День юних інспекторів дорожнього руху», змагання, вікторина

Виставка «дари осені»

68/ Запропонуйте тему та форму класної години з профорієнтаційної тематики в 10 класі. Опишіть методику її підготовки та проведеня.

Сценарий классного часа на тему «Что нами движет при выборе профессии?» в форме докладов и обсуждения
Это классный час для старшеклассников и студентов колледжа. Его основное направление – профориентация учащихся, правильный и осознанный выбор профессии. Вы найдете в нем ответ на главный вопрос: Какую профессию выбрать?
Цели классного часа
1. Ориентировать старшеклассников на осознанный выбор профессии.
2. Формировать у них установку на успешную профессиональную деятельность.
3. Учить соотносить наличие способностей, склонностей, умений с характеристиками профессии.
Предварительная подготовка классного часа
1. Подготовка рабочей группой доклада на тему «Уровни профессионального образования"

2. Анкетирование учащихся, направленное на выявление интересов, способностей и склонностей.
3. Листы с текстами опросников, которые учащиеся должны заполнить.
Вопросы
- Есть ли какая-то сфера деятельности, которая привлекает вас?
- Почему вы выбрали именно эту сферу? Можете ли вы назвать преимущества данной сферы деятельности?
- Какие конкретно шаги нужно предпринять для того, чтобы овладеть выбранной профессией?
- Каковы слагаемые успешной профессиональной деятельности?
- Какова цель профессиональной деятельности: заработок, достижения, заслуги или что-то другое?
4. Обработка результатов совместно с учащимися. Полученные результаты оформляются учащимися в сообщение.

70/ Охарактеризуйте умови ефективного сімейного виховання.

Сім»я відіграє важливу роль у вихованні дитини. Її впливи на розвиток дитини незамінні. Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З появою дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя і практичної діяльності, забезпечити раціональну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Оскільки метою виховання підростаючого покоління є формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Умови ефективного сімейного виховання

1.авторитет батьків, морально-психологічний клімат в родині.

2. сім»я-міцний і дружній колектив

3. інтереси членів сім»ї у гармонійній єдності з інтересами суспільства

4. повна сім»я

5. єдність вимог батьків

6. наявність почуття відповідальності

7. взаємна довіра, дружба, доброзичливість

8. використання порад видатних педагогів

9. загальна і педагогічна культура батьків

10. час і характер спілкування батьків і дітей

11. взаєморозуміння між батьками і вчителями.

71. Охарактеризуйте особливості методів, засобів і форм організації сімейного виховання.

Методи сімейного виховання - це способи, шляхи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку дітей. Вони не вирізняються від розглянутих вище загальних методів виховання, але мають свою специфіку: надзвичайно важливу роль у вихованні дітей відіграє особистий приклад батьків, їх авторитет; вплив на дитину є більш індивідуалізованим і здебільшого грунтується на її конкретних вчинках.
Всіма батьками використовуються: переконання (пояснення, настанова, порада, розповідь, навіювання та інші); вправи і привчання, організація різних доручень і обов'язків дітей, режиму їх навчання, праці та відпочинку; заохочення (похвала, подарунки, цікава для дітей перспектива), покарання (позбавлення задоволень, відмова від дружби). Сімейна педагогіка обережно підходить до покарання дітей і не схвалює методів, які шкодять фізичному і психічному здоров'ю дитини і принижують людську гідність.
Вибір методів залежить від педагогічної культури родини, її уявлення про цінності, розуміння мети виховання, ролі батьків у становленні особистості дитини, стилю взаємин в сім'ї та іншого. Тому методи несуть на собі яскравий відбиток виховних пріоритетів родини: одна хоче виховати покірність, і тому її методи спрямовані на те, щоб дитина безвідмовно виконувала вимоги дорослих; інша вважає більш важливим виховання самостійності, вияв ініціативи і, природно, знаходить для цього відповідні методи.
Різноманітними є засоби вирішення виховних завдань в сім'ї. Серед них: слово, фольклор, праця, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, символи, атрибути, реліквії сім'ї та інше.
Важливе місце у вихованні дітей у сучасній родині мають зайняти трудові, моральні, естетичні та інші народні звичаї і традиції. Святкування сім'ями дат народного календаря, що включає дати і події, які мають як вселюдський, так і національний характер: День пам'яті (проводи) померлих людей, загиблих воїнів, День перемоги, День матері, Новий рік, Різдво, Великдень, Вербна неділя, Трійця, Івана Купала, Свято зажинок і обжинок, Свято знань, День сім'ї та Національної незалежності. Дати родинного календаря: день родини, дні народження кожного члена сім'ї, сімейні ювілеї, роковини подружнього життя за участю дітей і онуків. Ці заходи сприятимуть єдності поколінь, міцності родини, засвоєнню кращих традицій українського народу, зростанню національної свідомості, самоповаги і поваги до інших народів.

