Питання. Умови існування живих організмів – це наявність води, світла, повітря, продуктів харчування

Умови існування живих організмів – це наявність води, світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди пристосовується до різних умов існування. У нашій місцевості умови змінюються зі зміною пір року. Активний розвиток рослин починається навесні й триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують достатню кількість тепла, світла й води. Восени їх розвиток поступово припиняється. У дерев опадає листя. Однорічні рослини гинуть. У ґрунті залишається тільки їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У багаторічних трав відмирає наземна частина рослин і зберігаються тільки підземні органи – кореневища або цибулини. Восени зменшується, а взимку і зовсім припиняється надходження води та поживних речовин із ґрунту.

Дерева покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої частини дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються тільки хвойні дерева.

У рослин сформувалися різні пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у посушливих місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах (кактуси, алое). В одних рослин листя перетворилося на колючки, листя інших має грубий восковий покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати воду. Деякі рослини (саксаул, верблюжа колючка) дістають воду з великої глибини завдяки дуже довгому корінню.

Території поблизу екватора – це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.

У багатьох тварин восени накопичується шар жиру, а хутро стає густішим, наприклад, у лисиці, вовка, зайця, лося. Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь, їжаки, ящірки, змії, байбак.

Тварини, які живуть у ґрунті, пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла. Так, кріт має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно розвинені й перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в крота дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим нюхом. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у вузьких підземних ходах.

Найхолоднішими місцями планети є Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і жир. Білі ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.

Риби – мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді. Так, для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи дихання – зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.

Певні птахи здійснюють перельоти на великі відстані в інші, тепліші, краї.

5 питання:

Основні події в історії органічного світу

Ери та періоди гео­хронологічної шкали	Час, млн. років тому	Основні події
Архейська ера	3900-2500	Поява життя, еволюція прокарі­отичних організмів та екосистем
Протерозойська ера	2500-550	Зміна атмосфери на кисневу завдяки діяльності фотосинтезуючих організмів. Виникнення еукаріотів (1600 млн. років тому), багатоклітинних організмів. Поява основних груп водоростей і найпростіших, предків грибів і тварин
Палеозойська ера. Кембрійський період	550-490	Поява членистоногих, молюс­ків, червив, кишковопорожнин­них, перших хордових. Поши­рення форм, які мають твердий скелет
Ордовікський період	490-443	Поширення зелених і червоних водоростей, голкошкірих, чле­нистоногих, молюсків, кишково­порожнинних
Сілурійський період	443-416	Поява круглоротих і риб, по­ширення губок, вихід на сушу перших судинних рослин
Девонський період	416-360	Виникнення плаунів, хвощів, папоротей і перших голонасін­них рослин. Вихід на суходіл перших земноводних, виникнен­ня павуків, кліщів, комах
Кам’яновугільний період	360-299	Поява рептилій і хвойних голо­насінних рослин, розквіт амфі­бій і вищих спорових рослин
Пермський період	299-251	Наприкінці періоду відбувається найбільше вимирання в історії фанерозою. Зникло 90 % водних видів і 70 % наземних
Мезозойська ера. Тріасовий період	251-199	Поява перших яйцекладних ссавців, динозаврів, літаючих рептилій, крокодилів і предко­вих форм птахів. З’являються двокрилі, прямокрилі й перетин­частокрилі комахи
Юрський період	199-145	Розквіт динозаврів, морських і літаючих рептилій
Крейдяний період	145-65	Поява й поширення покрито­насінних рослин, виникнення змій та основних рядів ссавців. Наприкінці періоду — масове вимирання. Зникло 70 % водних видів і до 50 % наземних
Кайнозойська ера. Палеогеновий період	65-25	Розквіт і поширення ссавців, пта­хів, комах, молюсків, покритона­сінних рослин, поява рукокрилих
Неогеновий період	25-2	Поява людиноподібних мавп і родини Люди
Четвертинний період	2 — наш час	Поява людини

Живі організми завжди існували не поодинці. Вони були скла­довими екосистем, і виникнення нових форм часто призводило до значних змін у екосистемах. Перша екологічна катастрофа в історії нашої планети була пов’язана з діяльністю фотосинтетичних орга­нізмів. Спочатку вони утворювали невеликі угруповання, навколо яких середовище було насичене киснем. У цих умовах виживало небагато видів, бо кисень був сильною отрутою для організмів, при­стосованих до життя в анаеробних умовах. Коли ж накопичення кисню в атмосфері досягло певної межі й атмосфера стала окисною, величезна кількість видів вимерла. Повністю змінилися біогеохі­мічні процеси і шляхи кругообігу елементів. Тепер уже анаеробні організми утворювали невеликі угруповання в недосяжних для кисню місцях.

Ще одним прикладом різкої зміни екосистем є пермсько-тріасове вимирання. Протягом пермського періоду голонасінні рос­лини зайняли всі водороздільні місцевості, на яких до того часу не могли рости вищі спорові рослини через дефіцит вологи. Це при­звело до різкого зменшення стоку мінералів і поживних речовин у водні екосистеми внаслідок ерозії. До того ж, у цей час материки утворили єдиний материк Пангею, що значно скоротило довжину берегової лінії. Наслідком цих процесів і стало наймасовіше вими­рання в історії фанерозою.

Аналогічна ситуація спостерігалася і в крейдяному періоді. Поширення покритонасінних рослин і утворення ними дернових покривів на поверхні ґрунту знову суттєво знизило потік мінера­лів і поживних речовин у водні екосистеми. Як наслідок — масове вимирання в першу чергу водних організмів. Наземні екосистеми постраждали значно менше, хоча й там формування екологічної форми дрібних рослиноїдних хребетних призвело до суттєвих на­слідків. Завдяки постійній температурі тіла ссавці змогли еволюці­онувати у дрібних травоїдних. Відповідно, з’явилися і дрібні хижа­ки, які ефективно на них полювали. Але не менш ефективно вони могли полювати й на молодих динозаврів.

Дата добавления: 2015-05-24