Класифікація екологічних чинників

План

1. Класифікація екологічних чинників

2. Абіотичні екологічні чинники

2.1.Кліматичні екологічні чинники

2.2.Орографічні екологічні чинники

2.3.Гідрологічні екологічні чинники

2.4.Едафічні та геологічні екологічні чинники

3. Біотичні екологічні чинники

4. Форми біотичних відносин

5. Поняття популяції. Види популяцій

Література

1. Білявський Г.О. Основи екології. Навчальний посібник / К.: Либідь, 2006.- 408 c

2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

3. Білявський Г. О., Бутченко Л. І., Навроцький В. М. Основи екології: теорія та практикум: Навч. посіб. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

4. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2002. – 284 с.

5. Бурдіян Б. Г., Дерев’янко В. О., Кривульченко А. І. Навколишнє середовище та його охорона: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2008. – 227 с.

6. Водний кодекс України: Закон України № 213/95-ВР від 06.06.1995.

7. Гладков М. О., Міхеєв О. В., Галушин В. М. Охорона природи: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1980. – 232 с.

8. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник / К.: Знання, 2006.- 319 c.

9. Дорогунцов С. І., Коценко К. Ф., Аблова О. К., Хусаїнов Д. Я., Чук Л. Г. Екологія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 1999. – 152 с.

10. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Львів: Афіша, 2000.

11. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. – К.: Вид. Раєвського, 2000. – 60 с.

12. Основи екології: Підручник / За ред. К. М. Ситника. – К.: Вища школа, 2001. – 358

Основні поняття: екологічні чинники, абіотичні екологічні чинники, кліматичні чинники, орографічні чинники, гідрологічні чинники, екдаффічні екологічні чинники, геологічні чинники, фітогенні чинники, зоогенні чинники. Пристосування до дії чинників. Форми біотичних відносин. Популяція. Характеристика популяцій.

Екологічні чинники (фактори) - будь-які елементи, умови навколишнього середовища, на які живі організми реагують пристосувальними реакціями. Екологічні чинники бувають: а біотичні, біотичні, антропогенні.

Абіотичні чинники (фактори) - сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що впливають на організми. Абіотичні чинники поділяють кліматичні (промениста енергія сонця, температура, освітлюваність, вологість, опади, тиск, вітер, течія, радіаційний режим), орографічні (характер рельєфу), геологічні (материнська порода), едафічні (щільність, хімічний та механічний склад ґрунту тощо) та гідрологічні (прозорість, хімічний і фізичний склад води, зміна тиску і температури).

Біотичні чинники (фактори) - сукупність чинників органічного світу (рослин, тварин, мікроорганізмів), які визначають умови існування організмів у тій або іншій місцевості. Проявляються в формі взаємовпливів організмів різних видів. Напр., рослини в процесі. фотосинтезу виділяють кисень, необхідний для дихання тварин, а в результаті дихання тварин в атмосферу надходить вуглекислий газ, потрібний рослинам для фотосинтезу. Дія Б.ч. може бути безпосередньою - одні живі організми є їжею для інших (наприклад, організм - хазяїн, в якому оселяються паразити), сприяють розмноженню (тварини-запилювачі), здійснюють хімічні (токсини бактерій, фітонциди рослин), механічні та інші впливи; а також опосередковано - проявляється у зміні умов навколишньої неживої природи (зміна складу ґрунту бактеріями, або мікроклімату під пологом лісу).

Антропогенні чинники – чинники, зумовлені впливом діяльності людини на окремі компоненти і природні комплекси. В останні десятиліття масштаб впливу людини на природу став глобальним. А. ч. — внесені у природу людською діяльністю зміни, що впливають на органічний світ. Розрізняють непрямі і прямі, позитивні і негативні А.ч. Прямий вплив спрямований безпосередньо на живі організми (напр., штучне розведення риб, птахів, підгодівля тварин, охорона рослин і тварин у заповідниках, заказниках тощо). Непрямий вплив здійснюється шляхом зміни клімату, фізичного та хімічного стану атмосфери і водойм, будови поверхні землі, ґрунту, рослинності та порушень орографічних, едафічних, температурних, мікрокліматичних та біоценотичних умов існування організмів. При позитивному характері змін, внесених у природу людиною, створюються сприятливі умови для розвитку тих чи інших організмів. Негативні А.ч. зумовлюють пригнічення або вимирання організмів. Напр., нераціональне риболовство та полювання призвели до скорочення чисельності деяких видів, а частину видів — до вимирання (наприклад, мамонт, моа, гагарка безкрила).

Еврибіонтні види - це види з широким діапазоном пристосованості до умов довкілля (колорадський жук, миші, пацюки, вовки, таргани, очерет, пирій).

Стенобіонтні види - це види з малою пристосованістю до змін середовища (орхідеї, форель, далекосхідний рябчик, глибоководні види організмів).

Під впливом екологічних факторів у живих організмів виробляються адаптації. Адаптації можуть бути морфологічними, які виражені в пристосуванні будови (форми) організмів до факторів середовища, фізіологічними – пристосування травного тракту до складу їжі і екологічними – пристосування поведінки тварин до температурних умов, вологості.

Дата добавления: 2015-05-24