Навчально-методичні матеріали. Зпратичного курсу перекладу

БАЗОВІ

з Пратичного курсу перекладу

для студентів III курсу

напрям підготовки 6.020303 Філологія (Переклад (англійська))

факультету перекладачів

Київ – 2013

1. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Мета дисципліни полягає у забезпеченні перекладознавчих основ підготовки перекладача і тлумача, зокрема озброєнні студентів системою загальнотеоретичних знань із сучасної лінгвістичної теорії перекладу, їхній підготовці до перекладу широких текстів різних підмов з іноземної мови на українську та з української на іноземну:

Завданнями вивчення курсу є:

- озброїти студентів знаннями про системність переважної більшості мовних одиниць і явищ МО та МП;

- навчити студентів комплексно підходити до усвідомлення ідентичності аспектної стратифікації та наявності змістових відповідників у текстах МО та МП;

- сформувати конкретні навички фахової діяльність майбутнього перекладача/тлумача. Зокрема, навички свідомо уникати буквалізмів, а також умінно застосовувати трансформації мовних одиниць для досягнення вірності їх перекладу, привити перші навички аналізу та редагування зробленого перекладу тексту тощо;

- навчити студентів відшукувати вірні контекстуальні відповідники змістовим одиницям МО у МП на рівні тексту;

- навчити студентів знаходити синоніми/антоніми й робити контекстуальні заміни та інші трансформації в тексті МП.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- про системність переважної більшості мовних одиниць і явищ МО та МП;

- як комплексно підходити до усвідомлення ідентичності аспектної стратифікації та наявності змістових відповідників у текстах МО та МП;

- як уникати буквалізмів, а також уміло застосовувати трансформації мовних одиниць для досягнення вірності їх перекладу, мати перші навички аналізу та редагування зробленого перекладу тексту тощо (тобто мати конкретні навички фахової діяльності майбутнього перекладача/тлумача);

- як відшукувати вірні контекстуальні відповідники змістовим одиницям МО у МП на рівні тексту;

- як знаходити синоніми/антоніми й робити контекстуальні заміни та інші трансформації в тексті МП.

вміти:

- використовувати загальнотеоретичні знання із сучасної лінгвістичної теорії перекладу, зокрема системної організації змістових одиниць на різних рівнях їх стратифікації та повністю відтворювати їхні значення мовою перекладу;

- розпізнавати ізоморфні та аломорфні риси і явища у МО та МП і використовувати шляхи і засоби передачі їх у МП через добір їхніх відповідників чи компенсаційних замін;

- самостійно аналізувати текст МО і знаходити змістові чи функціональні відповідники їм у мові перекладу;

- комплексно аналізувати мовно-стилістичні й жанрові особливості текстів оригіналу і відтворювати їх на відповідних рівнях МП;

- аналізувати різні стильові типи текстів, знаходити їх характерні особливості і шляхи відтворення у мові перекладу;

- перекладати письмово й почасти усно речення з відповідним теоретичним матеріалом того чи іншого аспекту, явища МО українською чи іноземною мовою;

- перекладати широкі тексти різних підмов з іноземної мови на українську та з української на іноземну.

ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Відтворення онімів та інтернаціоналізмів українською та англійською мовами.

Тема 1. Відтворення різних типів онімів українською та англійською мовою.

Мета вивчення: показати роль і місце праткики перекладу в лінгвістичній/фаховій підготовці перекладача.

Провідна ідея: ознайомити студентів з: правилами добору відповідника у МО залежно від природи і способів відтворення різних типів онімів українською/англійською мовою; постановою ВР України (1996р.) про правила транслітерації українських онімів іноземними мовами.

Основні проблеми: проблема вибору способів перекодування/відтворення англійських та українських власних назв, прізвищ і т.д. залежно від їхнього походження, природи, структури і значення; проблема вибору способів перекладу назв газет, журналів, компаній, фірм, інформагентств, видавництв, готелів, житлових масивів, площ/майданів тощо українською/англійською мовою; проблема вибору способів перекладу назв суспільних організацій (профспілок, політичних партій, суспільних/добродійних організацій тощо).

Ключові поняття: переклад, практика перекладу, оніми, способи перекладу, перекодування, відтворення.

Тема 2. Поняття “інтернаціональної лексики”, її підкласів та способи перекладу в текстах різних жанрів.

Мета вивчення: показати необхідність визначення і вивчення інтернаціональної лексики. Ознайомити студентів з двома її типами (справжніми інтернаціоналізмами та калькованими інтернаціоналізмами). Показати важливість вивчення псевдо-інтернаціональної лексики, визначення її підтипів і способів перекладу українською мовою.

Провідна ідея: розкрити суть інтернаціональної лексики і способів її перекладу.

Основні проблеми: проблеми перекладу усіх типів інтернаціональної лексики.

Ключові поняття: інтернаціональна лексика, справжні інтернаціоналізми, кальковані інтернаціоналізми, псевдо-інтернаціональна лексика.

Тема 3. Поняття “безеквівалентної лексики”, її підкласів та способи перекладу в текстах різних жанрів.

Мета вивчення: показати необхідність вживання і правильного перекладу національної лексики, ознайомити студентів з варіативністю вибору способів перекладу такої лексики.

Провідна ідея: розкрити суть національної лексики і способів її перекладу.

