Виконання реакції. Гідроліз гідроксоалюмінатів (ІІІ) у присутності амоній хлориду

Виконання реакцій

Гідроліз гідроксоалюмінатів (ІІІ) у присутності амоній хлориду

При дії на іони Al³⁺ надлишку NaОН утворюється безбарвний розчинний натрій гідроксоалюмінат NaAl(OH)₄. Гідроксоалюмінати гідролізують за нагрівання лише у присутності катіонів слабких основ. Натрій гідроксоалюмінат NaAl(OH)₄ руйнується при додаванні сухого NH₄Cl (для зв’язування іонів ОН ^-). При цьому утворюється білий аморфний осад Al(OH)₃:

Al(NO₃)₃+4NaOH = NaAl(OH)₄ +3NaNO₃

NaAl(OH)₄ + NH₄Cl = Al(OH)₃↓ + NaCl + NH₄OH

Реакція гідролізу алюмінату є характерною і використовується для виявлення алюмінію. Виявленню алюмінію за допомогою цих реакцій заважають іони Cr ³⁺ та Sn (II,IV).

До 6 крапель розчину солі алюмінію у пробірці додати краплями розчин NaOH до повного розчинення утвореного пластівчастого осаду. Розчин поділити на 2 частини. До однієї частини додати кілька кристаликів NH₄Cl і 2-3 мл води, до другої частини додати лише стільки ж води. Обидві пробірки нагріти і кип’ятити. У першій пробірці утворюється осад. Пробірку нагрівають до тих пір, поки не перестане виділятися амоніак.

5.1.4.4. Реакція з натрій ацетатом CH₃COONa. Натрій ацетат з розчинами солей алюмінію на холоді не утворює осаду, бо алюміній ацетат розчиняється у воді. Проте як сіль слабкої основи і слабкої кислоти він гідролізує і при кип’ятінні розчину утворює білий пластівчастий осад основної солі:

AlCl₃ + 3CH₃COONa → Al(CH₃COO)₃ + 3NaCl

Al(CH₃COO)₃ + H₂O → AlOH(CH₃COO)₂↓ + CH₃COOH.

5.1.4.5. Реакція з натрій тіосульфатом Na₂S₂O₃. Натрій тіосульфат при кип’ятінні з розчином солі алюмінію утворює осад алюміній гідроксиду і виділяє вільну сірку:

2Al³⁺ + 3S₂O₃^2– + 3H₂O → 2Al(OH)₃↓+ 3S↑ +3SO₂.

(Аналогічно відбувається реакція з іонами Cr³⁺).

5.1.5. Характерні реакції на іони Zn²⁺

5.1.5.1. Гідроген сульфід Н₂S утворює з іонами Zn ²⁺ білий драглистий осад цинк сульфіду ZnS:

ZnSO₄+ H₂S = ZnS↓ + 2H₂SO₄

Реакцію проводять у середовищі оцтової кислоти, оскільки осад розчинний у сильних мінеральних кислотах, але нерозчинний в оцтовій кислоті. До реакційної суміші додають також ацетат натрію СН₃COONa:

ZnSO₄ + H₂S + 2CH₃COONa =ZnS↓ + 2NaSO₄+ 2CH₃COOH

У пробірку набрати 1-2 краплі розчину солі цинку, додати краплину розчину СН₃COONa та 1-2 краплини свіжоприготовленого розчину Н₂S. Утворюється каламуть білого кольору. Перевірити відношення осаду до мінеральних та оцтової кислот.

Осад ZnS утворюється і в лужному середовищі, у цьому випадку як реагент використовують сульфід натрію Na₂S. У цих умовах катіони ІV аналітичної групи не заважають виявленню цинку.

5.1.5.2. К алій гексаціаноферат К₄[Fe(CN)₆ ] утворює з іонами Zn²⁺ білий осад ("каламуть") подвійної солі К₂Zn[Fe(CN)₆ ]₂:

3Zn²⁺ +2К⁺ +2[Fе(СN)_б;]^4– → Zn₃К₂[Fе(СN)₆]₂↓.

Реакцію проводять у нейтральному або оцтовокислому середовищі. Осад розчинний у лугах, NH₄OH і нерозчинний у розведених мінеральних кислотах.

Дата добавления: 2015-05-24