Схарактеризуйте сім’ю як соціальне середовище. Покажіть шляхи зміцнення зв’язків школи з сім’єю

Процес формування і розвитку особистості починається з моменту народження дитини. Тому особливо велике значення сім’ї, яка є одночасно і середовищем для дитини, і першим вихователем і виконує функцію відтворення населення і передачі духовного багатства, культурних традицій народу, сім’ї. Сім'я багато в чому передбачає те, якою стане людина в майбутньому. Саме сім’я закладає фундамент розвитку нахилів, здібностей дитини, формування її моральних якостей, здоров’я. У цьому ж середовищі відбувається соціалізація особистості.

За даними багатьох дослідників виховний вплив різних факторів на розвиток особистості розподіляється в такій послідовності: сім’я, школа, засоби масової інформації, суспільні організації, трудові колективи, товариші, друзі, література, мистецтво.

Є всі підстави говорити про прямий зв’язок сім’ї та особистих якостей дитини. Згідно з даними дослідників, проблеми, атмосфера в сім’ї складається з двох типів факторів: перший – ставлення батьків до своїх дітей, їх особисті якості, взаємини між собою. Другий тип – матеріальне положення сім’ї, житлові умови, структура сім’ї.

На навчальну діяльність дітей значною мірою впливають ставлення батьків до праці, до школи, єдність вимог у сім’ї, характер стосунків батьків і дітей, гармонійність сімейного життя. Сімейні неприємності викликають у дитини невпевненість, сором’язливість, почуття неповноцінності.

При різноманітті сімей В.І. Лозова та Г.В. Троцко умовно поділяють їх на кілька груп, які по-різному впливають на розвиток і формування дитини:

1.Сім’ї, у яких дружні взаємини між батьками і дітьми. Батьки знають, чим цікавляться їхні діти, що їх турбує. Поважають їх переживання, намагаються тактовно допомагати. Це найбільш сприятлива сім’я для дитини. Діти в таких сім'ях, як правило, ініціативні, незалежні, дружелюбні.

2.Сім'ї, у яких доброзичливі взаємини. Батьки впливають на інтереси, потреби дітей, але існує певна дистанція між ними. Діти, здебільшого, ввічливі, дружелюбні, але дещо сковані у поведінці, менше незалежні.

3.Сім'ї, у яких батьки багато уваги приділяють матеріальному благополуччю дітей, результатам успішності. Головна мете виховання – дитина повинна вступити до вузу і вдягатися не гірше за інших. Духовний світ дітей у таких сім’ях схований від батьків.

4.Сім’ї, у яких мають місце непедагогічні дії батьків: неповага до дитини, стеження, недовіра, тілесні покарання. Діти в таких сім’ях недружелюбно ставляться до батьків, важко спілкуються з однолітками.

5.Неупорядковані сім'ї, у яких батьки конфліктують, часто бувають п’янки, погрози один одному та дітям, проявляється жорстокість. Вплив таких сімей негативний. У 30% випадків це веде до антисуспільних дій.

У цих сім’ях різний стиль взаємин між батьками та їхніми дітьми: авторитарний, ліберальний, демократичний.

Авторитарний стиль характеризується вимогливістю, суворістю по відношенню до дітей, погрозливим тоном, безвідмовним підпорядкуванням. Це викликає у дітей віддалення від батьків, почуття страху, незахищеності. Тому це веде до внутрішнього опору дитини, яка на примушення і погрози відповідає лицемірством, брехнею, грубістю. Батьківські вимоги в цьому випадку викликають або протест, агресивність, або звичну апатію і пасивність.

При ліберальному стилі панує терпимість, всепрощення батьків, демонстрація любові до дітей. Цей надлишок любові з часом починає дратувати дітей і веде до формування егоїзму, недисциплінованості, безвідповідальності.

Найкращі взаємини в дітей із батьками складаються при демократичному стилі відносин. Батьки, гнучко мотивуючи свої дії та вимоги, твердо досягають позитивних вчинків дітей; у дитини цінують не тільки слухняність, а й незалежність, відчуття власної гідності, ініціативу, прислухаються до думки дітей, аналізують їх аргументацію.

Значне місце у формуванні особистості дитини займає також родинно-побутова культура, духовні цінності сім’ї, її ідеали, прагнення.

Серед шляхів зміцнення зв’язків школи з сім’єю переважають:

1) організаційна робота школи з сім’єю: планування роботи школи і вчителя з сім’ю, вивчення сім’ї учнів, використання індивідуальних, групових масових форм роботи з батьками школярів, робота з неблагонадійними сім’ями;

2) підвищення педагогічної культури батьків: педагогічний лекторій, позакласний батьківський всеобуч, університет педагогічних знань, день відчинених дверей, класні батьківські збори, листування, консультації батькам, запрошення батьків до школи, тематичні вечори запитань і відповідей, ознайомлення батьків із психолого-педагогічною літературою, засідання батьківського комітету.

Дата добавления: 2015-05-24