Запис мовного супроводу

Для запису мовного супроводу запускається демонстрація презентації і записується мовний супровід для кожного слайду. Запис можна припинити і продовжити у будь-який момент.

· У звичайному режимі в області Структура або Слайди вибрати значок або ескіз слайду, з якого потрібно почати запис мовного супроводу.

· У меню Показ слайдів виберіть команду Звукозапис. Відкриється вікно діалогу «Запис мовного супроводу»

· Натиснути кнопку Гучність мікрофону і у вікні, що відкрилося «Перевірка мікрофону», встановити рівень чутливості мікрофону. Після закінчення перевірки натиснути кнопку ОК, в результаті знову відкриється вікно «Запис мовного супроводу»

· У вікні «Запис мовного супроводу» клацнути на кнопці ОК, відкриється вікно діалогу «Перезапис мовного супроводу», в якому необхідно виконати запис з першого слайду або з поточного слайду.

· У режимі показу слайдів надиктувати текст мовного супроводу в мікрофон. Для продовження клацнути слайд. Надиктувати текст для цього слайду, перейти до наступного т.д. Запис мовного супроводу можна припинити і продовжити.

· Мовний супровід буде автоматично записаний і на екрані відображуатиметься запит про збереження значень часу показу слайдів.

· Для збереження значень часу показу слайдів натиснути кнопку "Так". Слайди відображатимуться в режимі сортувальника слайдів, і під кожним слайдом відображатиметься час його показу

Анімація

Анімація - це додавання до тексту або об'єкту спеціального відео- або звукового ефекту. Ефекти анімації можуть застосовуватися до таких елементів на слайді як текст, малюнки, графіки, діаграми і інших об'єктів. Ефекти анімації тексту, як правило, можна застосувати до букв, слів і абзаців.

В PowerPoint для додавання анімації застосовуються наступні команди: ефекти анімації і налаштування анімації. Готові ефекти анімації можуть застосовуватися до всіх елементів виділених слайдів або всіх слайдів презентації. Налаштування анімації може застосовуватися до окремих елементів на слайді.

Ефекти анімації

· Якщо схему анімації потрібно додати лише до певних слайдів, вибрати потрібні слайди в області Слайди.

· У меню Показ слайдів вибрати команду Ефекти анімації.

· В області завдань Дизайн слайду виберіть зі списку Застосувати до виділених слайдів необхідний ефект анімації.

· Якщо ефект анімації потрібно застосувати до всіх слайдів, натиснути кнопку Застосувати до всіх слайдів.

Налаштування анімації

· У звичайному режимі відкрити слайд, до тексту або об'єктів якого потрібно застосувати анімацію.

· Виберіть об'єкт для анімації.

· У меню Показ слайдів вибрати команду Налаштування анімації.

· В області завдань Налаштування анімації натиснути кнопку Додати ефект і вибрати потрібний ефект з розділів, що з'явилися: Вхід, Виділення, Вихід, Шляхи переміщення.

Організаційні діаграми

Для створення ієрархічної структури керівників відділів і їх підлеглих в організації, можна створити організаційну діаграму.

Додавання організаційної діаграми

· Вибрати команду Вставка / Схематична діаграма або на панелі інструментів Малювання натиснути кнопку Додати діаграму або організаційну діаграму.

· Вибрати тип діаграми Організаційна діаграма, а потім натиснути кнопку OK|. На слайді з'явиться організаційна діаграма, довкола якої відображається поле для малювання, обмежене недрукованими рамкою і маркерами розміру. Крім того, активізується плаваюча панель інструментів Організаційна діаграма.

Далі можна додати текст в будь-яку фігуру і додати фігури в діаграму (Помічник, Підлеглі, Колега), застосувавши команди панелі інструментів «Організаційна діаграма». Можна застосувати готовий стиль до діаграми, натиснувши кнопку Автоформат на панелі інструментів «Організаційна діаграма».

Діаграми

Редактор дозволяє додавати на слайди діаграми різних типів, які не засновані на електронних таблицях або числових значеннях. Ці діаграми використовуються для ілюстрації матеріалів викладених в презентаціях. До них відносяться: циклічна, радіальна, пірамідальна діаграми, діаграма Венна і цільова діаграма.

Додавання діаграми

· Вибрати команду Вставка / Схематична діаграма або на панелі інструментів Малювання натиснути кнопку Додати діаграму або організаційну діаграму.

· Виділити один з типів діаграм і натиснути кнопку ОК. На слайді з'явиться вибрана діаграма, довкола якої відображається поле для малювання, обмежене недрукованими рамкою і маркерами розміру. Крім того, активізується плаваюча панель інструментів Діаграма.

