Лекція 6 Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання

1. Завдання і напрямки аналізу. Матеріально-технічне постачання.

2. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

3. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

1. Нормальне функціонування виробництва вимагає повноцінного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Згідно з П(С)БО № 9, п. 6 матеріальними ресурсами треба вва­жати запаси предметів праці, які включають сировину, ма­теріали, комплектуючі вироби, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуго­вування виробництва та адміністративних потреб, і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства.

Враховуючи, що в більшості галузей матеріального виробництва матеріальні ресурси займають найбільшу частку у витратах на вироб­ництво, їх необхідно постійно поповнювати.

Основним завданням матеріально-технічного постачання (МТП) є безперебійне і комплексне забезпечення підприємства ма­теріальними ресурсами для виконання виробничої програми з міні­мальними витратами. В ході аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів слід розглядати:

—відповідність плану постачання вимогам виробництва;

—організаційні форми і види постачання;

—виконання плану поставок матеріальних ресурсів (джерела, терміни, види тощо);

—забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами;

—вплив забезпеченості ресурсами на виконання виробничої програми;

—вплив факторів на матеріалоємність продукції;

—ефективність використання матеріальних ресурсів;

—використання відходів виробництва;

—стан і динаміка виробничих запасів;

—резерви зниження матеріалоємності продукції за рахунок по­кращення використання матеріалів;

—прямі зв'язки підприємства з постачальниками і питому вагу матеріальних ресурсів, які надходять по прямих поставках, до загального обсягу їх надходження.

Вивчають своєчасність укладання договорів на поставку матері­альних ресурсів з уточненням умов поставок.

Джерелами інформації для аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів є дані статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів, плани матеріально-технічного постачання, матеріали бухгалтерського обліку і оперативної інфор­мації цехів, відділу постачання, нормативно-довідкові дані тощо.

2. Рівень забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами визначають за порівнянням фактичної кількості закупленої сировини з плановою їх потребою. Необхідно також перевіряти фактичне виконання договорів на постачання матеріальних ресурсів.

Також перевіряють якість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їх стандартам, технічним умовам та умовам договору і у разі порушення їх висувають претензії постачальникам.

Великого значення надають виконанню плану за термінами поставки матеріалів (ритмічності). Порушення термінів поставки веде до невиконання плану виробництва і реалізації продукції.

Особливу увагу приділяють стану складських запасів сировини і матеріалів.

Наявний запас матеріалів визначається у днях; розрахунок ведеться для всього асортименту виробничих запасів:

Нз = Зз / Вд;

Зз – запаси матеріалів на складах;

Вд - величина середньоденних витрат у днях.

Нормативний запас матеріалів на складі визначається за формулою:

З зн. = Вд*Др

З зн – нормативний запас матеріалів на складі;

Вд – величина середньоденних витрат матеріалів на виробництво;

Др. – кількість робочих днів, на які повинен зберігатися запас.

Шляхом зіставлення фактичного запасу матеріалів на складі і нормативного запасу визначається індекс виконання норм запасу:

Із = Зз: Ззн.

Різниця між фактичним запасом і нормативним запасом характеризує величину надлишку (+) або дефіциту (-). Наявність понаднормативних залишків негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Ефективне управління запасами дає змогу прискорити оборотність капіталу і підвищити його дохідність, зменшити поточні витрати на зберігання.

Для оптимізації поточних запасів у зарубіжних країнах використовують ряд моделей, серед яких найпоширеніша «Модель економічно обґрунтованого замовлення» (EOQ - модель). Механізм її оснований на мінімізації сукупних витрат на закупку і збереження запасів на підприємстві. Модель дає змогу оптимізувати пропорції між двома групами витрат таким чином, щоб загальна сума витрат була мінімальною.

АВС-аналіз у системі контролю за рухом запасів передбачає поділ усіх запасів на 3 групи: категорія А – найдорожчі і найцінніші види запасів, що потребують щоденного контролю за рухом; категорія В – ТМЦ, які мають меншу значимість у забезпеченні безперебійного операційного процесу і контролюються раз на місяць; категорія С – ТМЦ з низькою вартістю, що не відіграють значної ролі у формуванні кінцевих результатів, контроль проводиться 1 раз на квартал.

ХУZ – аналіз передбачає поділ матеріалів відповідно структури їх споживання. Тобто до групи Х належать матеріали, споживання яких має постійний характер, У – сезонний характер до групи Z – нерегулярний характер. Така класифікація запасів дає змогу підвищити ефективність прийняття рішень у сфері закупівлі і складування.

3. Аналіз використання матеріалів здійснюється за наступними узагальнюючими показниками як матеріаловіддача, матеріалоємність, між якими існує зворотний зв'язок, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.

Матеріалоємність визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:

Мє = М/О,

де М –матеріальні витрати, О – обсяг виготовленої продукції.

Матеріаловіддача – визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат:

Мв = О/М

Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріалів у грошовому вимірі припадає на 1 грн виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн матеріальних ресурсів.

Питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції:

Dм = М/Св

М - матеріальні витрати, Св – повна собівартість виготовленої продукції.

Співвідношення темпів росту продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:

К = Iq / Im,

де Iq – індекс обсягу продукції, Im – індекс матеріальних затрат.

Оборотність матеріальних запасів визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів.

Ко = Ср / З сер,

де Ср – повна собівартість реалізованої продукції,

Зсер – середні залишки матеріальних запасів.

Дата добавления: 2015-05-24