Ресурсоспоживання міст. 1 страница

Київ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

Not long for this world

Set the world on fire

to succeed, to make a name for one's self

The twins just graduated from college and they are ready to set the world on fire.

close to being fired or kicked or thrown out, close to being beat up, close to dying

Those flowers are not long for this world - they are beginning to wilt. If Alex starts any more fights, he won't be long for this world.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

" ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ"

"Аграрна освіта"

Тести з дисципліни «Екологія людини»

1. Термін «екологія людини» запропоновано:

американським ученим Харланом Берроузом;

+ американськими дослідниками Робертом Парком і Ернестом Берджесом;

російським екологом Влаілем Казначеєвим;

українським природознавцем Володимиром Вернадським.

2. У центрі уваги досліджень екології людини як науки, перебуває:

навколишнє середовище;

+ людина;

побут людини;

здоров'я населення.

3. Об’єктом дослідження екології людини є:

+ антропоекосистема;

людина;

навколишнє середовище;

атмосфера.

4. Метою екології людини є:

інформування суспільства про процеси і явища в природі;

збереження довкілля;

+ гармонізація взаємодії людей між собою і навколишнім середовищем;

дослідження екологічних аспектів харчування.

5. Екологія людини як наука виконує такі функції:

виховну та просвітницьку;

теоретико-пізнавальну та інформаційну;

соціально-економічного контролю та практично-перетворювальну;

+всі вищезазначені відповіді правильні.

6. Етологія – це наука про:

+ поведінку живих істот, у тому числі людини;

вплив чинників довкілля на етнос;

вплив чинників довкілля на функціонування людського організму;

отруйні, токсичні й шкідливі речовини.

7. Екологія людини як наука пов’язана з такими галузями знань, як:

демографія та економіка;

соціологія та філософія;

біологія та медицина;

+всі вищезазначені відповіді правильні.

8. Антропоекосистема – це:

сукупність організмів і умов їх існування, що утворюють систему взаємозалежних явищ і процесів;

+ екосистема, в якій здійснюється життєдіяльність людини, соціальної групи;

ділянка поширення життя на Землі;

сукупність усіх чинників середовища в ареалі, за яких можливе існування певного виду.

9. Елемент, який не входить до антропоекосистеми:

демографічна поведінка;

забруднення довкілля;

+політична ситуація;

міграційний тиск.

10. Рівні дослідження антропоекосистем – це:

+локальний, регіональний, глобальний;

місцевий, державний, міжнародний;

локальний, державний;

планетарний, материковий, національний.

11. Період зміни території антропоекосистеми – це:

кілька років;

кілька десятиліть;

+тривалий історичний проміжок часу;

всі вищезазначені відповіді не правильні.

12. Правильне формулювання однієї з аксіом екології людини:

+основним біологічним чинником фізичного виживання людини у змінюваних умовах є адаптація;

основним біологічним чинником фізичного виживання людини у змінюваних умовах є спадковість;

основним біологічним чинником фізичного виживання людини у змінюваних умовах є стан здоров'я.

всі вищезазначені відповіді не правильні.

13. Оберіть показник, який не характеризує спільноту людей:

популяційне здоров'я;

+рівень забруднення довкілля;

середня очікувана тривалість життя;

смертність.

14. До основних методів досліджень екології людини належать:

інженерний, модельний, експертний, соціологічний;

анкетування, екстраполяції, інтраполяції, верифікації;

+оцінювання, моделювання, антропологічного таксонування, прогнозування;

теплофізичні, сенсорні, органолептичні;

15. Прогностика – це:

+ наука про наукове прогнозування;

наука про антропоекологічне прогнозування;

наука про наукове передбачення стану навколишнього середовища;

наука про створення прогнозів.

16. Універсальним показником, який агрегує параметри якості населення є:

передчасна смертність;

+ популяційне здоров’я;

життєвий потенціал;

соціально-трудовий потенціал.

