Закономірності, принципи і функції навчання

Задачна структура процесу навчання

Роль мотивів у навчанні. Діяльність учнів і учителів в процесі навчання

Навчальний процес включає в себе наступні головні ланки взаємодії:

Діяльність педагога	Діяльність учнів
1. Пояснення учням цілей і задач навчання	1. Власна діяльність щодо створення позитивних мотивів учіння
2. Ознайомлення учнів з новими знаннями (явищами. подіями, предметами, законами)	2. Сприйняття нових знань, умінь
3. Управління процесом усвідомлення і надання знань, умінь	3. Аналіз, синтез, співставлення, систематизація
4. Управління процесом пізнання наукових закономірностей і законів	4. Пізнання закономірностей і законів, розуміння причинно-наслідкових зв’язків
5. Управління процесом переходу від теорії до практики	5. Надбання умінь і навиків, їх систематизація
6. Організація евристичної і дослідницької діяльності	6. Практична діяльність по самостійному вирішенню виникаючих проблем
7. Перевірка, оцінка змін в навченості й розвитку учнів	7. Самоконтроль, самодіагностика досягнень

Оскільки, одним з компонентів навчального процесу є стимуляційно-мотиваційний, то мотив відіграє дуже важливу роль.

Мотив навчання – внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумову діяльність.

Групи мотивів:

1. Соціальні. Прагнення особистості до пізнавальної діяльності, бажання шляхом учіння утвердити свій соціальний статус.

2. Спонукальні. Вплив на свідомість школяра певних факторів.

3. Пізнавальні. Виникнення пізнавальних інтересів і реалізації шляхом учіння, отримання задоволення від самого процесу навчання.

4. Професійно-ціннісні. Прагнення отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері діяльності.

5. Меркантильні. Безпосередня матеріальна вигода особистості.

Навчання, як і цілісний педагогічний процес, має задачну структуру, а отже, і рух в процесі навчання йде від рішення однієї учбової задачі до іншої, просуваючи учня по шляху пізнання: від незнання до знання, від неповного знання до точнішого.

Задача в навчанні – сукупність вимоги та умов, за яких її треба задовольнити. Задача характеризується: наявністю у учнів певної мети, прагнення дістати відповідь на те чи інше питання, досягти бажаного результату; врахуванням наявних умов та вимог, необхідних для розв’язання задачі; застосуванням відповідних даній меті і умовам способів чи прийомів розв’язання. Постановка задачі є необхідною умовою стимулювання мислення учнів.

Закономірності навчання виражають істотні і необхідні зв’язки між умовами і результатами навчання. А зумовлені ними принципи виражають загальну стратегію розв’язання завдань навчання.

Основні закономірності процесу навчання:

- зміст форми і методи навчання залежать від рівня соціально-економічного розвитку суспільства;

- ефективність залежить від умов в якому він протікає;

- результати навчання залежать від особливостей взаємодії особистості з навколишнім світом, тобто від рівня активності особистості у процесі виконання певної діяльності;

- зміст форми і методи навчання залежать від вікових особливостей та індивідуальних можливостей учня.

Своє конкретне вираження закономірності навчання знаходять у принципах навчання. Принципи – вихідні дидактичні положення, які визначають основні вимоги до організації процесу навчання і управління ним.

Сучасна теорія навчання використовує таку систему дидактичних принципів:

- громадянскості (орієнтація на розвиток суб’єктності особистості, духовної та соціальної зрілості);

- науковості (зміст навчального матеріалу має відповідати рівневі розвитку відповідної освітньої галузі, науково-технічному процесу);

- доступності (подача складного наукового матеріалу на прийнятному для учнів рівні складності);

- послідовності і систематичності (системна побудова навчальних програм, у яких дотримується принцип поступового зростання складності навчального процесу);

- фундаментальності і прикладної спрямованості навчання (вимагає серйозної теоретичної і практичної підготовки учнів);

- виховуючого навчання (базується на єдності принципів навчання і виховання в цілісному педагогічному процесі);

- принцип поєднання групових та індивідуальних форм в процесі навчання;

- усвідомленості та творчої активності учнів у навчанні;

- принцип відповідності навчання віковим та індивідуальним особливостям учнів;

- наочності.

На мою думку, функції навчання, а саме: освітня, розвиваюча і виховна, можуть реалізуватися тільки в взаємозв’язку. Освітня - передбачає засвоєння наукових знань, формуванню навичок, умінь, наукового світогляду і відповідних його складових.

Виховна - формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві.

Розвиваюча - в ході навчання крім формування знань і спеціальних умінь потрібно вжити заходи для загального розвитку школярів, розвивати сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

Дата добавления: 2015-05-24