72/ Схарактеризуйте стилі відносин батьків і дітей.

Стилі відносин батьків і дітейможна умовно поділити на групи: партнерський, дитиноцентричний, жорсткий, нейтрально-заперечуючий стиль.

Партнерський стиль ( демократичний, авторитетний, кооперація), поєднують в собі високий рівень контролю та теплі стосунки між батьками й дитиною, а також прийняття дитини такою, яка вона є. Батьки приймають зростаючу автономію дітей. Вони відкриті до спілкування з дитиною, прислухаються до її думок та побажань в розумних межах. Позитивним є те, що дитина, яка росте в такій сім'ї, користується авторитетом серед однолітків у дитячому колективі, прагне у будь-яких видах діяльності займати лідерські позиції, буде впевненою в собі та матиме хороші успіхи в навчанні. "Оптимально, якщо батьки обмежують автономію дитини і поступово, але цілеспрямовано, прививають відповідні цінності, виробляють "внутрішні гальма", прагнучи при цьому не знівелювати дитячу цікавість, ініціативу та почуття впевненості в собі. Щоб оволодіти цим мистецтвом, батьки повинні збалансувати ступінь контролю та теплоти” [2, с 269].

Дитиноцентричний стиль (гіперопіка, "кумир сім'ї", симбіоз, "відносини для двох", "дитина, що замінює чоловіка", "гіперсоціалізуюче виховання") -надмірна опіка, дріб'язковий контроль, пильне стеження за дитиною. Батьки, які так поводяться, в більшості випадків мають підвищений рівень тривожності та різні страхи, вони постійно мають відчуття, що з дитиною повинно щось трапитись. Хоча гіперопіка базується нібито на любові, такий тип спілкування має негативні наслідки - дошкільник росте несамостійним, нерішучим, боязким, часто в дитячих колективах таку дитину ігнорують, не помічають.

Жорсткий стиль (авторитарний, "жорстоке звернення до дитини", "надмірна вимогливість", "авторитарна гіперсоціалізація", "сильна вольова мати"), в основі всіх цих варіантів лежить елемент підкорення. Цей стиль включає в себе високий рівень контролю та холодні стосунки. Батьки, віддаючи накази, прагнуть їх беззаперечного виконання, накази обговоренню не підлягають. Коли ж дитина проявить спротив, то за це вона може бути суворо покарана, вид покарання обирають батьки, фізичне в тому числі. Такий стиль спілкування руйнує психіку дитини. Позбавлення любові і піклування, уваги і турботи, з іншого боку, постійний контроль, докори та насилля формують агресивно налаштовану, апатичну, невпевнену особистість. Використовують цей стиль батьки, які, можливо, теж виховувались авторитарними особистостями, що мають певні психічні розлади, страждають алкоголізмом, наркоманією.

