Центристські (ліберально-демократичні) партії

Правоцентристські націонал-демократичні партії.

Найвпливовіші серед них: Народний Рух України, Пар­тія «Реформи і порядок», Українська республіканська партія України, Демократична партія України, Партія зелених України, Українська народна партія «Собор», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» та ін.

Ідеологічною засадою національно-демократичних партій є неоконсерватизм, але з національною специфі­кою — демократичний або поміркований (освічений) на­ціоналізм. Націонал-демократи вважають демократич-"йий націоналізм певним балансом між інтересами нації та правами людини. Однак у реальній конфліктній ситу-'—ації більшість правоцентристських партій віддають пере­вагу суспільним інтересам, а де особистості, інтересам держави перед правами громадян і завжди роблять вибір на користь нації.

В основі ідеології націонал-демократів лежить також християнська філософія. Вони підтримують відроджен-йя~релігії, об'єднання усіх релігійних конфесій в країні /та створення єдиної української християнської церкви, відновлення християнської моралі, споконвічних тради­цій українського народу і поваги до сім'ї. Правоцент­ристські партії зорієнтовані на захист української куль­тури та української мови. Вони обстоюють мінімальне втручання держави в економіку країни при сильному контролі за політичним життям суспільства.

У зовнішній політиці виступають за вихід України з СНД, інакше, на їх думку, Україна ризикує бути втягну-_ тою в нову імперію, до створення якої тяжіє Росія. Вони віддають перевагу двостороннім відносинам з Росією та іншими пострадянськими країнами, виступають проти перебування російських військ на українській землі, ви­магають поділу золотого та алмазного запасів, активів колишнього СРСР в іноземних банках.

Більшість націонал-демократичних партій виступає за інтегрування України в європейські структури, вступ до НАТО. Проміжним варіантом у процесі інтеграції кра­їни у загальноєвропейський дім розглядають Балто-Чор-номорський союз.

У державному будівництві підтримують ідею сильної виконавчої вертикалі, унітарно-централізованої держави, вбачаючи у федералізації України серйозну загрозу поси­лення сепаратизму і розпаду держави.

їх економічна платформа базується на визнанні недотор­канності приватної власності як основи економічної неза­лежності та політичної свободи людини, передбачає приско­рену приватизацію, розвиток малого та середнього бізнесу.

Пред­ставлені Ліберальною партією України, Міжрегіональ­ним, Міжнаціональним блоком реформ, Народно-демо­кратичною партією, Аграрною партією України, Україн­ською партією «Яблуко» та ін.

їх ідейно-теоретична засада — лібералізм, найвищим та універсальним виявом якого є свобода особистості. Для лібералів людина — більша цінність, ніж держава, нація, клас і партія. Матеріальною основою особистої її свободи є приватна власність. Держава існує заради сво­їх громадян, а не навпаки. Ліберали послідовно обстою­ють принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Будучи активними противниками монополізації в економіці й політиці, виступають за обмеження влади держави, її втручання в економіку, за невтручання в су­спільне та приватне життя громадян. Економіка у систе­мі їх поглядів займає більше місця, ніж політика.

Ліберально-демократичні партії підтримують ідею по­будови вільного демократичного громадянського суспіль­ства, правової держави.

У зовнішній політиці надають перевагу принципу ба-гатовекторності (балансу у відносинах з різними держа­вами з урахуванням національних інтересів). Стратегіч­ним завданням зовнішньої політики України вважають повномасштабну інтеграцію в Європейський Союз. Росію розглядають стратегічним партнером України і виступа­ють за тісні добросусідські відносини з нею. Ідеальною формою державного устрою для них є президентсько-пар­ламентська республіка з ефективною законодавчою, ви­конавчою та судовою владою. Україна, на їх думку, по­винна бути унітарною державою з широким регіональ­ним самоврядуванням.

В основі їх економічної платформи — ідея прискоре­ної ринкової трансформації економіки, спрямованої на побудову багатоукладної економіки, що базується на приватній власності, не ігноруючи в перехідний період державного сектора, регулюючої ролі держави. Привати­зацію вважають виріпіальною умовою радикального оздо­ровлення і подальшого розвитку економіки, підтримують розвиток фермерства, малого і середнього бізнесу, висту­пають за оптимізацію податкової та фінансової політики.

Дата добавления: 2015-05-24