Коефіцієнт сортності - це відношення вартості всієї випущеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випускається за ціною найвищого сорту

У ході аналізу визначається вплив зміни сортності на обсяг випущеної продукції. Для цього необхідно відхилення середньо­зваженої ціни виробів помножити на їх фактичну кількість.

Разом із визначенням обсягів і питомої ваги продукції кожної категорії якості в загальному обсязі виробництва та оцінкою коефіцієнтів сортності для характеристики якості продукції використовується баль­ний метод оцінки: кожній категорії присвоюється відповідна кількість балів. Виходячи з цього, обчислюється середньозважений бал, за вагу беруть кількість продукції, яка отримала той чи інший бал

Порівняння середніх балів за кілька років дає змогу визначити динаміку якості продукції на підприємстві, а порівняння його з іншими підприємствами - те місце, яке воно займає за якістю продукції в галузі.

Одним з показників, що свідчать про відхилення від норм за якістю виготовлення виробів, є брак продукції.

За можливістю виправлення брак поділяється на виправний (це усунення дефектів виробів, після чого ці вироби є придатними до експлуатації або споживання) і невиправний (кінцевий брак, який виправити неможливо або економічно недоцільно).

За місцем виявлення розрізняють внутрішній брак (допущений на підприємстві під час виготовлення виробів) і зовнішній (виявлений покупцями або споживачами. Під час користування виробами або споживання продукції).

У ході аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою, тобто порівнюють фактичні втрати від браку у звітному періоді з аналогічними показниками минулих періодів.

Окрім того, визначають питому вагу браку в загальному випуску товарної продукції. Визначають втрати від браку і втрати товарної продукції.

Суму недоотриманої продукції у зв'язку з випуском бракованих виробів можна визначити і спрощеним методом за формулою:

Товарна продукція * % браку в собівартості продукції

100

У процесі аналізу вивчають причини допущеного браку за місцем його виникнення та за центрами відповідальності. Такими причинами можуть бути:

- використання матеріалів і напівфабрикатів з прихованими дефектами;

- недостатній рівень кваліфікації робітників;

- використання несправного устаткування, неудосконалених
пристроїв та інструментів, засобів вимірювальної техніки;

- відхилення від технологічного процесу;

- порушення ритмічності виробництва;

- відсутність належного упакування, маркування;

- порушення умов зберігання, перевезення, навантажування.
Завершальним етапом аналізу є розробка заходів щодо поліпшення

якості продукції. За змістом та цілеспрямованістю їх можна об'єднати в три взаємопов'язані групи (див. Рис. 4.5):

• технічні;

• організаційні;

• соціально-економічні.

Рис.4.5. Шляхи поліпшення якості продукції

Ринкові умови господарювання ставлять вимогу активного і широкого використання вищеназваних чинників у комплексі.

Важливою умовою успішного виконання виробничої програми підприємства, його договірних зобов'язань є ритмічність виробництва.

Дата добавления: 2015-05-24