Система шкільного географічного краєзнавства

Шкільне географічне краєзнавство

Задачі

Наука Принципи Навчальний предмет

Зміст

Планування та керівництво

Навчально-урочне Позакласне

Стаціонарні Туристсько-екскурсійні Стаціонарні Туристсько-екскурсійні

Урок Екскурсія Масові заходи Прогулянка

Спецкурс Секція Екскурсія

Факультатив Гурток Подорожі

Клуб Похід

Товариства Експедиція

Зльоти

Пояснювально-ілюстративний Літературний

Літературний Статистичний

Частково-пошуковий Картографічний

Картографічний Частково-пошуковий

Статистичний Дослідницький

Візуальне спостереження

Анкетний

Методика вивчення комплексної фізико-географічної характеристики своєї місцевості.

Сутність шкільного природничого краєзнавства заключається у комплексному вивченні природи, найважливіших аспектах її розвитку і динаміки в даній місцевості на основі використання доступних для учнів методів дослідження фізико-географічних наук.

Ніщо не може так збагатити внутрішній світ дитини, облагородити людську душу, як рідна земля і її природа у всій своїй красі. Природа є невичерпним джерелом думки, вона допомагає уявляти життєві уявлення, необхідні для розвитку розумової активності, розвиває естетичне ставлення до навколишнього світу. Впливає на особистість та і розвиває її окремі сторони. Спілкування з природою допомагає зберегти природу рідного краю. Мандруючи під час екскурсій та подорожей, діти можуть побачити не тільки красиві ландшафти, а й негативні наслідки господарювання.

Природа краю – єдине ціле. Окремі її компоненти та їх взаємозв’язки вивчаються у розвитку. Рідний краї розглядається як частина природи великої території – району, області, країни, природної зони тощо. Тому у процесі її вивчення важливо визначити риси, спільні з природою більш крупного регіону. В той же час виявляється місцева специфіка природних компонентів та їх територіальних співвідношень, типових явищ, які характеризують природу рідного краю, а також унікальні її об’єкти та пов’язані з ними процеси.

Закономірний взаємозв’язок та співвідношення компонентів природи визначають формування на земній поверхні різні за величиною єдині нерозривні системи природно-територіальних комплексів (ПТК). За своїми природними якостями і складом ПТК різноманітні: найпростіші і однорідні та великі і складні. Найбільший з них є географічна оболонка Землі.

Для комплексної фізико-географічної характеристики краю використовують найрізноманітніші методи, які об’єднують у три етапи (підготовчий, польовий та камеральний).

Природне оточення школи, міст, села складає конкретний ландшафт. Комплексна фізико-географічна характеристика краю є характеристика ландшафту. Для краєзнавчих цілей найбільш зручно називати конкретну територію, однорідну за походженням, та історії розвитку, яка володіє єдиним геологічним фундаментом, одно типовим рельєфом та гідрологічними умовами, ґрунтів та біоценозів. Ландшафт складається з простих геокомплексів: фацій, урочищ, місцевостей.

Фація – це одиниця ландшафту, які поділяються всі ландшафти, вся земна поверхня. Фація – це не розкладна далі одиниця географії, біогеографії, геології. Дрібніші за фацію сукупності є предметом уже вивчення уже не географії, а петрографії, мінералогії, ботаніки, зоології. Вивчаючи фації, ми пізнаємо процеси взаємодії компонентів всередині ПТК, закономірності походження їх та історію розвитку. Фації виділяють найчастіше за змінами в рельєфі. Вона має один елемент форми мікрорельєфу (центральну частину степового блюдця; якщо яр прорізує неоднаковий літологічний склад гірських порід – галечникова коса та піщана грива у заплаві річки). Розпізнати фації неважко, особливо на відкритих місцях – луках, болотах, степах: найменші зміни у рельєфі позначаються на рослинності. У лісових масивах більше уваги звертають не на деревну рослинність, а на трав’яну підстилку. Дослідження фацій ведуться в точка – невелика ділянка, що збігається з площею фації. Досліджується повний комплекс спостережень: закладають ґрунтовий розріз, вивчають геологічну, геоморфологічну будову, глибину залягання ґрунтових вод, рослинний світ.

