,4
К5 Коефіцієнт прогнозу банкрутства Власні оборотні кошти /Всього активів (валюта балансу) 1,2

Z=3,3*К1+1,0*К2+0,6*К3+1,4*К4+1,2*К5³2,675.

Критичне значення Z>2,675 дозволяє розділити підприємства на потенційних банкрутів і небанкрутів.

Розрахункове значення (за даними фінансової звітності) співставляється з критичним і прогнозується на найближчі два-три роки можливе банкрутство для підприємств, що мають Z менше 2,675 а для таких, що мають Z більше 2,675 – достатньо стійкий фінансовий стан.

Показники, за якими визначається показник Z (табл. 11.6) – це показники фінансової стійкості підприємства. Їх несприятливе співвідношення (<1,8) показує високий рівень загрози банкрутства, але це – не остаточний вирок, це – інформація для роздумів та оперативного управління фінансовим станом підприємства.

Таблиця 11.6

Критерії оцінки фінансового стану підприємства

Z-рахунок Імовірність банкрутства Клас фінансової стійкості Інтерпретація
До 1,8 Дуже висока   Фінансовий стан неза­до­вільний; перспек­тиви стабілізації від­сут­ні
1,81-2,675 Середня   Фінансовий стан з ознаками підвищеного ризику; потрібні кардинальні заходи
2,675-2,99 Можлива (невелика)   Підприємство має потенційну можливість подолати деякі ознаки фінансової напруги
3,0 і вище Дуже низька   Фінансовий стан має незначні відхилення від норми

Порівнянням індексу Z Альтмана досліджуваного підприємства з середньогалузевими можна оцінити ступінь фінансової стійкості серед інших у галузі та поглибити пошук резервів її зміцнення.

Резервами зміцнення фінансового стану є:

виробничі резерви – вони пов’язані з факторами, що впливають на обсяг діяльності:

а) резерви забезпечення, стану та ефективності використання матеріально-технічної бази підприємства (основних засобів): проведення ремонту, модернізації основних засобів; впровадження прогресивних технологій; збільшення обсягу випуску та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); підвищення якості та розширення асортименту продукції, пошук нових ринків збуту;

б) використання матеріальних ресурсів, зниження витрат на виробництво та збут – оптимізація витрат на основі маржинального аналізу; контроль за ритмічністю поставок, якістю матеріалів, ефективністю їх використання на підприємстві;

в) використання трудових ресурсів – забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, підвищення рівня управління ними;

фінансові резерви:

а) оптимізація структури балансу через удосконалення управління оборотними активами: реалізація зайвих та понаднормативних ТМЦ, основних засобів, що не використовуються; оптимізація цін на продукцію, зниження дебіторської заборгованості; реалізація цінних паперів;

б) через підвищення ефективності та оптимізацію структури джерел формування майна підприємства: підвищення рентабельності, визначення можливостей отримання кредитів, доцільність конверсії наявних кредитів; випуск акцій;

організаційні – реструктуризація підприємства – зміна юридичного статусу підприємства або його структурних підрозділів (приватизація, оренда), скорочення деяких структурних підрозділів, переміщення або скорочення кадрів.

Таким чином, вирішуються завдання аналізу фінансового стану – надати менеджерам за результатами кваліфікованого аналітичного дослідження можливість приймати виважені управлінські рішення.

Контрольні питання

1. Назвіть позитивні і негативні якості власного і позиченого капіталу.

2. В чому полягає сутність власного капіталу.

3. Які показники характеризують інтенсивність та ефективність використання власного капіталу.

4. Поясніть економічний зміст кредитоспроможності підприємства.

5. Яка послідовність проведення оцінки кредитоспроможності підприємства банками

6. Ефект фінансового важеля та фінансовий ліверидж. В чому полягає їх суть та призначення.

7. Назвіть показники ефективності використання кредитів. Яка послідовність їх аналізу?

8. Як проводиться аналіз кредиторської заборгованості?

9. Який зміст поняття фінансова стійкість підприємства та яка методика їх аналізу?

ЗАВДАННЯ 1. З виділеного текстового фрагменту слід вибрати правильну відповідь.

1. Джерела формування активів відображаються у активі/пасиві балансу.

2. Джерела формування активів поділяються на власні, матеріальні, позичені, фінансові, чисті, залучені, стійкі.

3. Фінансовий стан може бути стійкий, нестійкий (передкризовий), ліквідний, кризовий (на межі банкрутства, середньозважений.

