Інші комплексні витрати. 3 страница

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції за рахунок матеріалів необхідно систематично аналізувати склад та кількість відходів.

Аналіз утрат від відходів. Повторно використовувані відходи за ціною можливого споживання віднімаються від загальної суми втрат сировини та матеріалів. Це створює помилкове уявлення про те, що зростання кількості повторно використовуваних відходів веде до зниження собівартості одиниці товарної продукції. Насправді відходи — це неминучі непродуктивні втрати частини вихідної сировини і матеріалів у процесі виробництва продукції. Розмір відходів визначається рівнем техніки, технології, асортиментом продукції та характером використаної сировини і матеріалів. Повторно використовувані відходи оцінюються за зниженими цінами та застосовуються як сировина для повторного перероблення або для виробництва продукції широкого вжитку. Аналізуючи такі відходи, визначають їх динаміку, обчислюють утрати сировини й матеріалів і виявляють резерви можливого зниження собівартості продукції за рахунок зменшення відходів.

Для обчислення втрат від повторно використовуваних відходів на основі вибірки з облікових даних складають розрахунок, наведений у таблиці 6.13.

Таблиця 6.13

Розрахунок утрат від повторних відходів, тис. грн.

Показник	План	Звіт	Відхилення від плану (±)
Вартість повторно використовуваних відходів за ціною вихідної сировини та матеріалів	1068,0	1168,0	+100,0
За ціною можливого використання відходів	213,6	233,6	+20,0
Коефіцієнт зниження ціни відходів	5,0	5,0	-
Утрати від повторно використовуваних відходів	854,4	934,4	+80,0

З даних таблиці бачимо, що у звітному періоді надпланові повторно використовувані відходи зросли на 100,0 тис. грн., а втрати від повторно використовуваних відходів — на 80 тис. грн., у тому числі в собівартості виробу КТД 2-2 —2 грн. (див. табл. 6.5). Резерв зниження собівартості продукції 80,0 тис. грн.

Обчислюючи втрати та резерви зниження собівартості продукції за рахунок повторно використовуваних відходів, з їх вартості за ціною можливого застосування треба виключати вартість брухту від його продажу як вторсировини.

Аналіз факторів цін. Другу групу факторів, які впливають на загальну суму витрат на виробництво продукції, становлять витрати на придбання сировини, матеріалів, палива. У собівартість матеріальних цінностей входять:

1) прейскурантна ціна, залізничний, автомобільний, авіаційний тарифи або водний фрахт, якщо прейскурантну ціну на сировину, матеріали, паливо встановлено франко-станцією відправлення; 2) витрати за доставку на склад підприємства, навантаження, розвантаження, складування матеріальних цінностей та інші транспортно-заготівельні витрати, котрі оплачує господарство.

Методика аналізу факторів цін визначається заведеним на підприємстві порядком оцінки в обліку сировини, матеріалів, палива. На промислових підприємствах матеріальні цінності можуть обліковуватися за оптовими, плановими або фактичними цінами.

За оцінювання матеріалів в оптових цінах плануються і враховуються транспортно-заготівельні витрати, які включаються у собівартість продукції пропорційно оптовій вартості витрачених матеріальних цінностей.

Якщо ж матеріали оцінюються за плановими цінами, то попередньо складається номенклатура-цінник та окремо обчислюються відхилення від планових цін, котрі відносять на собівартість продукції аналогічно транспортно-заготівельним витратам.

Ціна (собівартість придбання) матеріальних ресурсів складається із прейскурантної (договірної) оптової ціни, тарифів на перевезення вантажів і заготівельно-складських витрат. Оптові ціни й тарифи є зовнішнім фактором і часто не залежать від підприємства. Безпосередньо від роботи підприємства залежать транспортно-заготівельні витрати, на які за умов комп'ютеризації складають кошторис та ведуть їх окремий облік за видами, групами, балансовими рахунками матеріальних ресурсів.

Виконання кошторису аналізують, порівнюючи фактичні транспортно-заготівельні витрати з плановими й плановими витратами, перерахованими на фактичний обсяг за змінними статтями витрат, і визначають абсолютну й відносну економію або перевитрату. Із цією метою на основі даних плану, облікової та звітної інформації складається розрахунок (табл. 6.14).

У резерв включають цифри з плюсом із графи 5. Резерв транспортно-заготівельних витрат становить 11,6 тис. грн.

Таблиця 6.14

Аналіз транспортно-заготівельних витрат

№з/п	Статті витрат	План	На фактичний обсяг	Відхилення від плану	Резерв зниження витрат
за плановими нормами	звіт	абсолютне	відносне
	Послуги: -залізниць -автомобільного транспорту -авіатранспорту Витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, складування матеріалів Інші витрати		144,7 67,8 10,1   27,3 43,5 12,1		-	3,3 2,2 -0,1   2,7 1,5 1,9	3,3 2,2 -   2,7 1,5 1,9
	Усього		305,5			11,5	11,6

Примітка. План виробництва продукції виконано на 101,19%.

Причини економії чи перевитрат виявляють на підставі первинних документів, якими оформляються транспортно-заготівельні витрати, або на основі зведень про відхилення, складених за первинними документами.

Наступним завданням аналізу є виявлення причин зростання транспортно-заготівельних витрат.

Відхилення за статтею «Транспортні витрати» виникають під впливом різноманітних факторів, найважливішими з яких є: відстань перевезення, зміна виду транспорту, зміна транспортних тарифів.

Аналіз матеріальних витрат закінчують підрахунком резервів зниження собівартості продукції та розробленням відповідних заходів.

Для використання виявлених резервів необхідно поліпшити матеріально-технологічне забезпечення, вдосконалити систему кооперованих поставок, технологію, конструкторську документацію, використання транспортних засобів, механізувати вантажно-розвантажувальні роботи.

Дата добавления: 2015-05-24