Педагогічні основи виховної діяльності громадських організацій дітей, підлітків і дорослих

Завдання, принципи та основний зміст діяльності громадських організацій дітей, підлітків і дорослих України.

Базуючись на Декларації прав людини, Організація Об’єднаних Націй у 1989 році прийняла “Конвенцію про права дитини”. Держави-учасники, що підписали Конвенцію (Україна в їх числі), зобов’язалися захищати права і свободи кожної дитини. Серед них: право на життя, відпочинок, охорону здоров’я, освіту; право на свободу думки, совісті, релігії, вільного виразу своїх поглядів; право на свободу мирних зібрань; право на свою індивідуальність, включаючи громадянство, ім’я, сімейні зв’язки та інші права. Жодна дитина не може бути об’єктом дискримінації, довільного чи незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя, тайну кореспонденції чи загрози її честі і репутації. Кожна держава захищає дитину від усіх форм фізичного та психічного насилля, ображення чи відсутності турботи, грубого поводження, експлуатації.
Законом України “Про об’єднання громадян” (1992 р.) визначається порядок і умови реєстрації та діяльності громадських об’єднань. У статтях закону розкриті можлива мета і зміст роботи організацій та інших об’єднань, членами яких є діти та підлітки. Громадські об’єднання дітей, підлітків і дорослих створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, гласності і законності, що гарантовано Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (1998 р.). Держава надає їм матеріальну і фінансову допомогу; забезпечує проведення по відношенню до них пільгової податкової політики; надає право користуватися приміщеннями загальноосвітніх шкіл, позашкільних закладів і установ, клубів, палаців культури, спортивних та інших споруд безкоштовно або на пільгових умовах. Керуючись зазначеними документами, ΧІ республіканський піонерський зліт (м. Одеса, республіканський піонерський табір “Молода гвардія”) 21 листопада 1990 року, прийнявши новий статут і програму діяльності “Я - Родина - Батьківщина”, започаткував нове неполітичне, громадське, гуманістичне і демократичне об’єднання Спілку піонерських організацій України [СПОУ] з девізом “За Батьківщину, добро і справедливість!” та новим символом організації –веселкою. А вже на І зльоті СПОУ були прийняті програми-орієнтири діяльності піонерських осередків:

· “Берегиня” - відродження кращих традицій української родини;

· “Повір у себе” - ствердження особистості через корисні для всіх справи;

· “Котигорошко” – загартування тіла і духу в ім’я захисту рідної землі, добра і справедливості;

· “Червона калина” – вивчення історії, культури, етнографії свого народу;

· “Піонер-лідер” – розвиток організаторських здібностей, культури людських взаємовідносин;

· “Помагай” – підготовка до самостійної праці, набуття навичок економічного спілкування;

· “Краю мій лелечий” – справи дорослих і дітей щодо захисту рідної природи.

В перший рік незалежності України відродила свою діяльність добровільна, громадська Українська скаутська організація “Пласт” (13 квітня 1991 р.), створена для всебічного і патріотичного виховання та самовиховання молоді, основою якої є скаутські принципи, котрі заклали канадський природодослідник і письменник Ернест Сетон Томнсон і британський морський полковник Баден Пауел. Організація продовжує традиції Українського Пласту, заснованого у 1912 році доктором Олександром Тисовським.

В арсеналі роботи Пласту – організація гурткової роботи з дітьми, проведення вишколів та семінарів, пластових таборів та мандрівок, міжнародних зустрічей. УСО “Пласт” через Головну Пластову Булаву (США, м. Нью-Йорк) активно співпрацює з організаціями Пласту, які діють в 11 країнах світу.

У 90-х роках, відмовившись від монополії на діяльність громадських об’єднань, у тому числі і дитячих, українська держава створила умови розвитку демократичних перетворень у громадському житті. Вперше в історії нашої країни стали народжуватись серед дітей і молоді різноманітні за структурою, змістом і регіональністю діяльності дитячі об’єднання і організації: Асоціація гайдів України, Асоціація скаутів України, Дитячий фонд України, об’єднання джур (козачат), СПОУ, Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ”, Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання “Сузір’я”, різні профільні і релігійні об’єднання дітей і дорослих.

27 вересня 1999 року на ІІІ зльоті СПОУ була створена Федерація дитячих організацій (Спілка піонерських організацій) України як нове демократичне об’єднання дитячих та піонерських організацій, спілок, формувань. Запропонований федеральний устрій, різноманітність досвіду діяльності різних дитячих об’єднань дозволили їм об’єднатися навколо спільних програм, проектів Вивчення та узагальнення статутних і програмних документів різних громадських організацій та об’єднань дітей, підлітків і дорослих дає можливість зробити таку класифікаційну картину сьогодення дитячого руху України:

· федерація організацій;

· піонерські організації;

· скаутські організації;

· шкільні об’єднання;

· релігійні (конфесійні та позаконфесійні) об’єднання;

· комерційно-підприємницькі об’єднання;

· природничо-екологічні об’єднання;

· клубно-профільні (спортивні, науково-технічні, історичні, музейні, комп’ютерні та інші) об’єднання.

