Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Способи протидії розвідувальним органам




Для боротьби із групами і партизанами можуть залучатися підрозділи сил спеціальних операцій, морської піхоти, загальновійськових з'єднань, резервів і других ешелонів армійських корпусів, військовій авіації, цивільній поліції й служби контррозвідки.

Тактика дій підрозділів сил спеціальних операцій зводиться до наступного. Група в складі 5-7 чоловік (іноді до 12) доставляється в район дій РГ із дотриманням заходів конспірації. Виявлення наявності сил партизан, баз і днювань розвідувальних груп ведеться звичайно здійсненням глибоких рейдів у розвідувальний район на 40-50 км і більше від основного опорного пункту, прихованим спостереженням з використанням технічних засобів спостереження, підслуховуванням, захопленням одиночних розвідників і допитом місцевих жителів. Потім командир групи дає командуванню свої рекомендації: або нанести по виявлених групах або партизанам удар авіацією, вертольотами, артилерією або використати мобільний десант для оточення й знищення розвідників. Для цілевказівки й коректування вогню польової артилерії й ударів бойових вертольотів по виявленим цілям групи противника обладнають спостережні пункти (найчастіше на деревах).

Основу тактики підрозділів регулярних військ, які притягуються для боротьби з партизанами, повітряними десантами й розвідувальними групами противника становлять розвідувальні, пошукові й пошуково-каральні дії. Більшість операцій носить аеромобільний характер.

Залежно від умов місцевості й обстановки сухопутні війська при знищенні виявлених сил партизан і розвідувальних органів спеціального призначення застосовують різні маневри за назвою: «Оточення» або «Кільце», «Молот і ковадло», «Подвійний стрибок».

 

 

МАНЕВР «ОТОЧЕННЯ»

Зазначений маневр проводиться звичайними піхотними підрозділами й полягає в прочісуванні досить великого району місцевості з декількох напрямків з метою змусити сили партизанів або розвідувальної групи відступити в так звану «зону смерті», де після масованих ударів авіації й інших вогневих засобів здійснюється їх повний розгром. Для здійснення такого маневру вважається необхідним залучати не менш чотирьох піхотних батальйонів.

 

 


МАНЕВР «КІЛЬЦЕ»

 


Маневр «Кільце» проводиться аеромобільними підрозділами в тих випадках, коли точно розвідані сили партизанів, розвідувальних органів і їх місцезнаходження, й відрізняється від маневру «Оточення» тим, що тут можна використати менше військ. Підрозділи висаджуються з вертольотів поблизу об'єкта атаки й тому їм немає необхідності прочісувати великі райони.

 

 

Маневр «ПОДВІЙНИЙ СТРИБОК»

Зазначений маневр являє собою дії двох угруповань підрозділів, які притягуються для знищення партизанів і РГ, одна з яких висаджується на вертольотах поблизу розташування партизан або РГ із метою атакувати їх і змусити до відходу в певному напрямків, друга - у тилу із завданням наступати назустріч силам розвідників, партизанів, що відходять. Друга група висаджується після першої, іноді через 4-6 годин, на відстані до 20 км. У тому випадку, якщо сили партизанів, РГ не відходять, а приймають бій з першою трупою, друга група висаджується безпосередньо в тилу партизанів і атакує їх разом з першою групою.

 
 

 

 


МАНЕВР «МОЛОТ І КОВАДЛО»

Даний маневр являє собою дії двох угруповань військ, одна з яких займає позиції, що блокують, виконуючи функції ковадла, інша - ударне угруповання, призначається для наступу проти сил партизанів або РГ для того, щоб змусити їх відходити убік угруповання, розташованого на позиціях, що блокують, і тим самим створити сприятливі умови для їх повного розгрому між позиціями, що блокують, які звичайно мають форму «мішка». У ході здійснення цього маневру бій може переростати в маневр «Кільце». Для здійснення маневру «Молот і ковадло» залучаються значні сили піхоти, аеромобільних військ або тих і інших.

 
 

 


Для підрозділів морської піхоти, що діють на вертольотах у водних рубежів, будуть характерні маневри «ПАЗУРІ» і «ЛІНІЯ».

 

МАНЕВР «ПАЗУРІ»

Зазначений маневр підрозділами морської піхоти, що діють на вертольотах, застосовувався в тих випадках, коли сили партизан або розвідувальні органи діяли в районі ріки, каналу.

 

 

У цьому випадку підрозділи морської піхоти діляться на дві групи, кожна з яких висаджується в 100-500м (і більше) від урізу води на протилежних берегах, а потім одночасно наступають назустріч одна одній для того, щоб змусити сили партизанів, РГ відходити до водного рубежу. Підрозділи морської піхоти, що висадилися із флангових вертольотів, займають позиції, що блокують.

 

МАНЕВР «ЛІНІЯ»

Маневр «Лінія» застосовується підрозділами морської піхоти також при діях у водних рубежів, але в тих випадках, коли немає в достатній кількості сил і вертольотів для їх перекидання. При зазначеному маневрі підрозділи висаджуються з вертольотів на обох берегах ріки, каналу. Причому висадження підрозділів може проводитися подвійно: можливо ближче до русла ріки (1 варіант) або на деякому віддаленні (2 варіант). У першому випадку наступ ведеться уздовж ріки, у другому по збіжних напрямках, а далі - як у першому випадку. При необхідності в другому випадку можуть призначатися проміжні об'єкти для наступу.

