Схарактеризуйте процес виховання, його структуру і рушійні сили

Термін „ виховання ” вживається в педагогічній науці в чотирьох значеннях:

1) у широкому соціальному значенні, коли йдеться про виховний вплив на дитину всього суспільства і всієї дійсності, що містить у собі не лише позитивну спрямованість, але й конфлікти і приріччя (особистість може не тільки формуватися під упливом соціального середовища, але й деформуватись, або навпаки, загартовуватись у боротьбі з труднощами, займатися самовихованням);

2) у широкому педагогічному значенні, коли мається на увазі виховна діяльність закладів освіти, де колектив керується педагогічною теорією та її практичними і методичними рекомендаціями;

3) у вузькому педагогічному, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога, яка передбачає досягнення певної виховної мети в колективі;

4) у гранично вузькому значенні, коли вирішується конкретна індивідуальна проблема виховання або реалізується якийсь один напрямок цього процесу (розумове виховання, естетичне та ін.).

Цей процес є двостороннім, цілеспрямованим, багатогранним за завданнями і змістом, складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу дитини, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним і тривалим у часі. Його ефективність залежить від рівня сформованості мотиваційної бази.

Структура процесу виховання передбачає: 1) оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки; 2) формування почуттів; 3) формування переконань; 4) формування вмінь і звичок поведінки.

Виховання є складним, багатогранним процесом, у якому тісно переплетені внутрішні та зовнішні суперечності:

-зовнішні суперечності виявляються у невідповідності між виховними впливами школи і сім’ї, у зіткненні організованого впливу школи зі стихійним впливом на дітей оточення, між окремими впливами вчителів, які працюють в одному й тому ж класі, між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя і діяльності;

-внутрішні суперечності простежуються між необмеженими можливостями розвитку людини і обмежуючими умовами соціального життя, між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно вирішувати вихованцю, і можливостями, що обмежують його дії, між зовнішніми впливами і завданнями виховання.

Зовнішні суперечності є тимчасовими, але вони можуть знижувати ефективність виховного процесу. Тому вчителі повинні зосередити увагу на їх виявленні, усуненні, профілактиці.

На процес виховання впливають безпосередньо або опосередковано об’єктивні (особливості суспільного устрою, політичного режиму, соціально-економічного розвитку, національна самобутність) та суб'єктивні чинники (соціально-педагогічна робота сім'ї, громадських організацій та навчально-виховних закладів, засобів масової інформації, закладів культури і мистецтва).

Структурними елементами процесу виховання є мета, завдання, закономірності, методи, форми, результати виховання, його зміст.

Рушійні сили виховного процесу — це сукупність суперечностей, протиріч, вирішення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей. Є такі суперечності:

Рушійними силами процесу виховання виступають зовнішні і внутрішні протиріччя.

Дата добавления: 2015-05-24