Наукові дослідження останніх років виявили ряд основних чинників, що характеризують актуальний стан громадських організацій дітей, підлітків і дорослих: демократичність, різноманітність змісту діяльності, деполітизація, консолідація навколо національної ідеї українського народу, пріоритетність якісних показників діяльності над кількісними та інші.
Дотримуючись історично перевіреної і визнаної в кінці ΧΧ – οочатку ΧΧ² століття системи принципів української національної системи виховання, громадські організації і об’єднання дітей будують свою діяльність на дотриманні таких вимог, як:

· громадянська направленість виховання;

· самодіяльність дітей, розвиток їх активності, ініціативи і творчості в повсякденній життєдіяльності;

· принцип дитячої мрії і романтики;

· використання довготривалої ігрової методики;

· добровільність вступу в організації і активна участь у виконанні програм;

· гармонійне поєднання особистісних інтересів з колективним способом життєдіяльності;

· багатоукладність та варіативність змісту і засобів виховного процесу.

Загальним законом дитячого руху є небажання дітей жити “підготовчим життям” (А.С. Макаренко). Тому вони об’єднуються для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення соціальних, культурних, економічних, та інших інтересів. Мета кожного громадського об’єднання чи організації виражена в його гаслі, заклику, законах, урочистих обіцянках, символах і відповідає вимогам Конституції України та Законам України. Тому метою дитячого руху України є активна участь його суб’єктів у економічному і духовному зростанні Батьківщини, подальшій розбудові громадських об’єднань дітей, підлітків і дорослих та різнобічному самовдосконаленню їх членів. Наприклад:

ФДО (СПО) України – “За Батьківщину, добро і справедливість”;

Асоціація скаутів України – “... сприяння розвитку інтелектуального, громадського, духовного та фізичного потенціалу молодих людей, потенціалу громадян України. Сприяння розповсюдженню скаутинга, єдності його в Україні, розумінню молодими людьми цілей скаутинга, завдань та принципів”;

УСО “Пласт” – “... виховання доброго громадянина, провідника суспільства на ідейних засадах Пласту, з’ясованих у Трьох Головних Обов’язках, Пластовій Присязі та Пластовому Законі”;

Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання “Сузір’я” – “ сприяє розвитку творчих здібностей у дітей і підлітків, зацікавленості у дослідженнях космосу, підвищенні своїх знань у галузі природознавчих, гуманітарних та технічних наук”;

Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ” – “... сприяння вихованню національно свідомих, духовно та фізично розвинутих громадян України на традиціях українського козацтва та принципах християнської моралі, захист законних спільних інтересів своїх членів”.*

Неформальні об’єднання дітей, підлітків і дорослих є одним із ефективних шляхів подолання реальних труднощів і суперечностей у взаєминах юного покоління із батьками, школою і суспільством узагалі. Узагальнюючи досвід роботи громадських організацій і об’єднань дітей України встановлюємо основні завдання їх діяльності:

· включення дітей у суспільно-корисні справи, формування відповідального ставлення до праці, забезпечення потреби кожної дитини в самореалізації;

· формування гуманної особистості, свідомого і активного громадянина-патріота України;

· збереження і примноження історико-культурної спадщини українського народу і його природного довкілля;

· надання допомоги освітнім та позашкільним закладам у вирішенні виховних і освітніх завдань;

· забезпечення гармонії фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку підростаючого покоління українців;

· організація змістовного розвиваючого дозвілля, забезпечення здорового способу життя, запобігання неповнолітніми правопорушень;

· захист прав і свобод дітей, виконання дітьми своїх обов’язків;

· подальший розвиток дитячих громадських організацій, народження асоціацій (федерацій, тощо) дитячих об’єднань України;

· зміцнення зв’язків дітей світового співтовариства.

Технології виховного процесу в дитячих громадських об’єднаннях.

Головною методикою виховної діяльності всіх дитячих об’єднань є довготривала гра. Проте в повсякденній роботі широко використовуються доручення, клубно-гурткова методика, конкурси, змагання, суспільно-корисні справи та різноманітні методи організації дозвілля. Серед випробуваних ефективних технологій життєдіяльності членів і первинних дитячих колективів, в першу чергу, слід назвати технології індивідуально-особистісного зростання та методику колективної творчої діяльності.

Процес саморозвитку особистості являє собою сукупність таких процесів:

· самопізнання;

· вольова саморегуляція;

· самовиховання;

· самовдосконалення;

· підвищення особистісної продуктивності або самоефективності;

· духовно-моральне самозакріплення;

· самовизначення;

· самоактуалізація;

· самореалізація.

Методика колективної творчої діяльності – це така організація спільної діяльності дітей і дорослих, за якої усі члени колективу беруть активну участь у плануванні й аналізі, підготовці та проведенні справ. Діяльність носить характер колективної творчості і спрямована на користь і радість далеким і близьким людям. “Ідеологія” цієї технології має п’ять складових: колективна організація діяльності, колективна творчість, колективна цілеспрямованість, ситуації-взірці, емоційне насичення життя колективу.

Ситуації-взірці – обмежені в часі відрізки життя колективу, в яких діти й дорослі живуть підвищено інтенсивним, напруженим колективним життям згідно з ідеалами гуманізму, демократії та творчості.

Дата добавления: 2015-05-24