Фахівці вважають прочісування місцевості й пошуково-каральні дії одними з основних тактичних прийомів у боротьбі проти розвідувальних органів СпПр, партизанських формувань. Піхотні й інші батальйони під час прочісування місцевості з метою виявлення й знищення противника звичайно мають бойовий порядок в один ешелон (всі роти в лінію). Роти залежно від обстановки й. головним чином від характеру місцевості будують свій бойовий порядок в один, два, а іноді й три ешелони. При двох ешелонній побудові інтервал між взводами першого ешелону порядку 50 м, взвод другого ешелону просувається на видаленні 100 м від них. Взвод зброї розташовується за взводом другого ешелону й переміщається «стрибками». У взводах два відділення розташовуються в першому ешелоні й одне відділення - у другому. Такий бойовий порядок у взводі дає можливість забезпечення кругової охорони й прочісування місцевості по фронті близько 500 м. Звичайно відділення просуваються по черзі під прикриттям вогню інших відділень взводу. Прочісування місцевості передбачається проводити у світлий час доби. Перед настанням темряви підрозділи, що брали участь у прочісуванні місцевості, розбивають бівак і організують кругову оборону.

 
 

 

 


При ПОСТАНОВЦІ ЗАВДАННЯ СПОСТЕРІГАЧУ вказується:

- орієнтири і кодовані (умовні) назви місцевих предметів;

- відомості про противника і свої підрозділи;

- місце для спостереження і порядок його обладнання;

- сектор або об’єкт для спостереження (за чим спостерігати, на що звернути особливу увагу);

- порядок доповіді про результати спостереження

При ПОСТАНОВЦІ ЗАВДАНЬ СТАРШОМУ СПОСТЕРЕЖНОГО ПОСТУ вказується;

- орієнтири (при необхідності і кодування місцевих предметів);

- відомості про противника;

- розташування передових підрозділів своїх військ;

- склад посту і термін готовності;

- сектор (смуга), район або об’єкт спостереження;

- завдання спостереження та на що звернути особливу увагу;

- порядок доповіді результатів розвідки.

Спостерігачу завдання ставиться тільки на місцевості і, як правило, з того місця звідки буде вестися спостереження.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ організується так, щоб забезпечувався найкращий перегляд місцевості перед фронтом і на флангах. Уночі й в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться за допомогою радіолокаційних станцій наземної розвідки, приладів нічного бачення, засобів освітлення місцевості й доповнюється підслуховуванням.

Спостереження ведеться звичайно в секторі. Ширина сектора спостереження залежить від умов спостереження (місцевості, видимості й т.п.) і кількості наявних постів (спостерігачів). Іноді спостерігачеві може вказуватися район (об'єкт) для його детального вивчення, уточнення положення на місцевості окремих елементів, виявлення або підтвердження наявності в ньому цілей. Крім того, спостерігачі й спостережні пости можуть вести спостереження за діями своїх підрозділів і сусідів, авіації (вертольотів) і за результатами вогню своєї артилерії.

Як показує практика, у секторі спостереження досить мати 5-7 орієнтирів. Орієнтирами вибираються добре видимі й найбільш стійкі від руйнування предмети — перехрестя доріг, камені, характерні точки рельєфу, окремі будівлі, дерева й т.п. Орієнтири нумеруються з права - наліво і по рубежах від себе у бік противника. Один з орієнтирів призначається основним. Всі орієнтири, зазначені старшим командиром, є обов'язковими, за ними зберігаються номери й назви, привласнені цим командиром. На місцевості, бідної орієнтирами (пустеля, степ, сніжний рівнина), як орієнтири можуть вибиратися інженерні спорудження й загородження противника або створюватися штучні орієнтири вогнем артилерії (місця розривів).

 

Робота з устаткування спостережного поста може бути організована в такий спосіб. Старший спостерігач наказує одному спостерігачеві вести спостереженні й заданому секторі, насунувши його трохи вперед, а з іншими уточнює й трасує місце для спостережливого поста.

Ступінь інженерного встаткуванні місця для спостереження залежить від завдання, умов обстановки, місцевості й видалення спостережливого поста від противника. Звичайно це буде окоп відкритого типу або окоп з перекриттям і оглядовими щілинами.

Уточнивши завдання по встаткуванню місця для спостереження старший спостерігач становить схему місцевості. Для кращої розвідки місцевості сектор спостереження ділиться по глибині на зони. Залежно від глибини спостереження таких зон може бути дві (ближня й далека) або три (ближня, середня й далека).

Ближня зона (у межах до 400 м включає ділянку місцевості, найбільш доступний для спостереження.

Середня зона (звичайно від 400 до 800 м) намічається в межах середньої видимості місцевих предметів.

Дальня зона включає всю ділянку місцевості, від дальньої границі середньої зони (при двох зонах ближньої до меж видимості), Границі зон намічаються на місцевості по орієнтирах або місцевих предметах.

Час зміни спостерігачів спостережного поста визначається залежно від обстановки й пори року. У нормальних умовах зміна здійснюється через 3 години, у сильні морози й інші складні умови через 1-2 години.

При зміні спостерігачів спостереження за противником не припиняється.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1555; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.