Далі за допомогою команд панелі інструментів «Діаграма» можна замінити діаграму, обернути діаграму, додати текст у фігуру діаграми і додати фігуру в діаграму і. д.. Крім того, можна застосувати готовий стиль до діаграми, натиснувши кнопку Автоформат на панелі інструментів «Діаграма» і на певні ділянки діаграми, можна включити анімацію діаграми.

Діаграми на базі електронних таблиць

Додавання діаграм за допомогою Microsoft Graph

1. Вибрати команду Вставка / Діаграми, на слайді відкриється діаграма, довкола якої відображається поле для малювання, обмежене недрукованими рамкою і маркерами розміру і з'явиться плаваюча електронна таблиця «Таблиця даних» з вихідними даними.

2. Замінити вихідні дані на потрібні, внаслідок чого буде змінена діаграма

3. Клацнути мишею зовні недрукованої рамки, на слайді відображатиметься діаграма, а плаваюча електронна таблиця буде видалена. Для активізації електронної таблиці і редагування діаграми треба двічі клацнути на діаграмі.

4. Представлення презентацій

Після розробки слайдів необхідно здійснити попередній перегляд презентації і відредагувати слайди при необхідності. Крім того, треба провести налаштування презентації. Налаштування здійснюється за допомогою команд меню Показ слайдів.

До налаштувань презентації відносяться:

· Установка параметрів показу презентації

· Налаштування часу показу слайду

· Запис мовного супроводу презентації

· Установка кнопок, що управляють, для здійснення переходів і інших ефектів

· Налаштування ефектів при зміні слайдів

· Приховування слайдів, але не видалення, тобто приховані слайди не повинні відображатися при якійсь демонстрації презентації

· Налаштування порядку слідування слайдів для їх довільного показу

Установка параметрів показу презентації

У вікні діалогу Налаштування презентації встановлюються режими: зміна слайдів, параметри показу і так далі

Налаштування часу показу слайду

При зміні слайдів за часом потрібно задати часовий інтервал показу кожного слайду. Для цього вибирають команду Показ слайдів / Налаштування часу. Почнеться представлення презентації.

Під час представлення презентації в лівому верхньому кутку екрану з'являється лічильник часу з кнопками, за допомогою якого управляється і контролюється час показу слайду. Після завершення представлення презентації редактор відображає презентацію в режимі сортувальника, під кожним слайдом буде вказано час його показу.

Запис мовного супроводу презентації описаний в розділі Розширені можливості PowerPoint.

Створення управляючих кнопок.

Для установки на слайди додаткових кнопок управління в режимі Звичайний використовується команда Показ слайдів / Управляючі кнопки.

Використання інструментів показу презентацій

Під час представлення презентації в лівому нижньому кутку екрану з'являються кнопки управління, якими дуже легко користуватися. Крім того, для управління презентацією можна скористатися контекстним меню. Для виходу з режиму Показ презентації служить клавіша Esc.

Ефекти при зміні слайдів

При виконанні команди Показ слайдів / Зміна слайдів в області завдань відображається панель «Зміна слайдів». На цій панелі розташований список команд для різних ефектів. Крім того, на даній панелі знаходяться й інші команди для управління презентацією.

Щоб призначити той або інший ефект при зміні конкретного слайду необхідно виділити його і клацнути на відповідній команді. Ефект можна застосувати як до виділених слайдів, так і до всіх слайдів.

Приховати слайди

Щоб приховати конкретний слайд необхідно його виділити в режимі сортувальника і натиснути кнопку Приховати слайд на панелі Сортувальник слайдів. Повторне натиснення цієї кнопки зніме заборону на відображення слайду.

Налаштування порядку слідування слайдів

Довільний порядок слідування слайдів можна встановити у вікнах діалогу Довільний показ і Задавання довільного показу, виконавши команду Показ слайдів / Довільний показ.

Тема 9:

Програмні засоби роботи з базами та сховищами даних

(6 год.)

Лекції 12 - 15 (6 год.)

1. Основні поняття баз даних.

2. Система керування базами даних Mіcrosoft Access 2003 та її основні можливості.

3. Створення бази даних (таблиць і зв'язків між ними).

4. Створення (формування) запитів.

5. Проектування форм і робота з ними.

6. Створення звіту як об'єкту бази даних.

1. Основні поняття баз даних

Розвиток обчислювальної техніки здійснювався за двома основними напрямами:

· застосування обчислювальної техніки для виконання чисельних розрахунків;

· використання засобів обчислювальної техніки в інформаційних системах.