17. Середня очікувана тривалість життя – це:

кількість майбутніх років життя групи людей певного віку;

період, упродовж якого спільнота людей ефективно виконує свої функції;

кількість років, що у середньому має прожити певна популяція людей;

+ кількість років, що у середньому має прожити певне покоління.

18. Людина розумна (Homо sapiens) з'явилася на арені життя:

140–280 тис. років тому;

+100–150 тис. років тому;

50–35 тис. років тому;

30–10 тис. років тому.

19. Відповідно до молекулярно-генетичних досліджень прабатьківщиною людини є:

Північний Китай;

Південно-Східна Європа;

+Африка;

Південна Азія.

20. Перша екологічна криза в історії людства відбулася:

в епоху раннього палеоліту;

+в епоху пізнього палеоліту;

у мезоліті;

в епоху неоліту.

21. Сумарне енергоспоживання людством за сучасних умов становить близько:

1000 х 10¹⁴ кДж/рік;

2000 х 10¹⁴ кДж/рік;

3000 х 10¹⁴ кДж/рік;

+5000 х 10¹⁴ кДж/рік.

22. На початку середнього палеоліту кількість жителів планети досягала:

100–200 тис. осіб;

+ 200–300 тис. осіб;

300–400 тис. осіб;

400–500 тис. осіб.

23. Неолітична революція – це етап розвитку людського суспільства, який характеризує:

+ перехід від полювання і збирання до землеробства;

перехід від збирання до риболовлі;

перехід від землеробства до господарської діяльності;

перехід від землеробства до скотарства.

24. Основними тенденціями гомінізації були:

прямоходіння;

збільшення об’єму мозку;

адаптація до трудової діяльності;

+ усі зазначені вище фактори.

25. В епоху феодалізму кількість енергії, споживаної однією людиною, становила:

1,1х10² кДж/добу;

1,1х10³ кДж-добу;

1,1х10⁴ кДж/добу;

+ 1,1х10⁵ кДж/добу.

26. Генофонд – це:

+ закодована в молекулах ДНК генетична пам'ять популяції, що передається із покоління в покоління у процесі природного відтворення населення;

точна кількість генів у людини;

властивий усім живим організмам спосіб кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів;

природний ресурс, на якому ґрунтується потенціал суспільства.

27. Середній розмір гена у людини:

0,5–1 тис. пар нуклеотидів;

+1–3 тис. пар нуклеотидів;

5–10 тис. пар нуклеотидів;

100 тис. пар нуклеотидів.

28. Приблизна частота спонтанних мутацій у статевих клітинах людини становить:

1 х 10^-2–1 х 10^-3;

1 х 10^-3–1 х 10^-4;

+1 х 10^-5–1 х 10^-6;

1 х 10^-7–1 х 10^-8.

29. Захищеність генофонду від несприятливої дії комплексу соціальних та екологічних чинників – це:

генетичний моніторинг;

екологічна безпека;

+ генетична безпека;

популяційна безпека.

30. Чинники, що підвищують частоту виникнення мутацій порівняно зі спонтанним рівнем, називаються:

канцерогени;

+ мутагени;

алергени;

тератогени.

31. Постійне спостереження за динамікою параметрів генетичного вантажу, онкологічною захворюваністю, іншими адаптивними
ознаками – це:

екологічний моніторинг;

медичний моніторинг;

+ генетичний моніторинг;

санітарний моніторинг.

32. Тип популяції «ізолят» характерний для:

мисливців;

збирачів;

примітивних землеробів;

+ усіх зазначених вище.

33. Випадкові флуктуації частот генів у поколіннях – це:

міграція генів;

+ дрейф генів;

генетичний моніторинг;

генетичний код.

34. Систему шлюбів у ізольованих популяціях, де з часом всі індивідууми стають родичами, називають:

+ інбридингом;

аутбридингом;

природним добором;

мутацією.

