Западная теоретическая социология

НЕОЛІТ

ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА

1. http://portal.rada.gov.ua/ Верховна Рада України офіційний веб-сайт

2. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ingedu/index.html – Історія народного господарства та економічної думки України. Збірник наукових праць

3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/index.html – Науковий вісник Академії муніципального управління.Серія економіка. Збірник наукових праць

4. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tmm/index.html – Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць

5. http://www.economicus.ru – галерея економістів, електронні підручники з історії економічної думки

6. http://books.efaculty.kiev.ua/ – бібліотека з історії економічної думки

7. http://www.elobook.com/history/ –бібліотека з історії економічної думки

8. http://www.eup.ru – бібліотека з історії економічної думки

(6-2 тис.р. до н.е.)

Цей період характеризується переходом людини від пасивного присвоєння продуктів природи до виробничої, господарської діяльності. Займаються первісні люди тваринництвом, землеробством, освоюють техніку обробки кам'яних знарядь, розвивають гончарне виробництво і будівельну справу, вдосконалюють ткацтво і обробку шкіри. В цей час зникає наївне, матеріалістичне сприйняття природи, такої, якої її сприймали у період палеоліту. Посилюється роль магії, розвивається міфологія, виникають більш складні форми пізнання життя.

Неоліт збагатив образотворче мистецтво створенням творів монументальної антропоморфної скульптури (Південна Європа, Середземномор'я), до їх складу належать "кам'яні баби" Північного Причорномор'я, які являють собою кам'яні стовпи з круглими головами і руками, складені на поясі. У Франції їх вважали одухотворенням богині «покровителей мертвых», (відтворювались в техніці рельєфу на стінах печер). В цей період розвивається дрібна пластика, художні ремесла і орнамент, що поклали початок декоративному мистецтву. В основі орнаменту умовно-схематична передача ознак природа, геометричні узори.

Прикладом орнаментально-керамічних виробів були трипільські посудини (4-3 тис.р. до н.е.) різних форм, з орнаментом нанесеним чорною і червоною фарбою. Характерні мотиви цього орнаменту: паралельні лініі, подвоєні спіралі, зигзаги, концентричні круги, що мали різне смислове значення. (Керамічний орнаментований посуд трипільців.)

Епоха бронзи

(2 тис.р. до н.е.)

З появою міді, бронзи, з вдосконаленням знарядь і засобів виробництва, відбувся великий розподіл праці: ремесло відділилось від землеробства. Самостійним видом праці стало ткацтво, тваринництво. І подальший розподіл праці впливав на розклад первіснообщинних відносин, які завершили утвердження патріархату.

Все це сприяло зародженню рабовласницького ладу, класової держави спочатку в долині Нілу, в Двуріччі і Китаї, в інших районах відбувалось об'єднання декількох родів в племена, посилювалась роль старшого в патріархально-родовому суспільстві. Відбувся перехід до більш високої організації праці, це і сприяло розвитку сфер духовної діяльності людини. Великого значення набувала монументальна архітектура виникнення якої пов'язано з розвитком релігійних представлень, культом предків і природи. Гігантські споруди з каменю створювались всією общиною і виражали єдність роду. До мегалітичних,монументальних архітектурних споруд, тобто побудованих з гігантських каменів (на грецькій "мег" -великий, "лот" - камінь) відносяться: менгіри, дольмени, кромлехи.

Поодинокі кам'яні стовпи - менгіри, досягали близько 20м.висотою. їх було знайдено в Британії, Франції. Іноді на них висікались рельєфи, а іноді їх форми нагадувала людську фігуру, рибу тварину. Можливо менгіри були предметом поклоніння або служили надмогильниками.

Дольмени - це культові споруди із двох чи чотирьох вертикально встановлених обтесаних каменів, перекритих горизонтальною кам'яною плитою. Внутрішний простір дольмен служив для родових захоронень (поховань). Дольмени широко росповсюджувались в Західній Європі, в Північній Африці, Криму і на Кавказі.

