Визначте сутність соціалізації та її етапи

Соціалізація – це взаємодія людини з суспільством або процес повної інтеграції особистості в соціальну систему, в наслідок чого відбувається її пристосування до соціальних умов.

Соціалізація особистості починається з перших років життя і закінчується періодом громадської зрілості людини, хоча, зрозуміло, повноваження, права й обов'язки, набуті нею, не говорять про те, що процес соціалізації цілком завершений: по деяких аспектах він продовжується все життя.

Етапи соціалізації:

Дитинство, Юність, Батьківство, Зрілий вік, Старість

12. Поясніть роль навчання в розвитку особистості. Хто є автором культурно-історичної теорії розвитку особистості?

Ідея провідної ролі навчання у розвитку особистості належить Л. С. Виготському.

Навчання– це один з основних видів діяльності людини, процес, в результаті якого людина набуває нові або змінює наявні в неї знання, вміння і навички, вдосконалює і розвиває свої здібності, тобто розвивається. Така діяльність дозволяє людині пристосовуватись до оточуючого світу. На відміну від інших основних видів діяльності (спілкування, гри, праці), в яких розвиток є неосновним результатом, навчання безпосередньо спрямоване на розвиток людини. Результатом розвитку є формування особистості.

Розвиток людини не завжди здійснюється тільки в навчанні, але в ході навчання розвиток відбувається завжди.

Розвиток присутній при будь-якому навчанні. Але для забезпечення інтенсивного і всебічного розвитку потребує створення спеціальних навчальних умов, коли кожен навчальний елемент оптимізований в плані максимального впливу на учня. Таке навчання за Л.С.Виготським називається “розвиваючим”.

розвиток - процес і результат кількісних і якісних змін у властивостях і якостях індивіда, навчання і виховання – це види цілеспрямованого впливу на людину з метою її розвитку, формування особистості, набуття освіти;

навчання - це спільна діяльність його суб’єктів, яка спрямовується на засвоєння предметних знань та формування навичок і вмінь, в результаті чого мають спостерігатися заплановані зміни у поведінці тих, хто вчиться;

З позиції культурно-історичної концепції Л. С. Виготського, психічний розвиток особистості невіддільний від розвитку особистості й проходить декілька стадій. Початкова пов'язана з тим, що дорослий управляє поведінкою дитини, спрямовуючи реалізацію його «натуральних», мимовільних функцій. На другій стадії дитина сама стає суб'єктом і спрямовує поведінку інших (приймаючи їх об'єктом). На наступній стадії дитина починає застосовувати до самої себе (як до об'єкта) ті способи управління поведінкою, які інші застосовували до неї, а вона до них. Виготський вважає, що кожна психічна функція з'являється на сцені двічі- спершу як колективна, соціальна діяльність, а потім як внутрішній спосіб мислення дитини. Отже, головна закономірність онтогенезу психіки полягає в інтеріоризації дитиною структури її зовнішньої,соціальної діяльності, внаслідок чого психічні функції стають усвідомленими і довільними.

Дата добавления: 2015-05-24