Інформаційна система – це сукупність програмно-апаратних засобів, способів і людей, які забезпечують збір, зберігання, обробку і видачу інформації для вирішення поставлених завдань. На ранніх стадіях використання інформаційних систем застосовувалася файлова модель обробки. Надалі в інформаційних системах стали застосовуватися бази даних. Бази даних є сучасною формою організації, зберігання і доступу до інформації. Прикладами крупних інформаційних систем є банківські системи, системи замовлень залізничних квитків і т. д..

База даних – це інтегрована сукупність структурованих і взаємозв'язаних даних, організована за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і обробки даних. Зазвичай база даних створюється для предметної області.

Предметна область – це частина реального світу, що підлягає вивченню з метою створення бази даних для автоматизації процесу управління. Набори принципів, які визначають організацію логічної структури зберігання даних в базі, називаються моделями даних.

Існують чотири основні моделі даних:

· списки (плоскі таблиці),

· реляційні бази даних,

· ієрархічні структури,

· мережеві структури.

Протягом багатьох років переважно використовувалися плоскі таблиці (плоскі БД) типу списків в Excel. В даний час найбільшого поширення при розробці БД набули реляційні моделі даних. Реляційна модель даних є сукупністю простих двовимірних таблиць – відношень (англ. relation), тобто проста двовимірна таблиця визначається як відношення (багато однотипних записів, об'єднаних однією темою ).

Від терміну relation (відношення) походить назва реляційна модель даних. У реляційних БД використовується декілька двовимірних таблиць, в яких рядки називаються записами, а стовпці полями, між записами яких встановлюються зв'язки. Цей спосіб організації даних дозволяє дані (записи) в одній таблиці пов'язувати з даними (записами) в інших таблицях через унікальні ідентифікатори (ключі) або ключові поля.

Основні поняття реляційних БД: нормалізація, зв'язки і ключі

1. Принципи нормалізації:

· У кожній таблиці БД не повинно бути полів, що повторюються;

· У кожній таблиці має бути унікальний ідентифікатор (первинний ключ);

· Кожному значенню первинного ключа повинна відповідати достатня інформація про тип даних або про об'єкт таблиці (наприклад, інформація про успішність, про групу або про студентів);

· Зміна значень в полях таблиці не повинна впливати на інформацію в інших полях (окрім змін в полях ключа).

2. Види логічного зв'язку.

Зв'язок встановлюється між двома спільними полями (стовпцями) двох таблиць. Існують зв'язки з відношеннями «один-до-одного», «один-до-багатьох» і «багато-до- багатьох».

Відношеннями, які можуть існувати між записами двох таблиць:

· один – до - одного, кожному запису з однієї таблиці відповідає один запис в іншій таблиці;

· один – до -багатьох, кожному запису з однієї таблиці відповідає декілька записів в іншій таблиці;

· багато – до - одного, багатьом записам з однієї таблиці відповідає один запис в іншій таблиці;

· багато – до - багатьох, багатьом записам з однієї таблиці відповідає декілька записів в іншій таблиці.

Тип відношення в створюваному зв'язку залежить від способу визначення зв'язуваних полів:

· Відношення «один – до -багатьох» створюється у тому випадку, коли тільки одне з полів є полем первинного ключа або унікального індексу.

· Відношення «один – до - одного» створюється у тому випадку, коли обидва зв'язувані поля є ключовими або мають унікальні індекси.

· Відношення «багато – до - багатьох» фактично є двома відношеннями «один – до -багатьох» з третьою таблицею, первинний ключ якої складається з полів зовнішнього ключа двох інших таблиць

3. Ключі. Ключ – це стовпець (може бути декілька стовпців), що додається до таблиці і дозволяє встановити зв'язок зі записами в іншій таблиці. Існують ключі двох типів: первинні і вторинні (або зовнішні).

Первинний ключ – це одне або декілька полів (стовпців), комбінація значень яких однозначно визначає кожен запис в таблиці. Первинний ключ не допускає значень Null і завжди повинен мати унікальний індекс. Первинний ключ використовується для зв'язування таблиці із зовнішніми ключами в інших таблицях.

Зовнішній (вторинний) ключ - це одне або декілька полів (стовпців) в таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці. Зовнішній ключ визначає спосіб об'єднання таблиць.

З двох логічно зв'язаних таблиць одну називають таблицею первинного ключа або головною таблицею, а іншу таблицею вторинного (зовнішнього) ключа або підлеглою таблицею. СКБД дозволяють зіставити споріднені записи з обох таблиць і спільно вивести їх у формі, звіті або запиті.

Існують три типи первинних ключів:

1. ключові поля лічильника (лічильник),

Дата добавления: 2015-05-24