Нейтрально-заперечуючий стиль (індиферентний, ігноруючий, "неприйняття, емоційне відторгнення", бездоглядність, "дитина тягар для матері", "мати з розбитою долею”, "сім'я, яка змушена боротися за соціальне та економічне виживання") поєднує в собі низький рівень контролю та холодні стосунки. В основі цих стилів лежать нехтування дитини, відкидання індивідуальних особливостей, відсутність зацікавленості її життям. Батьки не проявляють зацікавленості у вихованні власних дітей, не встановлюють для них жодних обмежень. Вони закриті для спілкування через те, що вони зацікавлені тільки власнимим проблемами. Поєднання цих критеріїв особливо негативно впливає на психіку дитини, оскільки вона не має відчуття впевненості, потрібності, захищеності в житті. Тієї любові, якої позбавили її батьки, малюкові, буде не вистачати все життя, і дитина шукатиме її в інших людях, дуже добре, якщо ці люди будуть хорошими та авторитетними. В зворотному випадку дитина може схилятися до руйнівного типу поведінки.

Слід зазначити, що жорсткий та нейтрально заперечуючий стилі дитячо-батьківської взаємодії мають руйнівний вплив на особистість дошкільника.

73. Визначте основні форми взаємозв’язку школи та сім’ї на сучасному етапі.

-Індивідуальні (відвідування сімей, бесіди, консультації, поради)

-Групові (засідання батьківського комітету, групові педагогічні консультації, класні батьківські збори, пед. лекторій, бесіди)

-Колективні (загальні збори, конференції, лекції, батьківські дні, колективні форми, суспільно-корисні праці)

-Масові (загальношкільні свята)

74/ Схарактеризуйте форми співучасті школи та батьків у шкільних справах.

Основні напрямки співпраці сім'ї та школи

1. Єдність вимог до учнів.

2. Узгодженість дій (закони, що захищають сім'ю і дитини, знання обома сторонами психологічних особливостей дитини).

3. Взаємодоповнення впливів (авторитет батьків, особистість учителя, єдине трактування впливу вулиці, засобів масової інформації).

4. Подолання недоліків у формуванні особистості (робота з дітьми, які перебувають в особливо важких умовах, психологічна корекція).

5. Спільна робота по закріпленню та розвитку успіхів дитини.

6. Підвищення педагогічної культури батьків.

7. Різні форми співпраці з батьками.

Форми і методи роботи по взаємодії сім'ї та школи в сучасних умовах

Включення сім'ї в діяльність виховної системи школи засновано на:

- Гуманістичному стилі спілкування та взаємодії;

- Шанобливе ставлення сім'ї та школи до дитини й один одному;

- Систематичному підвищенні психолого-педагогічного рівня вчителів та батьків;

- Умінні конструктивно підходити до вирішення конфліктів.

Перш ніж почати роботу з сім'єю - необхідно вивчити її

75/ Запропонуйте послідовність і зміст дій класного керівника щодо підготовки батьківських зборів. Наведіть приклад порядку денного таких зборів.

Важливою складовою навчально-виховного процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками та сім’ями учнів. Співпраця педагогічного колективу з батьками може проводитись у різноманітних формах і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори.

Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу.

Порядок проведення батьківських зборів є довільним.

Вони проводяться 1-2 рази на семестр, але в разі педагогічної необхідності їх кількість може бути збільшена.

Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Тематика і методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості, зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед школою.

Якими б не були за змістом батьківські збори, вони вимагають ретельної підготовки.

Отже, план проведення батьківських зборів:

1. Визначити тематику зборів. Корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації.

2. Підготувати необхідний діагностичний або статистичний матеріал, пов’язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу. Скласти план у логічній послідовності.

3. За необхідністю можна написати план-конспект зборів. Це придасть упевненості у своїх силах, дасть можливість чітко висловити думки, продумати акценти, відповіді на найбільш вірогідні запитання. Визначити порядок денний, форму проведення зборів, осіб, відповідальних за підготовку.