4. Зростання власного капіталу є свідчення росту/спаду його фінансової стійкості

5. Дослідженням формування, розміщення та використання капіталу з метою пошуку резервів зміцнення фінансового стану, росту його доходності та збільшенням власного капіталу займається внутрішінй/зовнішній фінансовий аналіз.

6. Фінансового стану господарюючого суб’єкта з метою прогнозування ступеня ризику інвестування капіталу та рівня його прибутковості займається внутрішінй/зовнішній фінансовий аналіз.

7. Активи у балансі розміщуються у порядку зростання /спадання ліквідності.

 

8. Власні оборотні активи розраховуються за формулами (підкреслити):

а) ІІІ П – ІІ А;

б) ІІ А – ІV G;

в) II A –III П;

г) І П+ІІІП – ІА.

9. Капітал підприємства формується за рахунок власних (внутрішніх) коштів, за рахунок позичених (зовнішніх) коштів, за рахунок залучених (зовнішніх) коштів, за рахунок залучених (внутрішні) коштів.

10. Основним джерелом поповнення власних коштів може бути прибуток підприємства, короткотермінові кредити банків, прострочена кредиторська заборгованість.

11. Внутрішніми джерелами поповнення коштів є безповоротна фінансова допомога, чистий прибуток, амортизаційні відрахування, фонд переоцінки майна, випуск акцій.

12. Капіталізація (реінвестування) прибутку сприяє / не сприяє росту фінансової стійкості

13. Ріст кредиторської нормальної заборгованості слід оцінювати позитивно/негативно.

14. Ріст дебіторської нормальної заборгованості слід оцінювати позитивно/негативно.

15. Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості є >1. Оцінка позитивна/негативна.

16. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості =0, =1 або =-1?

17. Необоротні активи – це довгострокові цінні папери, короткострокові цінні папери, незавершене будівництво, незавершене виробництво, нематеріальні активи, товари, запаси, дебіторська заборгованість.

18. Монетарні активи – це грошові засоби, короткострокові фінансові вкладення, засоби в розрахунках, основні засоби. Вони підлягають/не підлягають індексації, відображаються у поточній грошовій оцінці.

ЗАВДАННЯ 2. Підібрати економічній категорії (графа 1) відповідну характеристику (графа 2) табл. 1:

Таблиця 1

Економічна категорія Характеристика
Ліквідність 19. А. Оцінюється за співвідношенням власних та позичених і зачених коштів і є характеристикою фінансового стану довготривалого період; це ступінь залежності від зовнішнього капіталу
Платоспроможність 20. Б. Здатність активів перетворюватись у грошові кошти
Фінансова стійкість 21. В. Здатність підприємства своєчасно відповідати за свої борги

 

Тести для контролю знань

1. Чи може бути виконаний план по асортименту продукції при невиконанні плану за всією номенклатурою?

1) план по асортименту продукції може бути виконаний;

2) план по асортименту продукції не може бути виконаний;

3) план по асортименту продукції може бути перевиконаний.

2. За допомогою яких із наведених формул можна визначити коефіцієнт ритмічності випуску продукції:

1) сума фактично випущеної продукції / Сума випуску продукції за планом;

2) 1 – Коефіцієнт варіації;

3) сума фактично випущеної продукції в межах плану / Сума випуску продукції за планом.

3. За якою з наведених формул можна визначити коефіцієнт придатності основних засобів і оцінити їх стан:

1) сума зносу основних засобів / Залишкова вартість основних засобів.

2) залишкова вартість основних засобів / Первісна вартість основних засобів;

3) залишкова вартість основних засобів / Середньорічна вартість основних засобів.

4. Що буде з собівартістю продукції, якщо зростання фондоозброєності праці буде відбуватись більш високими темпами ніж зростання продуктивності праці:

1) не зміниться.

2) зросте;

3) зменшиться.

5. Які з наведених факторів не впливають на зміну обсягу реалізації продукції:

1) ритмічність випуску продукції;

2) зміна асортименту продукції та його структури;

3) стан здоров’я директора заводу.

6. Як зміниться прибуток від реалізації продукції якщо зростуть позареалізаційні (комерційні) витрати:

1) не зміниться;

2) зменшиться;

3) зросте.

 

 

7. Обсяг реалізації продукції за планом – 12000 тис.грн., фактичний обсяг реалізації за плановими цінами 12480 тис.грн. На яку суму зміниться плановий прибуток – 360 тис.грн. в залежності від зміни обсягу реалізації продукції:

1) +14,4 тис.грн.;

2) +480,0 тис.грн.;

3) +48,8 тис.грн.