Більш складніший вид мегалітичноі споруди називали - кромлехи. Найбільш величніший тип кромлех був побудований в Стоунхенджі (поч. 2 тис. до н.е., Південна Англія) та складався із величезних, грубо обтесаних чотирьохгранних глиб синього каменю.В плані - це кругла площадка діаметром ЗО м., замкнута чотирьма кільцями вертикально встановлених каменів. Зовнішнє кільце кругу складалося із 3О кам'яних стовпів, які з'єднані лежачими горизонтально кам'яними блоками. Внутрішнє кільце, в центрі якого знаходилась велика кам'яна плита,що служила місцем жертвоприношення. Вівтар складено із невисоких менгірів. Друге кільце споруджено із блоків синього кольору, попарно поставлених і перекритих плитами. Існують твердження, що задум побудови кромлех використовувався як святи (Кромлехи в СтоунхеджІ).

сонця. Кромлехи в Стоунхенджі складно просторова побудова, що мала велике значення для подальшої еволюції архітектури.В плані побудови в Стоунхеджі вперше з'явились центрична, упорядкована композиція, яка виявляла основні принципи тектоніки - взаємовідношеннянесучих і несомих частин.

Північній Африці, Криму і на Кавказі. (Стоунхедж, Англія).

Більш складніший вид мегалітичноі споруди називали - кромлехи. Найбільш величніший тип кромлех був побудований в Стоунхенджі (поч. 2 тис. до н.е., Південна Англія)недалеко від міста СолсберІ та складався ізста двадцяти величезних, грубо обтесаних чотирьохгранних глиб синього каменю

до семи тонн кожна.В плані - це кругла площадка діаметром ЗО м., замкнута чотирьма кільцями вертикально встановлених каменів. Зовнішнє кільце кругу складалося із 3О кам'яних стовпів, які з'єднані лежачими горизонтально кам'яними блоками. Внутрішнє кільце, в центрі якого знаходилась велика кам'яна плита,що служила місцем жертвоприношення. Вівтар складено із невисоких менгірів. Друге кільце споруджено із блоків синього кольору, попарно поставлених і перекритих плитами. Існують твердження, що задум побудови кромлех використовувався як святилище сонця. Кромлехи в Стоунхенджі складно просторова побудова, що мала велике значення для подальшої еволюції архітектури. В плані побудови в Стоунхенджі вперше з'явились центрична, упорядкована композиція, яка виявляла основні принципи тектоніки - взаємовідношеннянесучих і несомих частин.

Мегалітичні споруди знаходили в різних країнах Європи, Азії, Америки. Британії. Ці культово-ритуальні споруди відіграли великуроль в духовно-соціальному житті наших далеких предків.

Отже, прослідкувавши мистецькі етапи розвитку протягом первісного суспільства, слід відмітити іх важливу роль в історіі давньої людини. Навчившись створювати зображення (скульптурні, графічні,живописні), первісна людина здобула деяку владу над часом. В ці часи іі уявлення відтворювалось в новій формі Існування – художній, розвиток якої і прослідковується історією мистецтва в усі часи.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Малая история искусств. История Древнего Востока. – М.: Искусство, 1976. – 290 с., илл.

2. Бунин А.В. История градостроительного искусства. Том 1. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – М.: Стройиздат, 1979. – 495 с., илл.

3. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 1. Архитектура древнего мира. Под ред. О.Х.Халпахчьяна. – М.: Стройиздат, 1970. – 510 с., илл.

4. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 9. Архитектура Восточной и Юго-Восточной Азии до середины XIX в. Под ред. А.М. Прибыткова. – Л.-М.: Стройиздат, 1971. – 643 с., илл.

5. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 1. Искусство Древнего мира. Под ред. А.Д. Чегодаева. – М.: Искусство, 1956. – 467 с., илл.

6. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 2. Книга 2. Искусство Средних веков. Под ред. Б.В.Веймарна и Ю.Д.Колпинского. М.: Искусство, 1961. – 508 с., илл.

7. Глазычев В.Л. Зарождение зодчества.– М.: Стройиздат, 1984. – 126 с., илл.

8. Дженкинс Н. Ладья под пирамидой. – М.: Наука, 1986. – 175 с., илл.

9. Искржицкий Г.И. Рассказ о градостроительстве. – М.: Стройиздат, 1985. – 127 с., илл.

10. История Древнего мира в трех книгах. Книга 1. Ранняя древность. Отв. ред. И.М.Дьяконов. – М.: Наука, 1989. – 471 с., илл.

11. История Древнего мира в трех книгах. Книга 2. Расцвет древних обществ. Отв.ред. И.С.Свенцицкая. – М.: Наука, 1989. – 572 с., илл.

12. История Древнего мира в трех книгах. Книга 3. Упадок древних обществ. – М.: Наука, 1986. – 406 с., илл.

13. История искусства зарубежных стран. Том 2. Ред. Ц.Г.Нессельштраус. М.: Изд-во Академии художеств СССР, 1963. – 397 с., илл.

14. Искусство стран Востока. Под ред. Р.С.Василевского. М.: Просвещение, 1986, - 303 с., илл.

15. Каптерева Т.П. Искусство Испании.Средние века. Эпоха Возрождения. – М.: Изобразительное искусство, 1988. – 388 с., илл.

16. Кленгель-Брандт Э. Вавилонская башня. М.: Наука, 1991. – 158 с., илл.

17. Марковин В.И. Испун – дома карликов. Краснодар: Кн.изд.-во, 1985. – 112 с., илл.

18. Матвеев К.П., Сазонов А.А. Земля древнего Двуречья. – М.: Молодая гвардия, 1986. – 160 с., илл.

19. Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. – М.: Искусство, 1970. – 198 с., илл.

20. Мириманов В.Б. Малая история искусств. Первобытное и традиционное искусство. – М.: Искусство, 1977. – 275 с., илл.

21. Мифы народов мира. Энциклопедия в двух томах. Том 1 – 2.Гл. ред. С.А.Токарев. – М.: Сов.энциклопедия.,1991 – 1992. – 671 с., илл.

22. Немцева Н.Б., Шваб Ю.З. Ансамбль Шах-и-Зинда: Историко-архитектурный очерк. – Ташкент: Изд. лит. и искусства, 1979, - 247 с., илл.

23. Никитюк О.Д. Кордова. Гранада. Севилья. – М.: Искусство, 1972. – 198 с., илл.

24. Першиц А.И., Монгайт А.Л., Алексеев В.П. История первобытного общества. – М.: Высшая школа, 1982. – 223 с., илл.

25. По древним городам Узбекистана: Ташкент, Самарканд, Шахрисабз, Бухара, Хива / Бабаджанова Г.И., Колбинцев А.П., Миньковская Л.Ю. – М.: Профиздат, 1988. – 344 с., илл.

26. Раллев А.Б. История архитектуры развивающихся стран. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1986. – 246 с., илл.

27. Тюляев С.И. Искусство Индии. – М.: Наука, 1968. – 216 с., илл.

Рецензенты:

Ю. И. Ефимов, д. ф. н., профессор, зав. кафедрой философии Российской Академии наук;

А. П. Мозелов, д. ф. н., профессор, зав. кафедрой философии Балтийского государственного технического университета им. Д. Ф. Устинова.

Научный редактор:

И. А. Громов, д. ф. н., профессор кафедры социологии РГПУ им. А. И. Герцена.

Монография предназначена для студентов вузов, учащихся, аспирантов, специалистов в области социологии.

© Громов И. А., Мацкевич А. Ю., Семенов В. А„ 1996

© Издательство «Ольга», 1996

СОДЕРЖАНИЕ

Предисловие

Дата добавления: 2015-05-24