4. Упевнитись у тому, що все готово, запросити гостей, забезпечити явку батьків (надіслати їм письмові запрошення, чи зателефонувати, бажано не писати про це у щоденнику)

Доцільно заздалегідь домовитися з фахівцями, які допоможуть провести збори: вчителями-предметниками, соціальним педагогом, практичним психологом, медичними працівниками, іншими спеціалістами (визначити з ними тематику виступів, питання, на яких слід акцентувати увагу, регламент).

Можна залучити до підготовки зборів батьків, даючи їм окремі завдання. Дуже важливо порадитися з батьками щодо того, які проблеми і питання їх цікавлять, провести анкетування, напередодні обговорити делікатні моменти зборів, налаштовуючи батьків на підтримку в спірних питаннях.

Алгоритм проведення зборів

1. Привітання батьків.

2. Вступ.

3. Викладення конкретної мети.

4. Головна частина (доповідь класного керівника, обговорення).

5. Прийняття рішення зборів.

6. Підведення підсумків, заключна частина зборів – прийняття рішень.

7. Самоаналіз проведення зборів, обдумування власних помилок.

Приклад порядку денного батьківських зборів станом на 28 жовтня у 9 класі:

1. Інформація загального характеру:

1. Повідомити про виконання рішень попередніх зборів.

2. Обговорити майбутні виховні заходи, екскурсії.

2. Аналіз розвитку дітей:

1. Обговорити зміни на особистісному рівні. (прим.- важливо говорити про проблеми, а не про персоналії).

2. Розглянути питання навчальної діяльності (у 40% учнів – низький рівень мотивації).

3. Відзначити успіхи (діти активно приймають участь у виховних заходах, 2 учениці виграли олімпіаду з укр..мови).

4. Сформулювати разом з батьками та запрошеним психологом конкретні поради по підвищенню рівня мотивації до навчання.

3. Обговорення конкретних проблем:

1. Вказати на наявність конфліктної ситуації між 5 дівчатками і 3 хлопчиками.

2. Виявити можливі причини її виникнення.

3. Скласти план її вирішення, обговорюючи усі варіанти та оцінюючи їх ефективність, реальність втілення, прогнозуючи можливі результати.

4. Індивідуальні консультації з батьками. (Особисто поспілкуватися з батьками Петренко, Іваненко, Сидорової стосовно незадовільних результатів у навчанні).

Як бачимо, проведення батьківських зборів – нелегка справа, що потребує ретельної та завчасної підготовки, застосування педагогічної майстерності та професіоналізму. Складання плану та порядку денного є важливим пунктом, дотримання якого гарантує успішність та продуктивність проведення такої зустрічі з

батьками учнів.

76/ Опишіть діяльність сімї і школи,спрямовану на виховання патріотизму у вихованця.

Патріоти́чне вихова́ння —виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, доброго відношення до батьківщини та до представників спільних культури або країни.

Воно включає: розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу.

В рамках патріотичного виховання в школі можутьпроводитися виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Також у школі мають стати традиційними проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності, відзначення Дня міста і т.д. Значний вплив на свідомість учнів мають зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни і учасниками бойових дій та поздоровлення їх на свята.

Патріотичне виховання дітей у родині – складний і суперечливий процес, на який впливають різні фактори: матеріально-економічна забезпеченість в родині,соціальний стан та рівень освіти батьків, місце проживання (місто, село), звичаї і традиції в родині, кількість членів родини, ставлення до дітей, тощо. Взагалі, взаємовідносини у родині є для дитини ідеалом.Тому тут народжуються первісні патріотичні почуття,виховується повага до батьків і родинних традицій. Виховувати в родині дітейпатріотами означає: підтримувати, розвивати й направляти їх прагнення до придбання й використанняна практиці знань з історії рідного краю, історії Україниі її народу; готувати їх до виконання свого громадянськогообов’язку по захисту Батьківщини.

