Тема 9. Аналіз стану та використання основних засобів підприємства

Основний капітал підприємства – це частина активів підприємства, до яких належать основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, незавершене будівництво. Тому для оцінки основних засобів перш за все треба звернутися до балансу підприємства, за даними якого визначити динаміку і проаналізувати питому вагу необоротних активів у валюті балансу, що дасть уявлення про їх місце в діяльності підприємства. Подальший аналіз їх складу і характеристика кожної складової в динаміці дозволить з'ясувати якість управління підприємством щодо його технічного розвитку.

Виконуючи аналіз основного капіталу, слід пам’ятати про його класифікацію та особливості обліку основних засобів у бухгалтерському й податковому обліку.

Відповідно до Положення бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (П(С)БО 7) основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство використовує з метою їх застосування у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для виконання адміністративних чи соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (чи операційного циклу, якщо він більше року).

Основні засоби поділяються на промислово - виробничі й невиробничі.

Виробничі беруть участь у процесі виробництва тривалий час або створюють умови для його здійснення, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість поступово переноситься на вартість виготовленої продукції (в міру зносу нараховується амортизація основних фондів).

Невиробничі основні засоби – це об’єкти невиробничого призначення, що перебувають на балансі підприємства, не беручи участі у виробничому процесі, а функціонують для задоволення соціально-культурних потреб колективу суб’єкта господарювання. До них відносяться об’єкти житлово-комунального господарства, культури, освiти, охорони здоров’я.

За типовою класифікацією основні виробничі фонди поділяються на групи, що включають однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єкти. Ця класифікація наведена в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Класифікація основних засобів підприємства

Група	Склад
Будинки	Виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії
Споруди виробничого призначення	Насосні станції, тунелі, мости, естакади, автомобільні й залізничні шляхопроводи внутрішньовиробничого транспорту
Передатні пристрої	Нафтопроводи, газопроводи, електро- і тепломережі, засоби зв’язку.
Машини й устаткування виробничого призначення	- силові машини; - робочі машини; - вимірювальні й регулюючі прилади й пристрої, лабораторне устаткування, - обчислювальна техніка, - інші машини і устаткування.
Транспортні засоби	Заводський залізничний транспорт, автомобілі, трактори, тягачі, виробничий транспорт.
Інструменти	Лещата, затискувачі та ін.
Виробничий інвентар	Робочі столи, верстати, засоби охорони праці та ін.
Господарський інвентар

У складі основного капіталу не враховуються засоби праці, не введені у дію, малоцінні й швидкозношувані предмети.

Згідно з п. 2 „Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів”, затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 р. № 561, підприємство може розширювати вказану класифікацію, підрозділяючи в групах (підгрупах) основні засоби на власні, орендовані й ті, що знаходяться в експлуатації, запасах, оренді, ремонті, модернізації, реконструкції та ін.

Для цілей податкового обліку (згідно з п. 82.1 ст. 8 Закону про податок на прибуток) під терміном основні фонди варто розуміти матеріальні цінності, що слугують платникам податку для використання в господарській діяльності протягом періоду, більше 365 календарних днів від введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується в зв'язку з фізичним чи моральним зносом.

З 2004 р. в податковому обліку відповідно до Закону про податок на прибуток основні фонди підрозділяються на чотири групи:

група 1 - будинки, споруди, їхні структурні компоненти і передатні пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2- автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, пристрої і пристосування до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, і 4;

група 4- електронно – обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби інформації, інші інформаційні системи, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

В аналітичній роботі слід враховувати поділ основних засобів стосовно використання у виробничому процесі – на активні й пасивні.

Активна частина основних фондів включає фонди, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі (устаткування, транспортні засоби, інструмент та ін.) і служать базою оцінки технічного рівня і потужностей суб’єкта господарювання. Пасивна частина основних засобів включає допоміжні основні виробничі фонди, що забезпечують процес роботи активної частини фондів. Аналізуючи склад основних виробничих засобів, оцінюють співвідношення активної і пасивної їх частини, ретельно вивчають зміни цього співвідношення упродовж останніх років (періодів). Слід пам’ятати, що постійне зростання частки активних засобів у вигляді робочих і силових машин — першочергова мета будь-якого виробництва.

В аналітичній роботі, залежно від призначення аналізу, використовують кількісні (натуральні одиниці) й вартісні оцінки основних засобів, передбачені П(С)БО.

Вимір у натуральних одиницях необхідний під час проведення аналізу технічного складу, оцінки потужностей, виробничих площ та ін.

Види вартісної оцінки основних фондів залежно від їх стану наступні: первісна вартість, відбудовна вартість, переоцінена вартість, залишкова вартість, справедлива вартість, амортизована вартість, ліквідаційна вартість, балансова вартість.

Аналізуючи основні засоби, насамперед треба визначити їх середньорічну вартість і динаміку змін за ряд періодів (років, кварталів). При цьому корисно зіставити темпи їх зміни з динамікою змін вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати більш високі темпи зростання порівняно з основними фондами.

Розрахунок середньорічної (середньоквартальної) вартості основних засобів () за період проводять на основі даних балансу за залишковою вартістю як середньоарифметичну величину:

. (9.1)

При потребі більш детального аналізу основних фондів у розрізі внутрішніх груп використовують дані форми №5 (Додатки до фінансової звітності), форми №11-ОФ „Звіт про наявність і рух основних коштів, амортизації (зношування)” та ін.

У табл.9.2 показана динаміка і структура основних засобів реального підприємств за трирічний період.

Таблиця 9.2 Горизонтальний і вертикальний аналіз необоротних активів підприємства

Група основних фондів	Первісна вартість, тис. грн.	Питома вага,%	Темпи зростання, %
2004 рік	2005 рік	2006 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2006р. /2004р.	2005р. /2004р.	2006р. /2005 р.
Виробничі основні фонди	12 721,7	11 427,2	11 858,7	97,54	97,31	97,38	93,22	89,82	103,78
Будинки, споруди та передавальні пристрої	6 892,0	5 775,3	5 841,4	52,84	49,18	47,97	84,76	83,80	101,14
Машини та обладнання	4 482,2	4 352,1	4 700,9	34,36	37,06	38,60	104,88	97,10	108,01
Транспортні засоби	770,2	717,7	722,7	5,90	6,11	5,93	93,83	93,18	100,70
Інструменти, прилади, інвентар	563,9	568,7	593,7	4,32	4,84	4,88	105,28	100,85	104,40
Інші основні засоби	13,4	13,4	0,0	0,10	0,11	0,00	0,00	100,00	0,00
Невиробничі основні фонди	321,5	315,3	318,8	2,46	2,69	2,62	99,16	98,07	101,11
Разом	13 043,2	11 742,5	12 177,5				93,36	90,03	103,70

Дата добавления: 2015-05-24