Психологічні особливості діяльності дитини з раннім дитячим аутизмом. Ігрова та учбова діяльність дітей із РДА

Активні форми пізнання починають виразно проявлятися у дітей з другого півріччя першого року життя. Саме з цього часу особливості дітей із РДА стають помітними. Одні з них проявляють загальну млявість і бездіяльність, інші - підвищену активність: їх приваблюють сенсорні властивості предметів (звук, колір, рух), маніпуляції із ними мають характер стереотипних повторень.

Діти не намагаються вивчити ті предмети, що потрапляють їм до рук, не роздивляються їх. Дії, спрямовані на оволодіння специфічними суспільно виробленими способами вживання предметів, їх не цікавлять. У зв’язку із цим навички самообслуговування формуються повільно, а стимулювання уже сформованих навичок може викликати у дітей протест.

Характерним для дітей із РДА раннього віку є ігнорування іграшки. Найбільше задоволення вони отримують під час маніпулювання з неігровими предметами, що дають сенсорний ефект (тактильний, зоровий, нюховий). Гра у таких дітей не є комунікативною, діти граються самостійно, у відокремленому місці, ігноруючи присутність інших дітей.

Рольова гра є нестійкою, вона може перериватися хаотичними діями, імпульсивною зміною ролі, яка теж не отримує свого розвитку. Гра є насиченою аутодіалогами (розмовою з самою собою). Можуть зустрічатися ігри-фантазії, коли дитина перевтілюється в інших людей, тварин, предмети. У спонтанній грі дитина із РДА здатна діяти цілеспрямовано і зацікавлено.

Особливої уваги потребує аналіз інтеграції в дошкільний заклад дитини із особливостями емоційного розвитку. Ясла такі діти відвідують достатньо рідко, а дитячі садки – частіше. Батьки, віддаючи дитину із аутизмом до дитячого закладу освіти, як правило, прагнуть не тільки вирішити таким чином життєві питання (наприклад, мамі потрібно працювати), але й сподіваються на початок позитивної взаємодії дитини із оточуючими.

Психологічний емоційний вік дошкільника із аутизмом відстає від паспортного, тому і ті труднощі, які він відчуває у дитячому садку, притаманні більш ранньому вікові. Найяскравішою серед них є проблема відриву від матері, із якою дитина продовжує підтримувати тісний емоційний зв’язок. Подолати цю своєрідну емоційну кризу може налагодження теплих стосунків із вихователькою, «прив’язаність» до неї. У такому випадку дитина із особливостями емоційного розвитку легше звикає до перебування у дитячому садку, адже отримує необхідну їй дозу тактильного контакту. Засвоївши закономірності зміни виховательок у групі, дитина спокійно йде туди у дні, коли чергує педагог, із яким установлено контакт, і, навпаки, відмовляється відвідувати групу в інший час.

Серед труднощів перебування аутичної дитини в дитячому закладі - побутові проблеми, консерватизм щодо використання речей, уживання їжі, переодягання. Особливо складно дитині входити у групу, звикати до дітей, спілкуватись із однолітками.

Адаптація дитини із аутизмом потребує великих спільних зусиль батьків, працівників дошкільного закладу. Важливою також є дозованість перебування у дошкільному закладі (О. Стрєбєлєва та ін.).

Дітям із РДА складно звикнути до навчання у школі. Будь-яка довільна діяльність із відповідно поставленою метою погано регулює поведінку таких дітей, тому їм важко відволіктися від безпосередніх вражень, від позитивної і негативної «валентності» предметів, тобто від того, що складає для дитини їхню привабливість або робить їх неприємними. Заважають формуванню учбової діяльності аутистичні установки та страхи дитини із РДА.

Дитина із аутизмом, у залежності від ступеня порушення, може навчатися як за програмою індивідуального навчання, так і за програмою масової школи. У школі зберігається ізольованість від колективу, ці діти не вміють спілкуватися, не мають друзів. Їм притаманні коливання настрою, наявність нових, уже пов’язаних зі школою, страхів. Шкільна діяльність викликає великі труднощі, вчителі відмічають пасивність і неуважність на уроках. Удома діти виконують завдання тільки під контролем батьків, їм швидко стає нецікаво, зникає інтерес до учбової діяльності.

Характерним для школярів із РДА є посилення прагнення до «творчості». Ці діти пишуть вірші, оповідання, вигадують історії, героями яких вони є. Може з’явитися вибіркова прихильність щодо тих дорослих, які їх слухають і не заважають фантазуванню. Часто ними стають випадкові, малознайомі люди. Але, як і раніше, вони не прагнуть активної соціалізації, продуктивного спілкування.

Дата добавления: 2015-05-24