35. У сучасної людини об’єм головного мозку становить:

500 см³;

1000 см³;

+ 1500 см³;

2000 см³.

36. Рівень енергетичних витрат організму, що зберігається за нейтральної температури навколишнього середовища у стані спокою, після закінчення травлення спожитої їжі – це:

додатковий обмін;

+ основний обмін;

загальний обмін;

середній обмін.

37. Ендоекологічний статус – це:

+ пристосування організму впродовж багатьох поколінь до певного набору харчових продуктів;

пристосування людини до умов середовища, які сформувались еволюційно;

норма біологічної реакції на комплекс умов навколишнього середовища;

визначення відповідності нормам стану навколишнього середовища.

38. Харчові продукти, частка яких найбільша в структурі харчування людей світу – це:

коренеплоди і бульбоплоди;

м'ясо, риба, молоко, яйця;

+зерно;

олія, масло, цукор;

фрукти, овочі, горіхи.

39. Палеопатологи відзначають такі хвороби у первісної людини:

сальмонельоз, теніоз, ботулізм;

+остеомієліт, некроз, рахіт, карієс зубів, артрит;

грип, рак, атеросклероз, трихінельоз;

ерготизм, кретинізм, гіпосидероз.

40. Найдавніша землеробська цивілізація в Європі – трипільська культура – розквітла на землях України в межиріччі:

+Бугу і Дністра;

Бугу і Дніпра;

Дніпра і Дністра;

Прип’яті і Дніпра.

41. Харчовий раціон неолітичного хлібороба складався з рослинних продуктів:

на 10–20 %;

на 30–40 %;

на 50–60 %;

+на 80–90 %.

42. Найбільший розпал епідемій чуми в історії людства спостерігали:

у ХІІ ст.;

у ХІІІ ст.;

+у XIV ст.;

у XV ст.

43. До поширення «хвороб цивілізації» призвело застосування у харчовому виробництві таких технологічних прийомів:

бланшування, варіння, смаження;

+очищення, дистиляція, рафінування;

заморожування;

пастеризація. стерилізація.

44. Науку, яка навчає, як створити умови, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в оптимальному харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров’я, економічному становищу та екологічній ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки, називають:

нутріціологія;

дієтологія;

+екотрофологія;

етнографія.

45. Стан «прихованого голоду» у людини зумовлює недостатність поживних речовин:

білків;

ліпідів;

вуглеводів;

+вітамінів і мінеральних речовин.

46. У раціоні переважної частини населення України переважають:

+ліпіди і вуглеводи;

білки і ліпіди;

білки і вуглеводи;

вітаміни і вуглеводи.

47. У харчуванні населення України вирізняють такі дефіцити:

поліненасичених жирних кислот;

повноцінних тваринних білків;

більшості вітамінів і мінеральних речовин;

харчових волокон;

+усіх зазначених вище нутрієнтів.

48. До незасвоюваних вуглеводів належать:

+целюлоза, пектини, лігніни, камеді;

глюкоза, фруктоза;

лактоза, сахароза;

крохмаль, глікоген.

49. Нормальна кислотність шлункового соку людини:

0,3–1,0 рН;

+ 0,8–1,5 рН;

1,5–2,1 рН;

2,0–2,5 рН.

50. Показник, що характеризує стан середовища існування людини:

життєвий потенціал населення;

коефіцієнт сумарної оцінки здоров’я населення;

+індекс техногенного навантаження на урбанізовану територію;

соціально-трудовий потенціал населення.

51. Взаємопов’язаний комплекс особливостей виробничої діяльності, демографічної структури та розселення, трудової кооперації, традицій споживання і поділу благ – це:

господарська адаптація;

система традицій;

+система життєзабезпечення;

система виживання.

52. Екологія харчування – це:

наука про способи виробництва екологічно чистої харчової продукції;

+ розділ екології людини, що вивчає особливості харчування населення різних кліматично-екологічних зон;

аналіз екосистем із погляду обміну речовин та енергії;

надходження в організм харчових продуктів і подальша їх обробка.