Основні проблеми: проблеми перекладу національної лексики, проблеми «неперекладності» деяких одиниць національної лексики.

Ключові поняття: національна лексика, реалії, безеквівалентна лексика, проблеми неперекладності.

Тема 4. Ідіоматичні вирази, прислів’я та приказки і їх відтворення мовою перекладу.

Мета вивчення: показати необхідність вживання ідіоматичних виразів, прислів’їв та приказок, ознайомити студентів зі способами їх перекладу.

Провідна ідея: розкрити суттєві ознаки усталених та ідіоматичних виразів, їх колориту і важливість вірного добору їх еквівалентів чи аналогів у МП.

Основні проблеми: проблеми перекладу ідіом-інтернаціоналізмів та національних ідіом. Прислів’я/приказки та їх переклад. Місце аналогів у перекладі ідіомів. Вибір способу перекладу ідіом залежно від їх джерела походження та контекстуального значення. П’ять основних способів перекладу ідіомів.

Ключові поняття: усталені вирази, ідіоматичні вирази, ідіоми-інтернаціоналізми, прислів’я, приказки, еквіваленти, аналоги.

Змістовий модуль 2. Відтворення артиклів та номінативних словосполучень. Відтворення дієслівних форм та конструкцій. Перекладацькі трансформації.

Тема 1. Відтворення контекстуальних значень означеного та неозначеного артиклів українською мовою. Номінативні (асиндетичні) імменикові словосполучення англійської мови та їх переклад.

Мета вивчення: показати необхідність визначення контекстуальних значень означеного і неозначеного артиклів, асендитичних іменникових словосполучень англійської мови та правил їх відтворення.

Провідна ідея: розкрити контекстуальні значення означеного і неозначеного артиклів, асендитичних іменникових словосполучень англійської мови та правил їх відтворення.

Основні проблеми: проблеми перекладу контекстуальних значень означеного і неозначеного артиклів, асендитичних іменникових словосполучень англійської мови, функціонування їх у певних підмовах/типах тексту; проблеми визначення синтаксичної природи, структурних типів і значень асендитичних іменникових словосполучень англійської мови; проблеми добору правил їх відтворення.

Ключові поняття: означений і неозначений артиклі, асендитичні іменникові словосполучення англійської мови.

Тема 2. Відтворення часово-видових, особових та неособових форм іншомовних дієслів і конструкцій з ними українською мовою. Інфінітив.

Мета вивчення: показати необхідність відтворення значень і функцій у реченні часово-видових і неособових форм дієслова, конструкцій вторинної предикації з інфінітивом у англійській мові.

Провідна ідея: розкрити значення і функції у реченні часово-видових і неособових форм дієслова, конструкцій вторинної предикації з інфінітивом у англійській мові та ознайомити студентів із правилами їх відтворення.

Основні проблеми: проблеми перекладу/відтворення значень і функцій у реченні часово-видових і неособових форм дієслова українською мовою; проблеми перекладу конструкцій вторинної предикації з інфінітивом.

Ключові поняття: часово-видові і неособові форми дієслова, інфінітив, конструкції вторинної предикації з інфінітивом.

Тема 3. Відтворення часово-видових, особових та неособових форм іншомовних дієслів і конструкцій з ними українською мовою. Герундій, дієприкметник.

Мета вивчення: показати необхідність відтворення значень і функцій у реченні часово-видових і неособових форм дієслова, конструкцій вторинної предикації з герундієм і дієприкметником у англійській мові.

Провідна ідея: розкрити значення і функції у реченні часово-видових і неособових форм дієслова, конструкцій вторинної предикації з герундієм і дієприкметником у англійській мові та ознайомити студентів із правилами їх відтворення.

Основні проблеми: проблеми перекладу/відтворення значень і функцій у реченні часово-видових і неособових форм дієслова українською мовою; проблеми перекладу конструкцій вторинної предикації з герундієм і дієприкметником.

Ключові поняття: часово-видові і неособові форми дієслова, герундій, дієприкметник, конструкції вторинної предикації з з герундієм і дієприкметником.

Тема 4. Модальність, її значення і форми вираження. Трансформації в процесі перекладу змістових єдностей.

Мета вивчення: показати суттєві ознаки вираження модальності в МО і МП, застосування трансформації об’єктивної/необхідної й трансформації суб’єктивної (авторської).

Провідна ідея: розкрити значення об’єктивної та граматичної модальності і засобів їх вираження та відтворення; зосередити увагу на особливостях вираження суб’єктивної модальності в іноземній та українській мовах.

Основні проблеми: проблеми добору засобів відтворення об’єктивної та суб’єктивної модальності залежно від контексту; проблеми вираження модальних значень за допомогою модальних дієслів; проблеми добору модальних дієслів-еквівалентів іноземної та української мов; проблема передачі значень модальних дієслів, притаманних тільки іноземній мові; проблеми перекладу мовних одиниць МО через трансформування їхньої структури у МП; проблема визначення мети і потреби трансформації мовних одиниць на лексичному й структурному рівнях; проблема застосування трансформації об’єктивної/необхідної й трансформації суб’єктивної (авторської).

Ключові поняття: часово-видові і неособові форми дієслова, інфінітив, конструкції вторинної предикації з інфінітивом.

Дата добавления: 2015-05-24