В рамках патріотичного виховання батьки можуть:

-розповідати про минуле життя своїх батьків та їх батьків (дідусів та бабусь та пра-пра…),легенди;

-відводити час на прогулянки по місту,включаючи визначні історичні місця,відвідувати музеї,

-проводити ігри(наприклад,на знання цікавих українських слів тощо)

-притримуватись сімейних традицій;

-підтримувати звичаї.

77/ У чому ви вбачаєте взаємозв'язок між правовим вихованням і формуванням дисциплінованої особистості? Складіть програму виховання дисциплінованої дитини в сім'ї.

Правове виховання — виховна діяльність закладу освіти, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування в молоді правової свідомості, навичок і звичок законослухняності.

Дисциплінованість особистості впливає на процес виховання.Дисциплінованість, організованість людини — суттєва ознака її моральної вихованості і культури взагалі.

Основи дисциплінованості людини формуються, як і переважна більшість моральних якостей, з раннього дитинства.

A.C. Макаренко, приділяючи особливу увагу вихованню дисциплінованості, наголошував: "Дисципліну не треба розглядати як засіб виховання. Дисципліна є результат виховного процесу, результат насамперед зусиль самого колективу..."1 Переважаюча сила дисциплінованості окремої особистості, певного колективу та суспільства в цілому полягає в тому, що саме це створює моральний клімат захищеності окремої людини. Особливо важливе значення це має в дитячому віці.

Основою дисципліни є діалектичне поєднання переконування з метою формування свідомості та розумної вимогливості. Це суттєва передумова оволодіння вміннями й звичками моральної поведінки. A.C. Макаренко дотримувався думки: "Коли б хто-небудь спитав, як би я міг в короткій формулі визначити суть мого педагогічного досвіду, я б відповів, що якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї"1.

Технологія виховання дисциплінованості окремої людини та колективу досить зрозуміла: вихователь знайомить вихованця з правилами і нормами, яких треба дотримуватись залежно від соціальних потреб, створює оптимальні умови для свідомої діяльності особистості в рамках правил і норм, а головне — забезпечує постійний контроль за поведінкою вихованців шляхом чітких вимог.

Формування дисциплінованості — процес досить тривалий і потребує від вихователя наполегливості й терпіння.

В.О. Сухомлинський підкреслював: "Свідома дисципліна — це насамперед активність, ініціатива, а не пасивне підкорення людини певним правилам, нормам, які часто мають характер заборони"

1.У житті кожної дитини обов'язково мають існувати певні обмеження, вимоги, заборони, тобто правила.

2. Батьківські вимоги не повинні мати протиріччя з важливішим потребами дитини. Так, дуже часто батьківське «не можна» стосується дитячої над активності: не можна багато бігати, стрибати, лізти на дерева і паркани, кидатись камінням, малювати будь-де, голосно кричати і сміятися тощо. Забороняти це і ще багато чого дитині — усе одно що намагатися загатити повноводну річку, тому що все назване вище є ознакою дуже важливих для розвитку дитячої особистості потреб — у русі, пізнанні.

3.Батькам слід спрямовувати дитячу надактивність у безпечне русло: можна «досліджувати» калюжі, але у високих чоботах; можна розібрати годинник, але несправний; грати у футбол також можна й потрібно, але не в приміщенні і подалі від сусідських вікон; навіть кидати каміння в ціль можна, якщо нікого немає поруч.

4.Обмеження, вимоги, заборони повинні узгоджуватися поміж усіма дорослими членами сім'ї, постійно підтримуватись. У ситуації розбіжностей, неузгодженостей дитина не може призвичаїтись до вимог, засвоїти певні правила, звикнути до дисципліни/ Вона звикає домагатись свого, провокуючи дорослих на конфронтаційні взаємини.

