Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики

Мінливість - здатність живих організмів набувати нових ознак, відмінних від предків і їхніх станів у процесі індивідуального розвитку.

Мінливість, як і спадковість, важлива властивість організму. Здатність організму змінюватися під впливом навколишнього середовища адаптує його до середовища. Мінливість є результатом взаємодії генотипу та середовища. Розрізняють дві форми мінливості:

Види мінливості

Генотипова (спадкова)

Модифікаційна (неспадкова, масова)

Комбінативна

Мутаційна (генотипова, спадкова, індивідуальна)

Мінливість, не пов'язана зі зміною генотипу, яка виникає в організмів під впливом умов середовища і утворює різноманітні фенотипи, називається модифікаційною.

Модифікаційна мінливість - мінливість, що характеризується зміною фенотипу під дією умов навколишнього середовища. Зміни у більшості випадків носять адаптивний характер. Модифікаційна мінливість зумовлена реакцією генотипу на навколишнє середовище - нормою реакції. Норма реакції — межа мінливості ознаки, зумовлена генотипом. Успадковується не ознака, а норма реакції. Вона буває широкою, тобто змінюється у великому діапазоні, та вузькою.

Норма реакції	Для яких ознак
Вузька	Характерна для ознак, що мають першочергове значення для нормального перебігу процесів життєдіяльності
Широка	Ознаки не мають дуже великого значення для життєдіяльності.
Постійна	Ознаки не мають особливого значення для життєдіяльності організму.

Модифікації утворюють варіаційний ряд мінливості ознаки в межах норми реакції від найменшого до найбільшого розміру. Причина варіацій пов'язана з впливом різних умов на розвиток ознаки. Щоб знайти межу змінюваності ознаки, визначають частоту зустрічальності кожної ознаки) і будують варіаційну криву. Варіаційна крива — графічне відображення характеру мінливості ознаки. Середні величини варіаційного ряду зустрічаються часто, що відповідає середньому значенню ознаки.

Основні характеристики модифікаційної мінливості:

· Зміни не успадковуються і мають фенотиповий характер.

· Зміни, як правило, пристосувальні і виявляються у багатьох особин в популяції, тобто носять масовий характер.

· Зміни носять поступовий характер. Вони адекватні змінам умов середовища - ступінь інтенсивності модифікації залежить від інтенсивності та тривалості дії чинника.

· Зміни можуть зникати за умови що припиняється дія факторів, які їх викликали.

· Модифікації, які виникли на ранніх етапах онтогенезу можуть успадковуватись і зберігатись протягом усього життя;

· Зміни сприяють виживанню особин, підвищують життєздатність і спричинять утворення модифікацій.

Дата добавления: 2015-05-24