Гаструляція – процес формування двошарового зародка – гаструли. Один з механізмів гаструляції - інвагінація (процес вгинання частини бластодерми всередину бластули) та імміграція

Ембріональний період розвитку

У ембріональному періоді виділяють три основні етапи: дробіння, бластуляція, гаструляція, органогенез.

Дробіння - ряд послідовних мітотичних поділів зиготи або партеногенетичної яйцеклітини. Дробіння є першим періодом ембріонального розвитку, який присутній в онтогенезі всіх багатоклітинних тварин і приводить до утворення зародока, який називається бластулою (зародок одношаровий). При цьому маса зародка і його об'єм не міняються, тобто вони залишаються такимиж, як у зіготи, а яйце розділяється на всі дрібніші клітини - бластомери. Після кожного ділення дробіння клітини зародка стають все більш дрібнішими, тобто міняються ядерно-плазмові відносини: ядро залишається таким же, а об'єм цитоплазми зменшується. Процес протікає до тих пір, поки ці показники не досягнуть значень, характерних для соматичних клітин. Тип дробіння залежить від кількості жовтка і його розташування в яйці. Якщо жовтка мало і він рівномірно розподілений в цитоплазмі, то дробіння протікає по типу повного рівномірного: бластомери однакові за розмірами, дробиться все яйце. Якщо жовток розподілений нерівномірно, то дробіння протікає по типу повного нерівномірного: бластомери - різної величини, ті, які містять жовток - крупніші, яйце дробиться цілком. При неповному дробінні жовтка в яйцях настільки багато, що борозни дробіння не можуть розділити його цілком. При неповному поверхневому дробінні в глибині жовтка відбуваються перші синхронні ядерні ділення, що не супроводжуються утворенням міжклітинних меж. Ядра, оточені невеликою кількістю цитоплазми, рівномірно розподіляються в жовтку. Коли їх стає достатньо багато, вони мігрують в цитоплазму, де потім після утворення міжклітинних меж виникає.

Під час інвагінації утворюється двошаровий зародок - гаструла, шари клітини якої (зовнішній – ектодерма та внутрішній – ентодерма) дістали назву зародкових листків. У подальшому онтогенезі з зародкових листків виникають усі тканини й органи дорослої особини. На місці вгинання утворюється первинний рот, який веде в замкнену порожнину первинної кишки. Між ектодермою та ентодермою зостають залишки прожнини бластули.

Імміграція – це переміщення частини бластомерів у порожнину бластули, де вони згодом утворюють внутрішній зародковий листок ентодерму.

У більшості багатоклітинних тварин після гаструляції настає етап формування третього зародкового листка- мезодерми, - розташованого між зовнішнім та внутрішнім, і закладки органів та їхніх систем.

Мезодерма закладається різними шляхами. У більшості безхребетних дві чи кілька клітин зародка переміщуються у простір між екто- та ендотермою та розміщуються з боків первинного рота. Внаслідок колькох поділів ці клітини утворюють мезодерму.

Гістогенез – це сукупність процесів, які забезпечують в онтогенезі багатоклітинних організмів формування, існування та відтворення різних тканин. У рослин всі типи тканин мають єдине походження – з твірної тканини (меристеми). У тварин процеси гістогенезу складніші: тканини різних типів розриваються з похідних різних зародків лисків. Клітини, що беруть участь у гістогенезі, бувають стовбуровими, напівстовбуровими та дозрілими.

Стовбурові клітини здатні до диференціації і дають початок новим клітинам при формуванні тканин або в процесі їх оновлення (регенерації). Стовбурові клітини здатні до само підтримання: після поділу материнської лише одна з двох дочірніх клітин диференціюється, а друга – залишається стовбуровою. Напівстовбурові клітини диференційовані, як і дозрілі, але, на відміну від останніх, зберігають здатність до поділу.

Органогенез – це процеси формування зачатків органів та їхньої подальшої диференціації у ході індивідуального розвитку організмів.

Первинний органогенез - процес утворення комплексу осьових органів. У різних групах тварин цей процес характеризується своїми особливостями. Наприклад, у хордових на цьому етапі відбувається закладка нервової трубки і кишкової трубки.

В ході подальшого розвитку формування зародка здійснюється за рахунок процесів зростання, диференціювання і морфогенезу. Зростання забезпечує накопичення клітинної маси зародка. В ході процесу диференціювання виникають різно спеціалізовані клітки, що формують різні тканини і органи. Процес морфогенезу забезпечує придбання зародком специфічної форми.

Дата добавления: 2015-05-24