План: Опис фації № 123.

1. Адреса точки (відстані у км від найближчих орієнтирів);

2. Абсолютна і відносна висота;

3. Площа;

4. Крутість схилу, його форма;

5. Рельєф та мікрорельєф;

6. Материнська порода;

7. Ґрунт, ступінь змиття, опис ґрунтового розрізу;

8. Тип зволоження;

9. Глибина залягання ґрунтових вод;

10. Тип рослинності: дерево стан, підлісок, чагарниковий ярус, моховий та трав’яний покрив (назва, ступінь покриття, висота, фази вегетації, рясність тощо); рясність – дуже багато (рослина повністю закриває ґрунт), багато (рослин багато, перекриття немає), досить багато, мало (треба шукати рослину), поодиноко, в одному екземплярі.

11. Використання;

12. Назва природного комплексу;

13. Сучасні фізико-географічні процеси (ерозія, підмив річкою).

Урочище – це комплекс фацій, досить добре виражений у природі завдяки нерівномірностям рельєфу і зумовлений в зв’язку з цим змінами у ґрунтах, рослинності, зволоженні тощо. Урочище – це повсюдно поширені ПТК, а не розкидані по території (яр, балка, западина, горб). Прості урочища – в яких кожний елемент мезорельєфу зайнятий однією фацією, а складні – в яких елемент рельєфу, наприклад, один із схилів балки, зайнятий кількома фаціями. План опису урочища подібний до опису фації, але доповнюється відомостями про фації, заходи, які запобігають поширенню несприятливим явищам і процесам.

Місцевість – найбільша морфологічна одиниця ландшафту, група взаємопов’язаних урочищ.

Фізико-географічна характеристика краю включає наступні розділи: а) геологічну будову, рельєф та корисні копалини; б) кліматичні умови; в) гідрологічні умови; г) ґрунтовий покрив; д) рослинний та е) тваринний світ. Важливим елементом є фізико-географічне положення краю. Перераховані розділи фізико-географічної характеристики складають основні напрямки краєзнавчого вивчення природи. Поряд з цим можуть бути виділені місцеві природні особливості та пам’ятки природи, унікальні місця тощо.

Методика вивчення комплексної соціально-економічної характеристики своєї місцевості.

Посилення аспектів економічного виховання учнівської, студентської молоді випливає із завдань, поставлених навчальними програмами та життєвими вимогами в умовах розвитку економіки держави і світу. Комплексна соціально-економічна характеристика своєї місцевості розглядає питання сучасного економічного і соціального життя краю. Об’єктами вивчення можуть бути: а) населення з най детальнішою характеристикою; б) господарство в цілому та окремі його галузі (промисловість, с/г, транспорт тощо); в) окремі підприємства (промислові, с/г тощо); г) населенні пункти (міста, села, смт). Важливою складовою комплексної соціально-економічної характеристики краю є його економіко-географічне положення та екологічний стан.

Комплексне вивчення господарства зводиться до складання економіко-географічної характеристики свого краю у такій послідовності:

1. Коротка характеристика та географічне положення;

2. Господарська оцінка ресурсів;

3. Населення (+ населенні пункти);

4. Загальна характеристика господарства;

5. Промисловість;

6. С/г;

7. Транспорт;

8. Невиробнича сфера (освіта, культура тощо);

9. Екологія та перспективи розвитку.

Всі сторони соціально-економічного життя людей взаємопов’язані. Тому при вивченні населення та економіки краю потрібний комплексний (системний) підхід, який забезпечує виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків та закономірностей. У житті краю постійно відбуваються якісні та кількісні зміни. Звідси постає необхідність історичного підходу у зв’язку з минулим та врахування перспективи. Розвиток і розміщення галузей господарства знаходяться у постійній динаміці, і тому їх вивчення потребує систематичного поновлення показників розвитку.

Для комплексної соціально-економічноїхарактеристики краю використовують найрізноманітніші методи, які об’єднують у три етапи (підготовчий, польовий та камеральний).

Дата добавления: 2015-05-24