53. Харчова продукція, вироблена без використання пестицидів, іонізуючої радіації, ГМО, мінеральних добрив, антибіотиків, гормональних препаратів – це:

екологічна їжа;

+ органічна їжа;

рафінована їжа;

наноїжа.

54. Харчові продукти, одержані із різних харчових речовин, заздалегідь виокремлених із природної сировини або отриманих спрямованим синтезом із мінеральної сировини, з додавання харчових добавок, вітамінів, мікроелементів – це:

біологічно-активна їжа;

генетично-модифікована їжа;

модифікована їжа;

+ штучна їжа.

55. Розрізняють такі види штучної їжі:

синтетична;

комбінована;

аналоги харчових продуктів;

+ усі зазначені вище варіанти.

56. Найбільші площі для вирощування трансгенних культур відведено у таких країнах:

США, Китаї, Канаді;

+ б)США, Аргентині, Канаді;

Іспанії, Франції, Португалії;

США, Німеччині, Канаді.

57. Перші трансгенні продукти розробила компанія:

«Нестле»;

+ «Монсанто»;

«Авентіс»;

«Кока-кола».

58. Продукти, які містять у своєму складі фізіологічно/біологічно активні інгредієнти, що заповнюють дефіцит незамінних складників у харчуванні людини, називають:

повноцінними;

+ функціональними;

біологічно активними;

оптимальними.

59. Утрати життєвого потенціалу – це:

+ кількість недожитих років життя у середньому одним індивідом чи спільнотою людей на певній території;

середня кількість індивідів, які передчасно померли;

кількість років, які може прожити спільнота людей на певній території;

середня кількість нещасних випадків, які закінчились летально.

60. Смертність і народжуваність вимірюють:

у відсотках;

+ у проміле;

у осіб/рік;

у тис. осіб/рік.

61. Демограф А. Сундберг запропонував такі типи вікової структури населення:

прогресивний і регресивний;

+ прогресивний, стаціонарний, регресивний;

прогресивний, типовий, регресивний;

прогресивний, інтенсивний, регресивний.

62. Найбільше населення віком 60 років і старше проживає:

+ в Японії;

в Італії;

у Німеччині;

у Швеції.

63. Люди віком 60 років і старше становлять найменшу частку у віковій структурі населення:

України;

Польщі;

+ Ірландії;

США.

64. Систему взаємозалежних дій чи вчинків, спрямованих на зміну або збереження демографічного стану спільноти людей, називають:

репродуктивною поведінкою;

+ демографічною поведінкою;

шлюбною поведінкою;

поведінкою самозбереження.

65. Виділяють такі типи репродуктивної поведінки:

дітна, бездітна;

багатодітна, малодітна;

+ багатодітна, середньодітна, малодітна;

багатодітна, середньодітна, малодітна, бездітна.

66. Міграційна поведінка – це:

цілеспрямовані дії людини, зосереджені на збережені територіальних меж проживання;

переміщення людей через межі тих чи інших територій або кордони країни з метою зміни свого місця проживання на тривалий час;

переміщення людей через межі тих чи інших територій або кордони країни з метою зміни свого місця проживання назавжди;

+ переміщення людей через межі тих чи інших територій або кордони країни з метою зміни свого місця проживання назавжди чи на тривалий час.

67. Безупинне поновлення поколінь людей – це:

характеристика народжуваності;

+ відтворення населення;

плідність;

природний рух населення.

68. Загальний коефіцієнт народжуваності – це:

відношення кількості народжених осіб впродовж календарного року до середньорічної кількості населення;

+ відношення кількості осіб, народжених живими, впродовж календарного року до середньорічної кількості населення;

відношення кількості народжених осіб впродовж календарного року до кількості померлих;

відношення кількості народжених осіб за добу до середньорічної кількості населення.