8. Яким чином підвищення фондовіддачі основних фондів впливає на рівень рентабельності підприємства:

1) не впливає;

2) знижує;

3) підвищує.

9. Що буде з рентабельністю підприємства, якщо збільшиться матеріало­місткість продукції:

1) підвищиться рівень рентабельності;

2) рівень рентабельності знизиться;

3) рівень рентабельності залишиться незмінним.

10. Який із перерахованих факторів Ви вважаєте інтенсивним фактором збільшення обсягу випуску продукції:

1) створення додаткових робочих місць;

2) підвищення продуктивності праці;

3) оптимізація структури основних фондів.

11. Що із перерахованого нижче являє собою резерв збільшення прибутку підприємства:

1) збільшення обсягу реалізації продукції;

2) удосконалення організації бухгалтерського обліку;

3) збільшення затрат на 1 грн. товарної продукції.

12. За якою із наведених формул розраховують показник рентабельності виробничих фондів?

1) Прибуток балансовий / Середня величина активів;

2) Прибуток балансовий / Середня сума власних оборотних активів;

3) Прибуток балансовий / Середня величина основних засобів і матеріальних оборотних активів;

4) Прибуток балансовий / середня величина оборотніх активів;

5) Прибуток від випуску продукції / Повна собівартість продукції.

13. Виділити з переліку часові форми економічного аналізу:

1) оперативний;

2) галузевий;

3) ретроспективний;

4) внутрішньогосподарський;

5) міжзаводський.

14. Визначити, як зміниться прибуток організації якщо відомо, що затрати і валові доходи зросли відповідно на 20 і 30 тис.грн.:

1) зросте на 50 тис.грн.;

2) знизиться на 50 тис.грн.;

3) зросте на 10 тис.грн.;

4) знизиться на 10 тис.грн.

15. Визначити як змінився прибуток торговельного підприємства, якщо при незмінному товарообороті рівень його рентабельності зріст на 2%.

1) прибуток зріст на 2%;

2) прибуток знизився;

3) прибуток не змінився 2%;.

16. Яка з формул використовується при аналізі виконання договорів з бізнес-партнерами:

1) Критм=1–V, де V – коефіцієнт варіації;

2) Кпрострочених зобов’язань=Сума за контрактами з порушеннями договірної дисципліни/ Сума за контрактами заключенними;

3) К плинності=Кількість працівників звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни/ Середньоспискова чисельність працюючих

17. Аналіз змін, що відбулися в товарній структурі експорту, його географічних напрямків здійснюється

1) шляхом співставлення даних про експорт товарів і послуг за звітний рік зі звітними даними минулого року чи базового;

2) шляхом порівняння даних звітного періоду з плановими;

3) шляхом порівняння даних бізнес-плану з даними минулого року.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. А.М. Хил Лафуенте. Финансовьій анализ в условиях неопределенности (пер. с нем.). – Минск, 1998.

2. Абрютина М., Грачев А. Анализ финансово-зкономической деятельности предприятия: Учеб. практ. пособие. – М: Дело й сервис, 1998.

3. Абрютина М.В. Экономический анализ торговой деятельности. – М.: Дело и сервис, 2000.

4. Абрютина М.С. Анализ предприятий торговли. – М., 2000.

5. Абрютина М.С. Анализ хозяйственной деятельности предприятий торговли. – Минск, 2000.

6. Абрютина М.С. Финансовьій анализ коммерческой деятельности. – М.: Финпресс, 2002.

7. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. 3-е издание. – М.: Финансьі, 1994.

8. Балабанов И.Т. Финансовьій анализ й планирование хозяйствующего субьекта. – М., 2000.

9. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посьілкина О.В. Финансово-зкономический аеализ. – К., 1999.

10. Бандурка О.М., Коропов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства. К., 1998.

11. Барнгольц С.Б., Мельник М.В. Методология зкономического анализа деятельности хозяйствующего субьекта. – М., 2003.

12. Бланк И.А. Управление прибьілью. – К., 1998.

13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. – М.: Ника-Центр, 2000.

14. Брігхем Ю., Гапенски Л. Финансовій менеджмент. – СПб: Зкономическая школа, 1997.

15. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств // За ред. С.І. Шкарабана, М.І. Сапачова. – Тернопіль, ТАНГ, 1999. – С.18-36

16. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: КНЕУ, 2000.

17. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.

18. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. – К., 1999.

19. Карпунин М.Г, Майданчик Б.Й. Функционально-стоимостньїй анализ в отраслевом управлений зффективностью. – М.: Зкономика, 1983.