5.Тон, яким повідомляється вимога або заборона, має бути швидше дружнім, аніж нотаційним, директивним. Будь-яка заборона бажаного є важким іспитом для дитини, а якщо ця заборона висловлена сердитим або владним тоном, іспит стає вдвічі важчим. Не варто на запитання сина або доньки «Чому не можна?» відповідати: «Тому, що я так сказав!», «Не можна і все!» Доречніше стисло пояснити: «Це небезпечно», «Вже пізно», «Ти можеш зашкодити навколишнім і собі». Пояснення має бути коротким, чітким, зрозумілим і повторюватися лише раз.

6.Відповідайте на почуття дитини. Давайте їй виговоритися, щоб негативні емоції знайшли вихід у словах, а не діях.

78. Обгрунтуйте педагогічні рекомендації для батьків учня який має завищену самооцінку з метою її зміни на адекватну.

Якщо самооцінка учня завищена, її необхідно змінити на адекватну, інакше, такому учневі буде дуже важко сприймати критику в свою адресу. Будь-яке зауваження буде сприйматись як неприпустима неповага до своєї особи. Причиною того, що дитина надто переоцінює свої можливості може бути те, що його постійно перехвалюють та уникають будь-якої критики йому.

Поради батькам, які можуть бути способи зміни завищеної самооцінки на адекватну:

- Навчитись робити компліменти іншим. Дитина має усвідомити, що світ крутиться не навколо неї одної. Необхідно цінувати працю інших. Кожна людина талановита, здібна, розумна. Ваша дитина повинна навчитись помічати переваги інших людей, а не тільки свої власні.

- Кожного наступного разу, коли будете хвалити свою дитину, обережно додайте критичне зауваження. Варто звернути її увагу на ті сторони ситуації, які бажали б бути кращими. Напр: ой, молодець, ти перемила весь посуд! А от тільки всю підлогу заляпала – так діла не буде, треба витерти. Непотрібно тут взагалі перестати хвалити дитину, бо наслідком такого незвичного для неї ставлення, може стати агресивне сприйняття критики та затаїна образа.

- Дитина часто переоцінює свої можливості через постійні ситуації успіху. Це відбувається тоді, коли батьки граються в піддавки(аби тільки зробити дитині приємно), ставлячи легкі задачі. В такому разі потрібно повищувати планку. Ставити перед дитиною такі завдання, які викличуть затруднення – спосіб показати їй, що не все дається просто і бувають такі ситуації, коли треба дуже постаратись, щоб чогось досягти. Ваша дитина повинна навчитись програвати і адекватно сприймати поразку.

- Іноді дитина боїться «втратити свою корону», свою ідеальність, тому що вона думає, що разом з цим вона втратить любов батьків. Задача батьків тут - переконати свою дитину, що ви любите її в будь-якому випадку, з усіма її недоліками, успіхами та провалами. Що вона для вас найкраща. І що інші люди теж не ідеальні, але іх люблять. Мама може сказати, що любить тата, не дивлячись на те, що він розкидує свої носки. а тато відкриє секрет, що мама варить жахливий борщ, але через любов до всіх її інших якостей, він згоден з цим недоліком миритись.

- такое упражнение для коррекции завышенной самооценки: на листе бумаги нужно написать десять своих основных достоинств и оценить их выраженность по пятибалльной системе. Попросить проделать это же своих родственников или друзей. После чего сравнить полученные результаты. Какая разница в оценках? Почему это может быть? Следует постараться определить настоящую причину этих расхождений в себе и собственном поведении, а не в других людях. Далее нужно написать десять своих основных недостатков. Мешают ли они в жизни? А мешают ли они окружающим людям? Нужно подумать над этим.

- Спробувати проаналізувати з дитиною якусь виконану ним роботу і знайти ті моменти, які можна було б зробити краще.

79/ Розробіть план спільної роботи класного керівника та батьків щодо реалізації виховної мети, спрямованої на активізацію позаурочної діяльності учнів

Позаурочна діяльність поділяється на позакласну та позашкільну.