69. Фертильний вік жінки становить:

14–35 років;

+ 15–49 років;

16–45 років;

18–40 років.

70. За кількістю дітей у родині, визначають такі типи відтворення населення:

просте, розширене;

розширене, звужене;

+ просте, розширене, звужене;

просте, розширене, складне.

71. Виділяють такі історичні типи відтворення населення:

архетип, неотип;

+ архаїчний, традиційний, сучасний;

застарілий, сучасний, модерновий;

класичний, новітній.

72. Природний рух буває:

стабільний і нестабільний;

+ позитивний і негативний;

активний і неактивний;

рівномірний і нерівномірний.

73. Спеціальний коефіцієнт народжуваності – це:

+кількість народжених дітей за рік на 1000 жінок фертильного віку;

відношення кількості осіб, народжених живими, впродовж року до середньорічної кількості населення;

сума повікових коефіцієнтів народжуваності;

середня кількість народжень у однієї жінки за все її життя.

74. Правильне визначення сумарного коефіцієнта народжуваності:

відношення кількості осіб, народжених живими, впродовж року до середньорічної кількості населення;

+коефіцієнт, який розраховується для гіпотетичного покоління, становить суму повікових коефіцієнтів народжуваності і характеризує середню кількість народжень у однієї жінки за все її життя;

кількість народжених дітей за рік на 1000 жінок фертильного віку;

кількість новонароджень у певній сукупності людей на 1 тис. осіб населення за 1 рік.

75. Укажіть визначення репродуктивної поведінки:

система взаємозалежних дій чи вчинків, спрямованих на зміну або збереження демографічного стану спільноти людей;

+система дій і стосунків, які опосередковують народження чи відмову від народження дитини в шлюбі або поза шлюбом;

цілеспрямована дія людини на самозбереження протягом усього життя;

дії, пов’язані з відтворенням населення.

76. Щорічний приріст населення на Землі приблизно становить:

40 млн осіб;

+80 млн осіб;

100 млн осіб;

1 млрд осіб.

77. Стійка спільнота людей, що історично сформувалася на певній території, має відносно стабільні особливості культури і психіки – це:

раса;

національна меншина;

+ етнос;

сім’я.

78. За Л. Гумільовим, період існування етносу триває:

100–500 років;

500–1000 років;

[phone] років;

–2000–3000 років.

79. Український етнос типологічно охоплює:

основний етнічний масив, етнічні групи;

+ основний етнічний масив, етнічні групи, субетнічні групи;

основний етнічний масив, субетнічні групи;

основний етнічний масив, етнічні групи, національні групи.

80. Психологічна особливість, не притаманна українській нації:

перевага емоцій над волею та інтелектом, запальність і відхідливість;

сентиментальність, чутливість, ліризм;

+переважання загального над особистим;

миролюбність, відсутність нахилу до насильницької експансивності, терпимість.

81. Соціопсихічний тип, який превалює в расовій структурі українців:

динарський;

+остійський;

понтійський;

нордійський.

82. Комплекс типових якостей і психологічних особливостей етнічної групи, яка має спільні територію, мову, культуру, звичаї, символи, що вирізняють її серед сусідніх народів – це:

ментальність;

+ національний характер;

державність;

національність.

83. Психологічні особливості, які притаманні українському народові, окреслив:

Григорій Ващенко;

Юрій Липа;

Федір Туманський;

+ Яким Ярема.

84. Зазначте частку українців у національному складі населення України:

приблизно 60%;

приблизно 70%;

+приблизно 80%;

приблизно 90 %.

85. Термін екофільність означає:

+ любов до природи;

любов до життя;

любов до традицій;

любов до землі.

86. Інтегральний показник, що характеризує споживання населенням матеріальних та духовних благ і ступінь задоволення потреб у цих благах у певний момент розвитку суспільства, називається:

+рівень життя;

спосіб життя;

якість життя;

стиль життя.

