Розкрийте закономірності навчання, принципи і правила навчання

З а к о н о м і р н о с т і н а в ч а н н я – це стійкі педагогічні явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальних дій і виступають теоретичною основою принципів навчання. У сучасній дидактиці виділяють такі закономірності процесу навчання: 1) обумовленість навчання суспільними потребами; 2) залежність навчання від умов, у яких воно відбувається; 3) взаємозалежність процесів навчання, виховання, освіти і розвитку особистості; 4) взаємозв’язок навчальних і реальних пізнавальних можливостей учня; 5) єдність процесів викладання і учіння; 6) взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання у навчальному процесі.

У тісному зв’язку з закономірностями процесу навчання виступають дидактичні принципи. Певна система основних дидактичних вимог, що висуваються до процесу навчання і забезпечують його ефективність. До їх числа належать: принцип науковості; принцип систематичності і послідовності; принцип доступності викладання; принцип зв’язку навчання з життям; принцип свідомості і активності учнів; принцип наочності; принцип міцності знань, умінь і навичок; принцип індивідуального підходу до учнів.

До цих традиційних дидактичних принципів ряд сучасних науковців додають принцип емоційності викладання, демократизації, виховання здорової дитини, диференціації навчального процесу, оптимізації навчання, не традиційності системи навчання.

Дидактичні принципи взаємопов’язані, зумовлюють один одного. При організації навчального процесу вчитель повинен керуватися всіма принципами. У цьому йому допомагають правила навчання – послідовні дії педагога. Наприклад, одним із самих відомих та інтуїтивно зрозумілих принципів навчання, що використовується з найдавніших часів, є принцип наочності навчання. Проте закономірне обґрунтування його особливості отримане порівняно недавно. У його основі лежать такі чітко зафіксовані наукові закономірності: органи чуттів людини мають різну чутливість до зовнішніх подразників, а в більшості людей у цьому плані переважають органи зору. Пропускна здатність каналів зв’язку від рецепторів до центральної нервової системи різна: оптичного каналу зв’язку – 1,6 х 10 бит/с; акустичного – 0,32 х 10 бит/с; тактильного – 0,13 х 10 бит/с. Це означає, що органи зору пропускають у мозок майже у 5 разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже у 5 разів більше інформації ніж органи слуху, і майже у 13 разів більше, ніж тактильні органи. Інформація, що надходить у мозок із органів зору (по оптичному каналу) не потребує значного перекодування, фіксується у пам’яті людини швидко, легко і міцно.

Залежно від характеру образу виділяють такі види наочності: натуральну або природну (рослини, тварини, мінерали, хімічні реакції, в основу покладений і індивідуальний образ); художньо-образотворчу (малюнки, картини, фотографії, діафільми, діапозитиви, скульптури, в основу яких покладений узагальнений образ); символічну (карти, схеми, креслення, графіки, діаграми, в основу яких покладений схематичний образ).

Практика навчання виробила чималу кількість правил, що розкривають застосування принципу наочності навчання:

1) використовуйте в навчанні той факт, що запам’ятовування ряду предметів, представлених у натуральному вигляді або на малюнках чи моделях, відбувається краще, легше і швидше, ніж запам’ятовування того ж ряду, представленого у словесній формі (усній чи писемній);

2) пам’ятайте – дитина мислить формами, кольорами, звуками, відчуттями взагалі: звідси необхідність наочного навчання, що будується не на абстрактних поняттях і словах, а на конкретних образах, які безпосередньо сприймає дитина;

3) золоте правило вчителя – все, що можна надати для сприйняття чуттям, має бути неодмінно використане;

4) ніколи не обмежуйтеся наочністю: наочність не мета, а засіб навчання розвитку мислення учнів;

5) використовуйте наочність не тільки для ілюстрації, але й у якості самостійного джерела знань;

6) використовуйте різні види наочності, але не захоплюйтесь їх надмірною кількістю: це може розсіювати увагу;

7) ніколи не показуйте того, що самі не дуже добро знаєте;

8) використовуйте наочність для зв’язку теорії з життям;

9) з віком учнів предметна наочність має поступитися місцем для символічної;

10) удосконалюйте техніку використання сучасних засобів наочності;

11) намагайтеся самі виготовляти унаочнення разом з учнями;

12) використовуючи наочні засоби, розглядайте їх спочатку з учнями у цілому, потім – головне і другорядне, а потім – знову в цілому;

13) застосовуючи наочні засоби, виховуйте в учнів увагу, спостережливість, культуру мислення, конструктивну творчість, інтерес до навчання;

14) в умовах кабінетної системи можливості використання наочності розширюються.

Дата добавления: 2015-05-24