Структура ДНК. У клітинах рослин і деяких інших організмів виявлено ще одну групу біологічно активних речовин – алканоїди

Нуклеїнові кислоти

Алкалоїди

У клітинах рослин і деяких інших організмів виявлено ще одну групу біологічно активних речовин – алканоїди. Це здебільшого органічні сполуки, з’єднані з радикалами, що містять азот. Алканоїдам притаманні лужні властивості, вони знаходяться у клітинному соку вакуолей разом із пігментами, продуктами обміну. Алкалоїди отруйні для тварин і людини. Багато з них здійснюють наркотичний вплив на організм людини і тварин (нікотин, морфін).

Алкалоїди знайдено приблизно у 2500 видів покритонасінних рослин. Значення алкалоїдів у житті рослин – це захист від поїдання тваринами. Чимало алкалоїдів використовують у медицині, а також для експериментального одержання поліплоїдних клітин (алкалоїд колхіцин).

Нуклеїнові кислоти - це складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається із залишків нітратної основи, вуглеводу (пентози) і фосфорної кислоти.

Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) та рибонуклеїнову (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, а РНК - рибози.

У молекулах ДНК і РНК містяться залишки таких нітратних основ: аденіну (скорочено позначається літерою А), гуаніну (Г), цитозину (Ц). Крім того, до складу ДНК входить залишок тиміну (Т), а РНК - урацилу (У). До складу молекул ДНК та іРНК входять по чотири типи нуклеотидів, які відрізняються за типом нітратної кислоти.

Нуклеїновим кислотам, подібно до білків, притаманна первинна структура – певна послідовність розташування нуклеотидів, а також складніша просторова будова, яка формується за рахунок водневих зв’язків.

Окремі нуклеотиди сполучаються між собою у ланцюг за допомогою особливих «містків», які за участю залишків фосфорної кислоти виникають між залишками пентоз двох сусідніх нуклеотидів. Біологічні властивості нуклеїнових кислот визначаються співвідношенням і послідовністю розташування нуклеотидів у цьому ланцюзі.

Досліджуючи склад ДНК, виявили такі закономірності кількісного вмісту залишків азотистих основ у її молекулі: число аденінових залишків у будь-якій молекулі ДНК дорівнює числу тимінових (А=Т), а гуанінових – числу цитозинових (Г=Ц). У свою чергу, сума аденінових і гуанінових залишків дорівнювала сумі тимінових і цитозинових (А+Г=Т+Ц).

Модель просторової структури ДНК: молекула ДНК складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, сполучених між собою водневими зв’язками. Ці зв’язки виникають між двома нуклеотидами, які ніби доповнюють один одного за розмірами. Оскільки розміри А і Г дещо більші, ніж Т і Ц, то А завжди сполучається з Т, а Г – із Ц. Чітку відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК назвали компліментарністю. Згідно із запропонованою моделлю, два полінуклеотидні ланцюги ДНК обвивають один одного, утворюючи закручену праворуч спіраль (вторинна структура ДНК). Відстань між сусідніми азотистими основами становить 0,34 нм, крок спіралі дорівнює 3,4 нм і містить десять пар основ, а її діаметр – близько 2 нм.

Дата добавления: 2015-05-24