Позакласною д-тю вважається така,що спрямована на задоволення інтересів та запитів вихованців,сприяє розвитку інтелектуальних можливостей та здібностей та здійснюється під керівництвом класного керівника або вихователя.

Позашкільна діяльність трактується як така,що здійснюється у позашкільних виховних дитячих закладах під керівництвом педагогічних працівників.

План роботи класного керівника та батьків учнів 8 класу на 1 чверть 2012-2013 н.р. ТАБЛИЦА В КОНЦЕ

80/ Визначте та проілюструйте на конкретному прикладі, в чому проявляється єдність і відмінність дій батьків і вчителя в реалізації певної виховної мети.

У вихованні дитини бере участь не лише сім»я, а й вчителі та багато працівників інших позашкільних закладів та установ. Умовою ефективного виховання дитини є єдність вимог, які пред»являють ці вихователі. Якщо школа вимагатиме одне, а вдома батьки вимагатимуть інше, то дитина не знатиме, чиїх вимог дотримуватись. Наприклад, дитина захворіла; мама змушує її залишатися вдома, щоб добре полікуватись. А вчитель, у свою чергу, говорить, що треба відвідувати всі уроки, аби не пропустити нічого важливого. Дитина в такому випадку розгублена. Тому дії вчителів та батьків мають бути узгодженими. Цього можна досягти шляхом обговорення різних питань на батьківських зборах, батьківських вечорах, днів відкритих дверей, відвідування батьків вдома та ін.

Спільність і відмінність дій батьків може бути проілюстрована на такому прикладі. Вчитель має на меті сформувати у дітей ціннісне ставлення до Старості. Він планує послідовне і вибіркове проживання дітьми в ході сумісної діяльності цих ціннісних відношень. Педагог з року в рік розвиває всебічно дане відношення, освоюючи, засвоюючи та присвоюючи з дітьми Старість як цінність життя. Можуть плануватися походи в будинки пристарілих, організація допомоги старим людям на вулиці та вдома та ін. Однак одна дитина вдома переживає таку ситуацію, що батьки збираються віддати свою стареньку бабусю в дім пристарілих, мотивуючи це тим, що нема коли за нею доглядати, це вимагає коштів та значних зусиль, а там їй буде краще. Дитина тепер не знає, добре це чи погано, адже батьки чинять так, а вчитель привчає до іншого. Крім того, тато цієї дитини, та й мама, не демонструють дитині, як правильно має вести себе доросла людина по відношенню до старшої людини. Приміром, в транспорті треба поступатися місцем, допомогти перейти дорогу. Вчитель спеціально організовує таку діяльність учнів, а батьки своєю поведінкою показують, що не обов»язково на кожному кроці допомагати старим людям. Адже у кожного своє життя, свої проблеми. Та і є багато інших людей, що теж можуть допомогти.

А батьки іншої дитини активно співпрацюють з вчителем, скоординовують свою діяльність. Тому батьки знають, що стоїть така мета виховання і намагаються при кожній слушній нагоді хоч на крок наблизитись до її реалізації. Вони вчать дитину правилам поведінки і спілкування зі старшими людьми, своїм прикладом показують, як мають виконуватись ці правила, дають відповідні доручення та ін.

Зрозуміло, що в другому випадку дитина ефективніше засвоїть це ціннісне ставлення, адже батьки та вчителі вимагають одного і того ж:визнання Старості цінністю життя.

Таких прикладів можна навести безліч, що свідчить лише про те, що школа сьогодні не досить ефективно співпрацює з батьками. Тому більшість виховних цілей залишаються недосягнутими.

81/ Визначте поняття педагогічної майстерності, охарактеризуйте її структуру.

Педагогічна майстерність - оволодіння педагогом кращими зразками, еталонами та рівнем педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, професійної поведінки, що забезпечує високі результати навченості, вихованості і розвитку учнів.

Дата добавления: 2015-05-24