20. Ковалев В.В., Волков О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – М., 2002.

21. Ковалев В.В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1999.

22. Кожарский В.В., Ильющенко Е.В. Финансовая отчетность торговых организаций. – Минск, 2002.

23. Коропов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К., 2000.

24. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле. – Минск, 2000.

25. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. – К., 2001.

26. Мних Є.В. Економічний аналіз. – Львів, 2000.

27. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз. – Львів: Армія України, 2000.

28. П(С)БО 16 "Витрати".

29. Пигунова О.В., Аниськова О.Г. Стратегия коммерческой деятельности предприятий розничной торговли. – М., 2002.

30. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. – К., 1998.

 

31. Прыкина Л.В. Зкономический анализ предприятия. – М., 2003.

32. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск, 1999.

33. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск, 2001.

34. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. – М.: ИНФРА-М, 2001.

35. Сайфулин Р.С. й др. Зкономико-математические методьі в анализе хозяйственной деятельности. – М.: Финансьі, 1978.

36. Скворцов М.Н. Бізнес-план підприємства. – К., 1995.

37. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів, 2000.

38. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. – К., 2000.

39. Уолш, Кяран. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства. – К.: Наукова думка, 2001.

40. Чорногорский С.А., Тарушкин А.Б. Основьі финансового анализа. – М., 2002.

41. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. – М.: Зкономика, 1980.

42. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 2000.

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 4

Тема 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 4

1.1. Завдання, джерела аналізу та основні показники виробництва і реалізації продукції 4

1.2. Аналіз обгрунтованості та виконання програми виробництва. 4

1.3. Аналіз реалізації продукції та виконання договорів постачання. 4

Тема 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА.. 4

2.1. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства. 4

2.2. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів. 4

2.3. Аналіз забезпечення виробництва матеріальними ресурсами і ефективності їх використання. 4

2.4 Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва. 4

Тема 3. АНАЛІЗ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА І СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА.. 4

3.1. Завдання, основні показники і джерела інформації аналізу собівартості продукції 4

3.2. Аналіз показників собівартості продукції 4

3.3. Аналіз окремих статей витрат. 4

Тема 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 4

4.1. Характеристика фінансових результатів та завдання їх аналізу. 4

4.2. Факторний аналіз прибутку та його розподілу. 4

4.3. Визначення порогу рентабельності та прогнозування прибутку. 4

4.4. Аналіз показників рентабельності підприємства. 4

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.......................................................................................................... 4

Тема 5. АНАЛІЗ РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ.. 4

5.1. Значення, завдання та джерела інформації аналізу роздрібного товарообороту. 4

5.2. Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообороту. 4

5.3. Аналіз впливу факторів на зміну роздрібного товарообороту. 4

 

 

Тема 6. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ.. 4

6.1. Завдання та інформацйне забезпечення аналізу товарних запасів 4

6.2. Аналіз забезпечення товарообороту товарними запасами. 4

6.3. Аналіз інтенсивності та ефективності використання товарних запасів. 4

Тема 7. АНАЛІЗ ВИТРАТ ТОРГІВЛІ 4

7.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат сфери обігу. 4

7.2. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат. 4

7.3. Аналіз впливу факторів на зміну витрат та резерви їх економії 4

Тема 8. ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТОРГІВЛІ 4

8.1. Значення, завдання аналізу прибутку і рентабельності та джерела інформації для його проведення. 4

8.2. Факторний аналіз прибутку. 4

8.3. Визначення оптимального обсягу товарообороту. 4

8.4. Аналіз показників рентабельності підприємства. 4

РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ.. 4

Тема 9. ЗАВДАННЯ І ОСНОВНІ НАПРЯМКИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.. 4

9.1. Значення, актуальність та джерела інформації аналізу фінансового стану. 4

9.2. Основні види і напрямки аналізу фінансового стану. 4

Тема 10. АНАЛІЗ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА.. 4

10.1. Структура оборотних активів. Аналіз інтенсивності та ефективності їх використання. 4

10.2. Аналіз дебіторської заборгованості 4

10.3. Аналіз грошових коштів та грошових потоків на підприємстві 4

10.4. Аналіз необоротних активів. 4

Тема 11. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА.. 4

11.1. Аналіз оптимальності структури джерел формування капіталу. 4

11.2. Аналіз кредитоспроможності та використання кредитів банку. 4

11.3. Аналіз фінансової стійкості та її прогнозування. 4

ЛІТЕРАТУРА.................................................................................................. 194

Тести для контролю знань.. 4

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1399; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.25 сек.