87. Сукупність типових видів життєдіяльності людських спільнот називають:

рівень життя;

+спосіб життя;

якість життя;

стиль життя.

88. Комплексна характеристика економічних, політичних, соціальних та ідеологічних чинників, що визначають становище людини в суспільстві, називається:

рівень життя;

спосіб життя;

+якість життя;

стиль життя.

89. Первинним соціальним осередком, де розпочинається соціалізація людини, є:

школа;

трудовий колектив;

колектив друзів;

+сім’я.

90. Україна за запасами місцевих водних ресурсів належить до країн:

незабезпечених;

+ малозабезпечених;

середньозабезпечених;

достатньо забезпечених.

91. На середньостатистичного українця припадає така кількість житла:

12,2 м²;

+ 22,2 м²;

32,2 м²;

42,2 м².

92. Свідома система дій і відносин, що визначають якість індивідуального і сімейного здоров’я, називається:

здоровий спосіб життя;

активний спосіб життя;

+ поведінка самозбереження;

система охорони здоров’я.

93. Сукупність матеріальних і юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-економічних і соціально-політичних прав членів суспільства – це:

економічні гарантії;

+ соціальні гарантії;

юридичні гарантії;

екологічні гарантії.

94. Кількість часу і розподіл його за видами діяльності називається:

розпорядком дня;

плануванням;

+ бюджетом часу;

навантаженням.

95. Індекс людського розвитку характеризує:

+ступінь задоволення потреб людини та рівень забезпечення її прав;

ступінь задоволення ресурсами для нормального життєвого рівня;

економічні та соціальні свободи;

ступінь самовираження.

96. Україна належить до країн з таким рівнем розвитку людського суспільства:

дуже низьким;

низьким;

+ середнім;

високим.

97. Соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства називають:

глобалізацією;

активізацією;

+ урбанізацією;

екологізацією.

98. До міських популяцій тварин відносять:

голубів;

водоплавних птахів;

гризунів;

+ усіх зазначених вище.

99. У сучасних урбанізованих мегаполісах виокремлюють підсистеми:

+природну, соціальну, технологічну;

районну, міську, квартальну, вуличну;

промислову, житлову, комунальну;

соціальну, економічну, екологічну.

100. В Україні кількість міст-мільйонерів становить:

3;

+ 5;

7;

9.

101. Ступінь антропоекологічної комфортності визначають:

за рівнем соціального добробуту;

за рівнем екологічної безпеки;

за рівнем інформаційного забезпечення;

+ за всіма зазначеними показниками.

102. До соціально-психологічних проблем урбанізації належать:

шумове забруднення, утилізація відходів, забруднення повітряного середовища;

+культурна неоднорідність, професійна диференціація, рольове спілкування, просторова відокремленість членів суспільства;

перетворення біосферної компоненти;

висока потужність інформаційного поля міста.

103. Середньорічна температура в місті порівняно з сільською місцевістю вища:

на 3,5–4,0°С;

на 2,5 –3,0 °С;

на 1.5–2,0 °С;

+на 0,5–1,5°С.

104. До екологічних функцій сільської місцевості належать:

виробництво сільськогосподарської продукції і частково її перероблення;

заготівля лісу, лісове господарство;

+складування побутових і промислових відходів міст;

розміщення будинків відпочинку, літніх таборів, дачних ділянок.

105. Спосіб життя в сільській місцевості громадян, які працюють у сільськогосподарському виробництві, у вільний час орієнтовані на домашнє господарство, мають середній рівень механізації домашньої праці, використовують особистий транспорт – це:

традиційний сільський;

традиційний сільський з елементами міського;

+перехідний від традиційного сільського до міського;

сільський приміський.

106. На здоров'я сільських жителів найпомітніше впливають:

радіонукліди;

гормональні препарати;

антибіотики;

+отрутохімікати.

107. Хвороби, які загрожують здоров’ю людей через контакти із сільськогосподарськими тваринами:

Дата добавления: 2015-05-24